Концептуальні засади стратегії підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів місцевого самоврядування в сучасних умовах
Становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад
громадянського суспільства, інтеграція України в Європейське
співтовариство, проведення адміністративної та муніципальної реформ
вимагають, щоб чинник знань та інформації відігравав пріоритетну роль у
діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування.
Тому пріоритетним напрямом підвищення якості кадрового потенціалу
державної та муніципальної служб повинно бути створення системи
неперервної освіти, яка б стала складовим елементом інституту кадрового
резерву та процедур тестування при проведенні випробувань у процесі
конкурсу на зайняття посад службовців і просування по службі.
Успіх подальшого розвитку самого місцевого самоврядування та його
трансформації відповідно до вимог часу значною мірою залежить від
кадрів, фахово і світоглядно підготовлених до активної творчої роботи в
нових умовах.
Водночас якісний аналіз свідчить про те, що освітній фаховий рівень
посадових осіб місцевого самоврядування значно нижчий, ніж цього вимагає
час. Так, з майже 92 тис. таких працівників лише 61,5% мають повну вищу
освіту. Торік лише 11,6% осіб з всього корпусу службовців місцевого
самоврядування підвищили свою кваліфікацію, і це тоді, коли апарати
органів місцевого самоврядування було оновлено на 12,4%. Тобто така
кількість посадових осіб місцевого самоврядування мала пройти
відповідне навчання саме в рік прийняття на посади. Якщо зважати на
вимоги законодавства щодо оновлення знань цієї категорії посадовців, то
підвищення кваліфікації не пройшли майже 17 тис. осіб або 18,4%
посадових осіб місцевого самоврядування. В цих оцінках не враховано, що
близько 240 тис. депутатів місцевих рад не отримують цільових освітніх
послуг. Між тим, відомо, що на останніх місцевих виборах понад 50%
депутатів різних рівнів обрано вперше.
В Україні за роки незалежності склалася певна система кадрового
забезпечення місцевого самоврядування. Проте вона неповною мірою
відповідає на виклики сучасності і має ряд істотних вад.
Актуальність проблеми полягає в гострій необхідності формування нової
генерації місцевих політиків та муніципальних службовців, які будуть
діяти в принципово новій ситуації. Це пов’язано перш за все із зміною
статусу громад, районних і обласних рад, що випливає з реформи місцевого
самоврядування. Нові повноваження місцевого самоврядування
потребуватимуть і людей з новими знаннями, вміннями і навичками. Окрім
того, можливість створення виконавчих органів районних і обласних рад
приведе до значного збільшення кількості посадових осіб місцевого
самоврядування. Хоча і кількість державних службовців на місцях
залишиться значною.
З огляду на вищевикладене, учасники конференції вважають, що в Україні
має бути впроваджена нова філософія підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації кадрів місцевого самоврядування. Система
навчання потребує радикальних змін. Ці зміни мають на меті: поліпшити
якість освітніх послуг, підвищити ефективність та економічну віддачу
діяльності освітніх установ, поліпшити координацію їх зусиль,
забезпечити наступність професій і напрямів підвищення кваліфікації,
зменшити можливості для корупції, підвищити громадську довіру до
місцевого самоврядування, залучити кваліфікованих працівників до роботи
в органах місцевого самоврядування та утримувати їх на цих посадах.
Стратегія підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів
місцевого самоврядування має включати такі складові: визначення мети
Стратегії, основних принципів діяльності в цій сфері; нормативно-правове
забезпечення; завдання державних органів, органів місцевого
самоврядування, об’єднань громадян, інших недержавних інституцій; зміст
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, основні їх
форми, інфраструктуру (інституційні елементи), критерії ефективності та
механізми реалізації.
Вважаємо за доцільне включити до проекту Стратегії підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів місцевого
самоврядування такі положення:
Щодо змісту підготовки кадрів.
Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів
місцевого самоврядування повинна забезпечити його потреби у фахівцях,
які б відповідали зрослим вимогам до цієї категорії працівників. Вона
може включати такі елементи, як відбір молоді, схильної до лідерства,
соціальної та політичної роботи, підготовку фахівців відповідного
освітньо-кваліфікаційного рівня, перепідготовку через здобуття освіти
відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за другою спеціальністю,
підвищення кваліфікації через мережу регіональних центрів,
короткотермінових курсів та семінарів.
1.2. В якості елемента системи навчання кадрів місцевого самоврядування
вважаємо за необхідне запровадити навчання за місцем роботи. Як свідчить
досвід розвинутих демократичних країн, воно забезпечує професійну
перепідготовку кожного урядовця, гнучкість, низьку собівартість і
реалізацію підходу “навчання протягом усього життя”.
Необхідно розробити стратегію навчання кадрів органів місцевого
самоврядування за місцем роботи як частину загальної стратегії. Розробка
цієї стратегії має здійснюватись з урахуванням таких аспектів:
– залучення асоціацій органів місцевого самоврядування;
поєднання всіх потенційних навчальних ресурсів, що пропонують відповідні
організації (професійні об’єднання, вищі навчальні заклади, тренінгові
агентства та інші);
підтримка конкуренції між різними постачальниками навчальних послуг з
метою досягнення найліпшого рівня навчання за оптимальними цінами,
рівний доступ до ринку послуг у сфері муніципального навчання,
регулювання цього ринку через ліцензування державою.
використання власного потенціалу кваліфікованих і досвідчених
працівників для систематичного навчання менш кваліфікованих та менш
досвідчених.
Навчання за місцем роботи має бути погоджено з програмою, яка
виконуватиметься згідно з планами відповідного органу місцевого
самоврядування.
1.3. Слід розвивати та інтенсивно застосовувати дистанційну форму
навчання, заохочувати самостійну роботу службовців з підвищення своєї
кваліфікації. Перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів місцевого
самоврядування повинні проводитися не рідше одного разу на 2 роки. Це
має стати необхідною умовою для посадового підвищення та відповідного
підвищення оплати праці.
1.4. Для оновлення системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів місцевого самоврядування слід вирішити наступні
завдання:
забезпечити реальну самостійність органів місцевого
самоврядування щодо цільового навчання кадрів місцевого самоврядування,
що передбачає їх можливість самостійно визначитись з вибором навчальних
закладів і форм навчання та навчальними програмами, за якими
здійснюється навчання; перепідготовка та підвищення кваліфікації має
стати обов’язковим завданням органів місцевого самоврядування та держави
з відповідним розподілом завдань з їх фінансування;
забезпечити стабільне фінансування системи підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування та
комунальних установ і підприємств за рахунок запровадження обов’язкових
нормативів цільових відрахувань з бюджетів місцевого самоврядування; в
бюджетах органів місцевого самоврядування на ці цілі слід виділяти не
менше 3 % від фонду заробітної плати штатних працівників органу
місцевого самоврядування;
запровадити постійно діючий маркетинг потреб органів місцевого
самоврядування у цільовій підготовці, перепідготовці та підвищенні
кваліфікації кадрів місцевого самоврядування, що дасть можливість
адаптувати навчальні програми до потреб практики.
1.5. Не менш важливою є підготовка викладачів, яка включає аналіз
потреб, формування цілей навчання, методику та навчальні матеріали для
навчання дорослих, кращий європейський досвід у сфері державного
управління, розробку навчальних курсів, а також методи оцінювання
навчальних заходів.
Особливу увагу слід приділяти підбору викладачів.
На всіх формах навчання необхідно поєднувати підготовку фахівців з
економіки, правознавства, управління, інженерних спеціальностей з
набуттям випускниками знань, вмінь і навичок для роботи в органах
місцевого самоврядування. З цією метою поряд з державним дипломом
фахівця в тій чи іншій галузі слід видавати диплом за фахом “Місцеве
самоврядування”.
Відповідно до чинного законодавства навчання кадрів місцевого
самоврядування має бути націлене на постійне зміцнення демократичних
засад української держави, становлення та розвиток громадянського
суспільства, безумовний пріоритет прав людини. Особливе місце в цій
роботі мусить зайняти просвітницька діяльність.
P
R
TH
a
hj?
?
Qними знаннями, вміннями та навичками має володіти кожна категорія
посадовців місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад.
Одночасно треба розробити нові освітньо-кваліфікаційні програми, що
дозволить визначити, чому саме навчати, за допомогою яких освітніх
технологій забезпечити засвоєння знань, формування вмінь і навичок
посадовими особами місцевого самоврядування та депутатами місцевих рад.
Підвищення якості кадрового потенціалу муніципальної служби, яка є
суб’єктом інноваційної культури в сфері управління, вимагає перегляду
програм підвищення кваліфікації і перепідготовки службовців органів
місцевого самоврядування, в яких необхідно виділити такі пріоритети:
– засвоєння основ інноваційного менеджменту;
– освоєння сучасних уявлень про інноваційні процеси в економіці та
механізми реалізації державної науково-технологічної політики;
– оволодіння інструментами реалізації інноваційного розвитку людських
ресурсів;
– включення кожного працівника сфери управління в планову систему
безперервного навчання.
1.10. Добиватися кращої узгодженості програм, запропонованих органами
місцевого самоврядування. Теж саме стосується програм, запропонованих
Національною академією державного управління при Президентові України та
її регіональними інститутами, Академією муніципального управління. З
метою надання програмам навчання кадрів місцевого самоврядування більшої
привабливості, необхідно розробити і впровадити концепцію національного
або міжнародного визнання дипломів. Здобуття таких дипломів має стати
частиною планування кар’єри.
Реалізація європейського вибору вимагає актуалізувати зміст навчання,
ввівши до програми професійної підготовки такі модулі:
– міжнародна політика і політика безпеки, право та інституції ЄС;
– законодавство ЄС та держав-членів ЄС;
– комунікативні навики і основи ведення переговорів;
– ділова мова (одна із офіційних мов ЄС).
Міжнародний обмін досвідом міг би суттєво допомогти навчальним закладам,
які реалізують програму навчання посадовців органів місцевого
самоврядування та депутатів місцевих рад, стати їм ефективнішими і
зробити їхні пропозиції ще привабливішими.
Навчальні програми і плани повинні забезпечити оволодіння студентами
двома-трьома іноземними мовами; молодь повинна мати можливість
паралельно навчатися в європейських вищих навчальних закладах і
одержувати відповідні дипломи.
1.11. Запровадити практику стажування студентів і викладачів за кордоном
з метою вивчення і впровадження зарубіжного досвіду місцевого
самоврядування, сучасних освітніх технологій. Практикувати запрошення
для читання окремих курсів з проблем місцевого самоврядування відомих
спеціалістів, теоретиків і практиків, в тому числі зарубіжних.
2. Щодо нормативно-правової бази.
2.1. Постійно удосконалювати чинне законодавство щодо системи
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для органів
місцевого самоврядування.
2.2. Опрацювати та законодавчо закріпити загальнонаціональний стандарт
кадрового забезпечення місцевого самоврядування на всіх організаційних
рівнях з урахуванням вимог сучасності. При цьому слід врахувати
міжнародні зобов’язання України щодо приведення українських стандартів
кадрового забезпечення місцевого самоврядування у відповідність до
європейських.
2.3. Розробити і закріпити в законі механізми постійного оновлення
стандартів муніципальної освіти. Такий механізм серед іншого повинен
працювати на забезпечення рівноправної участі у навчанні уповноважених
державних установ, політичних партій, місцевих громад тощо.
2.4. Посилити соціальний захист працівників органів місцевого
самоврядування та їх захист від залучення до виборчих кампаній, від
необгрунтованих звільнень, зокрема, в тих випадках, коли відбуваються
переобрання місцевих політиків до керівництва органів місцевого
самоврядування.
3. Щодо організаційних та інституційних проблем.
3.1. Створити загальнонаціональний інформаційно-координаційний центр та
добровільну мережу навчальних організацій за принципом Європейської
мережі навчальних закладів для органів місцевої та регіональної влади
(ENTO).
3.2. Для участі у навчанні кадрів місцевого самоврядування слід надалі
залучати вищі навчальні заклади України. Умовами такого залучення
повинні бути наступні:
заклад має бути широко визнаним і сприйнятим органами місцевого
самоврядування;
органи місцевого самоврядування повинні мати можливість брати участь у
розробці та коригуванні навчальних програм;
витрати на навчання в цих навчальних закладах повинні бути співставні з
перевагами;
навчальний курс має бути найвищої якості та охоплювати як теоретичні,
так і практичні аспекти управління;
має існувати незалежна моніторингова група, до обов’язків якої входив би
нагляд за якістю програм навчання, оцінка роботи викладацького складу та
запрошених доповідачів.
3.3. Створити Інтернет-сторінку, яка б містила дані про
пропозиції щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
кадрів та забезпечувала б органи місцевого самоврядування усією
необхідною інформацією про навчальні програми та про те, як налагодити
контакти з тими, хто надає освітні послуги.
3.4. Невід’ємною складовою процесу вдосконалення технологій навчання
повинно стати широке використання практичного тренінгу відповідно до
завдань досягнення необхідного рівня компетенції посадових осіб
місцевого самоврядування різних категорій, депутатів місцевих рад.
3.5. Започаткувати і періодично проводити регіональні, міжрегіональні та
загальноукраїнські конкурси на кращий підручник та посібник для системи
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів місцевого
самоврядування. За результатами конкурсів здійснювати відповідні
публікації.
4. Механізм розробки та реалізації Стратегії.
4.1. Оскільки Президент України є гарантом дотримання Конституції
України та здійснює функції загальнонаціонального арбітра щодо
узгодження діяльності органів всіх гілок публічної влади, а також
спрямовує державну кадрову політику, було б доцільним, щоб з ініціативою
розробки Стратегії виступили структури, які діють при Президентові
України (Секретаріат Президента України, Національна академія державного
управління при Президентові України, Фонд сприяння місцевому
самоврядуванню України).
4.2. Безпосередньо розробку Стратегії могла б здійснювати робоча група,
утворена Програмовою радою з розвитку місцевого самоврядування
Стратегічної ради з розвитку державної політики при Президентові
України. До складу цієї групи слід включити представників
Головдержслужби України, Міністерства освіти і науки України,
Національної академії державного управління при Президентові України,
Академії муніципального управління, асоціацій органів місцевого
самоврядування, неурядових організацій, незалежних експертів тощо.
4.3. Після розробки проекту Стратегії він має бути винесений на розгляд
Програмової ради, потім — Стратегічної ради, яка в установленому порядку
подасть згаданий проект Президентові України. Проект Стратегії доцільно
затвердити Указом Президента України.
4.4. Необхідно передбачити організаційні, фінансові,
матеріально-технічні, інформаційні та інституційні механізми реалізації
Стратегії. Особливу увагу звернути на забезпечення фінансування за
рахунок коштів Державного бюджету України цільової програми державної
підтримки підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів
місцевого самоврядування.
Розробка та реалізація Стратегії дасть можливість:
всім посадовим особам місцевого самоврядування та депутатам місцевих рад
своєчасно отримувати належну підготовку у різних навчальних закладах,
формах освіти та за різними програмами;
підготувати потрібну кількість фахівців для територіальних громад;
проводити перепідготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб
органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад різних рівнів
не рідше, ніж один раз на 2 роки;
постійно надавати інформаційно-консультативні послуги посадовим особами
та депутатам місцевих рад різних рівнів;
забезпечити диференційований підхід до навчання кадрів з урахуванням
особливостей кожної категорії тих, хто навчається.
Важливим пріоритетом якісного оновлення освітнього процесу є нові
підходи до організації атестації муніципальних службовців. Оцінка
засвоєння знань службовцями органів місцевого самоврядування може
здійснюватися в процесі щорічної оцінки їх діяльності. Щорічна оцінка,
як складовий елемент атестації, мотивуватиме службовців на прирощення
нових знань, навичок та вмінь.
Якісне заповнення вакантних посад потребує створення методики, техніки і
технології вхідної атестації та завдань для фахових випробувань.
Реалізація цих стратегічних концептуальних засад підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів місцевого
самоврядування стане своєчасним та масштабним кроком у зміцненні
місцевого самоврядування, розвитку кадрового потенціалу держави.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
