1.5. Роль страхування в період переходу до ринкової економіки.
У цьому підручнику під економікою розуміється господарська система, що
забезпечує задоволення індивідуальних і суспільних потреб людей
життєвими благами.
Економіка — це безперервний процес відтворення товарів і послуг. Серед
розмаїття продуктів економіки значне місце посідають страхові послуги. У
попередніх підрозділах було показано, що страхування як форма захисту
має багатовікову історію, але найінтенсивнішого розвитку набуває воно в
умовах ринкової економіки.
Україна у складі колишнього СРСР зазнала дії майже 70-річного
«експерименту» господарювання в умовах централізованої економіки. Він у
цілому виявив значно менші порівняно з ринковою економікою можливості
для ефективного функціонування господарської системи. Розпочата понад 10
років тому переорієнтація на поступовий перехід нашої країни до
економіки ринкового типу зумовила потребу здійснення глибоких реформ. У
їх основі — серйозні структурні зміни форм власності, розвиток ринкового
середовища.
В Україні формується власна модель ринкової економіки, що враховує ту
ситуацію, в якій опинилася держава на момент визнання її політичне
незалежною. Звідси закономірна поява особливостей розбудови й окремих
сегментів ринкової інфраструктури. Великої перебудови поряд з державними
фінансами, банківською
справою зазнало страхування. Воно стало налаштовуватися на потреби
захисту підприємницької діяльності та вирішення соціальних проблем,
тобто наближатись до ролі, яку виконує страхування у країнах ринкової
орієнтації.
У чому ж полягає роль страхування в ринковій економіці? Розглянемо
головні напрямки прояву позитивного впливу страхування.
Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. В умовах формування
приватної власності не можна централізовано в наказовому порядку
керувати розміщенням фінансових ресурсів. Таке керування — справа
окремого власника, причому діє він згідно зі своїми Інтересами, що
постійно коригуються ситуацією на ринках товарів, цінних паперів,
кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток
виробництва тих чи інших товарів або у сферу послуг, не врахувавши
можливого ризику втрати авансованих ресурсів.
Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відповідальності за
наслідки ризикованих подій страховим організаціям інвестор упевнений, що
в разі пожежі стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані
збитки будуть відшкодовані.
Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже давно
функціонують, так і для новостворених, або тих, що тільки організуються
і ще не набули достатнього виробничого потенціалу та не нагромадили
власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує відшкодування
фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної
страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб
спорудити чи придбати необхідні засоби виробництва, поповнити товарну
масу у торговельній мережі тощо.
Часто страхування сприяє появі й упровадженню нової техніки та
технологій, наукових розробок.
Особливо велику роль може відігравати страхування в аграрному секторі.
Тут надзвичайно багато ризиків, зумовлених природними факторами, що
призводять до великих втрат. Нині страховий захист сільськогосподарських
підприємств, а також фермерських господарств перебуває на дуже низькому
рівні. Здійснення аграрної реформи зумовлює потребу серйозного посилення
страхування на селі. Цьому має сприяти прийняте рішення про відновлення
обов’язкового страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків
підприємств усіх форм власності з частковим покриттям витрат на страхові
платежі за рахунок бюджету.
Ненормальним є становище, коли страхування ризиків ще нерідко ігнорують
замовники, підрядчики та всі ті, хто пов’язаний зі спорудженням складних
промислових, комунальних і транспортних будівель і споруд.
Перспективним є якомога ширше застосування зарубіжного досвіду
страхування втрат від переривання виробництва на час, потрібний для
відновлення зруйнованих або пошкоджених страховими випадками об’єктів.
Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу. Україна —
держава в центрі Європи, Тут перетинаються транспортні артерії, що
сполучають Схід і Захід. Зростає товарообмін інших країн з нашою
державою, збільшуються транзитні вантажопотоки. Страхування вантажів,
туристів, транспортних засобів, інвестиційних проектів є необхідним
компонентом формування нормальних міжнародних відносин.
Цивілізований бізнес не можна уявити без страхування відповідальності
партнерів за виконання контрактів, відповідальності товаровиробника за
якість продукції та послуг, відповідальності роботодавця перед своїми
працівниками, професійної відповідальності працівників за шкоду, завдану
споживачам товарів та послуг. У підвищенні комерційної дисципліни велика
роль належить страхуванню юридичних витрат.
Отже, страхування майнових ризиків так само, як і розширення страхування
відповідальності, спрямовані на підтримку розвитку комерційної
діяльності. Від її стану залежить задоволення потреб споживачів
матеріальних благ, наповнення дохідної частини бюджету.
Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовувані на організацію
економічної безпеки. Раніше вже йшлося про те, що страховий захист є
проявом економічної безпеки фізичних і юридичних осіб. Серед багатьох
форм страхового захисту страхуванню належить особлива роль. Воно дає
змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на
запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи іншим
чинникам, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.
Страхування, маючи великі можливості маневрування резервами, є важливою
ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає
реальною тільки за належного рівня розвитку страхової справи.
Тепер, коли страхуванням в Україні охоплено менш як 10 % страхового
поля, регулівна роль цього економічного важеля ще мало помітна, на
відміну, наприклад, від більшості країн Європейського союзу, США,
Японії, де страхуванням охоплені практично всі підприємства й громадяни.
Важко уявити на Заході підприємця, який ризикнув би зайнятись тим чи
іншим бізнесом, зігнорувавши страхування. Такі дії суперечили б
здоровому економічному глузду.
Це особливо важливо для підприємств малого і середнього бізнесу, які
мають великі можливості для розвитку і в Україні.
Проілюструємо сказане таким прикладом. Нова фірма має намір здійснювати
виїзну торгівлю спортивним одягом та взуттям. Підприємець для
організації цього бізнесу має у своєму розпорядженні 60 тис. грн. При
цьому 20 тис. грн потрібно авансувати на придбання спеціального
автомобіля, а решту коштів спрямувати на закупівлю товару та інші
витрати. Припустимо, що за такої структури розміщення капіталу
підприємець отримуватиме середньоденний прибуток у 500 грн протягом 250
днів на рік. Проте автомобільний транспорт характеризується як найбільш
небезпечний.
Перед підприємцем постає проблема: що вигідніше — створити власний
резерв коштів на випадок термінової необхідності заміни автомобіля чи
вдатися до послуг страхової компанії? Уявімо ситуацію, що власник не
застрахував автомобіль. У такому разі він матиме економію на страховій
премії (наприклад, 8 % від вартості автомобіля, тобто 1600 грн на рік).
Водночас утриматися від придбання страхового полісу означає для
підприємця необхідність зарезервувати з метою самострахування
транспортного засобу, а отже, значною мірою і безпеки свого бізнесу, не
менш як третину всього капіталу (20 тис. грн). Це суттєво зменшує
фінансові результати діяльності. У даному випадку на авансований капітал
буде отримано прибутку не 125000, а лише 83330 грн. Крім того,
зберігаючи резерв на депозитному рахунку, підприємець може розраховувати
ще на отримання приблизно 5 тис. грн процентів. Отже, втрачений прибуток
буде більшим за страхові платежі на 35070 грн, або в 22 рази. Хоч
приклад і умовний, але він добре відбиває ті переваги, які надає
страхування.
Можливості страхування зростають із розширенням кола страхувальників, а
це, у свою чергу, підвищує фінансовий потенціал страховиків. На
посилення саме цих тенденцій слід очікувати в найближчій перспективі.
Чим вищий коефіцієнт освоєння страхового поля та чим більша концентрація
страхових фондів, тим більші можливості для зниження ціни страхування.
Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів,
призначених для здійснення соціальних програм. Світовий досвід довів
доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми
страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як
доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування освіти,
охорони здоров’я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.
Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального
спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а
завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли однакові за розміром
пенсії одержують головні конструктори та прибиральниці, підвищує
відповідальність за якість медичних та інших соціальних послуг.
Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати
майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вищому
навчальному закладі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої
можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження
на державний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів
переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат.
Останнім часом в Україні йде підготовча робота до проведення реформи
соціального страхування. З деяких питань (страхування на випадок
безробіття, страхування працівників від нещасних випадків та ризикованої
професійної діяльності) уже прийняті відповідні законодавчі акти й
розпочалася організація спеціальних фондів. У стадії завершення
знаходяться умови проведення пенсійної реформи.
У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають
джерелом зростання інвестицій в економіку. Грошові резерви тим
відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимчасово
виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не
перестають «працювати» на нього та економіку країни в цілому.
Ресурси, які тимчасово вивільняються на одних підприємствах, через
кредитну систему, ринок цінних паперів, інвестиційні товариства
переходять у користування інших суб’єктів господарювання. Останні, у
свою чергу, сплачують власникам залучених ресурсів відсотки — дивіденди.
Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної діяльності,
дістають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати власні
резерви, здійснювати відрахування до бюджету, стимулювати персонал,
збільшувати дивіденди своїх акціонерів.
Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування
сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм.
Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим
підприємницьким структурам і державі в цілому.
Отже, страхування має величезні можливості сприяти економічному й
соціальному розвитку країни, задовольняти інтереси щодо захисту майна та
доходів як юридичних, так і фізичних осіб.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
