.

Консультативно-дорадчі органи при президентові України з питань державної муніципальної політики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
227 4256
Скачать документ

Консультативно-дорадчі органи при президентові України з питань
державної муніципальної політики

Здійснення Президентом конституційних функцій і повноважень у сфері
державної муніципальної політики практично неможливе без відповідних
консультативно-дорадчих органів, які акумулюють у цій сфері науковий і
практичний досвід.

Загальні питання консультативно-дорадчих органів при Президентові
України ще недостатньо висвітлені наукою і тому тут часом панує чиста
емпірика. Хоча насправді ці органи – важливе доповнення, за
класифікацією Н. Нижник, до стратегічного блоку служб Адміністрації
Президента України.

У той же час слід зазначити, що консультативно-дорадчі органи при
Президентові України побудовані переважно на бюрократичних засадах: в
них чільне місце займають чиновники-урядовці. Така практика могла
безболісно існувати поки не почалась суспільно-політична структуризація,
наука не виділилась у самостійну соціальну інституцію і т.д.

Сьогодні в умовах реалізації стратегії Президента України щодо
європейського вибору України необхідно змінювати підходи до формування
консультативно-дорадчих органів при главі держави. У структурному
відношенні ідеальним було б встановлення в цих органах трипартизму,
тобто рівного представництва трьох частин цих органів: від урядовців,
органів самоврядування та громадськості, фахівців-науковців, причому
різних наукових шкіл. Це була б гарантія від надмірної формалізації в їх
діяльності, а також – гарантія пошуку інноваційних рішень, підходів
тощо, яких так бракує сьогодні.

Дуже важливо, щоб в консультативно-дорадчих органах при Президентові
України були ширше представлені сільські, селищні і міські (міст
районного значення) голови, депутати місцевих рад. Не слід лякатися,
якщо у складі цих органів будуть прихильники різних концепцій місцевого
самоврядування, що само по собі є нормальною умовою змагальності в їх
роботі.

Зрозуміло, що реорганізація консультативно-дорадчих органів при
Президентові України додасть багато корисного, нового в роботі
Адміністрації Президента, але практичні результати їх діяльності,
упевнені, перевершать найкращі сподівання.

1. Національна Рада з узгодження діяльності загальнодержавних і
регіональних органів та місцевого самоврядування

Створення Національної Ради, вважає Президент України, “це, без
перебільшення, етапний крок, що має принципове значення і справить
довготривалий вплив на всі сторони життя нашого суспільства. …в рамках
нової Ради є можливості консолідації зусиль, позицій і – що не менш
важливо – відповідальності усіх гілок влади, органів місцевого
самоврядування та широкої громадськості”.

25 січня 2001 р. було затверджено Положення про неї, яким врегульовано
основні питання її організації та діяльності.

Національна Рада стала спадкоємницею двох консультативно-дорадчих
органів при Президентові України — Ради регіонів та Координаційної ради
з питань місцевого самоврядування, які на той час виконали свою
політичну роль. Її назва пов’язана з тим, що Раду “сформовано не для
когось і не під когось, а заради нашої загальної, всенародної справи –
державотворення, утвердження реального народовладдя”.

У межах здійснення Президентом державної муніципальної політики
основними завданнями Національної Ради є розгляд питань
загальнодержавного та регіонального значення, розроблення та внесення
пропозицій щодо:

1) узгодження функціонування і взаємодії органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, раціональної побудови їх системи,
здійснення державної регіональної політики;

2) пріоритетів збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів,
розвитку їх ресурсного, економічного і науково-технічного розвитку;

3) забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України,
актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що стосуються
розвитку місцевого самоврядування;

4) ефективного функціонування фінансової та бюджетної системи на місцях;

5) інших питань місцевого самоврядування, що мають важливе значення для
вирішення суспільно-політичних та соціально-економічних питань у
державі.

Як і кожен консультативно-дорадчий орган при Президентові України,
Національна Рада для виконання покладених на неї завдань наділяється
певними правами. Згідно з Положенням про неї Рада має право:

отримувати в установленому порядку від органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
необхідні матеріали та інформацію;

утворювати у разі потреби тимчасові комісії, експертні та робочі групи,
залучати в установленому порядку до участі в їх роботі посадових осіб
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівників
підприємств, установ і організацій, вчених та фахівців;

користуватися в установленому порядку інформаційними банками даних
органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Головою Національної Ради ex-oficio є Президент України; він утворює її
у складі заступників Голови, Секретаря та членів Національної Ради.
Засідання Ради скликаються Президентом України або за його дорученням
одним із заступників Голови Ради.

Порядок денний засідання Національної Ради формується Секретарем Ради на
основі пропозицій членів Ради, схвалених Головою Національної Ради.
Рішення Національної Ради оформляються протоколами, які підписує Голова
Національної Ради. Ці рішення є обов’язковими для розгляду органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Розгляд питань, що потребують попереднього обговорення або оперативного
вирішення, здійснюється Президією Національної Ради, яка формується
Головою Національної Ради з числа членів Ради. Забезпечення діяльності
Національної Ради та її Президії здійснює Секретаріат Ради, що входить
до складу Адміністрації Президента України.

Отже, за своїми політико-правовими параметрами Національна Рада дійсно є
унікальним консультативно-дорадчим органом при Президентові України.

2. Комісія з питань адміністративно-територіального устрою

З огляду на складність проблем реформування
адміністративно-територіального устрою України Президент створив у 2000
р. дану Комісію та затвердив Указом від 30 жовтня ц.р. положення про
неї. По суті, це консультативно-дорадчий орган ad hoc, який міг би бути
й тимчасовою комісією Національної Ради з узгодження діяльності
загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування.

За своїм статусом Комісія значно нижчий за правовим статусом
консультативно-дорадчий орган, ніж та ж Національна Рада: її Голову
затверджує Президент України, а рішення Комісії обов’язкові для розгляду
тільки центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.
Отже, Комісія не може направляти свої рішення вищим органам державної
влади, хоча питання адміністративно-територіального устрою відносяться
саме до їх компетенції.

?????$????анами місцевого самоврядування, а також з Державною комісією з
проведення в Україні адміністративної реформи, іншими дорадчими та
консультативними органами при Президентові України. Для допомоги
Президенту у здійсненні державної муніципальної політики на Комісію
покладаються такі завдання:

підготовка пропозицій щодо приведення у відповідність з Конституцією
України мережі селищ та селищ міського типу, а також системи рад у
населених пунктах;

вивчення можливостей проведення укрупнення сільських територіальних
громад та внесення відповідних пропозицій;

організація вивчення іноземного досвіду формування системи
адміністративно-територіального устрою та розв’язання проблем у цій
сфері;

підготовка та експертиза проектів нормативно-правових актів з питань
адміністративно-територіального устрою.

Очевидно, що питання здійснення Президентом державної муніципальної
політики тільки частково, а часом взагалі опосередковано торкаються
діяльності цієї Комісії. Але без проведення реформи
адміністративно-територіального устрою Україна не може мати сучасну,
відповідну європейському вибору територіальну організацію місцевого
самоврядування.

3. Національна рада з питань адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу

Цей консультативно-дорадчий орган було створено Указом Президента від 30
серпня 2000 р. з метою забезпечення входження України до європейського
правового простору, гармонізації законодавства України з нормами та
стандартами Європейського Союзу, координації діяльності з цих питань
органів державної влади. Даний Указ є одним з фактичних підтверджень
того, що курс Президента щодо європейського вибору України має під собою
певну організаційно-правову основу.

Історія гармонізації законодавства України про місцеве самоврядування із
стандартами ЄС офіційно почалася із ратифікації у 1997 р. Європейської
хартії місцевого самоврядування. Хоча практично ще раніше європейський
досвід законодавчого регулювання питань місцевого самоврядування
старанно вивчався й застосовувався.

Відповідно до вищезгаданого Указу Президента основними завданнями
Національної ради є підготовка пропозицій з питань:

про виконання зобов’язань України щодо зближення чинного і майбутнього
законодавства України із законодавством ЄС, передбачених Угодою про
партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом та
його державами-членами;

визначення пріоритетних напрямків розвитку законодавства України з
урахуванням норм і стандартів Європейського Союзу;

забезпечення координації здійснюваних органами державної влади заходів
щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС, сприяння їх
взаємодії у цій сфері;

забезпечення аналізу та узгодження проектів законів та інших
нормативно-правових актів у пріоритетних сферах адаптації законодавства
України до законодавства ЄС.

Національну раду з адаптації законодавства очолює Президент України; він
затверджує її склад. Рада має право затверджувати свій регламент роботи.

Хоча Національна рада з питань адаптації законодавства має на перший
погляд опосередковане значення для здійснення Президентом державної
муніципальної політики, тим не менш її роль у цій сфері не варто
применшувати. Очевидно, що після її створення ця Рада повинна була
займатись загальними питаннями адаптації українського законодавства до
стандартів ЄС. Оскільки Рада має право створювати тимчасові робочі та
експертні групи, то було б справедливо, якби була створена тимчасова
робоча група з питань адаптації норм українського законодавства про
місцеве самоврядування до законодавства ЄС з урахуванням досвіду його
держав-членів.

На наш погляд, з урахуванням європейського вибору України статус і роль
даної Ради повинні бути підвищені шляхом розширення її повноважень та
збільшення її персонального складу.

4. Інші форми консультування Президента України

Однією з таких форм є, наприклад, робочі групи. Так, відповідно до Указу
Президента “Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в
Україні” 2001 р. з представників Верховної Ради України, Адміністрації
Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх об’єднань,
провідних вчених створено робочу групу з підготовки пропозицій щодо
розвитку місцевого самоврядування. Указом встановлено, що основними
завданнями зазначеної робочої групи є:

– аналіз проблемних питань розвитку місцевого самоврядування в Україні,
підготовка і внесення пропозицій щодо їх вирішення;

– комплексна підготовка та опрацювання проектів законів з питань
удосконалення засад місцевого самоврядування в Україні, зокрема щодо
чіткішого розмежування функцій, повноважень і відповідальності органів
місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади,
визначення правового статусу комунальної власності, спільної власності
територіальних громад, а також з питань володіння, використання та
розпорядження землями та природними ресурсами місцевого значення;

– залучення в установленому порядку до підготовки та опрацювання
проектів законів з питань удосконалення основ місцевого самоврядування в
Україні іноземних фахівців;

– вивчення причин проблемних ситуацій, що склалися в окремих областях
України у відносинах між органами місцевого самоврядування та місцевими
органами виконавчої влади, внесення пропозицій щодо попередження
виникнення таких ситуацій та поліпшення взаємодії між органами місцевого
самоврядування та органами державної влади;

– підготовка та внесення пропозицій щодо посилення державного контролю
за виконанням органами місцевого самоврядування, органами державної
влади, юридичними особами та громадянами актів законодавства про місцеве
самоврядування;

– аналіз стану реалізації Україною міжнародних зобов’язань щодо розвитку
місцевого самоврядування, внесення пропозицій щодо забезпечення
безумовного їх виконання, створення чіткої системи інформування
відповідних структур Ради Європи, міжнародних організацій про виконання
Україною зазначених зобов’язань.

Глава держави періодично консультується і радиться з тих чи інших питань
державної муніципальної політики з представниками органів державної
влади та органів місцевого самоврядування під час робочих поїздок в
регіони, а також під час прийомів керівників відповідних органів з
регіонів тощо. До інших форм консультування Президента з питань
державної муніципальної політики можна віднести також його зустрічі з
представниками муніципального руху, вченими-муніципалістами і т.д. Таким
чином, Президент отримує інформацію про проблеми реалізації даної
політики, як то кажуть, з перших рук.

Заради інтересів людини, суспільства, держави. Виступ Президента
України Л.Д. Кучми на засіданні Національної Ради з узгодження
діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого
самоврядування 27 грудня 2000 р. // Президентський вісник. – № 1. – 6
січня 2001 р.

Там же.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020