.

Основні недоліки чинної Конституції України в частині територіальної організації влади (далі – ТОВ) та місцевого самоврядування, концептуальні засади

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
422 5270
Скачать документ

Основні недоліки чинної Конституції України в частині територіальної
організації влади (далі – ТОВ) та місцевого самоврядування,
концептуальні засади їх усунення на основі конституційних змін

Сучасні принципи побудови ТОВ та системи місцевого самоврядування мають
відповідати демократичній, конституційно децентралізованій державі, яка
у такий спосіб поєднує загальнодержавні та регіональні інтереси. Тому
концептуальні засади конституційних основ ТОВ мають базуватись на ідеї
децентралізації влади взагалі і децентралізації державного управління та
фінансів зокрема.

Законодавче забезпечення реформування ТОВ та місцевого самоврядування
має виходити із ідеології його цілісності, нового алгоритму
конституційно-правового регулювання відносин у сфері місцевого і
регіонального розвитку. Чинні сьогодні закони морально застарілі, не
відповідають сучасним реаліям та практиці функціонування місцевих
органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Нормативно-правові
акти розроблялись різними інституціями, не мають єдиних засад та
взаємопосилань. Це привело до безсистемності у сфері розподілу
управлінських, розпорядчих та контролюючих функцій між органами
виконавчої влади, відсутності відповідальності за загальний стан
розвитку країни (особливо в регіональному розрізі).

Ці недоліки мають бути усунені, в тому числі за рахунок норм оновленої
Конституції України, в основу якої необхідно закласти такі принципи:

– верховенства права як пріоритету прав та свобод людини і громадянина,
гуманізму та справедливості в діяльності публічної адміністрації;

– законності як діяльності публічної адміністрації відповідно до
повноважень і в порядку, визначених законом;

– відкритості як оприлюднення та доступності для громадян інформації про
діяльність та рішення (і проекти рішень) публічної адміністрації, а
також надання публічної інформації на вимогу громадян;

– пропорційності як вимоги щодо обмеження рішень публічної адміністрації
метою, якої необхідно досягти, умовами її досягнення, а також обов’язку
публічної адміністрації зважати на наслідки своїх рішень, дій та
бездіяльності;

– ефективності як обов’язку публічної адміністрації забезпечувати
досягнення необхідних результатів у вирішенні покладених на них завдань
при оптимальному використанні публічних ресурсів;

– субсидіарності, який передбачає, що розподіл повноважень між органами
влади (у тому числі між органами місцевого самоврядування) різного
територіального рівня здійснюється таким чином, щоб забезпечити
максимальне наближення механізму надання публічних (соціальних,
комунальних, управлінських та інших) послуг та процесу прийняття
відповідних рішень до жителя громади водночас із достатністю
організаційних, матеріальних та фінансових ресурсів для забезпечення
належного обсягу та якості цих послуг;

– підконтрольності як обов’язкового внутрішнього та зовнішнього контролю
за діяльністю публічної адміністрації, в тому числі судового та
громадського контролю;

– повсюдності, який означає, що місцеве самоврядування здійснюється на
всій території України. Існування території, на яку не поширюється
юрисдикція жодної територіальної громади, допускається як виняток у
випадках, передбачених законами України;

–  відповідальності як обов’язку публічної адміністрації нести юридичну
відповідальність за прийняті рішення, дії та бездіяльність.

Закріплена у чинній Конституції України система ТОВ лише частково
відповідає європейським принципам та стандартам децентралізованого
управління. Основні принципи Європейської хартії місцевого
самоврядування не імплементовано ані в нормах Конституції України, ані в
спеціальних та галузевих законах. Зокрема, це стосується правової,
матеріально-фінансової, організаційної самостійності органів місцевого
самоврядування; повсюдності і розповсюдження юрисдикції органів
місцевого самоврядування базового рівня на всю територію
адміністративно-територіальної одиниці; забезпечення повноти і
виключності повноважень, якими наділяються органи місцевого
самоврядування у вирішенні питань місцевого значення; відповідності
обсягу фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування функціям,
які покладаються на них в порядку делегування.

Норми чинної Конституції та законів України зумовлюють інституціональні
конфлікти між органами місцевого самоврядування та місцевими державними
адміністраціями. Вони сприяють надмірній політизації місцевих рад,
порушують принцип представлення спільних інтересів територіальних громад
при формуванні обласних і районних рад. Вони не дозволяють здійснити
раціональний та чіткий розподіл повноважень між органами місцевого
самоврядування і органами місцевої виконавчої влади (і між рівнями
місцевого самоврядування), самостійно реалізовувати регіональну політику
через утворювані районними та обласними радами виконавчі органи,
впроваджувати механізми дієвої участі громадян у здійсненні місцевого
самоврядування.

Недосконалість адміністративно-територіального устрою та міжбюджетних
відносин негативно впливає на здатність системи публічної влади
ефективно надавати державні і громадські послуги, на забезпечення
стабільних джерел формування доходів місцевих бюджетів, сталого
соціально-економічного та культурного розвитку територій в умовах
ринкової економіки, на встановлення балансу між повноваженнями і
відповідальністю центру та місцевих органів виконавчої влади, на
формування кадрової та організаційної спроможності органів публічної
влади вирішувати питання місцевого значення.

????????>?и в основу конституційного реформування. Розроблено
теоретико-методологічні засади адміністративно-територіальних
перетворень, формування нової державної регіональної політики,
обґрунтовано актуальність реформування територіального устрою та
місцевого самоврядування, можливі варіанти проведення реформ.

Проведені дослідження та досвід останніх років переконливо
підтверджують, що перед Україною в частині конституційного оновлення ТОВ
та місцевого самоврядування стоїть три невідкладних завдання.

По-перше, оновлена Конституція має докорінним чином змінити всю
філософію та підходи до системи ТОВ та місцевого самоврядування. За
традицією, яка укорінилася в Україні з минулих часів, в центрі цієї
системи перебувають саме владні інституції. Завдання полягає в тому, щоб
у центр життя системи поставити людину, громадянина, народ. Інституції
громадянського суспільства, політичні організації, органи публічної
влади повинні забезпечувати реалізацію потреб конкретних людей, а не
власні егоїстично-групові інтереси.

По-друге, перетворення держави в антропоцентричну систему через
оновлення Конституції України вимагає підготовки узгодженого здійснення
цілого комплексу реформ, який передбачає не лише трансформацію системи
публічної влади, а й реформу бюджетної системи, освіти, охорони
здоров’я, житлово-комунального господарства, пенсійного забезпечення,
судову реформу тощо.

По-третє, реалізація зазначених вище завдань потребує затвердження на
загальнодержавному рівні концептуальних засад реформи публічної
адміністрації, які б мали політичну підтримку основних суб’єктів
політичного життя України. Доцільність проведення подальших перманентних
дискусій щодо шляхів реформування ТОВ вичерпала себе. Проекти
подібних документів у 2005 – 2006 роках, які були напрацьовані і навіть
обговорювались на загальнодержавному рівні, потребують конкретизації з
точки зору їх практичного впровадження.

В першу чергу це стосується проекту Концепції реформування публічної
адміністрації в Україні, яка була поставлена в порядок денний засідання
Національної ради з питань державного управління та місцевого
самоврядування при Президентові України. Аналогічними по значенню та
спрямованістю документами були проект Національної стратегії
реформування місцевих органів виконавчої влади та системи місцевого
самоврядування, Програма реформування місцевого самоврядування. На жаль,
в Україні склалася негативна традиція втрати інституціональної пам’яті.
Є ризик того, що напрацьовані проекти документів в черговий раз «кануть
в Лету». Отже необхідно визначити концептуальні засади ТОВ з врахуванням
вже напрацьованих концептуальних документів, зокрема тих, що останнім
часом розроблені робочими групами Міністерства регіонального розвитку та
будівництва України. До них належать: Концепція державної регіональної
політики, Концепція реформи місцевого самоврядування, Концепція реформи
адміністративно-територіального устрою України тощо.

Вдосконалення концептуального бачення ТОВ та місцевого самоврядування
має бути орієнтовано на поетапний характер реформування, європейські
стандарти та принципи побудови ефективної системи врядування (так
званого «доброго врядування»). Всі попередні проекти реформування
публічної адміністрації в Україні зводилися фактично до ревізії окремих
положень чинної Конституції, за відсутності розробленої та затвердженої,
а головне зрозумілої для урядовців та громадян концепції змін. Як
наслідок, розроблені народними депутатами України зміни до Конституції
Україні (зокрема законопроект 3207-1) не було прийнято, процес
формування ефективної та відповідальної влади в регіонах та громадах так
і не розпочався.

Такі вихідні концептуальні позиції стали базовою основою для
формулювання пропозицій робочої групи НКР стосовно оновлення Конституції
в частині ТОВ та місцевого самоврядування. Ці пропозиції були узгоджено
з представниками органів місцевого самоврядування, їх асоціаціями та
експертами (далі – узгоджений проект конституційних змін). Узгоджені
пропозиції містять два варіанти побудови ТОВ та системи публічної влади
субнаціонального рівня (системи місцевих органів виконавчої влади та
місцевого самоврядування):

Перший варіант. В Конституції визначається система місцевих органів
виконавчої влади, їх провідної ланки – місцевих державних адміністрацій,
які функціонують на рівні Автономної Республіки Крим, областей, районів,
у містах із спеціальним статусом. Місцеве самоврядування в особі його
органів функціонує на рівні громад, областей, у містах із спеціальним
статусом.

Другий варіант. В Конституції визначається система місцевих органів
виконавчої влади, їх провідної ланки – місцевих державних адміністрацій,
які функціонують на рівні областей, у містах із спеціальним статусом.
При цьому допускається можливість створення представництв обласних
державних адміністрацій (для виконання контрольно-наглядових функцій) у
районах. Місцеве самоврядування в особі його органів функціонує на рівні
громад, районів, областей, у містах із спеціальним статусом.

Узгоджений варіант конституційних змін пізніше було перероблено робочою
групою НКР (далі – кінцевий варіант проекту конституційних змін) у
частині пропозицій щодо взаємодії та співвідношення повноважень системи
місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. У цій
системі місцеві органи виконавчої влади представляють собою структури
префекторального типу. Інші позиції цього розділу Конституції не зазнали
змін. Було заплановано розглянути цей варіант на засіданні НКР, яке не
відбулось.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020