Уряд захищає інвесторів та кредиторів
Тимур Нагалевський, “Урядовий кур’єр” 2003
Ефективний захист прав інвесторів та кредиторів є важливим напрямком у
розвитку фінансового сектора України. Зокрема, це сприяє залученню
інвестицій у вітчизняну економіку. Наразі стоїть потреба законодавчого
врегулювання цих важливих питань. Ця теза не означає, що Кабінет
Міністрів
перекладає проблему на парламент. Уже сьогодні урядовці активно
працюють,
аби ті, хто вкладає або хоче вкласти гроші в українську економіку,
почувалися впевнено і мали гарантії. Про це – в інтерв’ю із заступником
Державного секретаря Міністерства фінансів Сергієм МАНОХОЮ.
– Сергію Олександровичу, які першопричини порушення прав інвесторів та
кредиторів в Україні?
– Все починається з “правил гри” в кредитних відносинах. Їх основою
мають
бути прозорість, передбачуваність і зрозумілість. Надаючи позику, банкір
повинен бути впевнений, що гроші повернуться. У разі ж
неплатоспроможності
позичальника має спрацювати ефективний механізм відшкодування збитків
кредиторові. Простіше кажучи, кредитор повинен мати реальну можливість
відсудити у дебітора майно. Навіть, якщо це майно підприємства із
часткою
держави. Головною ж причиною порушення прав інвесторів та кредиторів є
недосконалість чинного законодавства.
– Який вихід із ситуації, що склалася, пропонує Міністерство фінансів
зокрема й уряд загалом?
– Мінфін розглянув законопроект щодо захисту прав кредиторів, метою
якого є
усунення колізій та прогалин у вітчизняному законодавстві. Ця
законодавча
ініціатива покликана виховати в суспільстві повагу до судових рішень,
зрівняти в правах державний бюджет та кредиторів. Окрім того, документ
передбачає запровадження зацікавленості державних виконавців
задовольняти
як потреби бюджету, так і інтереси кредиторів. Це мінімізує, зокрема,
корупційні ризики.
Цим законом передбачається унеможливити зловживання та бездіяльність
державних виконавців, дискримінаційні норми щодо розміру податкової
застави. При цьому права держави на сплату податків не порушуються,
оскільки податкова застава буде існувати, але – у розмірі подвійної суми
податкових зобов’язань. Також законопроектом блокується можливість
зловживань з боку контролюючих органів у сфері прав надання чи ненадання
будь-кому можливості вилучати активи з податкової застави, якщо їхня
вартість значно перевищує суму податкових зобов’язань.
Також проект сприяє розвитку інформаційних відносин. Зокрема,
закріплюється
право платників податків знати, чи є заборгованість у інших платників,
чи
вона відсутня. До того ж, буде відкрито інформацію про активи, і можна
буде
дізнатися, чи перебувають вони в податковій заставі. Ці відомості
надаватимуть безпосередньо контролюючі органи. В свою чергу такий
механізм
прискорить прийняття управлінських рішень кредиторами та усуне
непорозуміння між кредиторами та бюджетом.
Закон також реалізує конституційні норми в повному обсязі щодо права
резидентів України захищатися в українському суді.
– Але ж, попри несприятливі умови для інвестицій, ринок розвивається, й
інвестор не так, як бажалося б, та все ж вкладає фінанси в проекти.
Отже,
виходить, що і в цій ситуації, хто хоче, той знаходить? Маю на увазі
механізм страхування інвестиційних ризиків.
– Справді, такий механізм вже починає діяти і набуває поширення. В
умовах
підвищеного ризику та фінансово-господарської нестабільності стають
привабливими такі види страхування, які можуть забезпечити захист
майнових
інтересів страхувальників або третіх осіб у відносинах інвестування
грошових чи інших ресурсів у певний вид виробництва, робіт чи послуг з
метою одержання через деякий час певного доходу.
Проблема співвідношення ризику та прибутку є однією з ключових в
інвестиційній діяльності. Саме за допомогою страхового захисту
інвестиційних ризиків забезпечується реалізація інвестиційних проектів у
повному обсязі на всіх етапах його впровадження.
Нагадаю, що однією з найважливіших умов економічного управління
будь-якою
підприємницькою структурою є інвестиційний менеджмент. Він повинен
передбачати таке ефективне управління, при якому приріст капіталу є
достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних
грошових коштів, майнових та немайнових прав на споживання за поточний
період, а також -винагородити можливий ризик, компенсувати збитки від
інфляції в майбутньому. Отже, головною роллю інвестиційного менеджменту
є
забезпечення найефективніших шляхів реалізації інвестиційної стратегії
будь-якої підприємницької структури на окремих стадіях її розвитку.
За договором страхування інвестиційних ризиків страхувальник може
укласти
договір страхування на користь вигодонабувача (інвестора), який може
зазнати збитків у разі неокупності витрат на виконання застрахованого
інвестиційного проекту. В такому разі треба довести страховику наявність
у
вигодонабувача страхового інтересу. При цьому вигодонабувач може
набувати
права та обов’язки страхувальника згідно з договором страхування.
Договір страхування може бути укладено на випадок настання одного чи
декількох страхових подій із числа вищезгаданих. Страховий випадок
вважається таким, що настав, якщо дохід страхувальника від реалізації
інвестованої продукції чи послуг в строк окупності, який вказано в
договорі
страхування, є менший від страхової суми за договором страхування
внаслідок
настання страхових випадків, конкретний перелік яких вказано в договорі
страхування. Страхувальник не повинен включати у проект інвестування
умови
про подовження терміну окупності проекту, встановленого для його
реалізації
і вказаного в договорі страхування.
– Які реальні шляхи бачить уряд щодо поліпшення корпоративних відносин?
Останні події свідчать, що в Україні відсутня корпоративна культура.
Приміром, дуже часто акціонери того чи іншого підприємства не можуть
дійти
між собою згоди, тому звертаються до суду, і там, як правило, за їхніми
словами, не знаходять захисту своїх прав.
– Указом Президента України від 26.03.2001 р. N 198/2001 схвалені
Основні
напрямки розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки, якими,
зокрема, передбачено, що розвиток корпоративного управління потребує:
удосконалення системи розкриття інформації про вартість цінних паперів
та
об’єктів інвестування через інструменти фондового ринку; розкриття
інформації про інвесторів, які придбавають великі контрольні пакети
акцій;
створення умов для переведення боргу та зобов’язань підприємств у цінні
папери; запровадження нових фінансових інструментів для поліпшення умов
інвестування; встановлення ефективних механізмів захисту інвесторів.
Окрім
зазначеного у президентському указі, поліпшенню корпоративних відносин
мають сприяти удосконалення механізмів корпоративного управління в
частині
створення умов для формування ефективного власника, забезпечення захисту
прав акціонерів та вдосконалення механізмів розкриття інформації про
діяльність емітентів цінних паперів. Саме на вирішення цих питань
спрямована розробка урядом Корпоративного кодексу, який має бути
ухвалений
вже упродовж цього року.
– Чи зможе захистити кредиторів та інвесторів законопроект уряду “Про
акціонерні товариства” після його ухвалення Верховною Радою? Наскільки
він
відповідає вимогам ринку і які результати він дасть для української
економіки?
– Впродовж останніх років до парламенту було внесено декілька
законопроектів про акціонерні товариства. Останній з них, що вніс уряд,
на
моє переконання, в найбільшій мірі висвітлює питання діяльності
акціонерних
товариств. Він спрямований на врегулювання відносин щодо порядку їхньої
діяльності та визначення правового статусу.
Останнім часом значно збільшилася кількість тих, хто звертається до суду
з
позовами про порушення їх прав як акціонерів. Головною причиною
суперечок
є, насамперед, недосконалість чинного Закону “Про господарські
товариства”.
В ньому нечітка позиція щодо проведення загальних зборів акціонерів. А
це
часто призводить до непорозумінь між виконавчими органами акціонерних
товариств та самими акціонерами.
Урядовий законопроект “Про акціонерні товариства” має на меті
ліквідувати
ті правові прогалини, які мають місце в українському законодавстві.
Особливо це стосується врегулювання питань, пов’язаних з акціями
акціонерних товариств.
– Чи стануть більшість акціонерних товариств відкритими після ухвалення
цього закону ? Адже аналітики стверджують, що з 35 тисяч АТ України 28
тисяч – закритого типу, а це, на їхню думку, не сприяє інвестуванню та
кредитуванню цих підприємств. Хоча саме ЗАТи найбільш прибуткові, а,
відповідно, й інвестиційно привабливі.
– По-перше, зауважу, що, за Законом України “Про господарські
товариства”,
закрите акціонерне товариство може реорганізуватись у відкрите. Отже, на
сьогодні існує достатнє правове поле для реалізації акціонерами їх
заінтересованості в інвестиціях.
Водночас, законопроект “Про акціонерні товариства” передбачає встановити
обмеження щодо кількості учасників закритого акціонерного товариства –
не
більше 100 осіб. А в разі перевищення зазначеної кількості акціонерів
таке
закрите акціонерне товариство зобов’язане перетворитись у відкрите або ж
зменшити кількість акціонерів. При цьому кількість акціонерів відкритого
товариства необмежена.
– Чи допоможе у справі захисту інвестора та кредитора єдиний реєстр
застав?
Які шляхи спрощення реалізації застави пропонує уряд?
– Для цього необхідно законом врегулювати створення та ведення реєстру
прав
на нерухоме майно, в тому числі з прив’язкою до земельної ділянки.
Згідно з
відповідним указом Президента уряд розробляє заходи щодо створення такої
єдиної системи держреєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та
прав
на них у складі державного земельного кадастру. На сьогодні уряд подав
до
ВР законопроект “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно”.
Документ
визначає правові, економічні та організаційні засади здійснення
державної
реєстрації прав на нерухоме майно і спрямований забезпечити визнання та
захист цих прав державою.
Найголовніше, що цей законопроект передбачає також обов’язкову
держреєстрацію обтяжень, накладених на нерухоме майно відповідними
органами
або посадовими особами у випадках, передбачених законом.
Виходячи з цього, уряд зробив і наступний крок. У законопроекті “Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , до розробки
якого
долучився і Мінфін, особливе значення мають норми, що стосуються
реєстрації
заставленого майна та стягнення на нього у разі невиконання боржником
умов
договору. Ці зміни повинні сформувати надійний механізм забезпечення
вимог
кредиторів. Відтак цивілізується інститут застави в тому плані, що
кредитор
чи інвестор зможуть мати найбільш повну інформацію про майновий стан
боржників для вивчення можливості їхнього подальшого кредитування чи
інвестування.
Окрім цього, буде створено прозору та чітку систему черговості
пріоритетів
кредиторів при задоволенні їхніх вимог за рахунок реалізації майна
боржників, у тому числі передбачається й позасудовий механізм.
Серед інших напрямків удосконалення системи застави, які підтримує уряд,
–
ухвалення законопроектів “Про прості та подвійні складські свідоцтва”,
“Про
іпотеку” та інші. Також плануємо запровадити нові види забезпечувальних
договорів -так званих договорів зворотної купівлі тощо.
– Чи відповідають законодавчі ініціативи уряду щодо захисту інвесторів
та
кредиторів стандартам Європейського Союзу?
– Так. Приміром, норми законопроекту “Про забезпечення вимог кредиторів
та
реєстрацію обтяжень” узгоджується, зокрема, з типовим законом
Європейського
банку реконструкцій та розвитку.
Звісно, що апробовані правові системи, в тому числі європейські, є
найбільш
вивіреними з точки зору системи гарантій. Тож така адаптованість
національної системи права позитивно впливатиме на імідж України в
частині
благополуччя розміщення іноземних активів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
