Україна та конгрес ради Європи – сучасний етап співробітництва
Реалізуючи свою стратегічну політику, 14 липня 1992 року Україна
офіційно заявила про намір стати повноправним членом Ради Європи, а 9
листопада 1995 року набула членства у цій провідній міжнародній
організації.
Входження України до числа країн-членів РЄ стало не лише визначною
оцінкою триваючих в ній демократичних перетворень, але й поклало на нас
ряд важливих зобов’язань. Одне з них, – приведення законодавства України
з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку у
відповідність до європейських стандартів та вимог.
Сьогодні ми можемо констатувати існування двох взаємопов’язаних векторів
руху у світовому розвитку держав. З однієї сторони, тенденції
глобалізації та інтеграції, з іншої – у всіх країнах Європи наявні
процеси децентралізації, регіоналізації, активного залучення населення
до прийняття управлінських рішень. Як у Західній, так і у Східній Європі
ми бачимо запровадження нових підходів з метою створення та зміцнення
регіональних і децентралізованих структур. Аналогічні завдання стоять
сьогодні і перед Україною.
Зазначені світові тенденції актуалізували наступні напрямки роботи
Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Конгрес на постійній основі відслідковує стан самоврядування на
місцевому і регіональному рівні в країнах-членах Ради Європи, здійснює
моніторинг стану імплементації Європейської хартії місцевого
самоврядування. Допомагає у здійсненні адміністративної та
територіальної реформ. Інституційний комітет Конгресу заслуховує
відповідні звіти представників національних делегацій та визначає
пріоритетні напрямки роботи з країнами-членами у цій сфері.
Пріоритетом роботи Конгресу є також сприяння розвитку регіональної
демократії, єврорегіональному розвитку, прикордонному та транскордонному
співробітництву, в тому числі в рамках єврорегіонів, до складу 6-и з
яких входить Україна. Провідними документами Ради Європи у цій сфері є
Гельсінські принципи щодо регіонального самоврядування та Європейська
конвенція щодо транскордонного співробітництва між територіальними
органами та властями. Сьогодні Конгресом розробляються Європейська
хартія регіонального самоврядування, проект Європейської конвенції
стосовно уніфікованого закону про транскордонні угруповання
територіального співробітництва – єврорегіони, проводиться вивчення
системи здійснення самоврядування на регіональному рівні. Більшістю з
цих завдань, а також проблематикою охорони навколишнього середовища,
планування просторового розвитку міст займається Комітет з питань
сталого розвитку Конгресу.
Сьогодні у всіх країнах Європи гостро постає ряд питань стосовно
забезпечення соціальної рівності населення. Це питання зайнятості,
громадянства та охорони здоров’я, дотримання прав меншин, людей з
обмеженими фізичними можливостями, студентів, пенсіонерів, надання
окремим категоріям населення якісних соціальних послуг. Значні зміни у
національному складі населення, міграції, відсутність в регіонах крупних
промислових об’єктів та віддаленість від мегаполісів породжує особливий
комплекс проблем, шляхи вирішення яких відшукують у Комітеті з питань
соціальної рівності Конгресу.
Культура, освіта, питання збереження національної самоідентичності
постійно знаходяться у полі зору Конгресу Ради Європи та кожної країни.
Відповідальним за ці питання є Комітет з питань культури і освіти
Конгресу. З гордістю можна відзначити, що за підтримки Ради Європи в
Україні проводилися заходи по сприянню імплементації переглянутої
Європейської хартії участі молоді у місцевому і регіональному житті,
започатковано та з 2005 року щорічно проводяться Міжнародні молодіжні
муніципальні слухання.
Сьогодні, із входженням до Ради Європи нових країн із різним рівнем
політичного та економічного розвитку, діяльність Конгресу додатково
сконцентрована на наданні допомоги у розвитку ефективних структур
місцевих та регіональних влад, реалізації ініціатив, що сприяють
реальній участі громадян в демократичних процесах на місцевому і
регіональному рівнях.
У 2007 році був ухвалений новий Статут Конгресу, який відзначив провідну
роль Конгресу, як міжнародної організації, яка здійснює нагляд за
місцевими і регіональними виборами в країнах-членах Ради Європи. В
уставному документі організації також було окремо виділене питання щодо
співробітництва Конгресу з національними асоціаціями та інституціями
органів місцевої і регіональної влади, європейськими організаціями, що
сприяють місцевому та регіональному розвитку.
***
Членство у Раді Європи – це не тільки почесна роль, але й велика
відповідальність.
Сьогодні одним з головних завдань України є вдосконалення та розвиток
законодавчої бази місцевого самоврядування. Адаптація національного
законодавства до законодавства європейських країн логічним чином
випливає з політики європейської інтеграції України та численних
міжнародних договорів, стороною яких є наша держава.
Проте потрібно констатувати, що зміни, які відбулися до цього часу в
системі місцевого самоврядування, не є достатніми та не дозволяють
говорити про швидкі темпи розвитку.
Система місцевого самоврядування не забезпечує виконання функцій,
покладених на неї Конституцією. Положення Конституції України входять у
правову колізію з положеннями Європейської хартії місцевого
самоврядування. Проте до цього часу нам бракує критичної маси факторів,
які б дозволили реалізувати реформи на практиці.
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи у своїх рекомендаціях
(48 (1998), 102(2001)) зосереджує увагу української сторони на
необхідності детального опрацювання та проведення реформування з питань:
вдосконалення адміністративно-територіального устрою та системи
місцевого самоврядування на регіональному рівні;
детального розмежування повноважень між органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, органами місцевого самоврядування
сіл, селищ, міст та регіональними органами місцевого самоврядування;
забезпечення фінансово-економічної самостійності територіальних громад;
системи судового захисту прав місцевого самоврядування, розробки
організаційно-правових механізмів розв’язання спорів між місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
запровадження власних виконавчих органів на рівні районних і обласних
рад;
покращення інформаційного супроводження політики розвитку місцевого
самоврядування;
врегулювання питань контролю та механізмів впливу представників
громадськості на ради та їх виконавчі органи, залучення до цього процесу
громадських організацій.
Отже, сьогодні об’єктивно існує нагальна необхідність відповідної
модернізації системи місцевого самоврядування в Україні та законодавства
з цих питань з метою імплементації принципів організаційної, правової,
матеріальної і фінансової автономії, закладених в Європейській хартії
місцевого самоврядування, забезпечення сталого розвитку нашої держави та
політики євроінтеграції.
Ефективне виконання такого широкого кола завдань вимагає комплексного
підходу для їх опрацювання.
Позначимо лише деякі аспекти цієї роботи.
Кожен правовий документ, що приймається в Україні має проходити
міжнародну експертизу на відповідність Європейській хартії місцевого
самоврядування, іншим міжнародно-правовим договорам та угодам, прийнятим
Україною. Мають бути вдосконалені базові закони “Про місцеве
самоврядування в Україні” і “Про місцеві державні адміністрації” та
прийнято цілий ряд нових (зокрема, про адміністративно-територіальний
устрій України, про концепцію державної регіональної політики та про
органи виконавчої влади України).
У цьому контексті вважається за доцільне розбудовувати співпрацю між
Верховною Радою України (Комітетом з питань державного будівництва та
місцевого самоврядування та Комітетом з питань європейської інтеграції)
та Конгресом Ради Європи, яка передбачала б постійне консультування
Конгресу про хід законодавчого процесу у Верховній Раді, діяльність
змішаних експертних груп з метою експертизи законопроектів, пов’язаних з
питаннями розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Окрема увага має бути приділена законодавчому врегулюванню питань
надання більшої самостійності місцевим органам виконавчої влади та
органам місцевого самоврядування у вирішенні спільних з прикордонними
регіонами інших держав завдань регіонального та місцевого розвитку.
Адміністративна децентралізація неможлива без проведення адекватного
процесу децентралізації фінансів. Ресурси місцевих бюджетів, як
фінансова основа діяльності місцевого самоврядування, мають
забезпечувати надання громадянам якісних адміністративних, громадських,
побутових та інших життєво необхідних послуг.
В ході реформування територіальної організації влади необхідно на
практиці забезпечити реалізацію принципів субсидіарності, повсюдності та
територіальності в організації місцевого самоврядування.
Однією з ключових проблем залишається питання окреслення філософії,
змісту та інструментів підтримки розвитку кадрової та освітньої політики
у муніципальній сфері. Вирішення цього питання дозволить приступити до
створення в Україні єдиного муніципального освітнього простору й
визначення ресурсних механізмів забезпечення його діяльності.
A
A
&
ої демократії, має привести до формування дієздатних територіальних
громад, які спроможні самостійно, в межах своєї компетенції,
забезпечувати надання населенню якісних послуг відповідно до вимог
сучасності.
***
Успішна реалізації поставлених перед Україною завдань в сфері
європейської інтеграції неможлива без належного розвитку традицій
міжнародного і міжрегіонального співробітництва на місцях.
Кожен орган самоврядування повинен мати у своїй структурі підрозділ,
відповідальний за міжнародний напрямок і, зокрема, реалізацію
міжнародно-правових угод та договорів, що уклала Україна з питань
місцевого і регіонального розвитку з Радою Європи. На постійній основі
цим підрозділом має збиратися та готуватися поточна інформація щодо
прогресу на даному напрямку, стану, проблем та пріоритетів реалізації на
місцях положень Європейської хартії місцевого самоврядування.
Потрібно активно контактувати як з національними, так і з міжнародними
та іноземними організаціями, асоціаціями та фондами з питань розвитку та
захисту інтересів місцевого самоврядування, вивчення, запозичення та
адаптування до існуючих в Україні реалій кращого національного та
міжнародного досвіду.
У цьому зв’язку актуальним та своєчасним є активізація проведення на
території України міжнародних науково-практичних та культурних заходів,
конференцій, семінарів, нарад, в тому числі під егідою Конгресу місцевих
і регіональних влад Ради Європи. Це є звичайною європейською практикою,
коли експерти з різних країн за круглим столом доходять спільної думки
щодо розвитку та вирішення тих чи інших питань.
Окремим елементом у роботі органів місцевого самоврядування має стати
робота з розповсюдження інформації щодо кращого досвіду функціонування
місцевої демократії в Україні та Європі. Потрібна підтримка видання
друкованих та електронних видань з інформацією щодо стандартів та
принципів, розроблених Радою Європи для різних сфер політичного,
економічного та культурного життя країни. Сприяння проведенню навчальних
та двосторонніх візитів до країн-членів організації. Поширення
інформації про різні форми участі громадян в прийнятті рішень на
місцевому рівні, можливості контролю з боку громади за діями місцевої
влади, зокрема спираючись на зарубіжний досвід з цього питання.
Виходячи на міжнародну арену потрібно сприймати участь у роботі
міжнародних інституцій не тільки як допоміжний ресурс, але і як
можливість для підвищення іміджу України на світовій арені. Саме
підвищення національного іміджу забезпечить нам рівноправне членство та
належне розуміння з боку іноземних партнерів. Нашу зацікавленість у
демократичних перетвореннях, політичну волю до змін, разом із
особливостями та проблемами розвитку необхідно ретельно пояснювати і
відстоювати.
5-6 березня 2007 року у м. Києві в рамках розширеного засідання Спільної
робочої групи Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи з питань
регіональної політики в Україні відбувся семінар з питань регіональної
політики в Україні. Семінар також було присвячено проблематиці
імплементації Європейської хартії місцевого самоврядування та виконання
Україною своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи у галузі
місцевого та регіонального розвитку. В ході засідань семінару за участю
міжнародних експертів було обговорено стан реалізації конституційної
реформи (в частині розвитку системи місцевого самоврядування), можливі
моделі інституційної підтримки політики регіонального розвитку України,
презентовано відповідний досвід країн Європи, розглянуто останні
ініціативи Ради Європи, пов’язані з розвитком транскордонного та
міжрегіонального співробітництва, а також прийнята фінальна декларація
та узгоджений план дій із зазначених питань.
Як зазначають багато фахівців, важливого значення у реалізації політики
європейської інтеграції України набуває південний вектор, пов’язаний із
Чорним морем. Слід зазначити, що Чорне море відіграє важливу роль у
ствердженні України не тільки як важливої транзитної держави, але й
регіонального лідера. У 2006 році Конгрес місцевих і регіональних влад
Ради Європи висунув ідею щодо утворення нового єврорегіону у басейні
Чорного моря за прикладом утвореного за ініціативою Конгресу у 2006 році
єврорегіону у басейні Адріатичного моря.
25-26 червня 2007 року в контексті реалізації підписаного у 2005 році
Україною трирічного плану дій «Україна-Європейський Союз», зважаючи на
пріоритетність для України питань розвитку транскордонного
співробітництва та націленість Ради Європи започаткувати процес
утворення єврорегіону в басейні Чорного моря, за підтримки органів влади
України в місті Одеса було проведено Третю міжнародну конференцію Ради
Європи з питань міжрегіонального співробітництва в басейні Чорного моря.
Метою заходу стало визначення найбільш ефективних сфер та напрямів
співробітництва в басейні Чорного моря, а також подальших кроків щодо
можливості створення відповідного єврорегіону. Окрім обговорення
цільових питань його учасники також підтримали ініціативу щодо звернення
до керівництва України та Ради Європи щодо опрацювання можливостей
розташування у Одесі 3-го міжнародного молодіжного центру Ради Європи.
27 вересня 2007 року за ініціативи Фонду Указом Президента України
встановлено щорічне проведення Європейського тижня місцевої демократії в
тиждень, що включає 15 жовтня – дату відкриття для підписання
Європейської хартії місцевого самоврядування в 1985 році. Указом
рекомендується органам місцевого самоврядування проводити під час Тижня
заходи, спрямовані на ознайомлення населення, передусім молоді, з
діяльністю сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів,
районних та обласних рад, зокрема дні відкритих дверей, відкриті
засідання рад, громадські слухання з важливих питань місцевого значення
тощо.
Проведення Європейського тижня місцевої демократії в Україні відбулося
на відзначення 10-річчя ратифікації Україною Європейської хартії
місцевого самоврядування (15 липня 1997 року) та 50-ї річниці діяльності
Ради Європи в сфері місцевої демократії (перший орган РЄ, відповідальний
за ці питання – Конференція місцевих влад Європи, була відкрита у 1957
році). Заходи Тижня, які проводитимуться щороку, належним чином
сприятимуть виконанню рекомендацій Ради Європи стосовно розвитку
місцевого самоврядування в Україні, пропагуванню та розповсюдженню
інформації щодо основних засад демократії та верховенства права,
популяризації досягнень та кращих практик розвитку самоврядування в
Україні та Європі.
Продовжуючи роботу з розвитку співробітництва з Конгресом місцевих і
регіональних влад Ради Європи, на початку 2008 року Фондом сприяння
місцевому самоврядуванню України та делегацією України в Конгресі Ради
Європи було запропоновано включити до проекту Плану дій щодо
співробітництва Ради Європи з Україною на 2008-2011 роки розділ
«Розвиток місцевої і регіональної демократії». До пріоритетів зазначеної
діяльності було віднесено а) надання допомоги з боку європейських
експертів у підготовці та експертизі системи законодавчих актів щодо
реформування адміністративно-територіального устрою України,
розмежування повноважень між рівнями місцевого самоврядування та засад
державної регіональної політики; б) забезпечення розвитку можливостей
щодо ознайомлення та реалізації в Україні елементів стратегії інновацій
та доброго врядування, в тому числі шляхом застосування інструментів
навчання, колоквіумів, тренінгів та ознайомчих візитів; в) підтримку
міжрегіонального і транскордонного співробітництва, сприяння утворенню
нових єврорегіонів.
* * *
Таким чином, на сучасному етапі ми можемо говорити про значну роботу,
проведену українськими представниками у Раді Європи та в Україні, а
також глибоке розуміння у Конгресі актуальності триваючих в Україні
перетворень та готовність до плідного діалогу. Сьогодні в Конгресі панує
атмосфера повної довіри до нашої держави, що особливо важливе у
контексті розширення ЄС та побудови нової геополітичної архітектури на
нашому континенті.
15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала ЄХМС у повному
обсязі. Таким чином Україна взяла на себе зобов’язання виконувати усі 30
пунктів Хартії. В тому числі були ратифіковані статті 3.2 та 6.1 Хартії,
які передбачають можливість існування у районних і обласних рад власних
адміністративних органів [виконкомів], незважаючи на те, що у положеннях
частини 3 статті 140 та частини 4 статті 141 Конституції України не
передбачене створення у районних та обласних радах власних виконавчих
органів, а лише відповідних виконавчих апаратів. Таким чином ратифікація
була здійснена всупереч положенням частини 2 статті 9 Конституції
України, яка зазначає “Укладення міжнародних договорів, які суперечать
Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до
Конституції України”, що привело до існування відповідної правової
колізії.
Дві підготовчі конференції з питань утворення нового єврорегіону у
Чорноморському регіоні вже було проведено Конгресом Ради Європи протягом
2006 року – Констанца, Румунія (березень 2006 року) та Самсун, Туреччина
(жовтень 2006 року).
Термін “Good Governance” – “добре врядування” в широкому розумінні цей
термін означає демократичне, партисипативне, відповідальне, ефективне,
прозоре та підзвітне управління на місцевому і регіональному рівнях.
Резолюцією 239(2007) Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у
2007 році була схвалена Європейська стратегія інновацій та доброго
врядування
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
