Проектне співробітництво інноваційних громад як механізм реалізації
муніципальних реформ в новій політичній ситуації в Україні
Вперше за всю історію незалежності України реформування місцевого
самоврядування поставлено в практичну площину. Це стало можливим завдяки
твердому курсу нової влади на вірне служіння своєму народові, завдяки
її послідовному прагненню залучити до справи відродження України творчу
енергію мільйонів українських громадян саме через розвиток місцевого
самоврядування.
Місцеві громади України одержали зараз неповторний шанс вийти на якісно
новий рівень життя, своїм розумом і волею вибороти достойне місце в
цивілізованому світі. Держава надає для цього всі умови, але
ініціатива і відповідальність залишається за громадами.
Тільки самостійно ініціативна, інтелектуально і діяльнісно самодостатня,
міцно і щільно згуртована громада зможе витримати жорстку конкуренцію
за життєво важливі ресурси в умовах глобалізованої економіки XXI
століття. Світ поважає тільки сильних, і тільки сильні громади одержать
переваги у цьому світі. На жаль, і це треба сказати відверто, за рахунок
слабих.
Така жорстока правда сьогодення повинна стимулювати українські громади
до невпинного, послідовного та ефективного реформування себе і своїх
відносин з навколишнім світом на основі найновітніших досягнень світової
муніципальної думки, на основі світового, і, насамперед, європейського,
досвіду прогресивної розбудови місцевих громад.
Проголошені новою владою адміністративно-територіальна реформа і реформа
місцевого самоврядування спрямовані саме на таку розбудову українських
місцевих громад.
Умови та ризики муніципальних реформ в Україні
Реформами в подальшому тексті визначаються перетворення
соціально-економічного середовища в Україні, її взаємовідносин з
навколишнім середовищем та світовим оточенням, спрямовані на досягнення
більш високого рівня життя її громадян з умовою збереження суверенітету
та територіальної цілісності країни, її невпинного розвитку в
конкурентних умовах XXI століття.
Реформи завжди є нововведеннями, тобто впровадженням у життя людей
відносин або речей, яких не було взагалі, або з якими люди не
зустрічались до моменту реформ, що пов’язано з порушенням усталеної
поведінки і потребує додаткових зусиль для усвідомлення наслідків змін
та пристосування до нових умов.
Реформи, проголошені новою владою, є кардинальним і глобальним
нововведенням для України, оскільки вони, з одного боку, направлені на
суттєві зміни соціально-економічної поведінки людини, держави,
суспільства, починаючи з цінностей життя і завершуючи процедурами
життєдіяльності, а з другого боку, зачіпають кореневі життєві інтереси
всього українського народу, які за роки незалежності набули значних
протиріч та диспропорцій.
Процес реформ несе в собі ризики невдач та відкоту до стану, більш
гіршого, ніж до їх початку. Тому розпочинати реформи треба або в
сприятливих умовах, які можуть як складуватись природним шляхом, або в
штучно підготовлених умовах, шляхом цілеспрямованого підвищення
сприйнятності до нововведень та створення відповідних механізмів
здійснення перетворень.
Реформи нової влади починаються з подолання важких наслідків,
успадкованих від попередньої влади, з перспективою проведення їх в
умовах несприятливої світової економічної кон’юнктури, перманентної
внутрішньої передвиборчої політичної нестабільності, соціальної
пасивності більшості населення країни.
Глобалізація світової економіки, до якої відкриває свою національну
економіку Україна, додатково підвищує вимоги до динамізму та якості
реформ, до сталості їх результатів.
Згадані та не згадані, але існуючі, чинники настільки ускладнюють
проведення з позитивними наслідками будь-яких реформ в Україні, що вони
стають неможливими при здійсненні їх у традиційно-адміністративному
“ручному” варіанті, як це робила попередня влада, тобто без залучення
до процесів реформування суттєвих додаткових управлінських ресурсів:
моральних цінностей, інтелекту, соціальної самоорганізації та глибокої,
всеохоплюючої комп’ютеризації, як це роблять усі цивілізовані країни, що
таким шляхом видобувають собі конкурентні переваги в жорстких умовах XXI
століття.
Процес муніципальних перетворень в Україні занадто складний як за умов
внутрішніх проблем, що накопичились в муніципальному середовищі
внаслідок втрачених можливостей та часу, так і за умов зовнішніх
проблем, які постають перед місцевими громадами внаслідок переходу
нашої країни в режим відкритої економіки у зв’язку із вступом у
найближчий час до Світової Організації Торгівлі (СОТ), де поки що
конкурентоздатність нашої країни знаходиться на вкрай незадовільному
рівні. Так, за Давоським індексом конкурентоздатності наша країна
посідає з цього приводу аж 84-е місце з 104 внесених до списку країн.
Після нас із постсоціалістичних країн там знаходяться лише Сербія і
Чорногорія та Грузія.
Глобалізація світової економіки має подвійні наслідки для громад:
по-перше, найбільш розумним та динамічним громадам вона надає додаткові
можливості прискорення розвитку та процвітання, а по-друге, звичайно ж
за рахунок менш розумних та динамічних громад. Тому з виходом країни у
світ відкритої економіки місцеві громади стають самостійними, поруч з
державою, гравцями у світовій конкурентній боротьбі за життєво важливі
ресурси, а з об’єктів розвитку вона стають його об’єктами. Саме тому
найбільш просунуті громади вдаються до послуг міжнародних агентств
інвестиційного рейтингування (Standard & Poor’s, Moody’s, Fitch), щоб у
вигляді інвестиційного рейтингу здобути як своє обличчя, так і
перепустку до світових ринків.
Провідним критерієм успішності проведення муніципальних реформ в Україні
повинна стати конкурентоздатність українських громад у світовому
вимірі, причому визначена за найбільш жорсткими та впливовими правилами.
Це буде чесно й корисно як муніципальній та державній владі, так і
народу України. Досить уявляти собі, що все гаразд, що нічого робити і
не можна, і не треба. Часи системи закритих рішень в Україні
закінчились, а у відкритому світі можна вижити, тільки чесно визначивши
своє місце, свої сили, свій поступ до досконалості.
Головним ресурсом муніципальних реформ в Україні має стати творчий
ресурс – інноваційне, тобто творче, знання та його носії, творчі
особистості. Повинні відбутися структурні зміни як у свідомості владної
еліти держави, так і в економіці країни, де унікальний ресурс – творчі
особистості, повинні посісти ключове місце і створити в Україні
підвалини сучасної економіки знань, без наявності якої будь-які реформи
приречені на невдачу та відкіт до гіршого, ніж дореформенний, стану.
Інноваційні громади – рушії муніципальних перетворень
Місцеві громади є природним накопичувачем та природним джерелом
людського капіталу, який зараз передусім у ціні на світових ринках. Але
за умов глобалізації світової економіки він може працювати як на свою
громаду, на свою Батьківщину, так і на зовнішній світ, руйнуючи водночас
підвалини майбутнього своєї країни. На сильну громаду працює весь світ і
зміцнює її, слабка громада працює на весь світ і сама себе таким чином
виснажує.
Очевидно, що ті українські громади, які першими оволодіють сучасними
механізмами муніципальних перетворень, не тільки стануть лідерами
серед своїх національних колег, а й матимуть чутливі переваги на
світових ринках життєво важливих ресурсів вже в недалекому майбутньому.
Призом для городян стануть добробут і впевненість у майбутньому, призом
для міських реформаторів стануть повага городян і політичне
довголіття.
Реформи потрібні передусім самим громадам, і тому ініціатива реформ
природно повинна виходити саме від них. Проблематика повсякденного та
майбутнього буття повинна бути при цьому усвідомлена самими громадами,
тоді й будь-які перетворення, навіть непопулярні, але доцільні, будуть
мати не опір, а стимули.
Інноваційна громада – це громада, яка використовує для свого розвитку та
процвітання раніше нікому невідомі або відомі та ніким раніше не
застосовані засоби та методи життєдіяльності, які дозволяють їй одержати
безперечну конкурентоздатність на світовому ринку життєво важливих
ресурсів. Інноваційна готовність громад України, тобто готовність
сприймати та витримувати нововведення, очевидно нерівномірна, і тому
починати реформи треба передусім у громадах, де інноваційний потенціал
вже є достатнім, а успіх реформ, незворотність їх результатів
гарантовано.
Механізми реалізації муніципальних реформ:
стан, передумови та проблеми створення
Механізм реалізації реформ визначається, як цілеспрямовано спроектована
та матеріалізована сукупність взаємопов’язаних, взаємоузгоджених та
взаємозбалансованих принципів, методів, засобів та процесів, що
забезпечують повноцінне, своєчасне та безпечне виконання в поставлених
завдань та досягнення проголошених цілей реформ і до певної міри
виключають безпосередню участь ініціатора реформ у їх повсякденному та
повсюдному здійсненні.
Слід відверто визнати, що на сьогодні подібні механізми успішних та
безпечних реформ взагалі, і муніципальної реформи – зокрема, в
Україні поки що відсутні. Відсутні також і важливі передумови їх
швидкого та безтурботного створення, а саме:
а) готових механізмів успішного реформування муніципальної сфери,
відпрацьованих в інших країнах і готових до безпосереднього переносу на
терени української муніципальної реформи, немає;
в) процедурно-технологічний менталітет українських реформаторів усіх
рівнів, і особливо – місцевого рівня, суттєво не співпадає зі світовими
тенденціями у формуванні відкритого глобального інформаційного
суспільства, в умовах і засобами якого тільки й можуть бути успішними
такі складні за своєю кардинальністю та глобальністю реформи;
г) муніципальний загал України ще навіть не уявляє себе гравцем на
світових ринках глобальної економіки, вже не кажучи, що він не готовий
стати таким гравцем, не бачить загроз, які несе глобалізація місцевим
громадам, і водночас не бачить переваг, які їм ця глобалізація надає;
д) в муніципальному загалі існують сумніви в достатності у нової влади
політичної волі для рішучих і послідовних кроків по децентралізації
влади;
є) водночас, спостерігається неспроможність і нерішучість самих
громад, їх керівного корпусу до суттєвих змін, до виходу їх у “вільне
плавання” на світові ринки глобального ґатунку;
ж) в Україні взагалі, а в муніципальній сфері особливо, відсутні навіть
ознаки цивілізованого ринку знань, який тільки й може подолати
складність, що виникатиме у процесі реформування та розвитку країни;
з) адміністративно-територіальна реформа та реформа місцевого
самоврядування є складовою частиною більш широкої програми реформ в
Україні, проголошених новою владою, але й ці програми на сьогодні не
мають комплексних механізмів реалізації, які б відповідали амбітності,
складності та відповідальності об’явлених програмами цілей та завдань;
е) відсутній систематичний і глибокий моніторинг муніципального
середовища за показниками, які б гарантували заданий результат реформ;
є) фахівців, спроможних вирішувати проблеми створення повноциклових та
повномасштабних механізмів реформування як муніципальної сфери, так і
України взагалі, вкрай обмаль, вони суттєво розпорошені, працюють
виключно на ентузіазмі, на власних ресурсах у той час, коли проблема
успішної реалізації ідей нової влади є очевидно кричущою і водночас
такою ж очевидно неусвідомленою.
Ясно, що без наявності якісних механізмів здійснення реформ не можна
навіть сподіватись на успішне їх проведення, краще не братися за них
зовсім. А оскільки нова влада рішуче налаштована на кардинальне
удосконалення місцевого самоврядування в Україні, залишається один
тільки вихід: випереджаючими темпами спільними зусиллями інтенсивно
створювати механізми реформування, використовуючи всі наявні ресурси
влади, громад та бізнесу.
,
.
a
a
i
>стем, технологіями стратегічного планування, стратегічного
програмування, інноваційного та операційного (виробничого)
менеджменту, процедурами програмно-цільового методу управління
розвитком, правилами створення та впровадження комп’ютерних
інформаційно-комунікаційних систем, міжнародними правилами рейтингування
інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. Ті ж правила та
процедури повинні застосовуватись при впровадженні залучених з інших
країн прототипів механізмів реформування, що діють в інших, ніж в
Україні, умовах.
Тобто, принципових перешкод для випереджаючого створення механізмів
проведення реформ в Україні немає, потрібне тільки надання цьому напряму
робіт державного пріоритету, відповідного складності, відповідальності
та терміновості реформ в Україні, та комплексне забезпечення робіт
необхідними ресурсами на рівні визначеного пріоритету.
При цьому слід постійно пам’ятати, що основною загрозою реформуванню
України в могутню, динамічну світову державу є відсутність не тільки
механізмів реалізації її реформ, а й відсутність відповідних передумов
для створення та ефективного використання таких механізмів. Шляхом
ручного управління реформами не здобувається не тільки світове лідерство
країни, а й політичний успіх нової влади на наступних виборах 2006 року.
Якщо ця проста істина буде усвідомлена всіма учасниками реформаційних
процесів та будуть негайно запроваджені адекватні заходи з професійного
підходу до створення механізмів реалізації реформ, то процес піде в
потрібному напрямку з прискоренням за законами соціальної синергетики.
Наслідки ж зворотного підходу не хотілось би навіть коментувати, вони
очевидні і вкрай неприємні як для нової влади, так і для народу України.
Слід також окремо наголосити, що в сучасних умовах та країна, яка першою
оволодіє потужними механізмами постійних соціально-економічних
перетворень, одержить чутливі переваги на світових ринках життєво
важливих ресурсів внаслідок своєї спроможності встигати за змінами в
світі, а ще краще – випереджати ці зміни. Для України, низький рівень
життя якої знаходиться в кричущому протиріччі з могутнім
інтелектуально-духовним потенціалом її народу, таке досягнення вкрай
потрібне та цілком доступне, і в цьому сенсі створення механізмів
успішного реформування, або механізмів управління безперервними змінами,
набуває самостійного, самоцільного характеру як визначальний чинник
забезпечення конкурентоздатності України в світі.
Проектне співробітництво інноваційних громад у створенні
механізмів реалізації реформ: напрями, учасники, продукти
Укріплення громад України повинно йти паралельно як шляхом внутрішньої,
муніципальної, самоорганізації, так і шляхом зовнішньої,
міжмуніципальної, самоорганізації.
Міжмуніципальна самоорганізація має подвійне значення: вона допомагає
пристосуватись до світу, де панують постійні зміни, і забезпечує спільне
виживання, розвиток та процвітання у складних умовах світового
конкурентного середовища.
Процеси самоорганізації повинні йти у правовому полі, за правилами, які
встановлюються державою як за її ініціативою, так і за законодавчо
закріпленою ініціативою самоорганізованого муніципального загалу
України.
Прямі горизонтальні зв’язки між громадами у процесі муніципального
реформування дозволять створити проектно-аналітичне середовище реформ,
побудоване за принципами спеціалізації та кооперації у розробці та
відпрацюванні нововведень та їх механізмів, що надасть кожному учаснику
міжмуніципального альянсу можливість одержувати цілий реформаційний
продукт, витративши свої зусилля на певну його частину. Такий
синергетичний ефект від співпраці громад, коли результат спільної справи
значно перебільшує просту арифметичну суму результатів окремих дій
учасників співпраці, надає умови для так званого “трансформаційного
стрибка” України, за принципом “обганяти, не наздоганяючи”, що є єдиним
для нашої країни виходом здобути гідну її народу конкурентоздатність
країни.
Синергетичною платформою муніципальних реформ, тобто предметом, взявшись
за який, місцеві громади зможуть зробити свій “стрибок
конкурентоздатності”, має стати законодавче поле муніципального
середовища, яке можна спільними зусиллями громад та розробників
створювати частинами, а забезпечивши певну єдність цих частин, одержати
високоефективну, всебічно узгоджену систему сучасних законів світового
гатунку.
Синергетичним середовищем муніципальних реформ, тобто сукупністю
взаємоузгоджених засобів одержання синергетичного ефекту в результаті
проведення реформ, має стати інформаційно-комунікаційна
інтелектуально-комп’ютерна (тобто людсько-машинна) мережа учасників
міжмуніципального альянсу, яка дозволить накопичити знання, необхідні
для успішного проведення реформ, упорядкувати його у вигляді
реформаційних проектів, а надалі – реформаційних продуктів, придатних
для їх подальшого масового впровадження.
Практичною формою такого синергетичного середовища міг би стати
Національний інноваційний мегапроект “Муніципальні реформи України”,
який би включав до себе низку Національних інноваційних проектів як
функціонального (“Муніципальні ресурси”, “Муніципальна економіка”,
“Муніципальна інфраструктура”, “Муніципальна громада” тощо) і
технологічного напрямів (“Механізми проектування муніципальних реформ”,
“Механізми реалізації муніципальних реформ”, “Механізми узгодження
муніципальних та загальнодержавних реформ” тощо), так і комплексного
напряму (“Механізми конкурентоздатності громад”, “Механізми
антикризового захисту громад” тощо).
Започаткування процесів міжмуніципальної самоорганізації пропонується
зробити за методом “інтелектуальної центрифуги”, а саме: шляхом серії
масових електронних розсилок мережею Інтернет на адресу місцевих громад
виявити інноваційно-чутливі, креативно спроможні та комп’ютерно-потужні
громади, які складуть ядро Національного мегапроекту у вигляді мережевої
проектно-аналітичної групи місцевих громад України. Всі процеси
самоорганізації мають проходити за принципом консенсусу без будь-якого
адміністративного тиску, мати гнучкі механізми участі, які повинні
забезпечити відкритий характер Проекту, і, як наслідок, його подальший
саморозвиток за методом природної інноваційної хвилі. Тільки усвідомлені
громадами рішення можуть стати основою для участі в Проекті.
Провідними принципами функціонування Проекту мають стати: принцип
повнотекстової фіксації історії проектних рішень, принцип абсолютної
персоніфікації залученого знання, принцип недоторканості інтелектуальної
власності, принцип капіталізації знання, принцип інтелектуальної
незалежності експертів, а також будь-які інші принципи, що стало
знижують ентропію в муніципальному середовищі в процесі реформ.
Першочерговими заходами запропонованого Проекту, на наш погляд,
якнайменше, мають бути:
а) формування міжгалузевої проектно-аналітичної робочої групи з питань
створення, дослідного відпрацювання та практичного використання
механізмів реалізації українських реформ, починаючи з
адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого
самоврядування;
б) розробка та створення системи державного моніторингу стану
муніципального середовища в інтересах успішного проведення
адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого
самоврядування;
в) розробка заходів зі стимулювання процесів
адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого
самоврядування методами державного впливу та муніципальної
самоорганізації;
г) формування національного розподіленого (мережевого)
проектно-аналітичного колективу з інтенсивного створення механізмів
реалізації реформ в Україні, починаючи з адміністративно-територіальної
реформи та реформи місцевого самоврядування;
д) формування комп’ютерно-мережевого середовища для
проектно-інформаційного забезпечення створення механізмів реалізації
реформ в Україні;
е) розробка заходів зі створення засад цивілізованого ринку знань в
Україні взагалі, і в муніципальній сфері – першочергово;
є) визначення переліку базових територіальних громад для першочергового
впровадження та дослідного відпрацювання пілотних зразків механізмів
реалізації адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого
самоврядування;
ж) встановлення професійних зв’язків з фахівцями з країн Європейського
Союзу в галузі механізмів впровадження адміністративно-територіальних
реформ та реформ місцевого самоврядування, а також механізмів
реалізації інших життєво важливих реформ у країнах ЄС;
з) визначення джерел фінансування робіт та залучення коштів на
проведення робіт зі створення та практичного відпрацювання механізмів
реалізації реформ в Україні, починаючи з адміністративно-територіальної
реформи та реформи місцевого самоврядування;
и) розробка заходів з переведення робіт зі створення механізмів
реалізації реформ в Україні на професійний рівень та надання цьому
напряму робіт найвищого державного пріоритету.
Миколаївська міська громада і громадська організація «Миколаївський
міський інтелектуально-комп’ютерний клуб “Третя хвиля”», яка була
створена у 2000 році для просування ідей муніципального інноваційного
розвитку на основі інформаційно-комунікаційних технологій (технологій
Третьої хвилі, за висловленням Елвіна Тофлера), мають на цей час
достатній комплект фундаментально-методологічного,
інструментально-технологічного та інноваційно-практичного знання щодо
механізмів реалізації стратегічних програм, а також
комп’ютерно-програмну та організаційно-технологічну реалізацію цих
знань, і цілком спроможні започаткувати цей Проект, а в подальшому
прийняти участь у його методологічному, інформаційному та
інструментально-технологічному супроводженні.
Висновок
Розробка, практичне впровадження та масове використання механізмів
безпечного та ефективного реформування України взагалі та її
муніципальної сфери зокрема забезпечує створення висококогерентного
соціально-когнітивного середовища в її виробничих та управлінських
організаціях, в регіональних та муніципальних
адміністративно-територіальних одиницях. У цьому середовищі за рахунок
синергетичної взаємодії вільних креативних (інтелектуально-діяльнісних)
особистостей відбуватиметься прискорений розвиток усіх трьох чинників
виживання, розвитку та процвітання України в сучасному світі: держави,
суспільства та бізнесу.
Оскільки синергетичний ефект забезпечує одержання загального результату,
що внаслідок притаманного йому явища мультиплікативності дорівнює не
сумі, а добутку одержаних індивідуальних результатів, таке явище
дозволяє Україні здійснити важливий і вкрай необхідний для неї в умовах
світової глобалізації “трансформаційний стрибок” за принципом
“обганяти, на наздоганяючи”.
Саме з цих міркувань теоретичні та практичні роботи щодо вищезазначеної
тематики мають право на найвищий пріоритет серед робіт з реформування
України задля її розвитку як демократичної держави з ринковою
економікою, інтегрованої до європейського та євроатлантичного простору.
Література:
Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку. За
матеріалами VIII Всеукраїнських муніципальних слухань. -Київ, Атіка-Н,
2003.
Джонс Дж.К. Методы проектирования. Пер. с англ. -М., Мир, 1986.
Кемпбелл Э., Лачс К. С. Стратегический синергизм. Пер. с англ. Изд.2-е.
–Сп-Б, Питер, 2004.
Перлаки И. Нововведения в организациях.- М., Экономика, 1980.
Планкетт Л., Хейл Г. Выработка управленческих решений. Опережающее
управление. -М., Экономика, 1983.
Полунеев Ю. Конкурентоспособность страны как национальная идея. -Зеркало
недели, № 10, 19.03.2004, стр. 13.
Стехін П., Бунєєв М. Стратегічне програмування регіонального розвитку
України: можливості вдосконалення на основі інформаційно-комунікаційних
технологій. -Економічний часопис, № 1, 2004.
Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства
организаций. Новая постиндустриальная волна на Западе.Антология. Под
редакцией В.Л. Иноземцева, -М.: Academia. 1999.
Тоффлер Элвин. Метаморфозы власти. Знание, богатство и сила на пороге
XXI века. -М., АСТ, 2002.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
