Особливості страхування інвестиційних ризиків
В умовах подальшого розгортання і розвитку ринкових відносин у нашій
країні, роль і значення страхування для національної економіки загалом
та окремих її галузей важко переоцінити. Страхування як особливий вид
цивільно-правових відносин покликане виконувати певні функції, серед
яких доцільно виділити його інвестиційне та захисне призначення. Суть
першого полягає у тому, що страхування виступає механізмом, який
забезпечує інвестування страховиком коштів страхувальника, переданих
йому як оплату за надання страхових послуг. Участь страховиків в
інвестиційному процесі на цьому не вичерпується. З огляду на захисну
функцію страхування, страховики покликані здійснювати також
матеріально-фінансовий захист страхувальників від майнових збитків, яких
вони можуть зазнати у процесі здійснення ними інвестиційної діяльності
внаслідок настання страхових випадків. Мова йде про страхування
інвестиційних ризиків.
У науковій літературі досить мало уваги приділялось страхуванню
інвестиційних ризиків. Традиційно його відносили до сфери майнового
страхування, оскільки в рамках останнього проводилось страхування
кредитів, страхування інвестицій, страхування фінансових ризиків, які
можуть розглядатись і в якості інвестиційних ризиків, адже виникають і в
інвестиційній діяльності. Із такою позицією не можна погодитись,
оскільки страхування інвестиційних ризиків, на нашу думку, поєднує у
собі елементи майнового страхування та страхування відповідальності.
Наперед відзначимо, що в теорії страхового права не існує єдності думок
щодо місця страхування відповідальності у системі страхування. В одному
випадку його об’єднують із майновим страхуванням і розглядають як один
із його видів, в іншому – виділяють у самостійну галузь страхування.
ним правомочностей власності: володіння, користування, розпорядження.
Такий майновий інтерес є об’єктом саме майнового страхування (п.2 ст.4
Закону України “Про страхування”).
Водночас, необхідно зазначити, що формування інвестиційного капіталу
може здійснюватись за рахунок позичкових фінансових ресурсів, які
ґрунтуються на принципі зворотності. Із юридичної точки зору участь в
активі інвестиційного капіталу позичкових коштів передбачає існування
конкретних цивільно-правових договорів, укладених інвестором із
контрагентами, які обумовлюють обов’язки першого по поверненню
зазначених ресурсів та проведенню розрахунків за користування ними.
Недосягнення із різних причин кінцевої мети інвестиційної діяльності –
запланованого прибутку – викликає ризик невиконання інвестором взятих на
себе зобов’язань за відповідним договором. Такий ризик також доцільно
розглядати як інвестиційний, оскільки він безпосередньо пов’язаний із
здійсненням інвестиційної діяльності інвестора. Страховий інтерес
інвестора в даному випадку полягає у можливості звільнення від
матеріальної відповідальності перед третіми особами (контрагентами) за
невиконання взятих на себе зобов’язань у зв’язку із неможливістю їх
виконання внаслідок настання страхового випадку. Відповідно до п.3 ст.4
Закону України “Про страхування” такий страховий інтерес розглядається
як об’єкт страхування відповідальності.
Крім зазначених аргументів, приведених на користь думки про подвійний
характер об’єкта страхування інвестиційних ризиків, існує ще одне
переконливе свідчення правильності такої позиції. Законом України “Про
внесення змін до Закону України “Про страхування”” від 12 липня 2001
року значно розширений перелік видів обов’язкового страхування. Серед
інших виділяємо і страхування цивільної відповідальності інвестора, в
тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей , за угодою про
розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою. Ця новела
страхового законодавства повинна призвести до перегляду усталених
поглядів на сферу майнових інтересів інвестора, що потребують страхового
захисту, тобто на об’єкт страхування інвестиційних ризиків. Проведене
дослідження страхування інвестиційних ризиків, яке дозволяє стверджувати
про поєднання у ньому ознак майнового страхування та страхування
відповідальності має важливе не лише теоретичне значення, але і
практичне застосування. В залежності від об’єкта страхування можна
укладати два види договорів страхування інвестиційних ризиків: договір
майнового страхування та договір страхування відповідальності інвестора,
які, не зважаючи на єдину техніко-юридичну конструкцію, мають свої
особливості, що стосуються, наприклад, встановлення особи
вигодонабувача, строку дії договорів страхування, визначення страхової
суми тощо.
Зазначені специфічні риси страхування інвестиційних ризиків потребують
наукового вивчення та аналізу із метою їх закріплення у законодавчому
порядку. Створення дієвого правового механізму здійснення інвестиційного
страхування стане додатковою гарантією відшкодування інвесторам збитків
від випадковостей в інвестиційній діяльності, а також стимулюючим
фактором у підвищенні інвестиційної активності.
Література
І. Калаур, аспірант Прикарпатського університету, м. Івано-Франківськ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
