Фрагменти уроків рідної мови за темою “Іменник”
Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки та практики
вивчення й упровадження нових методів навчання, розвитку й виховання
дітей. Особливістю сучасної системи освіти є співіснування традиційної
та інноваційної стратегії організації педагогічного процесу
За своїм змістом, формами та методами освіта не є незмінною,
закостенілою, усталеною, адже вона весь час реагує на нові цивілізаційні
виклики, суспільні реалії, ураховує тенденції, перспективи розвитку
людства, національного буття народу.
Нещодавно була проведена педагогічна рада, присвячена питанням розвитку
та застосування інноваційних педагогічних технологій. Також на базі
школи пройшов науково-практичний семінар «Сучасні технології навчання в
початковій школі», на якому були показані фрагменти уроків української
мови з теми «Іменник», починаючи з першого і закінчуючи четвертим
класом. Таким чином було продемонстровано початковий і кінцевий рівень
навченості учнів і те, яку роль у процесі навчання й учіння відіграють
саме інноваційні технології.
1-й клас. Тема: повторення та закріплення знань про слова – назви
предметів
Мета:
відпрацювати набуті навчальні знання про слова – назви предметів:
питання Хто? Що?; один – багато; форма звертання; питальна форма;
продовжити знайомство з багатозначністю, походженням слів.
2-й клас. Тема: іменник як частина мови
Мета: повторити, узагальнити та поглибити знання учнів про іменник,
удосконалювати вміння розпізнавати іменник серед інших частин мови,
формувати вміння добирати аргументи на доведення своєї думки, розвивати
вміння аналізувати, робити висновки, пов’язувати навчальний матеріал з
життєвим досвідом, учити співпрацювати у групі, виховувати любов до
природи.
3-й клас. Тема: загальне поняття про іменник
Мета:
опираючись на попередні навчальні досягнення учнів із теми «Іменник»,
допомогти проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних
рішень;
навчити учнів передавати засвоєну навчальну інформацію однокласникам;
створити загальну картину понять і фактів, який необхідно вивчити на
уроці.
4-й клас. Тема: іменник – частина мови
Мета: удосконалювати вміння пов’язувати матеріал із власним досвідом,
поєднувати ключові терміни у правильний порядок, використовуючи
причинно-наслідковий зв’язок, визначити спільні й відмінні риси одного й
того ж мовного явища, опрацювати інтерактивні вправи на задану тему.
Повторення та закріплення знань про слова – назви предметів. 1-й клас
1. Бесіда
З чого складається наше мовлення? А речення з чого складаються? Зараз ми
і попрацюємо зі словами. Виконавши простенькі завдання просто граючись,
ви повинні будете відгадати кілька слів.
а) В одному далекому царстві жив книжковий хробачок. Він був добрий і
нікого не ображав. Але, незважаючи на це, жителі країни не любили його,
бо він понад усе на світі любив ласувати буквами у книжках. Хробачок був
таким ненажерливим, що повиїдав майже всі книги в тому царстві. Дорослим
і дітям ставало дедалі важче читати книги, тому що майже в усіх словах
бракувало одної, а іноді – навіть двох букв.
Спробуйте прочитати деякі слова з цих книг.
мо _ оз сн _ г
б) Анаграма.
Ось записане наступне слово, букви якого переплутані. Необхідно
розмістити букви так, щоб утворилося зрозуміле слово.
КСЕПА (спека)
в) Таємничі слова.
Деякі слова полюбляють приховувати в собі всілякі речі, продукти тощо.
Спробуйте виявити приховане у слові інше слово.
СЛІД (слід)
Відгадування загадки
г) А наступне слово є відгадкою загадки:
Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди.
В дружбі з дітьми зі всіма
Здогадались? Я – …
(Зима.)
2. Давайте прочитаємо слова, які ви вгадали:
Мороз, сніг, спека, лід, зима.
Як ви гадаєте, яке слово тут зайве? А чи не помітили ви серед цих слів
таких, що протилежні за значенням? Поставте запитання до цих слів. То на
яке питання всі ці слова відповідають?
3. Знайдіть сова, що відповідають на питання «Хто»?
Передивіться уривок з відомого вам мультфільму «Сонячний коровай» і
запам’ятайте слова – назви предметів, що відповідають на питання «Хто»?
А тепер назвіть їх.
Бабуся, зяблик, лисичка, білочка, їжак, зайчик.
То які слова – назви предметів відповідають на питання «Хто»?
Бесіда
4. На дошці малюнки тварин, про які згадувалось у мульфільмі:
Заєць Їжак
Білка Лисиця
Погляньте на ці малюнки.
а) Яким одним словом можна назвати всі ці істоти?
б) А якщо ми хочемо вжити пестливу, лагідну форму цих слів, як ми
назвемо зайця, білку, їжака, лисицю?
в) А давайте звернемось до зайчика, білочки, лисички. (Учні звертаються
до іграшок.)
г) А тепер зверніться один до одного. (Робота парами.)
д) Один – багато.
А зараз змініть слова за зразком:
Заєць – зайці _______ Їжак – …
Білка – … _________ Лисичка – …
5. Багатозначність слів
В яких значеннях може вживатись слово «лисички»? А хто пам’ятає, звідки
до нас прийшло слово «лисиця»?
А чи знаєте ви, що слово «заєць» утворилось від давньоруського слова
«заяти», що означає «стрибати». Тобто «заєць» – це «стрибун».
А чи тільки на зайчика, що живе в лісі, можна сказати «зайчик»? А може,
ще на когось?
Про це ви дізнаєтесь, коли прослухаєте віршик Ігоря Січовика.
Їде Зайчик у трамваї
І довкола позирає.
Тут підходить Їжачок
І говорить: – Ваш квиток! –
Червоніє Зайчик густо
І дає листок капусти.
Пожував Їжак листок.
– Це говорить, – не квиток.
Доведеться вам зійти
І додому пішки йти.
Діти, так кого ще називають «зайцем»?
А про яку людину говорить прислів’я: «Полохливий заєць і пенька
боїться». А як ви розумієте прислів’я: «За двома зайцями погонешся, ні
одного не піймаєш».
Іменник як частина мови
Учитель. Діти, закрийте, будь ласка, оченята, уявіть себе дослідниками,
науковцями, мовознавцями. Сьогодні ми будемо досліджувати таку частину
мови, як іменник.
Ви будете працювати у групах. Зараз кожна група отримає конверт, де
знаходяться окремі слова та словосполучення, а вам треба скласти з них
правило, що таке ІМЕННИК.
Учні працюють у групах, потім один із них презентує роботу. Роботу
третьої групи перевіряють два учні, які виконують роль експертів.
Учитель. А зараз ми за допомогою діаграми Вена будемо знаходити спільні
та відмінні риси між іменниками в українській і німецькій, французькій
та англійській мовах. Діаграма Вена – це два кола, що частково
накладаються одне на одне, утворюючи, таким чином, одну спільну частину
та дві відмінні. У спільній для двох кіл частині ви будете записувати
спільні ознаки іменників, а у відмінних частинах – відмінні ознаки.
Перша група буде досліджувати іменники української й англійської мов,
друга група – української та французької мов, а третя група –
української й німецької мов.
Учні проводять дослідження, а потім зачитують свої спостереження.
Учитель. Пригадайте, будь ласка, що таке сенкан? Продовжіть моє
міркування.
Перший рядок у сенкані – …
Другий рядок – …
Третій рядок – …
Четвертий рядок – …
П’ятий рядок – …
Складіть, будь ласка, сенкан на слово ІМЕННИК.
Учні, працюючи у парах, складають сенкани, потім зачитують їх.
Повідомлення теми та мети уроку
Тема нашого дослідження й обговорення на уроці зашифрована у буквеному
колі. Я вам пропоную зробити гімнастику для очей і відшукати тему нашого
уроку. Головне в цьому завданні – знайти початок слова.
Яка ж буде тема нашого уроку?
Ми пригадаємо з вами все, що знаємо про іменник, і будемо здійснювати
мовні дослідження.
Що таке іменник?
Серед запропонованих слів відшукайте іменники та доведіть ваш вибір.
Роман ___ в____
Літають ________ орли
Швидкий _______ місто
Рожева _________ азбука
Читаю __________ червоний
Шпаки _________ над
Київ ___________ абетка
На які окремі групи можна поділити ці іменники:
іменники, які відповідають на запитання Хто? і на запитання Що?
власні назви і загальні назви?
іменники, які вжиті в однині (множині);
синоніми. Чи можете ви продовжити ланцюжок?
Об’єднайте перші букви кожного іменника й утворіть слово.
Зробіть аналіз до слова «ромашка» як частини мови.
Робота у творчих групах
А зараз я вам пропоную побути дослідниками-мовознавцями. Скласти повне
визначення до частини мови іменник. Ви будете працювати трьома творчими
групами над однією темою «Іменник». Кожна група отримає конверт з
завданням. У ньому знаходяться на окремих аркушах слова,
словосполучення, які стосуються теми «Іменник», але є слова і
словосполучення пастки. Будьте уважними. Вам необхідно відібрати
інформацію, яка стосується лише нашої теми.
Складемо повне визначення у формі ромашки. Давайте пригадаємо з курсу «Я
і Україна», з яких частин складається кожна квітка, у тому числі
ромашка. На цю роботу у вас дві хвилини.
Тепер озвучимо наше визначення. Будьте уважними. Я вказівкою буду
показувати послідовність, а ви будете пов’язувати окремі слова та
словосполучення.
Як ви гадаєте, чого не вистачає в нашої ромашки?
Поміркуйте, що може бути корінцями нашої квітки?
Вільне письмо
Я вам пропоную подивитися відеофрагмент і записати всі іменники, які ви
побачили або уявили. Подивіться на ваші листочки. Знайдіть напис «вільне
письмо».
Правильно покладіть аркуш паперу, візьміть ручку й покажіть знак уваги.
Доповніть відповідь, намагайтеся не повторюватись.
Назвіть іменники, які є умовою для життя нашої квітки.
Творча робота. Складання сенкана
Складіть сенкан до будь-якого з цих слів або до слова «ромашка».
Давайте повторимо послідовність складання сенкану.
Іменник.
Два влучних прикметника до цього іменника.
Три дієслова, які найкраще характеризують цей іменник.
]Вислів (бажано з чотирьох слів) про цей іменник.
Синонім.
Авторське крісло
Подивіться, що стало з нашою ромашкою. Вона ніби ожила. Як ви гадаєте,
чи сподобалися їй ваші відповіді?
Які іменники про це говорять?
Очі (радість, захоплення, насолода).
Усмішка.
Загальне поняття про іменник
1. Визначення теми та мети уроку
Вступне слово вчителя. У диво-країні Рідної Мови росте десять дерев.
Саме стільки є в ній частин мови. Підійдемо до найбільшого та
наймогутнішого дерева. Воно має своє ім’я. Дізнатись його ви зможете,
розгадавши ребус.
(Іменник.)
Чи знайоме воно вам? Що ви знаєте про частину мови – іменник – із
попередніх років навчання?
Відповіді учнів
Цього року ми ще не вивчали дану тему, тому завданням сьогоднішнього
уроку буде:
а) опираючись на знання, одержані раніше, поглибити та розширити деякі
галузі знань про іменник як частину мови;
б) визначити серед учнів нашого класу групу лідерів, які стануть
активними помічниками вчителя під час урочного вивчення програмового
матеріалу.
2. Поділ учнів на малі групи
Щоби продовжити роботу необхідно за вибором учнів сформувати групи, які
будуть досліджувати теми:
«Іменники – істоти, іменники – неістоти»,
«Власні та загальні іменники»,
«Однина і множина іменників»,
«Рід іменників».
Діти групуються за власним бажанням.
3. Отже, ви визначили для себе напрямок дослідження. Але почнемо роботу
із пригадування попередньо вивченого.
Відкривається віконечко «Це я знаю». Учні відповідають.
4. Завдання для творчих малих групп
Для поглиблення знань по темі прошу кожну групу одержати завдання і
додаткову інформацію по обраному напрямку досліджуваної теми. Порядок
роботи такий:
час виконання завдання обмежений;
під час роботи ви маєте право на консультативний час. Умовний сигнал для
часу спілкування із вчителем і своїми однокласниками – пісочний годинник
(2 хвилини) на робочому місці групи;
після виконання дослідження перед класом доповісти і познайомити всіх з
вашою темою.
5. Робота в малих групах. Збір можливої інформації, допомога
6. Звіт творчих груп з дослідженої теми
На дошці відкривається віконечко «Вивчили».
7. Час для додаткових запитань
8. Закріплення й узагальнення знань
Закріпити здобуті знання нам допоможе гра.
Гра перша
На картках знаходяться записані іменники. Учні називають номер картки –
учитель називає записане на ній слово. Кожна творча група має визначити
та назвати тільки ті граматичні категорії, які вона досліджувала
протягом заняття.
Зразки слів:
доброта – неістота, відповідає на питання Що, загальна назва, вживається
в однині, жіночий рід;
Карпати – неістота, відповідає на питання Що, власна назва, пишеться з
великої букви, уживається тільки у множині, рід не визначається.
серце, Київ, Березняки, учні, калина, Україна, …
Гра друга
Ведучий гри мовчки проговорює алфавіт. Один із гравців дає команду
«стоп», а ведучий оголошує ту літеру, на якій він зупинився. Кожна
команда записує якомога більше слів за вивченою категорією.
Наприклад, літера «К».
1. Істоти: качка, кенгуру, каменяр, коваль;
неістоти: кукурудза, каша, календар, клен.
2. Власні: Київ, Катерина, Кіліманджаро;
загальні: коридор, краватка, капуста.
3. Однина: калина, кенгуру, клас;
множина: ковзани, Карпати, канікули.
4. Жіночий рід: коза, конвалія, картина;
чоловічий рід: козак, комар, комп’ютер;
середній рід: курча, козеня тощо … .
9. Підбиття підсумків
Пропедевтичне спрямування напрямків мовних досліджень учнів.
Повернемось до «Дерева знань частин мови». Розгляньте, будь ласка, дуже
уважно всі гілки (галузі) знань про іменник. Подумки ще раз
прослідкуйте, що протягом уроку вдалося дослідити, а яка тема залишилась
не дослідженою.
Після спостереження – висновок: не розкрили тему «Іменники змінюються за
питаннями». На дошці відкривається віконечко «Хочу знати».
Дітям пропонується спостерігати, які питання можуть бути в іменників, що
позначають істот (кого? кому? ким? на кому?), та в іменників, що
позначають неістот (чого? чому? чим? на чому?).
Іменники-істоти, іменники-неістоти
1. Відгадати загадки:
Що завжди правду каже? (Дзеркало.)
Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень – на двох, а ввечері на
трьох? (Немовля, дорослий, старий.)
Що на світі найшвидше? (Думка.)
Хто був першим космонавтом? (Юрій Гагарін.)
2. Які слова в запитанні були ключовими? (Що? та Хто?)
3. Зробіть висновок:
Усі іменники, що є назвами істот (людей, тварин), відповідають на
запитання Хто?
А всі іменники, що називають неістот, відповідають на запитання Що?
4. Наведіть приклади
Хто?_________________ Що?
Собака
Кіт
Кит
Кенгуру
Голуб
Про іменник
Учені-мовознавці дослідили, що половина всіх слів, наявних у нашій мові,
припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що він дає назву всьому, що нас
оточує. А світ же такий велетенський! Виходить, що кожне друге слово в
нашій мові – іменник.
Спостереження показали, що іменник – це перша частина мови, яка
з’являється в мовленні людей. Їх оточує світ речей і вони поспішають
дати їм назву.
Термін «іменник» уперше виник в українській мові в 70-х роках ХІХ
сторіччя. А слово ввів у мову Омелян Осипович Партицький.
У жителів острова Товариства в Тихому океані немає таких загальних назв,
як рослина, тварина, одяг, їжа тощо. Вони до кожної речі приставлять
ціле словосполучення або фразу: «схожий на…». Цікаво, наприклад, що
слово «хвіст» вони не розуміють, але є такі слова, як риб’ячийхвіст,
собачийхвіст, хвіступтаха.
У народів Півночі ненців і чукчів немає взагалі слова «сніг», але є
близько 20-ти назв окремих видів снігу.
У казахів немає слова «кінь», але існує декілька десятків назв порід і
різних мастей коней.
У стародавніх арабів «меч» мав 500 назв, стільки ж назв мав звичайний
лев, а для верблюдів існувала тисяча слів (залежно від віку, масті,
породи, зросту тощо).
Однина та множина іменників
Іменники мають два числа: однину та множину.
Іменники, що означають один предмет, уживаються в однині.
Іменники, що означають два і більше предмети, уживаються у множині.
До кожної літери доберіть слово відповідної групи:
О-ко
Д-итина
Н-итка
М-ир
Н-іж
А-льбом
М-ишата
Н-оси
О-куляри
Ж-нива
Н-ожиці
Ш-тани
С-ани
Пригадайте іменники, що завжди вживаються в однині або тільки у множині.
Число іменника
Категорія числа іменника зараз налічує тільки два значення: однину та
множину. А колись (приблизно ХІІ-ХІІІ століття) існувала ще одна форма –
«двоїна». Так, наприклад, правильно було говорити: «дві руці», «дві
риби», «дві голові». До речі, є такі мови (сербсько-лужицька,
словенська), де двоїна існує і сьогодні. А є мови, в яких існує і форма
для позначення трьох предметів – троїна. Це деякі мови Австралії, Нової
Гвінеї, індіанців Америки.
Уживаються тільки в однині:
молоко, цукор, сталь, золото, городина, садовина, вишняк, милосердя,
мудрість, добро, зло, сум, метро, посуд, морозиво, кенгуру.
Уживаються тільки у множині:
ворота, двері, сани, штани, дрова, Карпати, Суми, Чернівці, шорти,
ножиці, окуляри.
Посміхнись:
– Вітю, ти добре вивчив про однину та множину?
– Так.
– Тоді скажи: штани – однина чи множина?
– Угорі – однина, а знизу – множина.
Власні та загальні іменники
Завчи напам’ять:
Ми літеру першу на весь її зріст
Напишемо в назвах річок, сіл і міст.
У назвах морів, океанів і гір,
У кличках тварин різних порід,
Прізвище, ім’я та по батькові треба знати
І з великої літери також писати.
Вилучи зі слова ім’я:
Столяр – Толя.
Поляна – Поля, Оля, Яна.
Ромашка – Рома.
Пірат – Іра.
Поля – Яна – Анна – Аліна – Америка – Артем.
Власні й загальні іменники
Прочитайте інформацію і подумайте, чому слова написані з великої літери.
Кажуть, що для звичайного спілкування людині потрібно знати 2-3 тисячі
слів (хоча людина із середньою освітою розуміє близько 35 тисяч слів).
Словниковий запас слів людини залежить від роду її занять, освіченості
та здібностей. Наприклад, словник мови Олександра Сергійовича Пушкіна
налічує понад 20 тисяч слів. Словник мови прозових творів Тараса
Григоровича Шевченка включає також понад 20 тисяч слів, а поетичних – 10
тисяч слів. А ось Еллочка Щукіна з роману Іллі Ільфа і Євгена Петрова
«Дванадцять стільців» знала всього 30 слів, яких їй вистачало для
спілкування.
Інколи слова-іменники залежно від написання можуть означати власні або
загальні назви. Наприклад:
Земля – земля
Орел – орел
Роман – роман
«Малятко» – малятко
Чому?
Рід іменників
Іменники бувають чоловічого, жіночого, середнього роду.
Іменники, до яких можна підставити слова «мій», «він», належать до
чоловічого.
Іменники, до яких можна підставити слова «моя», «вона», належать до
жіночого роду.
Іменники, до яких можна підставити слова «моє», «воно», належать до
середнього роду.
Установить логічний ланцюжок:
ліжко, сонечко, латаття, порося, яблуко, немовля,
диван, жук, мак, кіт, абрикос, хлопчик,
шафа, мураха, фіалка, коза, слива, дівчинка.
Про рід іменника
Уперше поняття «рід іменників» увів у мову Яків Федорович Головацький у
1849 році.
Англійці, коли придумували свою мову, були найхитріші за інші народи. У
них тільки живі істоти мають чоловічий чи жіночий рід, а всі інші
іменники – неістоти належать до середнього роду.
В африканській мові масаї виділяють усього два роди: один включає все
велике та сильне, а другий – все маленьке й безсиле. Таким чином, роди
(точніше – класи) називаються «сильний» і «слабкий».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
