.

Нове в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
365 1912
Скачать документ

Нове в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування

Тетяна Устинова, нач. відділу страхування на випадок безробіття
Міністерства праці та соціальної політики України

Верховною Радою України 11 січня 2001 року схвалено Закон України «Про
розмір внесків На деякі види загальнообов’язкового державного
Соціального страхування», який визначає розмір страхових внески та
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
та загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням.

Відповідно до частини п’ятої статті 94 Конституції України закон набирає
чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше
не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Оскільки цим Законом встановлена дата набрання ним чинності — 1 січня
2001 року, то згідно з Конституцією України датою набрання ним чинності
є дата його першого опублікування в одному із офіційних друкованих
видань, визначених Указом Президента України «Про порядок офіційного
оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» (N
503/97 від 10.06.97). Закон був опублікований 22 лютого 2001 року в
газеті «Урядовий кур’єр» N 34; яка належить до визначених офіційних
друкованих видань, тому саме з цього дня Закон набирає чинності.

Прийняття, цього Закону фінансове; забезпечує реалізацію Закону України
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування у. зв’язку з тимчасовою, втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням».

Встановлення розмірів внесків на зазначені види страхування в одному
закот дозволило не тільки не перевищити їх загальний розмір для
роботодавців порівняно з розміром збору на соціальне страхування, в тому
Числі на випадок безробіття, що становив 5,5 відсотка від суми фактичних
витрат на оплату .праці найманих працівників, а навіть забезпечити його
зниження. Загальний розмір внесків на ці два види страхування для
роботодавців встановлено на перше півріччя п. р. 4,5%, а, починаючи з 1
липня п. р. — 5,0%.

Розмір внесків на страхування на випадок безробіття для роботодавців
порівняно з існуючим збором на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття збільшено за рахунок перерозподілу відрахувань між
зазначеними двома видами страхування. Відрахування на страхування з
тимчасово? втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням зменшаться з 4,6% до 2,5%. При цьому передбачено
покладення оплати перших п’яті днів тимчасової непрацездатності на
роботодавця.

Необхідність збільшення порівняно зі збором на обов’язкове страхування
на випадок безробіття розміру внесків з цього виду страхування викликана
очікуваним ускладненням ситуації на ринку праці у 2001 році.

Для найманих працівників — застрахованих осіб розмір внесків на
страхування на випадок безробіття залишився на рівні збору та становить
0,5%, розмір внесків на страхування у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю встановлено 0,25% для осіб, які мають заробітну плату
нижче 150 гри, та 0,5%, якщо вона перевищує 150 грн. Слід зауважити, що
база для нарахування страхових внесків відрізняється від бази
нарахування збору. Якщо збір нараховувався на сукупний оподатковуваний
дохід, то страхові внески нараховуються на суми оплати праці, які
підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Прийнятий закон скасовує статтю 49-3 Кодексу законів про працю України,
яка передбачала збереження за попереднім місцем роботи середньої
заробітної плати працівникам, вивільненим з підприємств, установ 1
організацій при розірванні трудового договору у зв’язку із змінами в
організації виробництва І праці (пункт 1 статті 40) на період
працевлаштування, але не більше як на три місяці з дня звільнення з
урахуванням виплати вихідної допомоги. Таким чином, роботодавець
сплачуватиме в цьому випадку лише вихідну допомогу відповідно до статті
44 КЗоТ, тобто фінансове навантаження на роботодавця під час вивільнення
працівників буде зменшено.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття» передбачено мінімальні виплати у разі настання
безробіття здійснювати на рівні прожиткового мінімуму, на цьому рівні
передбачені деякі виплати і Законом України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Встановлені розміри внесків дозволяють забезпечити зазначені виплати за
страхуванням на випадок безробіття на рівні не нижче ніж 11%
прожиткового мінімуму для працездатної особи, а виплати, передбачені
статтею 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням», – не нижче ніж 64% прожиткового
мінімуму для дітей до шести років. Розміри допомоги на поховання з усіх
видів страхування встановлені у розмірі не нижче ніж 50% прожиткового
мінімуму для працездатної особи. Встановлення зазначених виплат на рівні
прожиткового мінімуму в декілька разів збільшило б розмір страхових
внесків.

Оскільки розміри виплат за страхуванням безпосередньо пов’язані з
розмірами страхових внесків, цим Законом доповнено пункт З розділу VIII
Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття» нормою, яка визначає, що до стабілізації
економічного становища в Україні розмір мінімальних виплат визначається
Верховною Радою України щороку одночасно з встановленням розміру
страхових внесків виходячи з реальних можливостей страхового Фонду.

Пункт 4 статті 34, статті 42, 43 та 44 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням» вводяться в дію з 1 січня 2002 року.

Одночасно з набранням чинності Законом України «Про розмір внесків на
деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»
втрачають чинність Закон України «Про збір на обов’язкове соціальне
страхування» та Закон України «Про ставку збору на обов’язкове соціальне
страхування».

Також наводимо відповіді на деякі найбільш актуальні запитання, що
надходять до Мінпраці, стосовно запровадження нового Закону

Верховною Радою України 11 січня 2001 року схвалено Закон України «Про
розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного
соціального страхування», який визначає розмір страхових внесків на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття.

Яким чином мають бути сплачені страхові внески на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття за січень 2001
року, та як застосовується при їх нарахуванні постанова Кабінету
Міністрів України від 13.07.98 за N 1064 «Про встановлення максимальної
величини фактичних витрат суб’єктів господарювання на оплату пращі
працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного
оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до
соціальних фондів» при нарахуванні страхових внесків?

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового
державного соціального страхування», який визначає розмір страхових
внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття відповідно до статті 94 Конституції України набирає чинності
з дня його офіційного оприлюднення, тобто з 22 лютого 2001 року. До
набрання чинності цим Законом діє Закон України «Про збір на обов’язкове
соціальне страхування». Всі платники збору, визначені цим Законом,
сплачують збір до фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття, який за Законом України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття» є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості
населення. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.98 за N 1064
діє тільки при сплаті збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття. З набранням чинності Закону України «Про розмір
внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального
страхування» Закон України «Про збір на обов’язкове соціальне
страхування» втрачає чинність.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття» передбачено, що страхові внески нараховуються на
фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини
фактичних витрат і страхувальника на оплату праці найманих працівників і
доходу фізичних осіб, з якої справляються страхові внески, визначеної
Кабінетом Міністрів України.

Міністерством праці та соціальної політики України підготовлений проект
відповідної постанови Кабінету Міністрів України, яка буде прийнята
найближчим часом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове держане
соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 1
січня 2001 року, передбачено, що страхуванню не підлягають працюючі
пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства виникло право на
пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово
працюють за наймам в Україні, тобто ці особи не сплачують страхові
внески. Чи застосовується ця норма при сплаті збору на обов’язкове
соціальне страхуванням випадок безробіття відповідно до Закону України
«Про збір на обов’язкове соціальне страхування» після 1 січня 2001 року?

Зазначена норма при сплаті збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття не застосовується. До набрання чинності Закону
України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового
державного соціального страхування», який визначає розмір страхових
внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття, всі норми Закону України «Про збір на обов’язкове соціальне
страхування» діють у повному обсязі.

Згідно з Законом України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування»
платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (у тому числі
збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття) є
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку
суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх
об’єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій,
об’єднань громадян та інших юридичних осіб, що не мають статусу
юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору,
територіальної громади. Чи е зазначені підрозділи самостійними
платниками внесків і на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття?

Законом України «Про загальнообов’язкове держане соціальне страхування
на випадок безробіття» передбачено, що платником страхових внесків є
роботодавець. Відповідно до зазначеного Закону роботодавцем є:

– власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним
орган та фізичні особи, які використовують найману працю;

– власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи,
організації (в тому числі міжнародної), філії або представництва, який
використовує працю найманих працівників, якщо інше не стор. 6.

– передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість
яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи це, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не
мають статусу юридичної особи, не можуть вважатись роботодавцями і бути
самостійними платниками страхових внесків незалежно від того, на якій
території вони розташовані.

Згідно з Законам України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування»
для платників збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття — фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору
(контракту) об’єктам оподаткування е сукупний оподатковуваний дохід, до
якого входить допомога по тимчасовій непрацездатності. Чи нараховуються
також на цю допомогу внески на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття для найманих осіб!

Ряд Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття» страхові внески для
найманих працівників нараховуються у відсотках до сум оплати праці, які
включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші
заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній
формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Допомога по тимчасовій непрацездатності не належить до оплати праці,
тому страхові внески на неї не нараховуються.

Чи передбачені пільга щодо сплати внесків на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття для підприємств та
організацій громадянських організацій інвалідів, майно яких е власністю
громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там
основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної
чисельності працюючих?

Пільги щодо сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття роботодавцями – підприємствами та
організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є власністю
громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там
основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної
чисельності працюючих, не передбачені.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020