сценарій
Наша мова калинова
Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; формувати
відчуття краси рідної мови; розвивати мовленнєві здібності учнів;
збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови та
розуміння її краси і необхідності для нашого життя.
Обладнання: розгортка «Наша мова калинова», вислови про мову, записи
пісень про мову у виконанні Раїси Кириченко, Таїсії Повалій та Павла
Зіброва.
Хід свята
Вчитель: Сьогодні ми зібралися напередодні свята української писемності
та мови, яке будемо відзначати 9 листопада. Воно прославляє нашу
наймилішу, найріднішу українську мову. І скільки ворогів наших
намагалося задушити її, затоптати, зламати, знищити. Та… не вдалося.
Мова жила у серцях і душах волелюбного українського народу, у його
піснях, думках і справах.
Мова. Я – Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху
годину і хочу, щоб ви теж берегли і шанували її.
Мова це – диво.
З нею людина розумна й щаслива
Знаючи мову, спілкуються люди.
Мова загине – й людини не буде!
Учень: 1. Бентежна, тополина, калинова
Не випита, не вибрана до дня.
Моя українська, свята моя мова.
Бринить яке бандури струна.
2. Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Ласкава, мамина, єдина
Щебече соловейком на весь світ.
3. Мово моя, ти пречиста і славна
Трепетна, наче ранкова роса.
Все в тобі є: і багатств й краса.
4. Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю
І Україну, мою прославляю
Вірність і серця я їй віддаю.
(Пісня «Мати, мова, батьківщина…»)
Мова. Відкриваємо першу сторінку нашого свята, сторінку поетичну.
Учень. 1. З далекого окраю, з далеких світів
Журавлик на крилах додому летів
Минав океани, ліси і моря
Вдивлявсь крізь тумани
Чия це земля?
Чиї це долини?
Чиї це луги?
Чию це калину гойдаються вітри?
Впізнав Україну:
Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя!
2. Мово рідна, слово рідне
Хто вас забуває –
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
(Сидір Вробкевич)
3. Любіть Україні, як сонце любіть,
Як вітер, як трави, як води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
4. Київ – серце України
І найстарше місто в світі.
Хоч пройшов усякі зміни
Гарний весь взимі і вліті.
Коло Києва чи Львова
Куди прийду – гарно всюди.
Куди ступлю – рідна мова
Де погляну – рідні люди.
5. Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній.
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій.
Вона про все тобі розкаже
Чарівних слів тебе навчить
Усе розкриє і покаже.
Як правильно у світі жить.
6. Тож мову вчи і прислухайся
До того. як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.
Вона є у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.
7. Наша мова, як барвінок,
В’ється, розвивається
Наша мова, наче річка
В сіті розливається.
Наша мова багата, виразна,
Слова, наче пісня звучать.
Мова наша лагідна, прекрасна
Буду я її оберігать.
(Танець)
Мова. – А зараз перейдемо до наступних сторінок нашого свята, бо яке
свято може обійтися без цікавинок, гумору і пісні.
Вчитель. Легенда про пісню.
Кожен народ має щось своє, йому притаманне. Господь наділив:
французів – елегантністю;
німців – дисципліною і порядком;
угорців – любов’ю до господарювання;
італійців – хист до музики;
поляки – здатність до торгівлі.
Лише одна дівчина стояла у куточку і гірко плакала. Вона була у вишитій
сорочці, з довгою косою.
n
’
n
‚
&
&
.-^-?-A-i-ooooccccooooccccooooccccoo
#AE#`0i0~2?2Ue2ooccccssICoooooooooo»C
– Хто ти така і чого плачеш? – запитав Господь.
– Я Україна. А плачу, бо стогне моя землі від пролитої крові і пожеж.
– Чому ти не підійшла до мене, коли я роздавав таланти? Але залишився у
мене ще неоціненний дар, який прославить тебе на весь світ. Це – пісня.
Взяла дівчина – Україна дарунок і понесла пісню у народ.
(Пісня)
Учениця. Я всіх питала з щирою душею:
– Яку ви любите найбільше мову?
І всі відповідали:
– Ту, що нею співала рідна мати колискову.
(Колискова)
Сторінка гумору
1. Мамо, чи ви знаєте яка у нас оказія була?
– У діжку з березовим квасом миша упала.
– Ох! Боже мій! Чи ти ж її витяг?
– Еге! Буду я витягати! Щоб вона мене вкусила?
– Я впіймав кота і вкинув у діжку, щоб він її з’їв!
2. – Іване, ходи робити!
– Ноги болять
– Іване, ходи їсти!
– Іду, іду!
Танець «Пироги»
3. Павло Глазовий «Кухлик»
Автор. Дід приїхав із села, ходить по столиці,
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він.
Дід. – Покажіть кухлик той, що скраю.
Продавщиця. – Что? Єво? Я нє понімаю.
Дід. – Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
Продавець.– Да какой же кухлік здесь,
Єслі ето кружка!
Автор. Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови.
Дід. – На Вкраїні живете й не знаєте мови?
Продавщиця. – У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мнє мова.
Дід. – Цим пишатися не слід.
До якраз така біда в моєї корови,
Має бідна язика. Та не знає мови.
Сторінка «Чарівні слова»
1. Я слова чарівні знаю
Вивчила охоче.
І в розмові їх вживаю
Зранку і до ночі.
Доброго здоров’я, Галю!
Добрий день, Оленко!
Ти до мене, я до тебе
Звернемось гарненько.
2. З добрим ранком всіх вітаю
Як іду із хати.
І кажу всім: «На бора ніч»
Як лягаю спати.
3. І «спасибі» й «дуже прошу»
«Вдячний вам», «будь ласка»
Словом радість вам приношу
Світ стає як казка.
4. Всім «привіт», «іди здорова»
«Дякую красненько»
Ось така чарівна мова
Радує серденько.
5. До побачення вам, люди
Будьте всі здорові.
І слова чарівні всюди
Ви вживайте в мові.
(показують плакати)
1. Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй і оберігай
Усе, що зветься Україна!
2. Не уявляю України без калини
Й затишного лелечого гнізда
Та без турботної усмішки дитини
І мови рідної, до вічно молода.
3. Не цурайтесь мови, люди.
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово –
Не буд народу.
4. Мова нашого народу
Неповторна і своя.
В ній гримлять громи в негоду
В житі – трелі солов’я.
5. Вивчайте мову українську
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну
Прекрасну, милу і чудову
Як материнську пісню колискову.
Мова. А зараз попрацюємо колективно і в парах.
Скласти прислів’я.
В парах. 1. Від теплого слова… (лід розмерзає)
2. Що маєш казати… (наперед обдумай)
3. Треба знати… (де що сказати)
4. Будь господарем… (свого слова)
Колективно: Доповнити вірш
Українська рідна мова
Мелодійна… (світанкова)
Ти від серця йдеш до серця
І дзвениш як же… (джерельце)
Щира, світла і… (казкова)
Ніжна, ніжна… (пелюсткова)
Ти багата і… (барвиста)
І дзвінка і… (промениста)
І буденна і святкова
Мова наша … (калинова)
І свята і найрідніша
І для слуху… (наймиліша)
Вчитель. Наше свято завершується. Думаю, що своїми серцями ви відчули
яка красива та мелодійна наша мова. Вона – наша гордість. Нею ми
розмовляємо, пишемо, читаємо. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули: яким
неоціненним скарбом є наша мова і ми ним володіємо.
Мова. Бережіть природу і мову,
Щоби справжніми бути людьми
Пісню мами, її колискову.
Що уперше почули дітьми.
Все робіть, щоб річки не міліли,
І ліси хай піснями звучать
І щоб мовою рідною вміли
Україну свою оспівать.
Звучить пісня у виконання Таїсі Повалій «Україно, любов моя»
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
