Актуальні проблеми розвитку місцевого самоврядування в Україні
Частиною історичної реальності, яка склалася в Україні за роки
незалежності, є місцеве самоврядування. Воно стало могутнім рушієм
економічних та соціальних перетворень, виявом ініціативи мас.
В Україні підготовлено значну кількість нормативних актів, які сприяють
розв’язанню широкого кола проблем. Але подальший розвиток місцевого
самоврядування зумовлює необхідність прийняття низки принципово нових
законодавчих актів, спрямованих на створення економічних, фінансових та
інших передумов для реального впровадження принципів місцевого
самоврядування.
Нині невідкладною справою є внесення змін і доповнень до Закону України
“Про місцеве самоврядування в Україні”. Загалом цей закон відповідає
принципам місцевого самоврядування, проголошеним в Європейській
Хартії про місцеве самоврядування. Однак, діюча модель компетенції
органів місцевого самоврядування не узгоджується з окремими вимогами
Конституції України. Це породжує непорозуміння у взаємовідносинах
представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування.
Необхідною умовою успішного проведення муніципальної реформи є розробка
нових законів, у тому числі й стосовно проблем
адміністративно-територіального устрою.
Без удосконалення територіальної організації державної влади та
місцевого самоврядування, вирішення проблем випереджаючого розвитку,
подолання втрат економіки та соціальної сфери неможливе.
Центральним питанням для місцевого самоврядування є реалізація
конституційних положень про територіальні громади. Базовий закон про
місцеве самоврядування досить уривчасто торкається проблем природи
територіальної громади, що ускладнює їх подальший розвиток.
Саме розробкою проекту закону про територіальні громади займаються зараз
експерти Товариства науковців по сприянню муніципальній реформі,
Асоціації міст України, Спілки лідерів місцевих та регіональних влад
України за підтримки Світового Банку. Нині здійснюється процес
порівняння різних експертних позицій, проводиться ґрунтовний аналіз
пропозицій до проекту Закону “Про територіальну громаду”.
еформи є бюджетна реформа. Бюджетна політика України, особливо в другій
половині 90-х років, увійшла в глибоку суперечність з Конституцією
держави, законодавством про місцеве самоврядування та іншими законами.
Основою для поступового зміцнення місцевих фінансів є децентралізований
варіант міжбюджетних відносин. Модель, побудована на централізованому
розподілі ресурсів серед регіонів сьогодні вже застаріла і неефективна.
Проте центральна, регіональна і місцева влади не мають єдиного
узгодженого підходу до того, яким чином має здійснюватися бюджетна
реформа.
Вже зрозуміло, що бюджетна реформа буде складною і тривалою. Прикладом
для нас може стати досвід Польщі, де згідно концепції адміністративної
реформи повна бюджетна автономія органів місцевого самоврядування буде
введена лише у 2002 році.
Попередньо необхідно врегулювати правовий статус центральних і місцевих
органів виконавчої влади, а також статус і функції органів місцевого
самоврядування як на рівні територіальних громад, так і на регіональному
рівні.
Експерти говорять про необхідність розробити та прийняти закон “Про
делеговані повноваження”, в якому було б визначено перелік цих
повноважень, основні принципи їх фінансування та відповідальності за їх
виконання. Актуальність розробки та прийняття цього закону зумовлена
відсутністю правового регулювання застосування в практичній
нормотворчій та правозастосовчій діяльності органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування реалізації делегованих повноважень.
Така ситуація заважає ефективно виконувати місцевими органами влади свої
функції, стримує проведення адміністративної реформи, в тому числі в
частині децентралізації послуг населенню. Окрім цього відсутність
системи контролю за використанням делегованих повноважень створює
підґрунтя для зловживання місцевими державними та муніципальними
чиновниками своїм службовим становищем.
Таким чином через прийняття необхідних законодавчих актів здійсниться
поступове, поетапне реформування міжбюджетних взаємовідносин.
Надання органам місцевої влади більшої бюджетної самостійності стане
істотним чинником підвищення ефективності функціонування державної
влади, державного управління в цілому та місцевого самоврядування. Це
позитивно позначитися на культурі управління та психології
управлінських кадрів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
