.

Захист потерпілого з боку держави (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
443 3912
Скачать документ

Реферат на тему:

“Захист потерпілого з боку держави”

ПЛАН

Вступ

1. Поняття про соціальне страхування від нещасних випадків

2. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального
страхування від нещасних випадків

3. Страхові виплати

Висновок

Використана література

Вступ

Захист людей, які були травмовані на виробництві, регулюється Законом
України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання”. З 1
квітня 2001 року, згідно із цим законом, розпочав роботу Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань і його структури в областях України. Нині
роботодавці сплачують до Фонду страхові внески, розмір яких залежить від
виду діяльності суб’єкта господарювання. Власне із цих грошей
відшкодовують страхові виплати потерпілим, надають допомоги для
медико-соціальної реабілітації. Тому кошти Фонду мають цільове
призначення і на інші потреби не використовуються.

1. Поняття про соціальне страхування від нещасних випадків

Загальнообов’язковим є державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності.

Під час здійснення працівником своїх трудових функцій існує ризик
професійного травматизму та захворювання.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” усі працівники
підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником підприємства,
організації та установи незалежно від форм власності та видів їх
діяльності від нещасних випадків і професійних захворювань. У разі
ушкодження їх здоров’я власник зобов’язаний відшкодувати працівникові
шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я,
пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

Сучасна економічна криза, скорочення обсягів виробництва, погіршення
умов праці неодмінно призводить до збільшення порушень нормативів з
охорони праці та зростання кількості нещасних випадків на виробництві й
професійної захворюваності. У нашій країні досі не створено системи
медичної, професійної та соціальної реабілітації постражда-лих від
нещасного випадку на виробництві. Нема механізму для відшкодування
збитків постраждалим у разі фінансової неспроможності, банкрутства чи
ліквідації їхніх підприємств. Розв’язати ці проблеми можливо лише шляхом
створення системи соціального страхування від нещасних випадків,
передбаченої Основами законодавства України про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування (Урядовий кур’єр. — 1998. – 19 лютого) та
Законом України від 23 вересня 1999 р. “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”
(Урядовий кур’єр. — 1999. — 17 листопада). Цей Закон набирає чинності з
1 січня 2001 року. Відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна
реабілітація будуть провадитися Фондом соціального страхування від
нещасних випадків — некомерційною самоврядованою організацією, що діє на
підставі статуту, має права юридичної особи (ст. 15).

Управління Фондів здійснюється на паритетній основі дер-. страхованих
осіб і роботодавців. Надання від нещасного випадку є правонаступником
державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом
загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою
якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян
у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального
страхування страхові внески до Фонду соціального страхування від
нещасних випадків сплачують тільки роботодавці.

Нещасним випадком є обмежена в часі подія або раптовий вплив на
працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі
виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду
здоров’ю або настала смерть. До професійного захворювання належить
захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого
та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і
певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою (ст. 14
Закону). Таким чином, об’єктом страхування від нещасного випадку на
виробництві є життя застрахованої особи (працівника), його здоров’я та
працездатність.

Законом визначено дві форми страхування: обов’язкова та добровільна. В
обов’язковому порядку страхуванню підлягають особи, які працюють на
умовах трудового договору (контракту); учні, студенти, клінічні
ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час,
перед або після занять, професійного навчання, виробничої практики
(стажування), виконання робіт на підприємстві та особи, які утримуються
у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та
залучаються до трудової діяльності.

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку можуть
страхуватися священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють
у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, що забезпечують
себе роботою самостійно, суб’єкти підприємницької діяльності.

2. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального
страхування від нещасних випадків

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від
нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну
працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті,
виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення
працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності
або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати
працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку
потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання;

д) пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок
нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї
шкоди потерпілому;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з
цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої
невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку,
швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики
професійного захворювання;

4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у
власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на
договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою
якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;

5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони
здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної,
раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:

а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної
практики;

б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому
лікувально-профілактичному закладі;

в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та
пологів;

г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому
лікувально-профілактичному закладі;

д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами,
ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами,
спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком
протезування з дорогоцінних металів).

З метою найповнішого виконання функцій Фонд соціального страхування від
нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну службу
соціального страхування;

6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та
відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за
потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати
йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в
гуртожитку, ізольованого житла;

8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі – ЛКК)
або медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) проводити
навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах
або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо
внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий
не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою
працездатністю;

9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з
іншими заінтересованими суб’єктами підприємницької діяльності;
компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами
від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову
допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок
або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь –
за рахунок Фонду;

11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.

Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею,
надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні,
незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався
страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків
чи ні.

3. Страхові виплати

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього
Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує
застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання
страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини)
залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі –
щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги
потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні
померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок
травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під
час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться
страхова виплата за моральну шкоду.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та
соціальну допомогу провадиться у разі:

1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;

2) зміни складу сім’ї померлого;

3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку,
визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі
зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у
галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої
влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня
наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової
виплати зменшенню не підлягає.

Висновки

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення
перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за
охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно
законів.

Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в
інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від
характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному,
адміністративному або кримінальному порядку.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про
адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових
осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків,
завданих підприємствами працівників (або членам їх сімей), які
постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни – суб’єкти підприємницької
діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці,
якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, притягаються до
кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо
ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути
позбавлені волі на термін до 7-ми років.

Використана література

Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності” Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами Україн від 21 грудня 2000 року N 2180-III, від 22 лютого 2001
року N 2272-III.

Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища
школа, 1997.

Допомоги по соціальному страхуванню // Все про бухгалтерський облік.
–1999. –№10. –с.24

Нове у соціальному страхуванні // Баланс агро. –2001. –№4. –с.42-50

Система державного соціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ.
–2001. –№27. –с.50-57

Соціальне страхування // Податки і бухгалтерський облік. –2001. –№73.
–с.53

Соціальне страхування // Финансовая консультация. –2001. –№7-8. –с.5-22

Соціальне страхування: історія і проблеми // Соціальний захист. –1999.
–№2. –с.43-52

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020