Монітор керівника страхової компанії як інструмент вирішення проблеми
автоматизації
журнал “Страхова справа” № 4(4)2002
З інтерв`ю консультанта науково-практичного журналу “Страхова справа” №
4(4)2002 з заступником Голови Правління ВАТ СК “Алькона” Володимиром
Гаманковим.
Довідка. Страхова компанія “Алькона” заснована в серпні 1992 року і на
сьогодні впевнено займає місце серед провідних страхових компаній
України.
В сучасних умовах страхування перетворюється на універсальний інструмент
захисту майнових інтересів підприємств та організацій всіх форм
власності та фізичних осіб. Потребами економіки країни зумовлена поява
на фінансовому ринку не просто певної кількості страхових компаній, а
таких, що можуть ефективно працювати в складних умовах реформування
суспільних відносин, активно знаходити сучасні методи і форми роботи з
клієнтами. Саме такою є страхова компанія “Алькона”.
У своїй діяльності компанія виходить не лише з фінансової доцільності, а
й з необхідності ефективного вирішення гострих соціальних проблем, які
тільки очікують свого вирішення в державному масштабі. Красномовним
свідченням цього є створення ефективної системи добровільного медичного
страхування, функціонування якої дає змогу клієнтам отримувати
високоякісну медичну допомогу та безперебійне забезпечення
медикаментами. Для ефективного обслуговування клієнтів впроваджуються
передові технології надання страхових послуг.
Як “Алькона” вирішувала проблему автоматизації?
З моменту створення завжди була на передовому рубежі в використанні
інформаційних технологій. В 1996 році, коли в “Альконі”
використовувались вже п’ять різних комп’ютерних програм обліку страхової
інформації, все гостріше поставала необхідність використання комплексної
інформаційної системи. Було зрозуміло, що без переходу від локальних
програм до інтегрованої інформаційної системи неможливо централізовано
здійснювати аналіз стану компанії, ефективно керувати ризиками,
кількісно та якісно нарощувати обсяг страхових послуг. З того часу
фахівцями нашої компанії здійснювалося вивчення існуючих закордонних
систем з точки зору можливості придбання та впровадження. “Алькона” була
першою українською компанією, що розпочала відповідні переговори з
закордонними компаніями в напрямку придбання інформаційної системи. В
1998 році в ВАТ СК “Алькона” відбулось засідання фахівців з
інформаційних технологій українських страхових компаній, на якому була
створена робоча група по вивченню варіантів автоматизації страхування.
В 1999 році було прийнято рішення про впровадження комплексної
інтегрованої інформаційної системи Insurance Company – розробки
вітчизняної компанії “Українські страхові інформаційні системи”
(http://ln.com.ua/~uiis). Система побудована на найсучасніших
технологіях в архітектурі клієнт-сервер з використанням потужної системи
управління базами даних MS SQL Server 7.0. Структура та логіка страхової
інформації реалізована в чіткому слідуванні до положень страхової науки.
Сьогодні Insurance Company займає ключове місце в стратегічних планах
інтенсивного розвитку компанії.
Комплексна інформаційна система – це загальна база даних, що містить в
максимально деталізованому вигляді всю страхову інформацію компанії. Її
основне завдання – аналіз та контроль інформації в різних розрізах.
Впровадження комплексної інформаційної системи відрізняється від
автоматизації локальних задач, в яких мова йде, в основному, про
заповнення даних для друку на принтері.
Основною метою організації бізнесу будь-якої компанії має стати
раціональна діяльність та ефективність.
Щоб страхова компанія залишалась “на плаву” необхідно “вміти рахувати”.
Ще на початку ХХ-го століття датський страховий математик К. Барроу
зазначав: “Прогрес страхової справи міститься в заміні примітивних
побудувань і конкуренції ринку точною, науково обґрунтованою системою
ймовірності”. Таким чином, вивчення ймовірностей має для страхової
діяльності найважливіше значення.
Відразу постає питання – що рахувати? Для цього необхідно створити
методологію описання облікових процесів – надати всім учасникам загальну
мову “для передачі розуміння”.
Основні аспекти цієї роботи такі:
Перенос центру уваги до бізнес-правил організації обліку. Вони були
обговорені та затверджені у всіх підрозділах компанії і увійшли як
додаток до договору про впровадження системи. Це дозволило ще на самому
початку визначити “загальні правила гри” та створити передумови для
успішного впровадження комп’ютерних технологій централізованої обробки
даних.
Реорганізація бізнес-процесів компанії згідно з затвердженими
бізнес-правилами. Ці роботи здійснювались вже в ході автоматизації.
Створення кодифікаторів та класифікаторів даних:
– Ідентифікатори застрахованих об’єктів, груп та типів об’єктів.
– Ідентифікатори страхових ризиків, груп та типів ризиків.
В результаті, в системі були створені загальні ієрархічні довідники, які
забезпечують необхідну деталізацію даних для ефективного аналізу та
отримання надійних висновків за їх результатами.
Розробка уніфікованих страхових продуктів надає можливість здійснення
ефективного аналізу інформації в прийнятих розрізах. Це один з аспектів
реорганізації діяльності страхової компанії для роботи в загальній базі
даних.
Визначення критеріїв оцінки всіх процесів – створення математичного
апарату для визначення кількісних показників. Особливо ми акцентували
увагу на пошуку математичних методів оцінки ризику, оскільки саме
ризик-менеджмент найбільше впливає на ефективність здійснення
страхування. Ми приділяємо велику увагу нормативам, які визначають
структуру тарифної ставки.
Використання страхової математики надає можливість формування логічних
висновків та нарощування методів аналізу, створення експертної системи
страхової компанії.
Статистика – мистецтво отримувати з чисел, зібраних для відповідної
мети, такі результати, які були б корисними для висвітлення та
поглиблення галузі, що вивчається. Ймовірності в страховій справі є не
апріорними, а такими, що визначаються з досліджень. Загальна база даних
дозволяє обробляти дані, зібрані за весь період діяльності, та вести
статистику. При цьому теж необхідно визначити основні положення, згідно
з якими будуть збиратись дані.
Наукова діяльність в галузі страхування є логічним компонентом нашої
роботи з інформатизації, оскільки, як відомо, нема нічого більш
практичного, ніж добра теорія. Ми працюємо в тісній співпраці з
Київським національним економічним університетом (кафедра фінансів та
страхової справи), отже наша спільна робота наповнюється як
теоретичними, так і практичними знаннями.
Використання централізованого обліку, необхідність чіткого вводу
інформації зумовлює необхідність реорганізації багатьох процесів згідно
з загальними правилами. Тому впровадження “простим” не назвеш.
Співробітники “Алькони” завжди ставилися з розумінням до цих питань.
На яких основних принципах побудована база даних?
Основні принципи обліку, які закладені в систему:
– Єдиний реєстр клієнтів компанії – фізичних та юридичних осіб.
– Єдиний реєстр застрахованих об’єктів.
– Облік всіх полісів з усіх страхових продуктів.
– Зв’язок всіх платежів за полісами з бухгалтерськими платежами.
– Облік всіх страхових премій в розрізі ризиків та застрахованих
об’єктів.
– Автоматичний поділ премій за кожним ризиком на складові згідно
нормативам.
– Облік відшкодувань в розрізі ризиків та застрахованих об’єктів.
Принципи, закладені в вимоги до технічних характеристик системи.
Ефективність обробки є критично важливою при реалізації загальної бази
даних:
– Система не повинна мати практичних обмежень з обсягів даних.
– Система не повинна мати практичних обмежень із кількості користувачів.
– Повинна бути забезпечена можливість роботи з базою даних через
низькошвидкісні (в т.ч. телефонні) канали.
Результат впровадження системи, що відповідає цим принципам – всі дані
зберігаються в структурованому вигляді в загальній базі даних, доступ до
них не залежить від територіального розташування користувача і
визначається лише правами доступу.
Які проблеми вирішувались в ході впровадження системи?
В першу чергу вирішувались основні проблеми:
– Побудування захищеної та надійної комп’ютерної мережі компанії.
Встановлення інформаційної системи та інтеграція її системи захисту з
загальною системою захисту комп’ютерної мережі.
– Конвертація даних з існуючих програм в інформаційну систему.
Корегування інформації та виключення великої кількості даних, що
дублюються.
– Організація вводу інформації за всіма страховими продуктами.
– Реалізація існуючих звітів компанії засобами інформаційної системи.
Потім вирішувались завдання вже зовсім іншого рівня:
– При переїзді фахівців в новий офіс необхідно було забезпечити
можливість сумісної роботи. Була успішно впроваджена технологія роботи з
загальною базою даних в режимі on-line за допомогою виділених каналів
зв’язку. Така технологія роботи територіально-віддалених офісів в
страховому бізнесі України впроваджена вперше (про це було повідомлення
в e-дайджесті “Insurance Online”).
– Тривалий час проводилась робота по “чистці” загального реєстру
клієнтів інформаційної системи та напрацювання організаційно-технічних
засобів по недопущенню дублювання в майбутньому. Тепер довідник клієнтів
дозволяє здійснювати аналіз страхової інформації за конкретним клієнтом
та по групам клієнтів.
– Проведено роботу з уніфікації та оптимізації звітів компанії,
зменшенню їх кількості, чіткому опису, закріпленню за відділами та
видами страхування.
На сьогодні здійснюється централізований облік всієї страхової
інформації в загальній базі даних з доступом до неї в режимі on-line з
2-х київських офісів.
Які можливості з’явились при впровадженні інформаційної системи?
З’явилась можливість постійного ефективного контролю за здійсненням
страхування в межах всієї компанії:
– Автоматичне створення всіх основних звітів компанії.
– Миттєвий пошук та відбір необхідної інформації.
– Ефективний аналіз інформації.
Загальна база даних дозволяє ефективно здійснювати обробку і виводити на
монітор всі необхідні показники. Використовуючи цю можливість був
реалізований “Монітор керівника” – екран інформаційної системи, на який
в наочному вигляді виведені показники про діяльність компанії в цілому.
При цьому не існує обмежень для використання математичних методів при
формуванні показників.
Як здійснюється робота з “Монітором керівника”?
Монітор керівника побудований за такими принципами:
– На головний екран виводяться основні показники, що цікавлять
керівництво.
– Біля кожного показника розташована кнопка, яка викликає розгорнуту
систему показників – дозволяє деталізувати загальний показник в
графічному та табличному вигляді.
– Аналогічні кнопки на табличних формах дозволяють деталізувати отриману
інформацію, спускаючись таким чином до найнижчого рівня деталізації – до
рівня конкретного полісу, застрахованого об’єкту, ризику, платежу.
Можна задавати умови відображення даних: період, для аналізу, по всій
компанії/по конкретній філії.
Які показники виводяться на “Монітор керівника”?
Основні дані, що відображаються: кількість укладених договорів,
кількість нових клієнтів, кількість та сума премій, кількість та сума
виплат, кількість користувачів, що в даний момент працюють з системою.
Основні нагадування: кількість та сума прострочених платежів за
полісами, кількість та сума очікуваних платежів на найближчі дні.
Попередження про критичні ситуації: критична кількість ресурсів,
наприклад, кількість вільних бланків полісів.
Інтерфейси монітора керівника другого рівня доступні за допомогою кнопок
в лівій частині екрану: укладені договори страхування і страхові платежі
по страхових продуктах, перегляд клієнтів, перегляд застрахованих
об’єктів.
Практично всі існуючі стандартні показники (в т.ч. технічні резерви)
виводяться на додаткових формах:
– коефіцієнт збитковості;
– середня страхова сума на один об’єкт страхування;
– середня страхова сума на один постраждалий об’єкт;
– вага ризику;
– збитковість страхової суми;
– норма збитковості;
– частота збитку;
– частота страхових випадків;
– вага збитку;
– базова страхова премія;
– резерв незаробленої премії;
– резерв заявлених, але неврегульованих збитків;
– резерв збитків, що відбулися, але не заявлені;
– резерв попереджувальних заходів.
– розрахунок частки перестраховиків в резерві незароблених премій.
Контролінг в ВАТ СК “Алькона” здійснюється з Монітору керівника, та
передбачає прийняття рішень на підставі аналізу інформації бази даних.
Він містить:
– Вивчення значень визначених показників за період, що аналізується.
– Вивчення зміни структури визначених показників за період, що
аналізується.
Таким чином, в наочній формі з використанням діаграм та графіків
надаються дані вертикального та горизонтального аналізу, що містять
якісні та кількісні показники стану компанії та її розвитку і можуть
бути використані при аналізі, плануванні та прогнозуванні оперативної
діяльності. Періоди для аналізу можна встановлювати будь-які з
дискретністю в 1 день.
Плани або шлях до вдосконалення
Один з нових напрямків розвитку – створення нової складової “Монітору
керівника” – “Ситуаційного монітору”. Цей монітор надаватиме вже не саму
інформацію, а результати її аналізу у вигляді коефіцієнтів та
визначатиме необхідні заходи. Для цього при реалізації “Ситуаційного
монітору” необхідно:
Визначити:
– систему коефіцієнтів для оцінки (збитковості, збалансованості та ін. в
різних розрізах);
– бальну оцінку кожного коефіцієнта;
– групи коефіцієнтів;
– вагові значення кожної групи коефіцієнтів;
– ситуаційний план ризик-менеджменту, який містить значення відхилень
від нормативних показників за групами та методами регулювання.
Реалізувати форму “Ситуаційний монітор”, яка надаватиме в наочному
вигляді:
– поточні значення коефіцієнтів з контролем інтервальних значень
коефіцієнтів за групами;
– аналіз коефіцієнтів в прив’язці їх до ситуаційного плану
ризик-менеджменту з наданням рекомендацій по методах регулювання;
– визначення суми балів та заходів фінансового менеджменту по компанії.
Ми вважаємо, що стратегічні напрямки розвитку були встановлені вірно та
послідовно виконуються завдяки високій кваліфікації, досвіду та творчому
потенціалу спеціалістів компанії.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
