Контрольна робота
Зміст та призначення страхування. Інші параметри договору страхування.
Ринкове страхування
План
Зміст та призначення страхування
2. Інші параметри договору страхування
3. Ринкове страхування
1.Зміст та призначення страхування
Страхування є окремим видом фінансово-економічної діяльності. Визначення
страхування надається у законі «Про страхування».
Страхування – це окремий вид цивільно-правових відносин по захисту
майнових прав визначених осіб (страхувальників) на випадок настання
раптових, тобто ризикових ймовірних подій (страхових випадків) шляхом
компенсації завданої шкоди цими випадками за рахунок коштів, попередньо
накопичених іншою особою (страховиком) у вигляді спеціалізованих
страхових фондів (страхових резервів). Ці резерви формуються страховиком
в платежів або внесків страхувальників за укладеними договорами
страхувальників.
Страхування спирається на цивільне право і цивільний кодекс. Основа
страхування: наявність майнових відносин та інтересів.
Страхові резерви – це основа діяльності страховика (страхової компанії),
формуються за рахунок платежів клієнтів.
Економічний зміст страхування – сплачений трансферт ризику із
особи-страхувальника на особу-страховика на наперед визначених умовах
щодо реалізації страховиком після настання страхового випадку страхової
гарантії у вигляді фінансової (матеріальної) компенсації збитку,
завданого майновим інтересам страхувальника.
Параметри, що визначають умови трансферту:
1. Час трансферту – термін страхування (ТC).
2. Ймовірність реалізації ризику протягом часу страхування (PR[TC]).
3. Збитковість ризику (QRi) – відносний збиток до повної вартості
об’єкта.
я страхування
Страхування призначено для забезпечення безперервності процесу
соціального та економічного розвитку суспільства за рахунок створення та
цільового використання страхових фондів, які становлять окремий сектор
економіки і фінансів країни.
§ Страхове забезпечення
Це виплата від страховика. Як правило здійснюється грошима, але
дозволяється надання послуг, що будуть фінансуватися страховиком.
§ Роль страхування у світовій економіці та фінансах
Страхування забезпечує фінансовий ринок вільними коштами для обігу за
рахунок накопичених страхових фондів. Є інституціональним інвестором.
Страхування стимулює міжнародний обмін капіталом за рахунок здійснення
міжнародного страхування та перестрахування.
Страхування виконує роль міжнародного гаранта при здійсненні
економічних зв’язків.
§ Засоби здійснення страхування
Може здійснюватись чотирма основними засобами:
1. Самострахування.
Кожна особа за рахунок власних коштів накопичує страхові фонди. Це так
звані індивідуалізовані страхові фонди. Суттєва вада самострахування –
це висока вартість накопичуваних коштів. Недоліком є відволікання
значної суми від обігу.
2. Колективне (соціальне) страхування.
Практичне заняття №1
13.02.2006
ТВС – товариство взаємного страхування. ПВСЗ – поліс взаємо-страхових
зобов’язань.
3. Комерційне страхування.
Зародилося в системі взаємного страхування.
4. Державні страхові гарантії.
Це гарантії, які надаються за вимогою державними спеціальними страховими
фондами. Ці фонди створюються по державних законах. Держава керує
діяльністю цих фондів, але кошти цих фондів залишаються пода бюджетом,
тому що джерело їх не податки, а обов’язкові платежі і внески.
Ознаки:
Фонд утворюється за рахунок обов’язкових внесків та зборів з
об’єктів господарювання.
Державне керування цих фондів за відповідними державними
нормативами.
Відсутність товарно-грошових відносин.
§ Функції страхування
Захисна
Накопичувальна
Інвестиційна
Страхування – це пасивний вид фінансової діяльності, тобто воно не
створює додаткового продукту і не формує ПДВ.
Тому захисна функція реалізується як компенсаційна, тобто компенсується
обсяг завданої шкоди на певних умовах. Шкода може бути прямою і
непрямою.
Головне завдання захисної функції – це компенсація завданої шкоди.
2. Інші параметри договору страхування
1. Обсяг страхової відповідальності (страхові гарантії) встановлюється
наступними параметрами (один або обидва):
Страхова вартість об’єкта Wc – максимально реальна вартість
визначена згідно чинного законодавства; визначається на дату
укладення договору. Ця вартість визначає максимальний обсяг
майнового інтересу до об’єкту.
Страхова сума S0 – конкретна сума, визначена у договорі як межа
максимальної виплати.
F – % від So, або в грошових одиницях
Страхова шкода Dc – це обсяг можливої шкоди (майнової) внаслідок
страхового випадку, яка буде компенсуватися по договору. Вона задається
кількісно та якісно.
Страхова виплата Se – реальна сума грошей, сплачена страховиком за
завданий збиток. Не може перевищувати розміру майнової шкоди. Має дві
назви: для виплати по особистому страхуванню – страхове забезпечення
(пенсія, виплата по смерті, по інвалідності, на випадок хвороби), а в
усіх
інших (по майну) –
4. Франшиза F- недоплата частини збитку в наперед обумовлених розмірах.
Визначається яка стала величина.
Причини появи франшизи:
шкода для об’єкта має природній характер (тоді ця шкода входить у
франшизу);
франшиза використовується для підвищення дисципліни
страхувальника;
франшиза зменшує вартість страховки;
5. Термін і місце дії страховки – точно визначається початок дії
договору страхування і кінця, а також територія.
Цінові параметри
Страхова премія Рс (страховий внесок, платіж). Внесок – коли оплата
здійснюється рівномірними частинами. У світовій практиці „платіж” не
використовується.
Страховий тариф Тс.
3. Ринкове страхування
Принципи:
1. Принцип неявного страхового ризику чи першопричини.
Страхування можливе тільки за наявності страхового ризику, тобто
ймовірної події, яка може привести до настання страхового випадку. Цей
ризик має бути первісним і не залежати від ймовірності настання інших
подій, тобто бути першопричиною.
Страхування має дві ознаки:
можливість завдання економічного збитку, вимірюється збитковістю
історична, тобто наявність статистики по цьому ризику, вимірюється
ймовірністю настання.
Страховий випадок – це фактична подія спричинена ризиком першопричини,
збитки від якої повинні відшкодовуватися відповідно до умов страхових
гарантій (договору страхування). Між ризиком, страховим випадком і
збитком є прямий причинно-наслідковий зв’язок, який підтверджується
страховиком. При відсутності цього зв’язка страховик не виплачує.
Визначення страхового випадку – прерогатива страховика. Ця відмова
оскаржується у суді.
2. Наявність страхового інтересу.
Страхування можливе за наявності страхового інтересу.
3. Гранична сумлінність сторін.
Будь-які цивільно-правові відносини повинні мати сумлінність сторін.
Страховик, страхувальник, інші суб’єкти страхування, страхові
посередники повинні бути максимально сумлінними протягом часу від
подання заяви про страхування до остаточного завершення правовідносин.
Страхувальник:
Повинен сповіщати тільки правду про об’єкт, ризики, які діють на об’єкт,
стан об’єкту та зміни в об’єкті та ризиках.
Ретельно використовувати умови договору страхування.
Дбайливо ставитися до об’єкту страхування незважаючи на наявність
страхування.
Страховик повинен:
Формувати зміст заяви належним чином, щоб страхувальник не міг
відповісти у заяві двояко.
Повністю ознайомити клієнта з правилами і умовами страхування, під
розпис.
Своєчасно повідомляти страхувальника про зміни стану страховика, які
можуть вплинути на виконання страховиком його зобов’язань перед його
страхувальником.
4. Відшкодування.
Підтверджує компенсаційний характер страхування.
5. Субротація.
Цей принцип дає страховику:
Право позову, виникає тільки після сплати відшкодування і обсяг позову –
це сума відшкодування, а не сума завданої шкоди.
Право шукати винуватця.
Право доводити провину в суді.
Подвійне страхування – подвійне страхування заборонено (це страхування
одного майнового об’єкта одночасно у декількох страховиків від одного
ризику, при чому сума страховки перевищує страхову вартість майна.
Франшизи.
Абандон – це умова переходу майнових прав на застраховане майно на
страховика. Застосовується у страхуванні:
вантажів
транспортних засобів
Транспорт або вантаж повинен загинути або вважатися повністю
втраченим.
Страховик сплачує повну суму відшкодовування за втрату або загибель
майна.
Страхувальник передає право власності на це майно страховику і
страховик вносить це майно до свого балансу.
Не має принципу строку давності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
