Інституалізація професійної підготовки вищих керівних кадрів відповідно
до сучасних потреб
Сучасний етап суспільного розвитку України характеризує розвиток
демократії, який відображається у зростанні політичної конкуренції як на
вищих, так і на нижчих щаблях державної влади. У таких умовах виникає
нагальна потреба створення довготривалої системи розвитку компетенції
вищих керівних кадрів. Перед урядами багатьох розвинених країн світу
поставала ця комплексна проблема, і в більшості випадків найбільш дієвим
розв’язанням було створення спеціалізованої програми відбору, підготовки
та працевлаштування вищих керівних кадрів.
На даний момент на вищих керівних посадах органів виконавчої влади в
Україні немає достатньої кількості професіоналів, котрі могли б
компетентно організовувати роботу з підтримки структур, які
безпосередньо обслуговують уряд, надавати послуги з підготовки
політичних рішень та запровадження їх у дію. На адміністративні посади у
центральних органах виконавчої влади в Україні часто потрапляють люди,
не здатні до стратегічного бачення і осмислення процесів, визначення
цілей і аналізу засобів їх досягнення.
З іншого боку, в Україні відсутній механізм цільової підготовки вищих
керівних кадрів, який би, з одного боку, забезпечив максимальну
відповідність кандидата на посаду до вимог профілю посади, а з іншого
боку – гарантував прихід найбільш відповідних і перспективних
випускників саме на ключові посади у вищому керівництві, а не в інші
структури (такі як великий бізнес). Існуюча система підготовки кадрового
резерву для вищих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування практично не використовується за своїм призначенням. Нею
не користуються при призначенні людей на посади, а саме призначення
відбувається не за критерієм компетентності чи досвіду.
Внаслідок дефіциту компетентних вищих керівних кадрів відбувається
постійне перетягування наявних експертів у партійні органи, що має
руйнівні наслідки у разі суттєвих змін політичної кон’юнктури. В
результаті – кожна політична сила, що заново приходить до влади, змушена
проводити кадрову політику майже з нуля. А загалом для суспільства ця
ситуація виражається у браку сталості державної політики, відсутності
достатньо обґрунтованих і системно виважених політичних рішень, які б
допомагали розвивати різноманітні сфери життя держави.
На вищих рівнях державного адміністрування відсутні «носії змін» – люди,
які б професійно і відповідально могли б проводити необхідні
інституційні зміни, надавати послуги Президентові України та
Прем’єр-Міністрові України, сприяти впровадженню урядових програм,
забезпечувати координацію роботи уряду. Це особливо контрастує з новою
потребою поступового переходу на виконання управлінських функцій на
основі європейських демократичних стандартів.
Внаслідок цього існує потреба налагодження сталого механізму професійної
підготовки вищих керівних кадрів відповідно до сучасних потреб.
Основними зацікавленими сторонами такої системи є: Секретаріат
Президента України, Секретаріат КМУ, міністерства, державні комітети,
інші ЦОВВ, ГУДС, ОДА, ВРУ, апарати виконкомів рад та органи місцевого
самоврядування – тобто, організації, які надають публічні послуги.
Основними зацікавленими суспільними групами такої системи є: громадяни
України, бізнес-структури (інвестори), асоціації і НДО, профспілки,
політичні партії – представники українського суспільства, які є
споживачами публічних послуг, наданих зацікавленими сторонами.
У зацікавлених сторін наявні потреби, задоволення яких можливе шляхом
створення системи цільової підготовки фахівців. Зокрема, в органах
державної влади та місцевого самоврядування потрібні компетентні
спеціалісти для здійснення підготовки аналітичних, довідкових й інших
матеріалів (аналітичних записок, доповідей, протокольних рішень тощо),
розгляд яких відбувається на засіданнях рад, комітетів тощо. При цьому
підготовка таких матеріалів вимагає правильного висвітлення суті питання
чи проблеми, докладного аналізу та конкретних пропозицій щодо його
розв’язання. Потрібні також спеціалісти, котрі можуть забезпечити плідну
і ефективну підтримку політиків (зокрема, для доповідей і презентацій)
відповідними стратегічними ідеями, пропозиціями, аргументами, а також –
дієвими демонстраційними матеріалами (діаграмами, таблицями тощо).
Потрібні також експерти, які здатні підтримувати ефективну комунікацію з
громадськістю, результативно працювати з цільовими аудиторіями в
суспільстві, якісно інформувати основні суспільні групи про досягнення і
плани своїх організацій, зокрема, через професійну роботу з засобами
масової інформації. Є потреба у досвідчених спеціалістах, здатних
забезпечити адекватну і результативну кадрову політику, зокрема, через
оптимізацію процесів відбору, найму та звільнення і кар’єрного зростання
на основі критерію компетенції. І найбільш необхідним типом спеціалістів
є експерти, здатні до вироблення стратегій розвитку держави і
суспільства загалом і в окремих аспектах, а також спроможні координувати
впровадження цих стратегій на всіх етапах.
Відсутність програми цільової підготовки вищих керівних кадрів призведе
до подальшого нівелювання критерію компетентності у відношенні до
державної служби, ще більшого вимивання кваліфікованих спеціалістів та
збільшення безсистемності у прийнятті політичних рішень та їх
запровадженні.
Як правило, закордонні програми підготовки вищого керівництва (senior
public service), в таких країнах як США, Великобританія, Франція,
Німеччина, Данія, Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо готують
спеціалістів для роботи в уряді і інших вищих органах державної влади в
якості авторів документів, необхідних для прийняття політичних рішень і
водночас в якості тих, хто забезпечує реалізацію прийнятих стратегій
[Див. Посилання]. При цьому такі експерти більше задіяні в управлінській
діяльності і менше – в розв’язанні технічних, вузько-фахових питань.
Їхня діяльність здебільшого не зводиться до якогось одного сектору і є
міжміністерською. У вертикальному вимірі вони виступають сполучною
ланкою між політичним рівнем (прийняття рішення) та виконавчим
(реалізація обраної стратегії).
Вище керівництво в більшості розвинених країн складає особливий
підрозділ державних службовців, які покликані бути лідерами для цілої
структури державної служби завдяки їхньому стратегічному баченню,
ефективності, моральним принципам та інновативності. Внаслідок цього як
окрема група в структурі державної служби вони отримують ширші
можливості (згідно з рейтингом), особливі умови працевлаштування
(включно з суттєво вищим рівнем зарплати), але разом з тим – повинні
відповідати строгим стандартам якості роботи та особистої поведінки. Як
правило, вимоги до цього підрозділу держслужбовців вищі, ніж до інших, і
тому вони мають суттєво менший рівень гарантованості роботи на вищій
керівній посаді. Більше того, заохочується їх пересування посадами з
метою отримання ширшого досвіду, розвитку їхньої корпоративної
ідентичності та співпраці.
Зміст і методи навчання в системі професійної підготовки вищих керівних
кадрів слід привести у відповідність до сучасних стандартів розвитку
системи демократичного врядування в умовах громадянського суспільства,
багатопартійності, ринкової економіки та європейського вибору України.
Потрібні якісно нові освітньо-кваліфікаційні послуги, які базуються на
найсучасніших методах професійної освіти (тренінги, семінари, ситуаційні
вправи тощо) у поєднанні із закріпленням набутих навичок і вмінь під
час стажувань і з огляду на підготовку учасників до зайняття конкретних
посад. Правильна організація професійної підготовки вищих керівних
кадрів повинна забезпечити достатньо індивідуалізований підхід у
навчанні, турботу про особистісний ріст учасників, створення
індивідуальних кар’єрних профілів випускників.
Дуже важливим є відбір найбільш відповідних до вимог майбутніх посад
претендентів, з чітко вираженими лідерськими здібностями, стратегічним
мисленням, здатністю до ефективного управління проектами, спрямованістю
на результат. Важливим елементом системи є також залучення здебільшого
практиків до процесу викладання. Сам метод викладання повинен бути
позбавленим теоретизування, а натомість точково спрямованим на
формування чітко ідентифікованих навичок і вмінь, за аналогією з
бізнес-школами. Зацікавлені сторони отримують низку додаткових
можливостей, надсилаючи практиків до викладання – більше можливостей
адекватно відібрати претендентів на посади, чіткіше і безпосередніше
формулювання власних кадрових запитів тощо.
Професійна підготовка вищих керівних кадрів повинна проводитися не за
схемою готування конкретної людини на конкретну посаду, а з огляду на
базу вакантних посад і за результатами навчання. Випускники з найвищим
рейтингом матимуть найбільшу свободу вибору посади для себе. З огляду на
цільове спрямування програми не виглядає потрібним видавати випускникам
дипломів, внаслідок того, що суттю цієї системи є забезпечення саме
державних структур компетентними вищими керівними кадрами.
Основні особливості та етапи системи професійної підготовки вищих
керівних кадрів зображено на рисунку:
Рис. 1. Схема системи професійної підготовки вищих керівних кадрів
??$? ?Стратегія задоволення потреб зацікавлених сторін ґрунтується на
формуванні партнерства інституцій, які займатимуться професійною
підготовкою вищих керівних кадрів з основними зацікавленими сторонами на
всіх етапах запровадження програми підготовки вищих керівних кадрів.
Найважливішими процесами в системі підготовки вищих керівних кадрів є
такі:
Визначення потреб зацікавлених сторін і їх постійний моніторинг.
Визначення переліку посад, на зайняття яких здійснюватиметься підготовка
вищих керівних кадрів на основі аналізу потреб зацікавлених сторін.
Створення і ефективна підтримка бази вакансій посад (БВП) для вищих
керівних органів влади (зацікавлених сторін).
Формування замовлення на основі бази вакансій посад.
Створення комісій для відбору учасників програми.
Розробка «каналів вступу» учасників.
Розробка вступних випробувань.
Розробка навчальної програми (зміст навчання, стажування, оцінювання).
Розробка адекватних методик атестації та рейтингування учасників
програми.
Працевлаштування.
Зацікавлені сторони, зі свого боку, долучаються до процесу підготовки
вищих керівних кадрів через такі форми діяльності:
безпосередня участь у навчальному процесі шляхом надання власних
фахівців, тренерів тощо для проведення теоретичних і практичних занять,
семінарів чи тренінгів;
організація стажування учасників програми у своїх організаціях і
допомога у влаштуванні їх на стажування у інших вищих органах виконавчої
влади України та органах місцевого самоврядування;
інформування керівництва програми про зміни вакансій посад, виникнення
нових запитів тощо у процесі підготовки вищих керівних кадрів;
інформування про існуючі проблеми для проведення фахових досліджень
учасників програми, результатом яких стануть ситуаційні вправи (case
studies) для працівників вищих органів виконавчої влади України та
органів місцевого самоврядування.
Процес відбору учасників передбачає цільові набори, співвіднесені з
наявними вакансіями посад, які уточнюються протягом періоду програми.
Кваліфікаційні комісії, які створюються для відбору учасників, повинні
бути достатньо незалежними, для чого виглядає логічним забезпечити
присутність представників зацікавлених сторін («замовників») та
незалежних експертів (в т. ч. – психологів), з рівним правом голосу.
Члени кваліфікаційних комісій здійснюють оцінку потенційних учасників за
спеціально розробленою шкалою. Письмова частина процесу відбору повинна
бути закодована, для забезпечення достатнього рівня анонімності і
об’єктивності.
Виділяються три основні категорії вступників на програму професійної
підготовки вищих керівних кадрів:
Особи, які перебували на обраних посадах у органах місцевого
самоврядування не менше 4 років;
Державні службовці II, III, та IV (на регіональному рівні) категорій;
Громадяни України, що мають вищу освіту та стаж практичної роботи не
менше восьми років.
Навчальна програма підготовки вищих керівних кадрів у системі
професійної підготовки вищих керівних кадрів повинна передбачати
підготовку учасників з огляду на наступні змістовні напрями:
Інструменти демократичного врядування. Учасники мають оволодіти
інструментами демократичного врядування для застосування в умовах
ринкової економіки та політичної конкуренції.
Управління територіальним розвитком. Учасники мають оволодіти принципами
побудови ефективної системи взаємодії влади та основних суспільних груп
на місцевому рівні.
Європейські справи. Учасники мають закріпити практичні вміння
взаємовідносин з органами врядування Європейського союзу.
Після опанування вступної частини курсу учасники повинні пройти
практичне стажування в органах державної влади та місцевого
самоврядування країн Європейського Союзу та органах державної влади та
місцевого самоврядування України. І лише після стажування проводиться
поглиблене вивчення предметів.
Механізм рейтингування є одним з найголовніших засобів підвищення
мотивації, позаяк найвищі за рейтингом випускники програми мають суттєво
більшу свободу вибору посад з БВП. За умови об’єктивності рейтингу
замовники будуть зацікавлені у створенні суттєво кращих умов для
найвищих за рейтингом випускників програми професійної підготовки вищих
керівних кадрів. Мотивуючим чинником виступає також і те, що у програмі
задіяні практики, які можуть безпосередньо передати досвід, а також і
те, що після закінчення програми і отримання результатів усіх оцінювань
складається індивідуальний кар’єрний профіль випускника програми.
Головним принципом, який забезпечує ефективну роботу механізму
працевлаштування випускників програми, є постійне узгодження і
моніторинг потреб у вищих керівних кадрах.
Зарубіжний досвід демонструє, що для підвищення відповідальності у
процесі діяльності вищих керівних кадрів у процес підготовки слід
вводити елементи формування особистих принципів і норм випускників.
Особливо корисним для цього елементу підготовки є використання методики
ситуаційних вправ, які дозволяють краще унаочнити найкращу лінію
поведінки у конкретних проблемних ситуаціях, щоб бути готовим до
розв’язання серйозних моральних та майнових конфліктів.
З огляду на вищенаведені міркування можна бачити, що аналіз ситуації з
професійною підготовкою вищих керівних кадрів у розвинених країнах та
Україні, а з іншого боку – наявність незадоволеної нагальної потреби
державної служби України у високо компетентних вищих керівних кадрах,
потребують прийняття фундаментальних політичних рішень і запровадження
принципово нової та ефективної системи професійної підготовки вищих
керівних кадрів.
Посилання
The 2004 Public Service Senior Management Conference Papers –
HYPERLINK “http://pssm.ssc.govt.nz/2004/paper/”
http://pssm.ssc.govt.nz/2004/paper/
A Cross-Jurisdictional Scan of Practices in Senior Public Services:
Implications for New Zealand – HYPERLINK
“http://www.ssc.govt.nz/display/document.asp?docid=4477&pageno=10”
http://www.ssc.govt.nz/display/document.asp?docid=4477&pageno=10
Dobel J. P. The Value of Memoirs. The Odyssey of Senior Public Service:
What Memoirs Can Teach Us // Public Administration Review. – № 1 (63) –
January 2003. – P. 16-29.
Horton S., Hondeghem A., Farnham D. Competency Management in the Public
Sector: European variations on a theme. – Amsterdam: IOS Press; Brussel:
IIAS, 2002. – 208 p. – HYPERLINK
“http://soc.kuleuven.be/sbov/eng/pub/se030301.htm”
http://soc.kuleuven.be/sbov/eng/pub/se030301.htm
Managing the Senior Public Service // Public Management Gazette. – № 6.
– September 1997. – P. 1-8. – HYPERLINK
“http://www.oecd.org/dataoecd/62/6/1900113.pdf”
http://www.oecd.org/dataoecd/62/6/1900113.pdf
Przejrzysty samorz?d. Podr?cznik dobrych praktyk. Pod red. C.
Trutkowskiego. – WN “Scholar”, Warszawa. – 2006. – 239 s.
Senior Public Service: High Performing Managers of Government –
HYPERLINK
“http://www1.worldbank.org/publicsector/civilservice/epublishdocs/SPS%20
note%201216.pdf”
http://www1.worldbank.org/publicsector/civilservice/epublishdocs/SPS%20n
ote%201216.pdf
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»
Державні службовці другої категорії, які мають стаж державної служби не
менше двох років – посади заступників керівника Адміністрації Президента
України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України,
заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників
структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України,
секретаріатів постійних комісій Верховної Ради України,
Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів
України, радників та помічників Президента України, Голови
Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, заступників
міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу
Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших
центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів
України, першого заступника Постійного Представника Президента
України в Республіці Крим, перших заступників глав обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші
прирівняні до них посади (ст. 25 Закону України «Про державну службу»).
Державні службовці третьої категорії, які мають стаж державної служби
не менше двох років – посади заступників керівників структурних
підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалістів,
експертів, консультантів Адміністрації Президента України,
Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів
України, заступників Постійного Представника Президента України в
Республіці Крим, заступників глав обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, представників
Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя,
начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та
інших центральних органів державної виконавчої влади та інші
прирівняні до них посади (ст. 25 Закону України «Про державну службу»).
Державні службовці регіональних органів виконавчої влади четвертої
категорії, які мають стаж державної служби не менше двох років (ст. 25
Закону України «Про державну службу»).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
