.

Розвиток сільських громад потребує команди добровольців з числа висококласних спеціалістів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2467
Скачать документ

Розвиток сільських громад потребує команди добровольців з числа
висококласних спеціалістів

Всі — і політики, і державні службовці, і представники громадськості
визнають, що сьогодні склалася дуже загрозлива ситуація в більшості
українських сіл. Села, практично, вимирають і ні для кого не таємниця,
що «ліки» від цієї хвороби, які на сьогодні застосовуються: державні
програми соціально-економічного розвитку, разові дотації, бюджетні
субвенції, пільгові кредити для сільгосптоваровиробників, міжнародна
технічна допомога та інше, не дають бажаного результату. Села проїдають
дотації «виживання» і робляться ще більш апатичними і «наркозалежними»
від зовнішніх ресурсів, а збільшення потреби викликає збільшення
зовнішніх зусиль, і т.д. і т.д., а виходу не видно. Сьогодні на одного
повноцінного працівника в селі – ціла армія службовців від сільської
ради-району-області-столиці.

Чим стане для українців, які ще залишилися жити і працювати в сільській
місцевості, мережа муніципального консалтингу? Як зробити її дієвою і
корисною не тільки для управлінців великих міст, але й для малих
райцентрів та сіл? Що зробити, аби висококласні спеціалісти працювали в
галузі регіонального розвитку? Чому інструмент стратегічного планування
ще не працює в селах?

Як завжди, ініціатива передбачає покарання виконанням… Сама задала
питання, сама мушу і запропонувати варіанти відповідей.

Досвід проживання та роботи в сільській місцевості підказує, що ситуацію
можуть кардинально змінити тільки люди, які тут живуть і працюють
постійно. Тільки від їх ініціативності і бажання залежить стан громади.

Для того, щоб села ставали конкурентноздатними потрібні нові ідеї. Як
відомо, все нове – це добре забуте старе. Наприклад, ідея відродження
прадавньої культури життя в гармонії з природою і споживання натуральних
продуктів, перетворення сіл в оази здоров’я і процвітання – чим не
прекрасна ідея світлого майбутнього і збереження нації? На жаль, поки що
вона не перетворилася з прекрасного марева в національну ідею і
стратегічну мету українців, але деякі кроки в цьому напрямку вже
робляться. Взяти хоча б розвиток сільського туризму, органічного
землеробства та біоенергетики.

Всяка діяльність, щоб бути ефективною і досягати поставленої мети,
потребує чіткої виконавської дисципліни і координації. В сьогоднішніх
політичних обставинах хто візьме на себе відповідальність за таку
важливу справу? Яка організація, чи установа, спроможна сьогодні
об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін? Це повинна бути організація,
яка має в розпорядженні незалежних експертів і працює з достатньою
кількістю практиків. Досвід підказує, що зміни в одному окремому селі не
дають кардинальних змін в загальному стані.

Всякі зусилля, якщо не підтримуються матеріальними здобутками, з часом
затухають і просто забуваються. Інвестиції, вкладені в «підготовлений
грунт», дають в десятки разів кращий урожай. На прикладі грицівської
громади (смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області) можна
побачити, як від безперспективного, забутого Богом і людьми селища, ми
поступово перетворилися в громаду, де не бояться працювати міжнародні
фонди, де вкладаються інвестиції в приватний бізнес, де розвиваються
інноваційні інформаційно-освітні проекти.

Отже, успіх усякої справи залежить від сталого розвитку, процесу, який
забезпечується присутністю чотирьох компонентів:

Люди – Інновації – Координація – Інвестиції.

Відсутність одного з них призводить до дисбалансу і відставання, або й
повної зупинки розвитку організації, громади, регіону.

З майже 10-ти річного досвіду реалізації проектів в сільській
місцевості, можу стверджувати, що кардинально змінити стан в сільських
громадах може програма залучення до роботи в селах добровольців,
створення потужного руху добровольців для роботи в сільських громадах
України. Ми знаємо про історичний досвід радянських 25-ти-тисячників.
Але, на жаль, це була разова, хоча і дуже масштабна акція. В розвинутих
країнах аналогічні програми працюють на постійній основі. Наприклад, в
США – програма VISTA та Корпус Миру, в Європейському Союзі – програма
LEADER+ та інші.

Для підвищення ефективності і дієвості державних та міжнародних програм,
спрямованих на допомогу селу, пропонується створити Корпус Добровольців
для сільських громад України.

Мета Корпусу: використовуючи досвід впровадження Програми Розвитку
Сільської Громади в селищі Гриців, що на Хмельниччині, та використавши
міжнародний досвід, допомогти депресивним територіям, організувати рух
добровольців для роботи в сільських громадах України.

Етапи діяльності Корпусу:

Пошук, відбір та підготовка групи добровольців і громад, де вони будуть
працювати – 1 рік;

Постійне проживання і робота добровольців в громадах – 2 роки;

Дистанційний супровід (розсилки, консультації, тренінги) громади з боку
Інформаційно-консультативного центру (ІКЦ) після закінчення терміну
роботи добровольця, надання безкоштовних послуг – 1 рік;

Спостереження за самостійною діяльністю громади, надання платних послуг
– 1 рік.

Основне завдання, яке покладається на Добровольця – створити передумови
для розвитку сільської громади:

активізувати громадськість,

створити місцевий пункт доступу до центрального
Інформаційно-консультативного Центру (ІКЦ) з можливістю користуватися
Інтернетом та іншими засобами зв’язку,

запустити в громаді процес стратегічного планування,

підготувати лідерів громади до розробки та реалізації програм та
проектів.

Результатом від впровадження проекту і постійної роботи Корпусу
Добровольців має стати сформований позитивний імідж сільської місцевості
як території, де створені всі умови для життя і розвитку особистості. В
Україні більшість сіл стають громадами, де присутні усі чотири
компоненти сталого розвитку: тут живуть освічені, позитивні люди; в
творчому процесі народжуються інновації; функціонує організація,
спроможна ефективно координувати процес досягнення цілей; громада вміє
залучати інвестиції, відкриті постійні канали взаємовигідного обміну
ресурсами між партнерами.

Звичайно, це ідеальна картина, до якої ми прагнемо, але вона не
настільки неймовірна, як може здатися на перший погляд. Достатньо тільки
почати працювати в цьому напрямку і результати не забаряться. Це
підтверджує практичний досвід Грицева.

Найбільше села потерпають від відсутності конструктивної інформації та
навиків і вміння лідерів громад цю інформацію використовувати. Тому
найбільшою можливістю, яку відкриває перед громадою робота добровольця,
– це вихід в інформаційний простір через мережу Інтернет та налагодження
стосунків з іншими громадами.

Наступна не менш важлива можливість – ефективне використання внутрішніх
ресурсів громади і адекватна оцінка переваг сільського життя. Отримавши
в допомогу добровольця, озброєного необхідними знаннями методик
стратегічного планування і зв’язками, громада отримує постійнодіючий
консультативно-навчальний пункт. Тут можна отримати необхідну
інформацію, навчитися формувати проектні пропозиції, розробляти
бізнес-плани і т.ін.

Присутність добровольця в одній громаді дає можливість сусіднім селам
також підключатися до проектної діяльності і, таким чином, спрацьовує
регіональний компонент.

Використання методик міжнародних програм розвитку сільських громад
зробить для нас, які звикли до командно-тоталітарної системи, більш
зрозумілими демократичні підходи, що використовуються в світі. А для
світу відкриють привабливі сторони українського села і України в цілому.

Успішна робота Корпусу Добровольців для сільських громад сприятиме
взаєморозумінню між людьми як всередині громади, так і налагодженню
взаємних стосунків між громадами і між регіонами.

Для сільських громад роль муніципальних консультантів сьогодні виконують
районні ради та райдержадміністрації. Особливої потреби в незалежних
експертах більшість сільських голів не відчувають. Крім того, повна
фінансова залежність від районних бюджетів робить сільські ради
«спеленутим дитям», чи просто неспроможним інвалідом в громадському
житті. В сільських бюджетах практично відсутні статті розвитку, які
можна було б спрямувати на муніципальний консалтинг. Тому навіть при
великому бажанні, в них просто немає вибору.

Чи можемо ми, люди, які вважають себе причетними до розвитку місцевого
самоврядування в Україні, оцінити ефективність роботи
райдержадміністрацій, як муніципальних консультантів? Думаю, що можемо.
Чи задовольняють сьогодні результати? І чи можна цю ситуацію змінити? Чи
достатньо політичної волі у тих самих працівників державних апаратів
усіх рівнів, щоб змінюватися? Це вже питання не до незалежних експертів,
а до керівництва держави. Може варто їм запропонувати замість посад у
кабінетах райдержадміністрацій роботу Добровольців в сільських громадах?

В кожному жарті завжди є доля жарту, і з кожної важкої ситуації є, як
мінімум, два виходи… Так і українські села. Вони завжди були і завжди
будуть поки буде Україна, українці і українська земля. Від нас з вами
залежить якими вони будуть: злиденними бідними родичами, чи гордістю
нації.

Наталя Гнатюк,

Віце-президент Фонду «Стара Волинь»

(смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області)

ПРОЕКТ

створення корпусу добровольців для роботи в сільських громадах

1. Вступ.

Незважаючи на ріст показників соціально-економічного зростання в цілому
по Україні, ситуація з розвитком сіл та малих міст залишається вкрай
невтішною. Кількість сільського населення різко зменшується. Бідність,
відсутність навіть елементарних соціальних послуг, робить села абсолютно
непривабливими і вимираючими. Молодь залишає батьківські оселі,
занепадають заклади культури і совіти. З одного боку – це загально
світові тенденції, спричинені глобалізацією і можна було б на цьому
поставити крапку, а на українських селах – великий хрест. Але чи зможемо
ми бути повноцінною нацією, повноцінною державою, якщо втратимо своє
коріння, національні і культурні цінності, якщо втратимо зв’язок із
рідною землею?

Як подолати бідність і деградацію в селах?

Що може зробити держава і кожен з нас, щоб молодь поверталася, і оживали
колись покинуті домівки?

Щорічно виділяються немалі кошти як з державного бюджету України, так і
надається міжнародна технічна допомога. Створюються фонди і програми. А
зупинити руйнацію села поки-що не вдається.

Для підвищення ефективності і дієвості державних та міжнародних програм,
спрямованих на допомогу селу, пропонується створити рух добровольців
для роботи в сільських громадах України.

Аналогічні програми працюють в інших країнах.

2. Короткий опис проекту.

Мета проекту: використовуючи досвід впровадження Програми Розвитку
Сільської Громади в селищі Гриців, що на Хмельниччині, та міжнародний
досвід допомоги депресивним територіям, організувати рух добровольців
для роботи в сільських громадах України.

Основне завдання, яке покладається добровольця – створити передумови
для розвитку сільської громади: активізувати громадськість, створити
місцевий пункт доступу до центрального Інформаційно-Консультаційного
Центру (ІКЦ) з можливістю корисуватися Інтернетом та іншими засобами
зв’язку, запустити в громаді процес стратегічного планування,
підготувати лідерів громади до розробки та реалізації програм та
проектів.

Результати від впровадження проекту і роботи добровольців.

Етапи діяльності руху:

Пошук, відбір та підготовка групи добровольців і громад, де вони будуть
працювати – 1 рік;

робота добровольців в громадах – 2 роки;

дистанційний супровід (розсилки, консультації, тренінги) громади з боку
Інформаційно-Консультаційного центру (ІКЦ) – 1 рік;

спостереження за самостійною діяльністю громади – 1 рік.

Для створення руху добровольців для роботи в сільських громадах
необхідно виконати наступні завдання:

провести широку інформаційну кампанію з метою залучення добровольців та
визначення громад, які готові до роботи з добровольцями;

підготувати групу тренерів та технічну базу навчально-тренінгового
центру для підготовки добровольців;

підготувати групу регіональних координаторів, які будуть супроводжувати
роботу добровольців в регіонах;

провести у відповідність технічне та інформаційне забезпечення
центрального та регіональних Інформаційно-Консультаційних центрів;

узгодити усі юридичні питання щодо роботи Корпусу добровольців
(реєстрація, угоди про співпрацю, соціальне забезпечення добровольця і
т.д.).

3.Історія виникнення ідеї.

В 1997 році, після участі у програмі стажування в Серакузькому
університеті, штат Нью-Йорк, США, автор ідеї, Наталя Гнатюк, вирішила,
що маленьке містечко Гриців, на Хмельниччині, де народилася і виросла,
оптимальний населений пункт за розмірами і географічним положенням для
повноцінного життя людини. Приклавши зусилля, з нього можна зробити
практичний приклад того, як із безперспективного, вимираючого,
депресивного селища можна стати самодостатньою територіальною громадою,
де створені всі умови для гармонійного розвитку особистості.

Першим кроком було рішення стати селищним головою. Після перемоги на
виборах 1998 року почалася активна робота пошуку шляхів виходу з кризи.
Спроби впровадити демократичні ідеї в життя через державні інституції і
місцеве самоврядування, не дивлячись на оновлене законодавство (Закон
України „Про місцеве самоврядування в Україні” прийнятий восени 1997
року), наштовхнулися на шалений спротив старої тоталітарної системи
державного управління. Саме життя підказувало другий крок.

&

&

&

gdlF

&

. Група з Грицева стала „поза конкурсним” учасником словацької Програми
Розвитку Сільської Громади, яка реалізовувалася під керівництвом Крістін
Вейс, спеціаліста з розвитку сільських громад зі США, яка розробила і
впроваджувала її спочатку 20 років в американських селах, а потім 3 роки
в Словакії.

Третій крок – подолання бідності. Найважливіше в економічному розвитку
сільської громади – знайти ту „родзику”, яка могла би стати для
економіки рятівною. Проаналізувавши усі свої можливості і ресурси на той
час, ми побачили, що більшість „бізнесів” для нас закриті через
відсутність інфраструктури і спеціалістів, тому зупинилися на двох
напрямках – найбільш реальних: сільському рекреаційно-оздоровчому
туризмі та народних ремеслах, і на двох перспективних – органічному
землеробстві та інформаційно-освітніх послугах.

За підтримки міжнародних фондів та програм ми створили перший в Україні
Кластер Сільського Туризму „Оберіг”, організували Кредитну спілку
„Грицева калитка”, провели серію тренінгів для сільських лідерів в
рамках проектів „Міні-гранти” та „Школа Демократії та розвитку”, стали
учасниками багатьох навчальних програм як в Європі, так і в США.

Останні три роки, з березня 2003-го, Грицівська громада стала центром
реалізації Програми “Регіон сталого розвитку Стара Волинь”. Щорічно тут
проводяться Ярмарки ідей сталого розвитку, благодійний “Староволинський
бал”, молодіжні велопробіги “Молодь за сталий розвиток” різноманітні
конкурси, семінари та тренінги.

В 2006 році відбулася перша 10-ти денна Літня Школа Сталого Розвитку. Ми
випробували на практиці силу впливу принципу самоорганізації для
відкриття творчого потенціалу учасників. Використовуючи інноваційну
методику “Відкритого простору” і практичний досвід проведення тренінгів
з розвитку особистості, стратегічного планування та проектного
менеджменту, ми знайшли оптимальний варіант для підготовки спеціалістів
з розвитку громад.

Вже п’ятий рік поспіль в нас працюють добровольці Корпусу Миру США в
Україні. Зараз ми маємо добровольця з групи експериментальної програми
“Економічного розвитку громад”. Ця програма базується саме на принципах:
залучення громади, врахування інтересів різних груп населення,
універсальності діяльності добровольця і спрямування на впровадження
стратегічного плану розвитку громади. Ці принципи випробувані Програмою
Розвитку Сільської Громади в Грицеві і ефективно працюють для розвитку
малих містечок та сіл.

За підтримки Фонду Євразія в 2004-2005 роках ми реалізували проект
“Створення в Шепетівському районі мережі сільських громад, які
реалізують стратегії сталого розвитку”. В рамках проекту нами
проводилися 3-денні активні дослідження сіл з подальшими періодичними
контактами. Досвід реалізації цього проекту підказав, що для “запуску”
громади замало всього три дні “активізації” та дистанційний супровід,
необхідна постійна присутність і щоденна діяльність спеціаліста з
розвитку громади. Ми зробили спробу організувати для сільських голів та
місцевих спеціалістів навчання, щоб передати досвід з розвитку громади,
але стикнулися з наступними перешкодами:

низька мотивація місцевих лідерів в отриманні додаткових знань, і як
результат, відсутність вільного часу для навчання та впровадження
інновацій;

усталеність сільського побуту, стосунки між людьми, які роками склалися
в громаді, заважають об’єктивній оцінці ситуації і, відповідно,
ефективному стратегічному плануванню;

технічна та комунікаційна база в сільських громадах не відповідає
сучасним вимогам і стає великою перешкодою в інформаційному
забезпеченні.

Перед нами стало дуже важливе запитання: Яким чином можна найбільш
ефективно допомогати сільським громадам?

В світі існує успішний досвід організації руху добровольців для допомоги
депресивним і слабо розвиненим територіям. В Радянському Союзі було
організовано 50 000 осіб, які поїхали допомагати селам і малим містам.
Настав час відмовитися від практики «безсистемних подачок» і
«закопування державних грошей» в соціальну сферу села, які тільки
руйнують довіру селян до різного роду програм та прожектів. Українська
еліта повинна перейти від фальшивих гасел про відродження села, що
звучать із високих трибун, комфортабельних кабінетів і дорогих
автомобілів, час перейти до активних дій і долучитися до організації
Корпусу добровольців, які готові віддати свій час, знання та енергію для
розбудови сільських громад.

4. Стратегічне бачення роботи Корпусу добровольців (Корпус).

Корпус Добровольців для роботи в сільських громадах України, надалі
(Корпус) – це незалежна зареєстрована організація зі статусом юридичної
особи. Корпус має Навчально-Тренінговий центр на базі Школи Сталого
Розвитку в Грицеві та мережу Інформаційно-Консультаційних Центрів,
чотири регіональних представництва: Західне, Центральне, Східне та
Південне. Щороку Корпусом відбираються і готуються чотири групи по 30
осіб для роботи в сільських громадах. Регіональні центри підбирають
громади, і координують роботу добровольців.

5. Організації, залучені до реалізації проекту.

Виконавцем пілотного проекту на базі смт Гриців та північних районів
Хмельницької області є Хмельницька обласна громадська організація Фонд
Сталого Розвитку “Стара Волинь” при безпосередній участі Хмельницької
обласної державної адміністрації та Адміністрації Президента. (курсивом
відзначено організації, які виявили зацікавленість у співпраці, але
предметні переговори ще не проводилися, підкреслено установи, які
необхідно залучити, особливо на ІІ-й стадії реалізації – формуванні
регіональних представництв)

Партнерами проекту є:

Міжнародний фонд “Відродження”,

Корпус Миру США в Україні,

Фундація “Україна-США”,

представництво Єврокомісії в Україні, ( підкресленням відзначені
організації, які варто долучити до реалізації проекту)

Агенція США з міжнародного розвитку,

Програма розвитку ООН.

Цей список буде продовжено і розширено в процесі реалізації пілотної
стадії проекту.

6. Стадії реалізації проекту.

І Стадія. Пілотний проект реалізується в північних районах Хмельницької
області і передбачає підготовку однієї групи добровольців з 15 осіб для
роботи в 5-ти громадах, по три добровольці на мікрорегіон. Мікрорегіон –
це група близько розташованих сіл із загальною кількістю населення 7-15
тисяч осіб. Пілотна стадія триває 18 місяців:

2 місяці на формування групи тренерів для підготовки добровольців і
інформаційну кампанію;

1 місяць на відбір для навчання 20-ти добровольців і відбір 5-ти
мікрорегіонів;

3 місяці для підготовки добровольців і громад;

10 місяців для роботи добровольців в громадах і “відпрацювання” на
практиці можливих загроз, технічного оснащення і формування бази даних
центрального ІКЦ;

2 місяці для оцінки результатів і формування деталей програми для усієї
України.

ІІ Стадія. Підготовчо – організаційна. Вона, орієнтовно, має тривати
один рік. За цей рік повинні бути створені на базі діючих громадських
організацій, що мають досвід роботи з сільськими громадами:
навчально-тренінговий центр та ІКЦ на базі Грицева та чотири
регіональних центри: Західний, Центральний, Східний та Південний.
Зібрана база даних осіб, що бажають бути добровольцями з, як мінімум, по
50 осіб в кожному регіональному центрі та база даних громад, як мінімум,
з 20-ти для кожного регіонального центру.

ІІІ Стадія. Впровадження. На цьому етапі відбувається навчання
добровольців і їх робота в реальних умовах сільських громад. Стадія
впровадження триватиме три-п’ять років і включає в себе:

1 рік. – відбір та підготовка першої групи добровольців.

2-3 роки – робота першої групи добровольців в громадах і підготовка
другої та третьої груп.

4 –й рік – дистанційний супровід громад, де працювала перша група,
моніторинг і координація другої та третьої групи, підготовка четвертої
групи;

5-й рік – моніторинг без безпосереднього контакту за діяльністю громад,
де працювала перша група, дистанційний супровід громад, де працювала
друга група, моніторинг громад, де працюють третя і четверта групи,
підготовка п’ятої групи.

За цей час (5 років) відпрацьовується повний цикл підготовки,
моніторингу та оцінки результатів діяльності Корпусу добровольців.

Під час ІІІ-ї стадії буде відпрацьовуватися циклічність діяльності
Корпусу. Можливо, виявиться, що раціональніше термін відбору та
підготовки груп добровольців скоротити від 1 року до 6 місяців.

ІV. Стадія. Стабілізація. Передбачає узгодження деталей роботи Корпусу і
перехід від проекту до сталої діяльності. На цьому етапі визначається
стабільність ресурсного забезпечення Корпусу. Завершується формування
усіх юридичних та законодавчих актів, необхідних для діяльності Корпусу.

Моніторинг та аналіз діяльності.

Моніторинг діяльності Корпусу буде проводитися постійно. Відповідальним
за моніторинг та аналіз результатів буде заступник виконавчого
директора. Інформацію для моніторингу будуть готувати регіональні
координатори. Крім того, будуть проводитися регулярні наради-тренінги
для працівників регіональних центрів. Періодичність проведення цих
зустрічей буде залежати від того, наскільки “гладко” буде проходити
впровадження, але не рідше одного разу на квартал. За результатами цих
зустрічей будуть готуватися матеріали для наглядової ради та
інформаційні матеріали для ЗМІ.

Щороку будуть проводитися стратегічні майстерні із залученням експертів
з розвитку сільських громад та учасників проекту. На щорічних
Конференціях результати діяльності Корпусу будуть презентуватися для
усіх учасників проекту та зацікавлених організацій.

Присутність Корпусу та сільських громад, які беруть чи брали участь в
проекті, в мережі Інтернет – теж один із показників успішності
реалізації проекту.

7. Організаційна структура.

Головним керуючим органом Корпусу Волонтерів є Наглядова рада, яка
складається з представників організацій-партнерів, які фінансують
проект. Наглядова рада призначає виконавчу дирекцію в складі виконавчого
директора, його заступника та фінансового директора. Виконавча дирекція,
за результатами реалізації пілотної стадії проекту, розробляє і формує
штати навчально-тренінгового центру, ІКЦ та чотирьох регіональних
центрів, які узгоджуються з Наглядовою радою.

8. Календарний план реалізації проекту.

Календарний план реалізації проекту розбито по стадіях і розроблено в
розрахунку на те, що пілотний проект розпочнеться з 01 квітня 2007 року
і закінчиться 30 вересня 2008 року. У разі зміщення термінів пілотного
проекту, змістяться і терміни основного проекту. Характер змін важко
передбачити, тому що робота з сільськими громадами дуже залежить від пір
року. Терміни, вказані нижче, є оптимальними.

Назва заходу Терміни реалізації Основні виконавці Очікувані результати

1. Пілотний проект. 01.04.07 – 30.09.08 Фонд “Стара Волинь”, Хмельницька
ОДА Відпрацьовано необхідну навчально-методичну базу, розроблено план
діяльності на основний період, сформовано Наглядову раду та виконавчу
дирекцію.

ІІ Стадія. Підготовчо – організаційна. 01.10.08 – 30.09.09 Фонд “Стара
Волинь”,

Виконавча дирекція Корпусу Волонтерів Відібрано і підготовлено 4-ри
громадські організації для регіональних представництв, сформована
навчально-тренінгова база в Грицеві, налагоджена робота мережі ІКЦ

ІІІ Стадія. Впровадження. 01.10.09 – 30.09.12 Виконавча дирекція Корпусу
Волонтерів Перша група волонтерів відпрацювала в громадах і є практичні
результати їх діяльності. Розроблено всі необхідні документи та
процедури для стабільної діяльності Корпусу

ІV. Стадія. Стабілізація. 01.10.12 – 30.09.14 Виконавча дирекція
Корпусу Волонтерів Корпус виходить на “проектну потужність”.

9. Спеціалісти. Для реалізації проекту необхідно підібрати та
підготувати:

Працівників центрального офісу

Працівників регіональних центрів

Фахівців навчально-тренінгового центру.

Штатний розклад та специфічні інструкції будуть розроблятися під час
пілотної стадії проекту.

10. Оцінка можливостей і загроз.

Найбільше села потерпають від відсутності позитивної інформації та
навиків лідерів громад її використовувати. Тому найбільшою можливістю,
яку відкриває перед громадою робота добровольця – це вихід в
інформаційний простір через мережу Інтернет та налагодження стосунків з
іншими громадами.

Наступна не менш важлива можливість – ефективне використання внутрішніх
ресурсів громади і адекватна оцінка переваг сільського життя. Отримавши
в допомогу добровольця, озброєнного необхідними знаннями і зв’язками,
громада отримує консультаційно-навчальний осередок.

Присутність добровольця в одній громаді дає можливість сусіднім селам
також підключатися до проектної діяльності і таким чином спрацьовує
регіональний компонент.

Українським селам західних регіонів, які не забули що таке сільська
громада, буде можливість ділитися своїм досвідом зі східними колегами і
таким чином покращувати міжрегіональні та міжкультурні зв’язки.

Використання методик міжнародних програм розвитку сільських громад
зробить більш зрозумілими для українців процесів, що відбуваються в
світі, а для світу відкриють привабливі сторони українського села і
України вцілому.

Успішна робота Корпусу Добровольців для сільських громад сприятиме
взаєморозумінню між людьми як всередині громади, так і налагодженню
взаєморозвиваючих стосунків між громадами.

Основною загрозою програми може стати слабка політична воля виконавців
проекту і непрофесійна координація. Мусить спрацювати принцип «правильні
люди в правильному місці в правильний час».

На сьогодні найважливішим питанням є

Хто візьметься за реалізацію проекту у всеукраїнському масштабі?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020