Контрольна робота

з дисципліни: Страхування

Страхування міжнародної туристичної діяльності

План

1.Економічна категорія страхування туристичної діяльності, його
необхідність.

2.Соціальні аспекти формування ризиків у сфері туризму.

3.Розвиток туристичних послуг у світі.

4.Задача.

5.Список використаної літератури.

1.Економічна категорія страхування туристичної діяльності,його
необхідність.

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових
інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій
(страхових випадків), визначених договором страхування або чинним
законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати
громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків,
страхових премій).

Страхування в туризмі — це система відносин між страховою компанією і
туристом по захисту його життя і здоров’я та майнових інтересів при
настанні страхових випадків.

Страхування здійснюється також господарюючими суб’єктами, які страхують
своє майно, транспортні засоби, фінансові ризики. Ці види страхування в
туризмі проводяться в тому ж порядку, що й страхування в інших галузях
економіки.

Страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних,
повних, командитних товариств або товариств з додатковою
відповідальністю згідно із HYPERLINK
«http://tourlib.net/Zakon/pro_gosp_tov.htm» Законом України «Про
господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим
Законом, а також, хто одержали у встановленому порядку ліцензію на
здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні
здійснюється тільки страховиками-резидентамиУкраїни.

Страхувальники — це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі
страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до
законодавства України.

Сутність страхування, як і будь-якої іншої економічної категорії,
визначається її функціями. Страхування виконує чотири функції: ризикову,
попереджувальну, ощадну, контрольну.

Зміст ризикової функції страхування полягає у відшкодуванні ризику. В
межах дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості
між учасниками страхування у зв’язку з наслідками випадкових страхових
подій.Ризикова функція страхування є головною, бо страховий ризик, як
ймовірність шкоди, безпосередньо пов’язаний з основним призначенням
страхування по відшкодуванню міжнародних втрат потерпілим.

Попереджувальна функція страхування полягає у фінансуванні за рахунок
коштів страхового фонду заходів по зменшенню страхового ризику.

Ощадна функція страхування сприяє накопиченню грошової суми на подальше
життя.

Контрольна функція страхування полягає в перевірці цільового формування
та використання коштів страхового фонду.

Особливості страхування в туризмі стосуються безпосередньо страхування
туристів. Застосовуються наступні види страхування: медичне; від
нещасного випадку; майнове; на випадок затримки транспорту; витрат,
пов’язаних із неможливістю здійснити поїздку; асистанс; страхування
відповідальності власника автотранспортних засобів та інші.

Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування,
яке, в основному, покриває всі витрати на медичні послуги, послуги
стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання
ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном — траспортування
тіла на батьківщину.

Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком
визнаються: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного
випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування;
інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку; часткова втрата
працездатності в результаті нещасного випадку, який мав місце під час
дії договору страхування.

Стаття 17 HYPERLINK «http://tourlib.net/Zakon/pro_turyzm.htm» Закону
України «Про туризм» передбачає, що «Страхування туристів (медичне та
від нещасного випадку) обов’язкове і здійснюється суб’єктами туристичної
діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на
здійснення такої діяльності».

Суб’єкт туристичної діяльності, який надає туристичні послуги,
зобов’язаний забезпечити страхування туристів та осіб, які їх
супроводжують. Для цього договір страхування із страховиком можуть
укласти самі туристи або суб’єкт туристичної діяльності як агент
страхової компанії. У першому випадку перевіряється наявність у туриста
страхового полісу і його копія додається до договору про надання
туристичних послуг. У другому – договір страхування укладається
безпосередньо в туристичному підприємстві агентом страхової компанії,
яка має ліцензію на право здійснення діяльності, пов’язаної з
організацією медичного страхування і страхування від нещасного випадку.

Особливим видом страхування є асистанс. Він забезпечує туристів або
спеціалістів, відряджених за кордон, допомогою на місці в технічній
(ремонт автомобіля), грошовій або іншій формі.

Асистанс — це перелік послуг (в межах угоди), які надаються в необхідний
момент в натурально-речовій формі або у вигляді грошових коштів через
технічне, медичне і фінансове сприяння.

Об’єктом страхування відповідальності власників автотранспорту є їх
громадянська відповідальність за можливе спричинення шкоди іншим особам
при дорожньо-транспортній пригоді. Завдані матеріальні збитки та
витрати, зумовлені нанесенням тілесних пошкоджень потерпілим громадянам,
підлягають відшкодуванню страховою компанією. За цим видом страхування
виплачуються матеріальні збитки, пов’язані з відновленням транспортних
засобів та іншого майна, проводиться оплата витрат на лікування
потерпілих громадян, протезування, перекваліфікацію, відшкодовуються
втрати сімейного бюджету у зв’язку із тілесними пошкодженнями або смертю
потерпілого тощо.

В міжнародній страховій діяльності страхування відповідальності
власників автотранспорту відоме під назвою «зелена картка».

«Зелена картка» — це система міжнародних угод про обов’язкове
страхування громадянської відповідальності автовласника. Свою назву вона
отримала за кольором і формою страхового полісу.

Система «зелена картка» створена в 1949 році і гарантує вільне
пересування транспортних засобів у межах кордонів 32 держав.

Обсяг відповідальності у зв’язку із заподіяною шкодою регулюється, як
правило, діючим в цій країні законом про обов’язкове страхування
громадянської відповідальності автовласників.

Практично у всіх європейських країнах страхування громадянської
відповідальності власників транспортних засобів обов’язкове. Такі країни
об’єднались у систему «Зелена картка», де тісно співпрацюють уряди,
національні бюро «Зеленої картки» і страхові ринки.

2.Соціальні аспекти формування ризиків у сфері туризму.

Відправляючись у подорож, турист зіштовхується з низкою проблем, що при
збігові обставин можуть призвести до несприятливих наслідків для його
здоров’я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або негативно
вплинути на туристичні враження.

Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в
незнайомому довкіллі, яке відмінне від звичайного довкілля його
проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових
побутових небезпек, не мас імунітету до хвороб, поширених у цій
місцевості тощо.

У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно уважно вивчити усі
можливі чинники ризику та їхні джерела, дослідити можливість і
ймовірність вияву джерела па небезпечному для людині рівні, схильність
людини до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для
захисту здоров’я і життя туриста та його майна.

Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати
так:

? небезпека травмування;

? вилив довкілля;

? пожежонебезпека;

? біологічні вилили;

? психофізіологічні па вантаження;

? небезпека випромінювань;

? хімічні впливи;

? етан перевезення;

?підвищена запиленість і загазованість;

?специфічні чинники ризику;

? інші чинники.

Різні несприятливі чинники мають різноманітну ймовірність настання та
інтенсивність впливу і важкість наслідків.

Небезпека травмування

Небезпека травмування може виникнути в результаті переміщення механізмів
і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, переміщення гірських
порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних
характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричиняють
травми (незручне взуття потертості шкірних покривів у туристів тощо),
небезпечних атмосферних та інших природних явищ.

Вплив довкілля

Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури,
вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування
туристів, різкими перепадами атмосферного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів, а також у
транспортних засобах повинні відповідати встановленим
санітарно-гігієнічним вимогам.

Пожежна безпека

Туристові слід точно дотримуватись вимог нормативних документів пожежної
безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоб убезпечити
себе від можливої дії чинників ризику цієї групи.

Біологічні чинники

Біологічні чинники — патогенні мікроорганізми і продукти їх
життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни,
комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають
опіки, алергійні та інші токсичні реакції.

Психофізіологічні навантаження

Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні пере
навантаження.

У проектуванні туристичного маршруту варто враховувати реальну
спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний
час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами.
Варто старанно планувати програму, графік переміщення, проведення
заходів тощо.

Визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати підготовку
туристів, психофізичні особливості групи туристів, а також їхні
традиції, звичаї релігію.

Небезпечні випромінювання

Небезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та
радіологічного випромінювання.

Слід враховувати дію цього чинника ризику у плануванні графіка руху за
маршрутом (відкритими, незатіненими ділянками маршруту в гірських,
водних, лижних та інших походах). Туристські маршрути можна прокладати й
експлуатувати тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками
радіологічного стану.

Хімічні чинники

Хімічні чинники: токсичні, дратівливі, сенсибілізуючі.

Запобігати дії цих чинників ризику в обслуговування туристів можна,
якщо:

регулярно контролювати вміст шкідливих речовин у навколишньому
середовищі;

будувати і розміщувати об’єкти для обслуговування туристів у
сприятливому щодо дії хімічних чинників ризику, середовищі;

Етап перевезення

Загальновідомо, що транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки.
На кожному виді транспорту діють свої правила перевезення пасажирів й
інститут страхування пасажирів та їхнього багажу. Прийнято міжнародні
Конвенції про повітряні, морські, автомобільні та залізничні
перевезення, у котрих правила безпеки займають центральне місце.

Специфічні чинники ризику

Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені:

можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні
розміщення;

технічним станом використовуваних об’єктів матеріально-технічної бази;

складним рельєфом місцевості;

»

&

A

Oe

O

( * A Ae R

T

a

ae

»

$

&

A

h?sB*

????????????w?і персоналу;

підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і
категорії складності;

інформаційним забезпеченням.

3.Розвиток туристичних послуг у світі.

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі
можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і
релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в
скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує» ця система дуже багато
фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов’язаних з наданням
туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з
могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в
очах світової спільноти і пересічних громадян.

Туристична діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом
підвищення добробуту держави. У 1995 році США від реалізації туристичних
послуг іноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Франція і Італія — по
27 млрд. $, Іспанія -25 млрд. $

В Україні туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією
на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за
краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика
їх частина працює на залучення гостей в Україну — тобто все робиться
так, що капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина
міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В
умовах, що створилися, ці питання представляються актуальними.

У цей час індустрія туризму є однією з форм міжнародної
торгівлі, що найбільш динамічно розвиваються послугами. У останні 20
років середньорічні темпи зростання числа прибуттів іноземних туристів в
світі становили 5,1%, валютних надходжень — 14%. Згідно з даними
всесвітньої туристичної організації, в 1995 році в світі було
зареєстровано 576 мільйонів прибуттів туристів, надходження від
міжнародного туризму досягло 372 мільярди доларів (без урахування
надходжень від міжнародного транспорту). Загалом об’єми валютних
надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 рік виросли в 144 рази.

По прогнозах експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде
продовжуватися і далі. За різними підрахунками, до 2000 року ця галузь
стане провідною експортною галуззю в світі. Очікується, що при
збереженні темпів зростання, що склалися число міжнародних подорожей до
2005 року досягне 900 млн. чоловік,а 2010 року збільшиться і складе
порядку 937 млн. чоловік.

На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму
лежать наступні чинники:

1) Економічне зростання і соціальний прогрес призвели до розширення
об’єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальними цілями.

2) Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.

3) Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених
країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.

4) Інтенсифікація труда і отримання трудящими більш тривалих
відпусток.

5) Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення
прикордонної формальності.

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є
вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку
економіки країни загалом.

На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів
іноземних туристів і 70-75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому
на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних
надходжень.

Розподіл туристів і прибутків від їх перебування в 1994 році.

Країна

Відвідування

Прийнято туристів

(млн. чоловік)

Прибуток

(млн. доларів) Співвідношення до 93 р.

(%)

Прибуття Прибуток

Весь світ

Європа

Америка

Східна Азія

Африка

Ближній Схід

Південна Азія 528,4

315,0

108,5

74,4

18,6

7,9

3,7 321,446

153,295

97,405

59,988

5,675

3,672

2,431 3,0 5,1

1,9 0,6

4,05 8,9

7,6 14,0

1,5 -4,0

-4,0 -12,0

7,0 11,2

По зауваженню канадських фахівців, функціонування економік
індустріально розвинених країн, з одного боку, робило об’єктивно
необхідним зміцнення світогосподарських зв’язків і зростання виробничих
витрат на підприємницькі переміщення, а, з іншого боку, створювало
працівникам матеріальні можливості для досугових переміщень, в тому
числі і за кордон.

Якісне зростання індустрії туризму в окремих країнах відображене в
таблиці. Для оцінки застосовується метод рейтінгових оцінок. Як
параметри взяті як абсолютні (число туристів, розмір прибутків і
витрат), так і відносні (прибутки і витрати з розрахунку на одного
туриста, що відвідав країну) показники.

Рейтинг країн по показниках туристського сервісу.

я 30 29 23 3 12 20

Велікоб-

ританія 8 5 3 15 7 2

Угорщина 5 31 25 35 31 32

Венесуела 36 35 20 10 20 30

Німеччина 7 7 2 20 5 3

Гонконг 16 11 20 13 20 17

Греція 11 22 19 33 24 26

Єгипет 26 26 30 23 28 34

Індія 28 25 20 11 20 23

Ірландія 24 27 18 24 16 25

Іспанія 3 4 13 27 23 14

Італія 4 3 4 19 14 4

Канада 9 9 6 31 13 12

Однак в цьому аналізі потрібно враховувати ряд чинників, прямо не
пов’язаних з туристичною сферою, але без урахувань якої неможлива
об’єктивна оцінка показників таблиці. До таких чинників відносяться
величина країни, чисельність населення і економічний потенціал країни.

Звичайно, найважливіший чинник, що визначає географію туризму в світі,
економічний. З точки зору окупності капіталовкладень туристська
індустрія входить в число економічних форвардів, що дають значну
величину доданої вартості. Туристські послуги на світовому ринку
виступають як “невидимий» товар, характерною особливістю якого є те, що
значна частина цих послуг проводиться з мінімальними витратами на місці.

Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн в сфері туризму,
Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму на
період 1995-2000 г.г. В частковості, в ньому зазначається, що:

У Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за прибутки від

туризму, яка зажадає від європейської індустрії туризму підвищення
якості послуг, що надаються.

Витрати на всі види подорожей і, насамперед, витрати на транспорт,
будуть

збільшуватися швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі
стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну
поїздку знизяться. Загалом же витрати на подорожі зростуть за рахунок
споживання більш якісного відпочинку.

Число поїздок буде збільшуватися за рахунок міжконтинентальних

подорожей з Європи в Америку, Азію і Океанію.

Сезонні зміни ринкової кон’юнктури в найближчому майбутньому

перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий
маркетинг буде сприяти їх вигідному використанню. Для цього буде
потрібна активна співпраця між державами і приватними туристськими
структурами.

Використання повітряного транспорту буде розширятися швидше завдяки

збільшенню числа зручних прямих рейсів.

Групи, включаючи сімейні, будуть зменшуватись і вибирати все більш
гнучку

програму відпочинку.

По мірі все більш активного впровадження комп’ютерних систем бронювання

будуть зменшувати терміни бронювання.

Активніше за інших будуть подорожувати дві вікові групи: люди
немолодого

віку і молодь.

Буде продовжувати рости попит на туризм, пов’язаних з відвідуванням

культурних визначних пам’яток, а також з активним відпочинком.

Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в

залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.

Маркетингове сегментирование ринку стане більш чітко вираженим.

Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи
споживачів.

Географія ж міжнародного туризму буде визначатися
пріоритетними для туристів чинниками привабливості тих або інших
регіонів/країн.

Чинники зростання привабливості для туристів окремих регіонів світу

Найбільш популярні країни регіону.

Чинники зростання привабливості

Південно-американський регіон

Бразілія 1. Широкий розвиток екологічних турів по Амазонії.

2. Екзотична природа.

3. Сучасна архітектура і дизайн столиці країни

Європейський регіон

Франція

Англія

Німеччина

Фінляндія

Швеція Висока концентрація історичних і культурних визначних пам’яток.

Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів).

Високий рівень сервісу.

Середземноморський регіон

Кіпр

Вигідна система оподаткування.

Сучасна банківська мережа.

Добре налагоджена структура телекомунікацій

Спрощена процедура створення оффшорних компаній (10 днів)

Повна конфіденційність, що забезпечується державою у всіх питаннях, що
стосуються засновників компаній і банківських рахунків.

Ізраїль

Регіон загалом 1. Зростання паломніческого туризму.

Наявність широкого спектра оздоровчих центрів.

Тури по чотирьох морях.

Наявність молодіжних таборів.

Зростання ділових зв’язків.

1. Розвинена інфраструктура туризму.

Високий рівень обслуговування.

Комфортний клімат.

Велика тривалість туристського сезону.

Поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам’яток.

Азіатський регіон

Об’єднані Арабські Емірати 1. Низькі ціни на електроніку і побутову
техніку хорошої якості.

Високий рівень сервісу.

Мінімальні податки. Практика системи “TAX FREE».

Великий досвід каргоперевозок.

Спрощена система візового режиму.

Регіон загалом 1. Екзотична природа і культура.

Політична стабільність.

Зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію і Океанію.

Головний напрям “пляжного» відпочинку зимою.

4.Задача

Туристична фірма «Ніка» уклала договір медичного страхування
громадян,що виїжджають за кордон терміном на 3 дні,на страхову суму 5
тис $.Розмір страхових платежів за один день перебування за кордоном
,виходячи з розміру страхової суми-0,35 $.Фірма користується пільгою як
постійний клієнт.Знижка при страхуванні встановлена в розмірі
20%.Туристична група складається з 25 чоловік.

Під час перебування за кордоном в одного застрахованого зявляється
сильний зубний біль,що зумовило необхідність екстреної
стоматології.Вартість послуги стоматологічної клініки склала220$
США.Визначити розмір страхової суми ,яку отримає застрахований.

Розвязок

Визначаю розмір страхової суми ,яку буде виплачено:

5000$ -20%=4000 $ — знижка при страхуванні вийшла 1000$

5000$:25 чол=200$ –на 1 людину страхова сума

Так як вартість послуги стоматологічної клініки склала 220$ ,що
перевищило страхову суму,то страхова компанія виплатить застрахованій
людині 200$

Список літератури

HYPERLINK «http://tourlib.net/Zakon/pro_turyzm.htm» Закон України
«Про туризм» (15 вересня 1995р.). — К., 1995 .

2. HYPERLINK «http://tourlib.net/Zakon/pro_strahuv.htm» Закон України
«Про страхування»: Збірник нормативно-правових актів. — Т 2. — Ужгород,
1999 .

3. Гаврилишин І.П. Туризм України: проблеми і перспективи. -К., 1994.

4. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. — Минск, 2001.

5. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. -Чернівці:
2005.

Похожие записи