Інтегрований урок з української мови та трудового навчання
в 7-му класі «Кухарі-мовознавці»
Тема: з української мови – «РЗМ. Твір-розповідь про процес праці», з
трудового навчання – «Особливості приготування страв із круп»
Мета уроку:
навчити писати твір-розповідь про процес праці;
навчити готувати страви з крупів;
повторити типи та стилі мовлення, особливості побудови розповіді та
опису;
ознайомити дітей з видами крупів, їхнім значенням у харчуванні людини,
народними традиціями, пов’язаними із зерновими культурами, з
різноманітністю способів і рецептів приготування каш;
допомогти учням вибрати жанр і стиль майбутнього твору;
розвивати усне та писемне мовлення;
удосконалювати вміння сервірувати стіл, розвивати художній смак під час
оформлення готових страв;
виховувати свідоме виконання правил техніки безпеки під час роботи з
гарячими рідинами;
виховувати повагу до праці не лише дорослих, але й до праці однолітків;
прищеплювати розуміння необхідності свідомого ставлення до свого
здоров’я через здорову їжу. Обладнання: підручники, робочі
зошити. Тарілки, ложки, скатертина, серветки, каструлі, полумиски.
Роздатковий матеріал: таблиця «Стилі та типи мовлення». Колекція сушених
злакових рослин (або їх зображення). Колекція круп. Оформлений стенд із
зображенням страв української кухні. Книги рецептів страв української
кухні.
Попередня підготовка дітей:
знайти і прочитати додаткову літературу про історію злакових рослин і
круп, про каші;
знайти і виписати прислів’я і приказки, у яких згадуються крупи та
страви з них.
Хід уроку 1. Організаційний момент 2. Актуалізація
опорних знань
– Які крупи входять до раціону вашої родини?
– Як часто у вашій родині готують страви із круп?
– Яка страва з крупи найбільш розповсюджена? Правильно,
каша. А що нового і цікавого ви дізналися про історію круп та кашу?
Виступ учня 1: Раніше каша була улюбленою стравою на Русі. Вона
готувалася зі звареного чи запареного зерна, крупи або ж борошна. Її
використовували і в будні, і в свята. Жодне застілля не обходилось у
стародавні часи без каші. Каша була часто і обрядовою стравою, яку
подавали до столу як на церковні, так і на народні свята.
У сиву давнину на Русі було навіть свято каші. Відзначалося воно в день
Акулини-гречишниці і випадало на 26 червня. За церковним календарем це
свято святої Кулини, однак у народній свідомості воно міцно
пов’язувалося з однією із найбільш розповсюджених злакових культур –
гречихою. В цей день традиційно готували гречану кашу для злиденних і
мандрівників. Робили її «багатою» — круту з яйцями й (або) грибами,
пухову — з молоком. Кашовари змагались у приготуванні каші та створенні
нових блюд із неї.
Виступ учня 2: Учені-історики стверджують, що каша була однією з перших
страв людини. Німецький археолог професор Стокар говорить, що «каша
всюди була праматір’ю хліба». Про це свідчать розкопки, що проводились
у Єгипті, Індії та в інших країнах. Очевидно, одного разу хтось
допустився помилки під час приготування каші — і вона виявилася надто
крутою. Люди отримали користь із цього «лиха» і навчились із круто
звареної каші пекти коржі. І лише потім з’явився хліб, виготовлений з
тіста. З часів глибокої давнини відома каша на Русі. Тут вона стала
свого роду національним блюдом. Не так давно при розкопках стародавнього
міста Любеча (Чернігівська обл.) виявили горщик із кашею, звареною
близько тисячі років тому. Знахідка добре збереглася під шаром золи.
Виступ учня 3: У давнину на Русі слово «каша» мало більш широкий зміст:
воно означало весільний бенкет, який супроводжувався різними церемоніями
та обрядами. Цікава історія збереглася про каші князя Дмитра
Донського. Вирішивши одружитися з донькою нижегородського князя, він, за
звичаєм, мав поїхати на кашу до батька своєї нареченої, але визнав нижче
за свою гідність здійснювати цю поїздку, а нижегородський князь, у свою
чергу, відмовився їхати до Москви. Тоді вирішено було влаштувати кашу в
Коломні – між Москвою і Нижнім Новгородом. Імовірно, саме через великий
клопіт, пов’язаний з організацією подібних каш, і народився донині
поширений вираз «заварити кашу». У знаменитому тлумачному
словнику російської мови Володимира Даля можна зустріти більше 50
прислів’їв і приказок, пов’язаних з кашею. Чимало їх існує і сьогодні в
нашій мові: «з ним каші не звариш» (про непутящу або безвідповідальну
людину), «просить каші» (про рване взуття) і т.д. Слово «кашовар» до цих
пір є синонімом слова «кухар», особливо у військових частинах.
Ще в Давньому Римі вміння варити кашу вважалося ознакою жіночої
домовитості. У Франції багато століть тому наречені повинні були в
присутності трьох свідків з’їсти разом кашу. Смачна каша і
сьогодні улюблена багатьма. Її можна подавати не тільки як основну
страву, а й як гарнір до м’яса, риби, овочів.
3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель мови: до якого стилю мовлення належить кожен з уривків?
Доведіть.
Вчитель праці: чим же заслужила каша таку повагу до себе?
Основною поживною цінністю крупів є білок, який легко засвоюється. Крупи
також містять різні мікроелементи, вітаміни групи В. За консистенцією
(густотою) каші можуть бути рідкими, в’язкими або розсипчастими. Це
залежить від співвідношення крупи й рідини, що були взяті для
приготування каші. Розглянемо таблиці співвідношення крупи й рідини та
«Основні вимоги до готових каш».
Вчитель мови: і сьогодні каша має стати стравою, яка
найчастіше з’являтиметься на вашому столі. А щоб не залежати від
обставин, ми проведемо незвичайний урок, на якому навчимося правильно
готувати кашу, записувати рецепти страв із круп, описувати процес їх
приготування.
Вчитель праці: свою роботу почнемо, використовуючи прийом
«зірочка обмірковування». Робота над нею включає в себе розв’язання
низки питань, при чому спочатку усно – подумки, а потім практично – на
письмі. Отже, почнемо. На аркуші паперу в центрі записуємо основне
питання (назва страви), опис і рецепт приготування якої є метою нашого
уроку, навколо вирішення якого вказуватимемо варіанти вирішення інших
питань, без яких неможливо розв’язати головне. За формою ця «зірочка
обмірковування» виглядає таким чином.
Потреба – навчитися складати опис процесу праці, готувати кашу
Безпека праці – техніка безпеки на уроці обслуговуючої праці та під час
приготування страв
Варіанти – рідка, розсипчаста, в’язка
Естетика – оформлення роботи (письмової в зошиті, сервірування столу)
Назва виробу – приготування каші з рисової крупи
Набір продуктів – рис, вода, сіль, масло вершкове
Використовуване обладнання – посуд; столове, письмове приладдя тощо
Послідовність виконання – розповідь про процес праці
?thH
розповідь про предмет від твору-розповіді про процес праці?
4. Осмислення нового матеріалу Вчитель праці, попередньо провівши
вступний інструктаж – інструктаж з техніки безпеки праці: для того, щоб
зварити розсипчасту рисову кашу, нам необхідно підготувати посуд та
інвентар, а саме: каструлю, емальовану миску, розсікач полум’я, ложку,
мірну склянку. Далі маємо з’ясувати, на скільки порцій буде наша страва.
Сьогодні готуватимемо на чотирьох, а для цього нам знадобиться 360 грам
рису, 760 мілілітрів води, 60 грам вершкового масла, 12 грам солі.
А тепер записуємо і послідовно виконуємо всі етапи: 1.
Відміряй необхідну кількість крупи, води, солі. 2.
Закип’яти воду. 3. Безперервно помішуючи киплячу
підсолену воду, всип у неї тоненькою цівочкою крупу.
4. Коли вода знову закипить, зменш вогонь і вари 10 хвилин.
5. Вари до запустіння, додай вершкове масло, розмішай.
6. Коли крупа набубнявіє, кашу 5-7 хвилин довари на слабкому
вогні, поставивши під каструлю розсікач вогню. Сервірування
столу, аналіз помилок, їх причин і успіхів Вчитель мови: смачна каша?
– У якому стилі ви вели записи?
(публіцистичному). – Дієслова якого способу
найчастіше траплялися під час запису рецепту та етапів приготування
страви? (наказового).
– Речення якого типу використані у ваших записах? (односкладні).
– Як ви вважаєте, яку мету ставила перед собою
Ірина Дмитрівна, коли розповідала вам етапи процесу праці (приготування
каші) саме у такому стилі? (передати конкретну узагальнену інформацію
про те, як потрібно готувати кашу. Ця розповідь – своєрідна інструкція,
позбавлена емоційності, всі слова були вжиті у прямому значенні. Усі дії
стосуються не конкретної людини, а особи узагальненої, будь-кого.).
– У якому стилі мовлення може бути написаний опис процесу праці? (у
науковому, публіцистичному або художньому – як зразок ще можна
використати поезії для дітей В. Дворжецької).
– Послухайте текст. Напередодні Різдва мама готувала
кутю. Ми сідали на припічок і як заворожені спостерігали за її вправними
рухами. Спочатку матуся ретельно промивала пшеницю й відварювала до
м’якості разом із родзинками. Потім відкидала на сито, промивала
холодною водою і ставила, доки вода стече. Далі висипала пшеницю на
велику таріль, обливала медом, узваром, притрушувала товченими
волоськими горіхами, які ми збирали на узліссі восени, та товченим
маком. Ми сиділи притихлі, мов голуб’ята, і чекали чуда. Адже завтра
Різдво. – У якому стилі він написаний? (художньому). Мета розповіді про
процес праці у художньому стилі – викликати певне ставлення і до самої
праці і до її виконавця. – Чим він відрізняється від розповіді про
процес праці, записаний вами у публіцистичному стилі? (розповідь
образна, емоційна, вживаються художні засоби) Які засоби зв’язку речень
у тексті використовуються при створенні розповіді про процес праці? –
Спробуємо за аналогією створити власний рецепт рисової каші, записати
етапи її приготування, використовуючи двоскладні речення. Працюєте в
парах. Найкращі рецепти та розповіді про процес праці увійдуть до
шкільного збірника «Найкраще з раніше недрукованого».
– У нагоді вам
стане книга рецептів української кухні, таблиця мір і ваги. Пригадайте,
яку кашу і як варять ваші мами, бабусі.
Самостійна робота учнів у зошитах над складанням розповіді про процес
праці. (можна використати такий план-алгоритм, який отримує кожна пара:
1. Висунення проблеми (вибір рецепту – солодка-солона,
розсипчаста-в’язка-рідка, з додаванням овочів/фруктів – без додавання),
її обговорення і аналіз. Вибір стилю написання майбутньої роботи.
2. Розгляд вимог, обмежень, умов, необхідних для реалізації
задуму. Конкретизація завдання.
3. Збір інформації з теми проекту
(пригадування, як це готують мама/бабуся і т.д.), підбір із книги
рецептів. Словникова робота (виражальні засоби, способи поєднання речень
тощо). 4. Розгляд варіантів (книга рецептів).
5. Вибір оптимального рішення та його
розробка на чернетці. 6. Робота з
чернеткою. 7.
Виконання роботи в зошиті (у «слабкому» класі) або оформлення окремою
книжечкою (у «сильному» класі).
8. Захист робіт.
9. Перевірка та оцінка результатів.).
Пункт 7 – виконується вдома, пункти 8 і 9 – на наступних уроках.
5. Підбиття підсумків уроку: – Для чого потрібна людині їжа?
– На які корисні речовини багаті крупи? Каші з
різних видів крупів – це смачний і поживний сніданок або вечеря.
Корисність цих страв значно зросте, якщо до них додати свіжі овочі або
фрукти, горіхи тощо.
– Що можна вважати процесом праці?
– Що спільного та відмінного в розповідях про процес
праці, складений у науковому, публіцистичному та художньому стилях?
– Поєднання яких
слів використовують у розповідях про трудові процеси у різних стилях? 6.
Рефлексія: – Що нового дізнались
на уроці? – Чого
навчились? Яку роботу виконали? –
Які завдання були визначені на початку уроку? Порівняйте реальні
результати із запланованими. Чи досягли ми поставленої мети?
– Чому, на вашу думку, отримали
саме такий результат? – Аналіз недоліків у
виконанні завдання, з’ясування їх причин, шляхи подолання.
– Де можна використати здобуті знання та
набуті вміння?
7. Умотивоване виставлення оцінок
8. Домашнє завдання: закінчити роботу над розповіддю про процес
приготування каші (у «слабкому» класі). Оформити книжечку
рецептів-розповідей про процес приготування страв із круп (у «сильному»
класі).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
