СОЦІОЛОГІЯ МІСТА: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
(на матеріалах соціологічного дослідження)
Проблема удосконалення управління розвитком міста в сучасних умовах
набуває особливої актуальності. Вирішення ряду питань економічного,
соціального, демографічного характеру у нашому суспільстві визначається
тим, наскільки оптимальними будуть управлінські рішення місцевої влади.
Також “успіх трансформації суспільства багато в чому залежить від
успішного вирішення проблеми місцевого самоуправління, від того, чи
зуміють основні соціальні групи, які входять у структуру міста, реально
впливати на управління ним, створювати свої ефективні канали впливу…”
[1,15].
Проте, ефективне управління містом на сучасному етапі неможливе без
використання наукового потенціалу. Зокрема, соціологічні знання
набувають все більшої ваги та значимості. Ця теза знаходить своє
підтвердження у таких проявах :
– зростаючі соціальні запити керівників місцевого рівня на соціологічну
інформацію;
– використання соціологічних даних у прийнятті управлінських рішень;
– формування джерел фінансування соціологічних досліджень тощо.
Прикладом такої співпраці соціологічної науки та управлінської практики
може слугувати місто Дрогобич, районний центр Львівщини, місто з давньою
900-річною історією та типовими сучасними проблемами, де вдало зроблені
перші кроки у розвитку соціологічних досліджень проблем міста.
У червні 2001 року на замовлення керівництва міста було проведене
соціологічне дослідження методом телефонного опитування на основі
спеціально розробленої репрезентативної вибірки. Вивчення громадської
думки мешканців Дрогобича стосувалося роботи комунальних служб міста та
шляхів її оптимізації.
Соціологічні дослідження комунальної сфери міста та залучення
громадськості до вирішення проблем міста набирають все більшого розмаху.
Так, у Черкасах “планується створення фокусної групи. Загалом, фокусні
групи використовуються для того, щоб дізнатися про думки людей щодо
конкретного питання чи теми. У фокусну групу зазвичай входять 8-12 осіб,
які представляють людей з однорідними цілями, зацікавленими в
результатах політичного рішення щодо конкретної суспільної послуги чи
актуальної проблеми. Такими групами можуть бути мешканці будинку,
пенсіонери, користувачі конкретної комунальної послуги тощо” [2, с.97].
Досить очевидним є те, що покращання роботи комунальних служб міста,
підвищення якості наданих ними комунальних послуг, зменшення проблем у
даній сфері є вагомими чинниками поліпшення рівня життя городян,
піднесення їхнього соціального самопочуття і т.ін. Тому зрозумілим є
звернення керівників саме до проблем комунальної сфери.
Вивчення громадської думки мешканців міста Дрогобича у червні цього року
дало можливість проаналізувати роботу комунальних служб міста, з’ясувати
проблеми міста, які потребують першочергового вирішення, оцінити роботу
будинкових управ та вивчити думку мешканців міста про можливі
альтернативи будинковим управам тощо.
Прорахунки у роботі названих служб негативно відображаються на
комфортності побуту мешканців міста. Так, у зв’язку зі зміною технології
розрахунків населення міста зі службою електромереж за спожиту
електроенергію, яка виявилася досить недосконалою, почали з’являтися
факти помилкового відключення електроенергії, неправильного зняття
показів лічильника працівниками даної служби тощо. Така ситуація
викликала обурення мешканців міста, а значна частота появи помилок
дозволяє прогнозувати, що окремі прояви невдоволеності можуть перерости
у більші хвилі протесту.
Проведення соціологічного дослідження дозволило виявити реальну
кількість споживачів, що постраждали через помилки працівників
електромереж, дати об’єктивні оцінки ситуації, що склалася, і
забезпечити інформацією керівництво для прийняття управлінських рішень.
За результатами проведеного опитування виявлено, що 22,8 % мешканців
Дрогобича протягом останнього року стали жертвами помилок з боку
працівників електромереж, з них 11,4 % відзначили, що помилково в їхніх
оселях було відключено електроенергію.
Ще однією незручністю для мешканців міста є те, що для отримання довідок
на субсидії, розрахункових книжок по оплаті за комунальні послуги тощо
вони змушені звертатися до кожної комунальної служби зокрема, які
розміщені у різних кінцях міста, затрачаючи при цьому час та сили.
Керівництво міста, усвідомлюючи незручність для дрогобичан ситуації, що
склалася, пропонує удосконалити систему роботи комунальних служб по
обслуговуванню населення. Вивчивши прогресивні набутки інших міст
Львівщини, зокрема міста Червонограда, керівництво висунуло ідею
реорганізації існуючої системи, що полягає у централізації інформації,
зосередженні її у єдиному місці, створенні своєрідного банку інформації,
що дасть можливість оптимізувати роботу з населенням.
Ця пропозиція не знайшла належної підтримки у представників законодавчої
влади, оскільки це нововведення зумовить скорочення робочих місць,
необхідність перекваліфікації працівників, освоєння ними нових завдань.
Проведене вивчення громадської думки мало на меті з’ясувати, чи
підтримують дрогобичани таку реорганізацію. Результати виявились
практично однозначними. Повністю підтримують таке нововведення 84,3%
опитаних, 12,8% – обрали варіант “швидше так”. Категорично проти
інновації висловились лише 1,1% опитаних, а варіант “швидше ні” обрали
1,8%. Таким чином, ми спостерігаємо проблемність стосунків, що склались
у роботі комунальних служб з населенням і необхідність внесення певних
змін.
Умови життя людини формуються під впливом сукупності факторів
макросередовища, мезо- і мікросередовища. Важливу роль відіграють саме
фактори мезосередовища, до яких належать саме локальні умови, тобто
умови середовища розселення. Виходячи з цього, одним з завдань
дослідження було з’ясування проблем міста, які в найбільшій мірі
турбують мешканців Дрогобича та потребують першочергового вирішення.
Результати опитування надані у табл.1.
Таблиця 1. Проблеми міста, що потребують першочергового вирішення (у %)
Позиція “Інше” включає наступні проблеми, названі респондентами:
освітлення вулиць, озеленення міста, покращання роботи служби захисту
прав споживачів тощо.
Отримана соціологічна інформація може мати не лише пізнавальне значення,
а й виступати базою, вагомою підставою для прийняття управлінських
рішення, обгрунтування їх необхідності. А залучення громадськості до
справ міста є суттєвим чинником для того, щоб прийняті владою міста
рішення відповідали і потребам споживачів комунальних послуг, і
інтересам громади в цілому.
Одним з найважливіших завдань дослідження, що проводилось, було
з’ясування ефективності роботи будинкових управ, яких у місті
налічується чотири. Постійні нарікання з боку мешканців міста на роботу
будинкових управ свідчать, що така інституція у сучасних умовах стала
неефективною, виявилась нездатною повноцінно виконувати покладені на неї
функції. Виходячи з цього, постало питання: яка можлива альтернатива
будинковим управам, хто зможе більш ефективно виконувати їх функції?
Вивчення досвіду господарювання інших міст в нових соціально-економічних
умовах показало, що альтернативні шляхи знайдені. Поступово мешканці
багатоквартирних будинків від’єднуються від будинкових управ і створюють
товариства співвласників квартир будинків. При цьому обирається
будинковий комітет, який перебирає на себе усі функції будинкової
управи: ремонт та прибирання будинку, обслуговування ліфтів тощо.
Проте, слід зауважити, що проблема, яка постала у місті Дрогобичі може
розв’язатись не адміністративними методами, зверху, а лише завдяки
ініціативі мешканців міста, тобто діям знизу. А міська адміністрація
повинна пропонувати різноманітні механізми, з допомогою яких мешканці
можуть піднімати питання про стан комунальних послуг і брати участь у
формуванні місцевої політики, а також забезпечувати сприятливі умови для
зміни форм господарювання.
Проведене соціологічне дослідження дало можливість з’ясувати думку
мешканців міста про роботу будинкових управ та можливість їх
реорганізації. За результатами дослідження, оцінка роботи, як і
очікувалось, виявилась невисокою. Опитаних було умовно розподілено на
чотири групи, відповідно до того, до якої управи належить їх будинок.
Робота будинкових управ оцінювалась за 5-бальною шкалою (де 1-найнижча
оцінка (незадовільно), 5-найвища). Як свідчать результати, середній бал
коливається від 3,3 (будинкова управа №4) до 2,3 (будинкова управа №1).
Відповіді вказують на недостатній рівень виконання будинковими управами
міста своїх функцій.
Виходячи з таких результатів, логічним є наступне запитання : “Якщо б
ліквідували будинкові управи, яку ви бачите їм альтернативу?”. Проте
відповідь на це запитання викликала у респондентів значні труднощі. Лише
7,5% опитаних вказа ли, що слід залишити будинкові управи у такому
вигляді, якому вони є на даний час. 62% опитаних мешканців міста не дали
відповіді на це запитання. Таку позицію можна пояснити тривалим
існуванням будинкових управ без альтернативних соціальних інститутів зі
схожими функціями. Решта опитаних (30,5%) назвали різні варіанти,
зокрема: кооперативна служба; домовленість мешканців між собою; власна
будинкова управа; самоврядування; утворення малих будинкових об’єднань;
утворення приватних будинкових об’єднань; кожен будинок повинен мати
свого власника, який би взяв на себе уповноваження будинкової управи
тощо.
Зазначені варіанти у різній формі відображають єдину ідею, тобто
створення товариств співвласників квартир будинків.
Наступне запитання анкети було звернене лише до мешканців
багатоквартирних будинків і мало на меті з’ясувати їх ставлення до
створення саме товариств співвласників квартир будинків. Відповіді
розподілились наступним чином (таблиця 2):
Таблица 2.
Наведені результати вказують, що більше половини опитаних (56,3 %)
повністю підтримують створення товариств співвласників квартир будинків,
п’ята частина респондентів (19,4%) частково схиляються до такої
інновації , 15,1% мешканців міста затрудняються дати на це запитання
однозначну відповідь або взагалі не чули про названі товариства. Лише
9,2% опитаних не підтримують створення запропонованих інституцій.
Це вивчення громадської думки дало можливість виявити необхідні напрямки
управлінських дій. Маючи підтримку знизу, тобто виходячи з потреб людей,
вони безумовно матимуть успіх, легше реалізовуватимуться.
Наведене дослідження показало роль соціологічних досліджень в
управлінській діяльності, у вирішенні проблем міста. Як бачимо,
соціологічна інформація виконала подвійну функцію: по-перше,
пізнавальну, оскільки дозволила з’ясувати реальну ситуацію у сфері
комунальних послуг; по-друге, управлінську, виступивши поштовхом,
підставою для прийняття управлінських рішень на місцевому рівні.
Основна ціль соціологічних досліджень проблем міста полягає в
оптимізації стратегії ринкового розвитку міста, попередженні і
врегулюванні конфліктних процесів в економічній, політичній, духовній чи
соціальній сфері. Крім того, завданням соціології міста є пошук
оптимальних рішень практичних управлінських проблем, допомога
керівництву у виборі стратегій поведінки по врегулюванню чи зняттю
конфліктів. Соціологічна інформація здатна допомогти у виявленні
найбільш гострих проблем та з’ясуванню їх значимості, що відображається
в ієрархії цінностей мешканців міста.
Отже, сьогодні досить важливо проводити повномасштабні соціологічні
дослідження, здійснювати аналіз проблем міста професійно, оперативно та
результативно.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Нагорный Б.Г. Город как специфический объект
социологического исследования // Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції “Соціологія міста: наукові проблеми та
соціальні технології”.– Дніпропетровськ. – 2001.– С.14-16. 2. Строкань
Т. Регіональні особливості житлово-комунального господарства Черкащини
// Регіональна економіка.– 2001.–№2.– С.95-101.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
