Страховикам страшно
Сергій ЛУК’ЯНЧУК, “Галицькі Контракти” №44, жовтень 2002
Компанії, які займаються страхуванням життя, врятує або суд, або
законодавчі зміни.
Оператори ринку страхування життя вже відчули на собі негативні наслідки
дії правил оподаткування інвестиційних доходів від розміщення коштів
страхових резервів, а надто від трактування цих правил ДПАУ. У
«лайфових» компаній наразі є чотири варіанти вирішення проблеми: піти з
ринку, збільшити вартість своїх послуг, зменшити податкове навантаження
за рішенням суду, або дочекатися, доки наберуть чинності зміни до закону
про оподаткування прибутку підприємств.
Арифметика збитковості
Проблема оподаткування інвестиційних доходів від розміщення коштів
страхових резервів існувала й раніше. Однак саме зараз вона загострилася
як ніколи. До середини цього року резерви страховиків збільшилися
настільки, що інвестиційні доходи від них сягли 15—40 тис. грн на
місяць. Відповідно зросла й ціна питання. Тепер збитки компаній, що
працюють на ринку страхування життя, можуть становити близько 15%. І це
за умови, що компанія не витрачатиметься на отримання інвестиційного
доходу.
Схема проблеми виглядає приблизно так: скажімо, клієнти перерахували
страховій компанії (СК) гроші, з яких було сформовано математичні
резерви. Їх було інвестовано, і вони дали приріст у 100 одиниць. Із них
СК повинна відрахувати 85 одиниць назад до резервів відповідно до закону
про страхування. Крім того, закон про оподаткування прибутку підприємств
зобов’язує на отримані 100 одиниць нарахувати податок у загальному
порядку. А всі витрати з формування резервів не можна відносити до
валових.
Причини, як завжди, у законодавчій неврегульованості: закон про
оподаткування прибутку підприємств не дає чіткого визначення поняттю
«страхова діяльність». Це й дало можливість податківцям (Лист ДПАУ від
18.09.2000 № 7282/5/15-2316) кваліфікувати будь-які витрати страхової
компанії саме як витрати зі страхової діяльності і заборонити
враховувати всі ці витрати (в тому числі й пов’язані з формуванням,
розміщенням і управлінням страховими резервами) для зменшення бази
оподаткування.
Разом із тим Закон «Про страхування» зобов’язує «лайфові» компанії
формувати окремі резерви, які створюються саме за рахунок надходжень
платежів та інвестдоходів. Кошти ж математичних резервів не є власністю
компаній і мають обліковуватися на окремому балансі.
Потерпілі
Окрім прямих збитків, «лайфові» страхові компанії потерпатимуть і від
недобросовісної конкуренції. Оскільки тепер у них створилися набагато
гірші стартові умови роботи, аніж у тих самих банків. Клієнти банків не
сплачують податків з відсотків за депозитами. Натомість з доходу, який
отримують клієнти «лайфових» компаній, доведеться сплачувати податок на
прибуток. «Безпосередньо нашим клієнтам ця проблема не загрожує, про
збільшення ціни на страхові послуги не йдеться, — стверджує голова
правління УАСК «АСКА-життя» Галина Третьякова. — Однак така система
оподаткування призведе до того, що страховик як підприємець завжди буде
збитковим і в якийсь момент збанкрутує.
Зокрема ми ведемо три види діяльності — страхування, перестрахування та
інвестування резервів. Надходження від перестрахування наближаються до
нуля. Що стосується інших двох позицій, то в перший рік діяльності суми
зі страхування вищі. З другого-третього року інвестиційні доходи
починають набагато перевищувати доходи від страхування. І щорічний
приріст із продажу полісів через кілька років буде набагато нижчим, ніж
обсяг резервів, яким оперують страховики життя. Доходом від продажу
полісів, залученням страхових коштів від населення не можна перекрити ці
збитки».
Як вирішуватимуть проблему
Страховики сподівалися, що Міністерство фінансів допоможе залагодити
ситуацію. Вони звернулися до Мінфіну з методологічним запитанням — чи
належать інвестиційні доходи та відрахування до резервів до страхової
діяльності? Адже закон про страхування визначає предметом діяльності СК
страхування, перестрахування та фінансову діяльність, пов’язану з
розміщенням страхових резервів. Відповідно, формуючи резерви, інвестуючи
їх та отримуючи прибуток, страховик займається не страховою, а
фінансовою діяльністю. А отже, витрати на відрахування до резервів не
пов’язані з витратами на страхування і можуть належати до валових
витрат. У Мінфіні вважають, що роз’яснення з питань податкового
законодавства не входять до його компетенції.
Вочевидь ситуацію виправлять ухвалені депутатами зміни до Закону «Про
оподаткування прибутку підприємств». Новоспечений закон звільняє
інвестиційні доходи СК від оподаткування. Проте відкорегований закон
діятиме лише з наступного року. Аби вирішити проблему зараз страховики
збираються звернутися до суду. Галина Третьякова: «Ми готуватимемо два
позови: нематеріальний — щодо суперечностей у законодавстві й
неправомірного тлумачення законів у ДПАУ; матеріальний — на розмір
податків, які ми переплатили».
————————————————————————
——–
Коментар фахівця
Вимоги податківців суперечать законодавству
Світлана ЦИБУЛІНА, президент адвокатського об’єднання DЕ-JURE:
Виходячи зі змісту ст. 31 Закону «Про страхування», кошти резервів зі
страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені
від його майна. Кошти резервів зі страхування життя не можуть
використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов’язань, крім
зобов’язань за договорами страхування життя. Валові доходи від страхової
діяльності (крім страхування ризиків життя) страховиків-резидентів
оподатковуються за ставкою 3% суми валового доходу та не підлягають
оподаткуванню за ставкою 30%.
А облік операцій зі страхування життя фізичних осіб ведеться
страховиками окремо. Доходи, отримані у вигляді сум страхових внесків,
страхових платежів чи страхових премій, накопичених протягом звітного
періоду за договорами страхування та перестрахування життя на території
України або за її межами, не належать до складу валових доходів.
Залучення коштів громадян, формування страхових резервів, їхнє
розміщення, оперування коштами та фондами загалом не підлягає
оподаткуванню відповідно до ст. 7.2 Закону «Про оподаткування…».
Тільки в окремих випадках, коли СК, реалізуючи свою статутну діяльність
відповідно до ст. 2 і 31 Закону «Про страхування», отримує додаткові
прибутки від кредитування фізосіб, відсотки на такі кредити можуть бути
оподатковані лише за ставкою 3%.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
