Реферат на тему:
Технологія соціального діагнозу
ПЛАН
1. Алгоритм технології соціального діагнозу на індивідуальному рівні.
2. Вимоги щодо реалізації технологічного підходу соціального діагнозу.
3. Етапи здійснення соціальної діагностики.
4. Соціально-педагогічне прогнозування.
1. Алгоритм технології соціального діагнозу.
Діагностична функція — одна з основних в діяльності соціального
педагога. Мета соціально-діагностичної технології і процес її досягнення
показує, чого може досягти соціальний педагог у даній ситуації. Задача –
це те, що необхідно вирішити для її досягнення. Найближча мета – це
можлива зона найближчого розвитку. Вона дозволяє підготуватися для
досягнення малого, проте реального, та створити умови для
цілеспрямованого розвитку подальшої діяльності з розробки способу
досягнення прогностичної цілі соціально-педагогічної роботи з клієнтом.
Кожна наступна ціль передбачає можливість більш повного вирішення
соціально-педагогічних проблем клієнта. Побіл цілей на найближчу і
наступну дозволяє більшою мірою індивідуалізувати соціально-педагогічну
роботу з конкретною людиною.
Головні завдання:
одержати необхідної повноти інформацію, необхідну для постановки
діагнозу і забезпечити кваліфіковану реалізацію наступних етапів
(підетапів);
уточнити соціально-педагогічні проблеми клієнта;
підготувати необхідну інформацію для прогностичної діяльності в кожній
ситуації.
Діагностика — загальний спосіб отримання вичерпної інформації про процес
або об’єкт, що вивчається. Діагностика — найважливіший компонент
соціальної технології (мета — діагноз — прогноз — програма —
упровадження — аналіз). Разом з тим в практиці соціальної діяльності
сформувалися власне технології діагностики, які включають принципи,
алгоритм процедур і способів перевірки різних методів дослідження.
Вивчення досвіду соціальних діагностів з вибору цільової технології
дозволяє виділити в ній основні функціональні етапи. Особливості
здійснення соціального діагнозу визначаються багатьма факторами. Серед
них:
рівень професійності спеціаліста;
специфіка об’єкта і проблеми;
мотивація діяльності педагога чи працівника, стиль професійної
діяльності.
Для соціального педагога на етапі здійснення соціального діагнозу
характерно:
1. Прагнення як можна краще і докладно пізнати індивідуальність об’єкта
соціальної діагностики. Його цікавить інформація:
про патологіюю, характерну для об’єкта роботи (характер патології та її
причини; динаміка розвитку і виявлення патології на період роботи з ним
– прогресивна, стабільна чи змінна; перспективи розвитку патології, її
розповсюдження, обов’язковість попередження; зниження рівня негативного
виявлення і стабілізація);
про індивідуальні потенціали клієнта, на які можна опиратися в
соціально-педагогічній роботі з ним: потенційні можливості у вирішенні
та зниженні рівня патології; компенсація, корекція можливостей клвєнта;
індивідуальний позитивний потенціал особистості клієнта загалом;
про індивідуальні можливості об’єкта в самовдосконаленні, вирішенні
своєї соціально-педагогічної проблеми, мотивація відносин до вирішення
соціальних проблем, позитивний досвід самостійного вирішення тих чи
інших проблем, активність і наполегливість у роботі з клієнтами інших
спеціалістів.
2. Прагнення визначити соціально-педагогічні проблеми, їх ієрархію і
особливості впливу на об’єкт впливу.
3. Прагнення визначити соціально-педагогічні можливості життєдіяльності
клієнта:
усвідомлення позитивних і негативних вирішень соціально-педагогічних
проблем клієнта;
можливість підвищення позитивності соціально-педагогічної ролі роботи з
клієнтами;
участь у соціально-педагогічній роботі з клієнтами та їх оточенням.
5. Прагнення зібрати необхідну превинну інформацію для діагностичної
роботи і виявити її джерела. Опираючись на ці джерела, соціальний
педагог збирає в кожній конкретній ситуації інформацію, на основі якої
приймає рішення про діагностовану дійсність.
Безпосередня підготовка до реалізації вибраної цільової технології
практичної діяльності включає:
аналіз вибраної цільової технології, виділення матеріальних, технічних,
методичних і організаційних аспектів цільової технології;
вирішення проблема підготовки;
випробування деяких методик;
планування виконавчої діяльності за часом і місцем;
підготовка клієнта чи об’єкта до роботи;
постановка задач практичної роботи перед виконанням.
Для реалізації технології спеціалісту необхідно мати певну інформацію.
До неї відноситься:
сама технологія з описом її матеріального, технологічного,
організаційного і методичного забезпечення;
професійні та методичні можливості суб’єктів реалізації цільової
технології;
потенціал оточення реалізації цільової технології.
При організації такої роботи в спеціалізованих закладах цим займаються
спеціально підготовлені особи. Як правило, проводиться диференціація
діяльності й кожен спеціаліст виконує свій блок роботи.
Алгоритм процедур типової технології припускає: ознайомлення з клієнтом
(чи соціальним процесом) – постановку задач – виділення предмету
діагностики – вибір основних показників або критеріїв – вимірювання і
аналіз показників – формулювання і оформлення висновків – висновки –
постановку соціального діагнозу.
Одним з об’єктів діагностики виступає особа (дитини, доросла людина). У
рамках соціально-педагогічної діагностики особи необхідно:
виявлення специфічних соціальних якостей, особливостей розвитку і
поведінки;
уточнення соціальної ситуації розвитку;
визначення ступеня розвитку або деформації різних властивостей і
якостей, обумовлених перш за все включенням людини в різні соціальні
зв’язки (соціальні установки, позиції, процеси адаптації і соціалізації,
комунікативні здібності, психологічна сумісність і т.п.);
ранжирування, опис особливостей об’єкта, що діагностуються;
побудова “соціального портрета” особи.
У числі обов’язкових документів, що складаються соціальним педагогом, —
медико-психолого-педагогічна характеристика клієнтів, яка відноситься до
числа документів внутрішнього користування і не підлягає розголосу.
Основою вживання будь-якої діагностичної технології є освоєння теорії,
на яку вона спирається. Без цього соціальний працівник може вчинити
серйозні помилки в аналізі, інтерпретації і висновках з результатів
дослідження. Так, наприклад, в контексті біхевіористичної, когнітивної,
та інших психологічних теорій і напрямів передбачаються різні варіанти і
моделі технологій діагностики в соціальній роботі.
Процес вирішення проблеми соціальним працівником включає:
1). збір інформації зі всіх джерел, що відносяться до справи;
2). оцінку інформації;
3). визначення проблеми;
4). планування дій;
5). складання докладного чіткого плану дій;
6). здійснення плану дій;
7). оцінку результатів.
2. Вимоги щодо здійснення соціальної діагностики.
Реалізовуючи діагностичну функцію, соціальний педагог керується в своїй
діяльності наступними вимогами:
1) дотримуватись загальних технологічних вимог: визначити мету, вибрати
найефективніший діагностичний інструментарій, безпосередньо одержати
дані та провести їх відбір, переробити та інтерпретувати дані
(статистична обробка і якісний аналіз), встановити діагноз, скласти
прогноз розвитку ситуації і визначити зміст соціально-педагогічної
діяльності (особливості соціально-педагогічної діяльності) з конкретним
підопічним;
2) дотримуватись етичних норм;
3) захищати інтереси підопічного: дотримуватись принципу добровільності
при обстеженні; повідомляти обстежуваному цілі вивчення; інформувати
його про те, хто буде ознайомлений з одержаними даними; знайомити його з
результатами дослідження, надаючи йому можливість деякого коректування
цих результатів, а також у власне педагогічних цілях;
4) володіти професійною компетенцією: знати теоретичні основи, засоби
діагностики; вести картотеки методів, що використовуються,
кваліфікаційних нормативів, дотримуватись професійної етики (зберігати
таємницю результатів, не допускати непрофесіоналів до здійснення методик
і т.п.).
5) Соціальний педагог може самостійно виконувати діагностичні операції,
а також вдаватися до послуг фахівців, застосовуючи їх дані в своїй
роботі. Різні особи можуть використовувати діагностичні дані з різною
метою:
соціальний педагог — для подальшої роботи з даним підопічним;
фахівці-суміжники — для формулювання адміністративного рішення,
постановки профільного або комплексного діагнозу (в медицині, судовій
практиці, медико-психолого-педагогічній експертизі і т.п.);
сам підопічний — у цілях саморозвитку, корекції поведінки і т.п.
Результати діагностичної діяльності оформляються соціальним педагогом в
єдину «Карту-характеристику», «Медико-психолого-педагогічну
характеристику особи» і т.п. Єдиного зразка даного виду документів у
даний час немає. Існують різні варіанти, можливе комбінування або
створення власного варіанту, який би відповідав практичним завданням
діяльності. Для складання цих і подібних карт-характеристик соціальний
педагог може використовувати широкий спектр діагностичних методик:
соціально-психологічних, психологічних, соціологічних, педагогічних,
медичних.
3. Етапи здійснення соціальної діагностики
У технології соціальної діагностики виділяють ряд процедурних етапів:
знайомство з клієнтом, визначення завдань, виділення складу ситуацій, що
діагностуються, параметрів цієї ситуації, вибір основних показників або
критеріїв;
вимір і аналіз показників;
формулювання висновків діагнозу.
При здійсненні соціального діагнозу важливо визначити міру
технологічності та творчості. Соціальний діагноз як процес має творчий
характер. Але він також має певно визначений алгоритм дій, використання
процедур і засобів вирішення проблеми. Найбільш повно охарактеризував
технологічність творчого аналізу й діагнозу проблем соціального розвитку
В.І. Вернадський. Він рекомендував дотримуватися правил:
– проводити детальний аналіз;
– бачити за окремим загальне;
– не обмежуватися описанням явищ, а глибоко досліджувати їх сутність і
зв’язок з іншими процесами;
– не уникати питання “чому?”;
– прослідковувати історію ідей;
– збирати якомога більше відомостей про предмет досліджень з
літературних джерел;
– вивчати загальні закономірності наукового пізнання;
– поєднувати науку з іншими галузями знання, з суспільним життям;
– не тільки вирішувати проблеми, але й знаходити нові, невирішені.
Соціальна діагностика є необхідною ланкою перетворюючої практики в
циклі: діагноз — прогноз — програма — упровадження. Вона є важливим
технологічним інструментом і, перш за все, збагачує кадри соціальних
служб теоретичними і емпіричними знаннями, допомагає глибше зрозуміти
соціальні проблеми і перспективи їх розвитку
4. Соціально-педагогічне прогнозування.
Мета соціально-педагогічного прогнозування – виявити, що реально в даній
ситуації можна вирішити на початковому етапі роботи. Прогнозування
соціально-педагогічного розвитку ситуації, виховання людини – один із
найбільш важких етапів діяльності діагноста, що передбачає знання
особливостей характеру соціальної проблеми, вміння спеціаліста в
прогностичній діяльності. На результат прогнозування впливає наявність
достатньо повної інформації про об’єкт соціального діагнозу з одного
боку, особистісний досвід діагноста, інтуїція – з другого.
Професійність діагноста полягає в тому, щоб об’єктивно опиратись на
технологічність діагностування, застосовуючи творчий підхід. Прогноз
може мати характер:
індивідуально-прогностичний;
індивідуально-корекційний;
корекційно-компенсаторний розвиток і виховання.
За результатами прогностичної діяльності соціальний педагог робить
висновки, які включають:
опис перспектив можливого індивідуального, індивідуально-корекційного
розвитку чи виховання;
формулювання соціально-педагогічних проблем клієнта.
Після прогнозування наступна дія – реалізація цілей
соціально-педагогічної роботи в безпосередній цільовій технології.
Література:
Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога:
Учеб.пособие для студ.высш.пед.учеб.заведений.- М.: Издательский центр
“Академия”, 2002.- 272с.
Методика соціальної діагностики взаємостосунків в суспільстві / Теорія і
методика соціальної роботи. — М., 1994.
Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навч.посіб. –
К.: МАУП, 2002. – 200с.
Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг.
ред. проф. А.Й.Капської.- К., 2000.- 372с.
Професійна діяльність соціального працівника: зміст і організація. — М.,
1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
