Франко Іван – поет боротьби і протиріч
Мета: За допомогою критичних матеріалів та власних спостережень
дослідити причини змін орієнтації письменника, які відтворюються в його
віршах, з’ясувати особливість жанрових та ідейно – художніх уподобань
поета на різних етапах творчості, показати, що внесла в суспільно –
політичний рух діяльність Франка, розвивати вміння виступати з
повідомленням, – виховувати повагу та інтереси до діячів
національно-визвольного руху та їхніх ідей.
Обладнання: твори Івана Франка, збірки «Із літ моєї молодості», « З
вершин і низин», « Давне й нове», Із днів журби», «Sembre tiro»
Тип уроку: урок – дослідження з елементами рольової гри.
Хід роботи
І. Організаційна частина.
ІІ. Урочисто прибрана кімната, на дошці записано :
Іван Якович Франко
( 1856- 1916 р.)
До нього не заросте народна стежка,
До нього приходитимуть все
Нові і нові покоління.
Л. Тихонова.
Вступне слово
(сценка)
Бабуся і внучка.
Внучка: Бабуся , а що це сьогодні так багато людей зібралось?
Бабуся: Зібралося, щоб вшанувати пам’ять письменника – класика Івана
Франка.
Внучка : Уявляю його з сивою бородою, з довгими вусами
Бабуся : Таким він б і був, але помер, коли йому було 60 років. Він має
вуса, он подивись на його портрет.
Внучка : Так це х він написав « Лиса Микиту», « Малий Мирон», « Олівець
– малювець », «Грицева шкільна наука».
Бабуся : О він писав багато: уже зараз видано понад 50 томів і ще буде
видано в майбутньому стільки ж.
Внучка : Так багато ? Хіба це написала одна людина за своє коротке
життя?
Бабуся : Таких людей на світі одиниці, і їх знають на всій планеті.
Внучка: Знать і Івана Франка в світі?
Бабуся : Знають. Його твори переклали на багато мов народів світу ще за
його життя.
Внучка : Я знаю, що він вивчив багато мов і писав ними повісті, статті.
Бабуся : Знав, дитино, багато іноземних мов і писав ними повісті,статті
і вивчив 16 іноземних мов самостійно.
Внучка : Для чого йому стільки мов знати?
Бабуся : Він хотів знати і вивчати європейську історію, культуру,
філософію, і хотів розказати про наш народ, його історію, життя,
прагнення, як він боровся проти гноблення за свободу.
Внучка : Я хочу прочитати його твори.
Бабуся : Як виростеш, прочитаєш повісті « Борислав сміється», « Украдене
щастя», оповідання, п’єси, які захочеш.
Внучка : Він був тільки письменником?
Бабуся : Він не тільки письменник, філософ, літературний критик,
соціолог, але ми знаємо його і як борця за народні інтереси, бо він
захищав і українців, і поляків, і німців, і чехів, над якими знущалися
експлуататори.
Внучка : За це він, мабуть, був заарештований?
Бабуся : Був і не раз, і вірив у силу, всеперемагаючу силу народу.
Хоча Іван Франко змінював свої подвиги.
ІІ. Вступне слово вчителя.
Загально відомою є теза про те, що лише дурні не змінюють своїх
поглядів. Таке твердження правильне, адже догматизм – одна із найбільших
вад людської натури. Зміні, плинність є народними речами, боротися з
якими, м’яко кажучи, абсурдно. Не винятком у цьому плані був І. Франко.
Причини, що впливали на його ідеї, на його світогляд, потрібно
нам з’ясувати протягом уроку.
ІІІ. Повідомлення теми уроку, завдань.
ІV. Робота з групами учнів.
І. група
( « Творчість періоду 70-80 р.р.»)
Ранні спроби зібранні в книжці « Баляди і розкази» (1876), але частина
творів розкидано по галицьких літописах. Через багато років Франко
зібрав ці поезії, додавши деякі надруковані в збірці із літ моєї
молодості. Продовживши відхід від народнопоетичної традиції
Шевченка,який ще розпочав форми, в яких відбито нові думки.
( зачитуються 2 твори напам’ять)
Підсумки (записуються)
Заперечення народної традиції, канонізованої Шевченком та його
наступниками.
Незначна наявність взагалі історичної романтики, а козакофільська
взагалі відсутня.
Запозичення матеріалу з різних чужоземних джерел ( Гейне, Словацький)
ІІ. група
(творчість 80-90 р.р.)
Поезія напам’ять « Товаришам із тюрми»
Заклики до боротьби починаються саме з цієї поезії, розпочинають другий
період творчості. Цей вірш було надруковано в збірці « Давнє й нове» під
назвою « На зорі соціалістичної пропаганди». З цього часу Франкову
поезію називають «агітаційною».
Найбільш політизовані програми представлені в збірці « З вершин і
низин» ( у поезіях « Вічний революціонер», читається напам’ять),
« Гримить», « Гріє сонечко, земле моя, всеплодющая мати»)
Нового рівня досягає сатура « Ботокуди», яка була наслідком захоплення
творчістю Гейне.
Підсумки записуються
Суттєва перевага громадських та революційних закликів.
Поширення реалістичних образів з морально- суспільним зафарбуванням.
Використання сатирично- політичних пісень.
Учень
У середині 70-х років в Галичині з’являється молода інтелігенція,
яка критично стала оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців
і прагнула надати українському рухові більш революційного характеру. Під
впливом Михайла Драгоманова молоді українські політики діячі Іван
Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та інші звертаються до
соціалізму. Так в українському русі виникає ще одна, так звана
радикальна течія. Її появу на політичній арені знаменував перший
львівський судовий процес проти українських радикалів ( Івана Франка та
його товаришів) 1877-1878 рр.
Стіл, стільці для суддів, один стілець для підсудного .
Прокурор, адвокат сидять у першому ряді залу.
Судді, підсудний, свідки знаходяться за аудиторією.
Читач
Гримить! Тайна дрож пронимає народи ,-
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
То хмари – плідної будущини тіні,
Що людськість, мов красна весна, обновить……
Гримить!
Секретар суду
Встати! Суд іде. Прошу сісти.
Суддя
Сьогодні слухається справа Івана Франка, звинуваченого в
організації таємного товариства, поширенні соціалістичних ідей та у
зв’язаних з Михайлом Драгомановичем. Слухання справи прошу вважати
відкритим. На слуханні присутні прокурор, адвокат, свідки.
Слово надається підсудному Івану Франко.
Підсудний
Я, Іван Франко, народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах
Дрогобицької області в родині сільського коваля. Шести років почав
ходити до початкової школи. Через 2 роки вступив у дрогобицьку
«нормальну» школу. Закінчивши школу вчився у гімназії, а в 1875 році 14
жовтня вступив на філософський факультет Львівського університету.
x
z
?
?
>??¶3/4AAOOeaa4
6
t
?
?
3/4
Ae
AE
a
?
A4
6
?
3/4
a
h
h
????????a
й української мов та продовжував вивчати історію української літератури
в О. Огоновського, слухав його « Пояснення «Правди Руської», а також
історію римської літератури, « Пояснення «Цицерона : «В обороні поета
Архія», «Пояснення «Електри» Софокла у З. Венцлевського. У 1876? 77
навчальному році в зимовому семестрі я знову відвідував лекції з
порівняльної граматики старослов’янської й української мов, історії
української літератури XVII- XVIII ст.. та «Пояснення староруської
пам’ятки «Пісня Ігоря» в
О. Огоновського, слухав про римські старожитності та сатиру Горація у
З. Венцлевського, про грецькі старожитності та «Історію Пелопоннеської
війни» Фукідіда у професора Л. Цвіклінського, історію педагогіки XVIII
ст.. в Є. Черкаського, психологію у приват-доцента Ю. Охоровича,
відвідував семінар «Пояснення « Менехми» Плавта у З. Венцлевського та «
Пояснення «Одіссеї» Гомера у Л. Цвіклінського. У літньому семестрі, крім
курсів порівняльної граматики старослов’янської й української мов,
римських і грецьких старожитностей, психології й обох семінарів, я
слухав ще й «Граматичні пояснення Остромирового Євангелія» та історію
української літератури до 1848 р. в О. Огоновського.
12 червня 1877 р. разом із членами редакції прогресивного
студентського часопису «Друг» був заарештований і звинувачений
безпідставно в організації таємного товариства, поширенні соціалістичних
ідей та у зв’язках з Михайлом Драгомановим. Справжньою причиною арешту
вважаю намагання пануючої польської касти приховати підпільний союз, що
вербував польський легіон для допомоги Туреччині у війні проти Росії з
далекосяжною метою окупації Галичини та утворення польського
національного уряду.
Суддя
Припиніть! Ви не можете звинувачувати польську владу у
безпідставності Вашого арешту.
Прокурор
Підпільна діяльність Івана Франка є замахом на національну
безпеку країни.
По–перше, він звинувачується у таємних зв’язках з Михайлом
Драгомановим, який організував у Відні видання українською мовою
пропагандистської та науково-популярної літератури, призначеної для
України, а також у нелегальному поширенні цієї літератури.
По – друге, підсудний звинувачується в організації таємного
товариства, поширенні соціалістичних ідей та належності до радикальної
течії Української радикали видають журнал « Друг», ведуть
пропагандистську роботу серед робітників і селян. Вони прагнуть посилити
свій вплив у громадських читальних «Присвіти» і домагаються їх
перетворення на свої осередки. В окремих повітах під їх вплив діє по
декілька читалень. Радикали критикують існуючий лад, москвофілів і
народовців, прагнуть захищати інтереси селян і робітників у конкретних
справах.
Прокурор демонструє суддям та залу автобіографію оповідання «
Моя стрічка з Олексою»
У мене в руках автобіографічне оповідання Івана Франка «
Зустріч з Олексою» це ж справжній пасквіль на нашу владу. З слів
головного героя Мирона Сторожа наш лад несправедливий,
експлуататорський. Він пропонує соціалістичні ідеї серед робітників та
селян, що є замахом на існуючу владу.
У мене все.
Суддя
Слово надається свідкам. Запрошується свідок Богдан Грищенко
Грищенко Богдан
Я, Грищенко Б. робітник Дрогобицького нафтопромислу і свідчу
про те, що Іван Франко вів пропагандистську роботу у нас на промислі
зокрема, що лише соціалізм врятує людство від прірви, в яку штовхає його
капіталізм, що тільки після знищення капіталізму, при встановленні
соціалістичного ладу « може настати … дійсно вільний і гарний розвиток
кожної народності»
Свідок Мозоленко Петро
Я, Морозенко Петро, свідчу про те, що Іван Франко разом з
своїм товариством М. Павлипом видавав журнал «Громадський друг», в
першому номері якого проголошувалось:
Ми ступаємо до бою нового
Не за царство тиранів царів,
Не за церков, попів, ані бога,
Не за панство неситих панів.
У цьому ж журнал Франка надрукував свою революційну повість
« Змій – полоз».
Свідок Онопрієнко Ганна
Я –сусідка підсудного і кажу тільки правду :
Я свідчу про підозрілі зборища на квартирі у підсудного. Ніколи
не приходили і уходили разом, а тільки по одному, чи двоє, по-змовницькі
перешіптуючись.
Адвокат
Ваш честь !
Я дійшов висновків, що діяльність Івана Франка – це національні
вимоги прогресивної людину, бажанне бачити свою країну вільною,
незалежною.
Чи можна вважати злочином прагнення людини бачити свою Державу
самостійною !
У чому ж звинувачують Івана Франка ?
За тісні зв’язки з прогресивними силами України, які виступили
проти штучного відірвання Галичини від України ?!
Чи може за те, що, знайомлячись з життям львівських,
дрогобицьких і бориславських робітників, він зібрав багато матеріалу про
хижацький констайстичної експлуатації на нафтових промислах і прагнув
захистити інтереси як робітників, так і селян у конкретних справах.
Повагу викликають дії Івана Франка як громадського діяча, який
у своїх статтях виступає з критикою таких ворожих течій, як
москвофільство та народовольство, які заважають на думку, прогресивного
долга процесу формування національної свідомості українського народу.
Суддя
Досить! У своєму виступі ви заходите надто далеко.
Суд іде на обговорення.
ІІІ. група.
( творчість періоду кінця 90 років)
А. Крушельницькій: « Поет перейшов і її наслідки- дух його
прибитий бойкотом інтелігенції своєї суспільності, він мусить покидати
Львів і університет, їде на село- недуга: тиф,- побут на селі й
обсервація новими очима мужицького гаразду та переживань того лиха, з
яким він сам боровся- оце все могло викликати інший настрій в поезії».
« Третій період» Франкової творчості починається збіркою « Зів’яле
листя» (1886-1896) й продовжується до початку хвороби 1908 р.
У цей час Франко сходить зі своєї революційної позиції,
уникає суспільно – політичної роботи, більше віддається науковим
студіям.
( читаються поезії на пам’ять)
« Ой ти, дівчино, з горіха зерня»
«Чого являєшся мені у сні»
« Не знаю, що мене до тебе тягне»
« Тричі мені являлася любов»
« За що, красавиця, я так тебе люблю?»
Підсумки записуються
Розчарування в суспільно – громадських і політичних ідеалах привело до
зміни запальних закликів на мотиви особистого життя, повитого смутком
та журбою.
Франкові погляди на розвиток людства в цю пору позначені відходом від
матеріалізму.
V. Підсумок уроку:
– Чи має право людина змінювати свої погляди?
-Що було причиною зміни погляду І. Франка?
-Який період творчості сподобався вам найбільше?
– Які обставини змусили поета змінити свої погляди?
– Які погляди були на кожному періоду творчості?
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
