Реферат
на тему:
Конкуренція між страховиками України
Неодмінною умовою формування страхового ринку є конкуренція страхових
організацій, тобто їх суперництво за залучення страхувальників,
мобілізацію грошових коштів в страхові фонди, вигідне їх інвестування і
досягнення високих кінцевих фінансових результатів.
Конкуренція, як правило, відноситься до проведення добровільного
страхування. Вона передбачає створення страхувальникам можливостей для
висновку договорів майнового і особистого страхування на умовах,
найбільш повно відповідних їх інтересам; спонукає страхові організації
розробляти і впроваджувати нові види страхування, постійно їх
вдосконалити, розширювати асортимент послуг, що пропонуються,
орієнтованих на інтереси конкретних соціально-економічних груп
населення, а також підприємств, що базуються на різноманітних формах
власності, діючих в різних галузях народного господарства.
При проведенні однакових видів страхування конкуренція між страховими
організаціями виражається в створенні зручних форм висновку договорів і
сплати страхових внесків, зниженні тарифних ставок і точному визначенні
виниклий збитку (шкоди), оперативній виплаті страхового відшкодування і
страхових сум.
Важливість останніх чинників означає, що конкуренція можлива навіть при
проведенні обов’язкових видів страхування.
Конкуренція у всіх сферах діяльності головна умова переходу до ринкової
економіки. З цього витікає право підприємств і окремих громадян
займатися страховою справою. Але страхування особлива сфера діяльності,
яка повинна забезпечити захист юридичних і фізичних осіб при настанні,
як правило, несприятливих, а часом і надзвичайних подій, надавати
матеріальну підтримку в нещасті. Вона повинна бути надійною,
гарантованою, в зв’язку з чим страхування має потребу як в
загальноприйнятих, так і особливих методах державного регулювання,
повинно базуватися на міцному юридичному і економічному підмурівку. Тому
створюється механізм реєстрації страхових організацій, ліцензування
страхових операцій і контролю з боку страхового нагляду. Він покликаний
забезпечити, щоб в конкурентній боротьбі страхові організації не
переступали грань, коли можуть постраждати інтереси страхувальників.
Неприйнятно зниження-тарифів до рівня, при якому порушується фінансова
стійкість страхової компанії (товариства); в інвестуванні страхових
резервів пріоритет віддається, хоч і не самим прибутковим, але надійним
об’єктам.
Поєднання конкуренції і державного регулювання страхової справи
необхідне також для стимулювання розвитку його в сферах, де немає надії
на істотний прибуток (страхування урожаю, екологічних ризиків і т.д.).
Конкуруючі організації, виходячи з своїх інтересів, віддають пріоритет
менш трудомістким і більш дорогим видам страхування, операціям із
зниженим ризиком, а отже, з високим фінансовим результатом. Отже,
необхідний механізм, що забезпечує виживання організацій, провідних
суспільно значущі, але не прибуткові види страхування.
Організація страхового. дела на ринковій основі підвищує вимоги до
змісту інформації про діяльність всіх страхувальників. Вона не може
обмежуватися повідомленням про види страхування, порядку висновку
договорів і виплати страхового відшкодування (страхових сум). У ній
повинна міститися інформація про страхову організацію, що пропонує ті
або інші послуги, її статутному капіталі, акціонерах, активах і пасивах
балансу. Тільки при таких умовах у страхувальника буде реальна
можливість усвідомлено вирішувати питання, якій страховій організації
довірити свою долю.
Суперництво страхових організацій не можна розглядати як абсолютну
категорію. У багатьох випадках необхідна їх співпраця. Воно виступає
передусім в перестрахуванні великих і небезпечних ризиків. Таке
перестрахування спочатку здійснюється шляхом передачі одними страховими
організаціями іншим частини своєї відповідальності. Організації, що
приймають ризики в перестрахування одночасно на взаємних початках,
можуть передавати частину своєї відповідальності іншим компаніям; отже,
одні і ті ж товариства виступають одночасно в ролі перестраховщиков і
перестрахователей. Надалі, безсумнівно, виникнуть спеціалізовані
товариства, що здійснюють тільки перестраховочные операції.
Однією з форм співпраці страхових організацій є спільне страхування
(сострахование) на пайових початках великих об’єктів або небезпечних
ризиків. У розвиненому вигляді така співпраця приводить до створення
пулів, страхових союзів, клубів.
Пул страховий це об’єднання страхових компаній для спільного страхування
певних ризиків; створюється переважно при прийомі страхування
небезпечних, великих або маловідомих і нових ризиків. Діяльність пулу
будується на: принципі сострахования. Кожна компанія передає в пул
застраховані ризики, отримує певну частку зібраних пулом внесків
(премії) і в тій же частці несе відповідальність по відшкодуванню
збитків. Квота членів пулу визначається пропорціонально об’єму переданих
в загальний казан внесків або встановлюється договірною угодою. Пули
отримали розвиток за рубежем в страхуванні авіаційних, атомних,
військових ризиків, відповідальність і т.д. Для нашого страхового ризику
формування пулів представляється дуже перспективним.
Розвиток страхової справи в Російській Федерації привів до створення
союзів страхувальників. Ці союзи мають на своєю меті надання методичною
і організаційної допомоги своїм засновникам, координацію їх діяльності
по проведенню різних видів страхування, участь в підготовці законодавчих
актів по страхуванню, сприяння науковій розробці питань перспективного
розвитку страхування, підвищення професійного статусу страхових
фахівців, здійснення в певних межах контролю за фінансовим положенням
членів союзу і т.д.
Використана література
1. Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.- К.:
ЦУЛ, 2002-208с.
2. Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. – К.: Т-во «Знання»,
КОО,2002.-203с.
3. Воблый К.Г. Основы экономии страхования. – Тернопіль: Економічна
думка, 2001.-238с.
4. Замков О.М. Страхування: Навчальний посібник / за редакцією д.е.н.
О.О. Слюсаренко – К.: Міжнародна агенція «Bee Zonc», 2003-320с.
5. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол.і наук.ред.СС.Осадець.Вид.2-у,
переробл. і доп.-К.: КЕНУ,2002.-599с.
6. Шумелда Я. Страхувння: Навчальний посібник для студентів економічних
спеціальностей. Тернопіль: 2003-260с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
