.

Страхування від втрат прибутку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
310 2223
Скачать документ

12.4. СТРАХУВАННЯ ВІД ВТРАТ ПРИБУТКУ

В економічній, страховій літературі зміст поняття фінансового ризику не
є однозначним. Здебільшого страхування фінансових ризиків розглядається
у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні це страхування
тлумачиться як страхування лише кредитних ризиків, а широке його
розуміння охоплює також усі види страхового захисту тих ризиків, які
виявляються в будь-якій сфері визначених фінансових відносин або
безпосередньо спричинюють фінансові втрати.

Згідно з класифікацією ризиків, пропонованою Першою директивою ЄЕС від
24 липня 1973 року, до групи фінансово-кредитних ризиків віднесено як
ризики, що виявляються у зв’язку із наданням кредитів, так і ризики, які
призводять до інших фінансових збитків. Серед більш ніж десяти ризиків,
об’єднаних у фінансову групу, найбільш загрозливим є ризик втрат
прибутку. Прибуток є одним із найважливіших результативних показників
фінансово-економічної діяльності будь-якого господарського суб’єкта.
Отже, страхування від втрат прибутку є найбільш репрезентативним видом
страхування фінансових ризиків.

На відміну від багатьох видів страхування, предметом захисту яких є
наявне майно, страхування від втрат прибутку є формою страхового захисту
господарських суб’єктів від втрат майбутньої користі. Випадкова втрата
майбутньої користі (у даному разі — очікуваного прибутку) може настати
передусім з причин випадкового спаду виробничого процесу або навіть його
зупинки. Збитки, яких господарський суб’єкт може зазнати внаслідок цього
випадку, не обмежуються лише втратою майбутньої користі. До них слід
також додати кошти, витрачені на оплату так званих постійних потреб,
зумовлених необхідністю постійно підтримувати життєдіяльність
господарського суб’єкта, а також пов’язаних із процесом його повернення
до попередньо визначеної виробничої програми. Крім того, якщо зниження
чи призупинення виробничого процесу настало внаслідок непередбаченого
випадку, то обсяг збитків може зрости за рахунок витрат, які здійснені з
метою протистояння наслідкам цього випадку. Отже, втрата майбутньої
користі, а відповідно і її страховий захист, ніколи не виявляються
самостійно.

Страхування від втрат прибутку є страхуванням комплементарним для
багатьох так званих базових видів страхування. Найпоширенішою базою для
приєднання до страхування від втрати прибутку є страхування від ризику
вогню (див. підрозділ 11.1). Воно, як комплексний вид страхування, може
при цьому здійснюватися у будь-якій формі, що передбачає різноманітну
композицію ризиків — чи то у формі «від усіх ризиків», чи й у формі
FLEX, яка передбачає стандартне об’єднання кількох найпоширеніших
ризиків: fіrе — вогню, lighting — удару блискавки, Ехрlоsіоn — вибуху.
Поява хоча б цих традиційних ризиків призведе не лише до кількісних
втрат реально існуючого майна, а й до тимчасового призупинення чи
сповільнення ходу виробничого процесу, а відповідно — і до втрати
очікуваного прибутку.

З огляду на значну поширеність ризику вогню вогневе страхування
користується найбільшою популярністю серед страховиків і страхувальників
як базове для здійснення страхування від втрат прибутку. У світовій
практиці страховий захист очікуваного прибутку ґрунтується також на
інших майнових видах страхування. Конкретними видами такого страхового
захисту є MLOP (Маchіnеrу Loss of Рrоfit Insuarance — страхування від
втрати прибутку через аварію машин) та ALOP (Аdvance Loss of Profits —
страхування втрат прибутку, спричинених перенесенням насамперед строків
початку виробничого процесу, пов’язаного із модернізацією чи
реконструкцією виробничого об’єкта).

Звичайне страхування майнових засобів досить часто покриває лише
незначну частину втрат, яких господарський суб’єкт зазнав унаслідок
прояву ризику. Набагато більшими можуть бути його втрати, завдані
неотриманням сподіваного прибутку. Проте на звичайне базове майнове
страхування покладається завдання забезпечити кошти, достатні для
відтворення знищених засобів та предметів виробництва. З цією метою
найбільш бажаним було б страхування майна основних фондів у його новій
вартості від базових (найпоширеніших) ризиків.

Така форма страхової відповідальності, яка передбачає принцип «нове за
старе», тобто коли страхова сума об’єкта береться на рівні його
відновлюваної вартості, уже запроваджувалася в загальному порядку у
Німеччині та Австрії ще в 1929 році. Організація такого страхового
захисту стосувалася здебільшого ризику вогню. Таке страхування є
середнім типом між страхуванням реальних майнових втрат у їх залишковій
вартості і страхуванням втрат очікуваної користі, тобто страхуванням
утрачених можливостей.

Страхове відшкодування, отримане при страхуванні у «новій вартості», дає
змогу вчасно відновити виробничий процес, перерваний через настання
випадкової події. Страхування від втрати прибутку передбачає виплату
відшкодування, яке замінює для застрахованого суб’єкта регулярне
надходження грошових коштів, необхідних для фінансування господарського
процесу, зберігання фінансової кондиції на такому рівні, який був би
досягнений при ненастанні страхового випадку.

Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку є збірною й
охоплює такі види збитків:

* витрати, які мають постійний характер і є необхідними навіть протягом
виниклої перерви виробничого процесу;

* прирости витрат на виробництво, а також додаткових витрат, спрямованих
на отримання спаду виробництва в умовах, які склалися після страхового
випадку. Нагромадження цих збитків зумовлює оренда додаткових виробничих
площ, машин, механізмів, оплата праці за роботу в позаурочний час та
інші заходи;

* втрата прибутку, обчислювана за спеціальною методикою.

Крім втрати прибутку, яка може статися через безпосереднє пошкодження
майна і сповільнення чи зупинення виробничого процесу, прибуток може
бути втрачений також тоді, коли настане страховий випадок у кооперанта
даного господарського суб’єкта. Кооперант, який відіграє роль
постачальника, зазнавши безпосередніх майнових втрат, не зуміє виконати
домовленостей про постачання. Це призведе до таких самих негативних
наслідків, як і вимушена перерва виробничого процесу через пошкодження
майна. Велика ймовірність настання таких випадків також дає підстави для
відповідного додаткового страхового захисту від їх наслідків. Такий вид
страхування дістав назву Contingency Business Interruption — від
випадкового переривання бізнесу і може охоплювати такі самі ризики, що
їх охоплює основне страхування від втрати прибутку.

Загальний обсяг страхової відповідальності страховика при страхуванні
від втрат прибутку визначається величиною страхової суми. Страхова сума
для потреб цього страхування обчислюється на базі передбачуваного обсягу
прибутку та обсягу постійних витрат, які можуть скластися у
господарському році. У практиці страхування від втрат прибутку
застосовується поняття прибутку — брутто. Прибуток-брутто, у свою чергу,
складається з двох частин: власне прибутку в економічному значенні цього
поняття, названого прибутком-нетто, та постійних витрат, які є чистими
втратами в умовах простою виробництва.

На відміну від постійних витрат змінні витрати безпосередньо пов’язані з
потребами виробництва. Це передусім сировина, матеріали, транспортні
витрати та інші елементи затрат. Проте поділ витрат на постійні та
змінні не є простим. Він потребує уважного аналізу кожної конкретної
ситуації. При цьому слід спиратися як на матеріали бухгалтерського
обліку, так і на особливості технології та організації даного
виробництва. Вагомим елементом витрат є, як відомо, видатки на оплату
праці, насамперед виробничого персоналу. По суті — це змінні витрати.
Однак з позиції виробничої та соціальної політики страхувальник не може
уникнути цих витрат на період перерви виробництва. Адже існує
необхідність зберегти кваліфікований виробничий персонал, а в разі
тимчасового звільнення якихось працівників страхувальник зобов’язаний
матеріально їх забезпечити.

Якщо взяти до уваги, що виробничий оборот страхувальника ідентичний
виручці, отриманій ним від реалізації товарів та послуг, то величину
прибутку-брутто можна обчислити спрощеним методом — методом віднімання
від величини виробничого обороту суми витрат змінного характеру.

Прибуток-брутто страхувальник обчислює за спеціальною методикою, причому
його розрахунки мають бути підтверджені аудитором. Розрахунок
прибутку-брутто є необхідним доповненням до заяви страхувальника про
бажання застрахуватися від втрат прибутку. При подальшому розрахунку
страхової суми на основі прибутку-брутто враховуються також усі чинники,
які по-різному впливають на виробничий оборот та його складові елементи.
Мають бути враховані сезонність виробництва, позиція страхувальника на
ринку, загальні тренди розвитку підприємства і всієї галузі, показники
діяльності кількох попередніх років. Додержуючи зазначених вимог щодо
калькуляції величини страхової суми, можна максимально точно передбачити
обсяги майбутніх виплат страхового відшкодування.

Особливістю страхування від втрат прибутку є те, що обсяг збитку
залежить не стільки від розміру знищень (як у разі звичайних майнових
страхувань), скільки від тривалості перерви виробничої діяльності.
Чинник часу характеризується специфічним параметром, який визначається і
застосовується лише при страхуванні від втрат прибутку — терміном
відшкодування. Ним є розрахунковий період діяльності підприємства,
протягом якого нагромаджуються негативні результати від перерви
виробництва через майнові збитки.

Тривалість цього періоду визначається безпосередньо страхувальником і
має відповідати максимальній тривалості часу, необхідного підприємству
для досягнення обсягу виробничого обороту, який воно мало до настання
страхового випадку. Розрахунок цього терміну, як правило, доручається
висококваліфікованим спеціалістам — менеджерам ризику, брокерам. Вони
мають врахувати не лише чинник часу, а й інші чинники, а саме:
конструкцію застрахованих об’єктів, вид господарської діяльності,
складність виробничої технології, наявність та доступ до фінансових
ресурсів, необхідних для відновлення діяльності.

Страховик, як правило, погоджується на запропонований страхувальником
термін відшкодування. Цей термін є періодом, лише в межах якого
страховик несе відповідальність за втрату прибутку. Саме тому як
страховик, так і страхувальник розуміють, що тривалість терміну
відшкодування є найважливішим чинником впливу на страхову суму.
Щоправда, у страховій практиці не додержують прямої залежності між
установленим терміном відшкодування та обсягом страхової суми. У тих
випадках, коли термін відшкодування береться коротшим за 12 місяців,
страховики застосовують таблиці фракційного типу: для коротших термінів
страхова сума встановлюється відносно вищою, ніж для триваліших
термінів. Найпоширенішим є термін відшкодування тривалістю від кількох
місяців до одного року. Місце терміну відшкодування в розрахунках
прибутку-брутто, який належить відшкодувати, можна показати схематично
(рис. 12.7) (Jaroslsw А. Gniadek Lisowski. Ubezpieczenia Majatkowe. —
Роzпап, 1996. —S. 109).

Рис. 12.7. Вплив терміну відшкодування на прибуток-брутто

Страхові тарифи для потреб страхування від втрат прибутку розраховують
згідно з вимогами загальної методики з урахуванням певних особливостей
оцінки ризику, який покладено в основу даного страхування. Зокрема,
ризик втрати прибутку завжди є похідним від ризику настання майнових
збитків як свого базового ризику. Особливість їх взаємозв’язку полягає
також у тому, що між ними немає кількісної залежності. Адже навіть
незначна майнова шкода здатна призвести до зупинки цілого виробництва,
до цілковитої втрати прибутку. Отже, страховий тариф має враховувати
ймовірності настання таких ризиків:

а) базового ризику (пошкодження, або знищення майнових засобів);

б) ризику сповільнення або зупинення виробничого процесу.

Крім цього, при калькуляції страхового тарифу мають ураховуватися такі
особливості господарської діяльності страхувальника:

а) сезонність виробництва;

б) тривалість терміну відшкодування;

в) характер конкуренції в даній галузі;

г) частка власної участі у фінансуванні ризику втрати прибутку. Власна
участь може становити, наприклад, 5 робочих днів, що означає початок
відповідальності страховика із шостого дня перерви виробництва.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020