РЕФЕРАТ:
На тему:
Жіночий, чоловічий та дитячий манікюр.1. Жіночий манікюр
Анатомічне у шкірі рук майже немає сальних залоз; долоні покриті
товстішим роговим шаром. У шкірі долонь є багато потових залоз. Крім
того, вона і особливо пальці дуже чутливі, тому що мають значну
кількість нервових закінчень.
Гігієнічний догляд за шкірою рук і нігтями включає такі процедури:
ванночки, ексфоліацію, масаж, холодні та зігріваючі компреси, маски,
дарсонвалізацію, іонофорез із різними препаратами, парафіно- і
мікротокову терапію, манікюр.
Манікюр поєднує ванночки, власне манікюр і масаж. Залежно від стану
шкіри рук і нігтьових пластин, ці процедури можуть виконуватися окремо
або в комплексі.
Перед кожною із процедур догляду за руками необхідно провести підготовчу
процедуру очищення, або ексфоліацію. Оскільки шкіра, ретельно очищена
від змертвілих клітин рогового шару, активно реагує на зволоження та
живлення ексфоліацію виконують за допомогою кремів, скрабів, пілінгів,
сполук із гідрокислотами.
Засіб наносять на шкіру, витримують певний час (за інструкцією) та
змивають теплою водою за допомогою губки. Потім на оброблену шкіру
наносять живильний крем.
(Манікюр є найпопулярнішою гігієнічною процедурою з догляду за руками.
Існує декілька видів сучасного манікюру, які визначають за основними
способами технології: за способом розм’якшення кутикули — «сухий» чи
«мокрий»; за способом видалення — обрізаний чи необрізаний. Його також
розподіляють на класичний, європейський, апаратний, декоративний
французький та манікюр із пемзою.
Техніка класичного традиційного манікюру включає розпарювання нігтів у
мильному розчині, обробку нігтьових валиків і видалення кутикули.
Класичний обрізний манікюр спрямований на видалення кутикули за
допомогою ножиць або щипців. Він вважається небезпечним, оскільки
можливі порізи.
«Мокрий» манікюр — звична процедура. Руки занурюють у теплу воду, щоб
кутикула стала м’якою і її можна було акуратно обрізати ножицями чи
щипцями. Такий манікюр добре пом’якшує шкіру і прекрасно підходить для
запущених або покусаних нігтів.
У європейському манікюрі груба шкіра і кутикула видаляються препаратами
— керотолітиками, які зумовлюють розчинення та видалення кутикули. При
такій техніці манікюру виключається можливість порізів кутикули і
вірогідність зараження організму збудниками різних захворювань.
«Гарячий» манікюр — різновид «мокрого». Назва походить від способу
розм’якшення кутикули. Руки клієнта обробляють гарячим кремоподібним
лосьйоном, який розігрівають у спеціальних нагрівачах протягом 15 хв.
Руки клієнта обробляють лосьйонами, які містять різні рослинні
компоненти: персикову або оливкову олії, вітамін Е та А, ланолін,
кераміди, мінеральні добавки. Ці компоненти сприяють пом’якшенню
кутикули, швидкому росту нігтів, їх насиченню живильними речовинами.
«Гарячий» манікюр застосовують для обробки тонких нігтів, а також для
дитячого манікюру. Його рекомендують робити один раз на тиждень. Така
процедура дуже доречна у холодну пору року.
Крім того, існують ще декілька поширених видів манікюру:
— апаратний манікюр з’явився відносно недавно та швидко набув великої
популярності. Використовується спеціальний апарат, за допомогою якого
обробляється підготовлена кутикула та шкіра навколо нігтя. Така
технологія манікюру дозволяє значно скоротити час процедури;
— манікюр із пемзою застосовують тоді, коли клієнт віддає перевагу
необрізному манікюру. При цьому підготовлену кутикулу нігтя обробляють
каменем-пилкою, що складається з окису алюмінію й фарфору. Пемза м’яко
та акуратно видаляє огрубілу й суху шкіру, виключаючи порізи і
поранення;
— французький манікюр винайшов голова фірми ORLY, яка виробляє засоби
для догляду за нігтями. Манікюр цього виду є одним із способів
фарбування нігтьових пластинок, який надає ефект натурального здорового
нігтя. Це підкреслює яскравий білий лак на вільному краю нігтя, а
американський манікюр характеризується нанесенням на вільний край нігтя
білого лаку менш вираженого відтінку.
Технічно французький манікюр виконують за допомогою таких же
інструментів і матеріалів, як і простий. І підготовчий етап такий же, як
і у простому манікюрі, але тільки до нанесення лаку. Якщо на нігтях є
вм’ятинки, смужки або нерівності, рекомендується нанести базовий
прошарок — наповнювач, який надасть нігтям гладенького вигляду після
нанесення лаку.
Потім на кінчики нігтів наносять білий лак, починаючи з лівого боку
вільного краю нігтя. Рухом по діагоналі до центру вільного краю наносять
лак. Потім процес повторюють із правого боку нігтя. Лак повинен бути
нанесеним у формі латинської букви У. На край нігтя можна нанести пряму
білу смужку. Лак повинен добре висохнути.
Наступний етап фарбування — це нанесення шару прозорого лаку білого,
рожевого, персикового або натурального відтінку від основи до вільного
краю нігтьової пластинки. На завершальному етапі верхній шар наносять на
всю нігтьову пластинку, а також по вільному краю для надання лаку
міцності та захисту білого кінчика нігтя (рис. 13.5).
За останні роки набув популярності напрям натурального догляду за
нігтями. Розроблено декілька спеціальних програм манікюру:
Французький манікюр
— міні-манікюр включає ванночки для рук, по росту кутикули, формування
вільного краю нігтьової пластинки та нанесення покриття;
— базисний манікюр поєднує всі етани міні-манікюру та процедури з
догляду за шкірою рук (масаж кистей, обгортання тощо);
— манікюр «де люкс», або SPA-манікюр — це комплекс процедур, які
супроводжуються відлущуванням, регенерацією, зволоженням та захистом.
Цей манікюр е базовим у поєднанні з парафіновими ванночками, масляними
обгортаннями, масками, масажем передпліччя, апаратними методами тощо.
Процедура SPA-манікюру найбезпечніша та найефективніша. Це новий рівень
розвитку нігтьового сервісу.
Процедура проведення класичного обрізаного манікюру:
Підготовка нігтів і рук. Необхідно продезінфікувати шкіру рук і нігті
спеціальними препаратами.
2. Розм’якшення шкіри навколо нігтя з використанням спеціальної
ванночки. Руки занурюють у теплу воду із спеціальними речовинами для
розм’якшення та зволоження кутикули. Такі речовини мають антисептичні й
протигрибкові властивості.
3. Обробка кутикули й нігтів. Відсуваємо кутикулу та акуратно прибираємо
птеригій (клітини кутикули, що відмерли) спеціальною лопаточкою або
одноразовою апельсиновою паличкою. Обробляють увесь периметр нігтя; зону
кутикули та бокові валики — щипцями. Після обробки усіх нігтів пилочкою
підпилюють довжину нігтя за бажанням клієнта;
4. Спеціальні засоби для шкіри рук і нігтів. На цьому етапі у шкіру рук
і нігті втирають спеціальні креми, враховуючи чутливість шкіри клієнта .
Можна також накладати парафінові та живильні маски, препарати з ефірними
маслами;
5 Після підготовки й обробки нігті знежирюють спеціальними речовинами.
6. Знежирені нігті вкривають лаком-основою, створюючи захисну плівку, що
запобігає проникненню пігментів кольорового лаку та хімічних
розчинників. Як правило, рецептура лаку-основи містить похідні целюлози,
плівкоутворювачі (похідні вінілу) Друге завдання лаку — закріпити
нігтьові пластини та вирівняти їх поверхні для максимально рівномірного
розподілу лаку;
7. Кольоровий лак наноситься максимально рівномірно таким чином, щоб не
було видно меж мазків (рис. 13.11). Здебільшого наносять два шари
кольорового лаку.
8. Нанесення закріплювача є останнім етапом процедури манікюру . Цей
засіб підвищує стійкість лаку і довше зберігає його колір і блиск.
Рис 13.11 Нанесення кольорового лаку
Технологічно процедуру манікюру будь-якого виду проводять за наступними
етапами:
1. Очищення кистей клієнта і майстра за допомогою піномийних засобів;
2. Профілактична обробка робочої поверхні стола і подушечки для
манікюру, рук клієнта і майстра спеціальними антибактеріальними
засобами, дозволеними до використання відповідними органами
санітарно-гігієнічної служби;
3. Ретельний огляд рук клієнта. Під час огляду звертають увагу на стан
нігтьових пластин і шкіри, особливо між пальцями. При підозрі на
грибкове захворювання клієнту слід рекомендувати звернутися до
лікаря-дерматолога. Далі майстер повинен вимити та обробити руки
протигрибковим засобом;
4. Видалення раніше накладеного лаку спеціальними засобами для його
зняття;
5. Надання нігтям довжини та форми за бажанням клієнта. Роботу починають
з мізинця лівої руки оскільки права рука потребує більше часу для
зм’якшення та обробки. Нігті вкорочують за допомогою спеціальних
щипчиків або довгими легкими рухами пилочки вздовж краю
нігтя. Слід використовувати плоску пилочку завдовжки 18 см.
Гострий ніготь спилюють, розташовуючи пилочку під прямим кутом до
нігтя (рис. 13.13).
Щодо нігтьової пластини пилка повинна бути розташована під кутом 135°.
При цьому утворюється прозорий нігтьовий край, що покращує вид нігтя.
Підпилюють ніготь у напрямі від кутів до середини. Зовнішні кути 45°
не рекомендується глибоко спилювати,
бо це може зумовити вростання нігтя у м’яку тканину пальця або посилене
ороговіння шкіри; крім того, при цьому можна травмувати тканину (рис.
13.14).
Переважно розрізняють чотири (у деяких школах — п’ять) форми нігтів
(рис. 13.15): квадратну, круглу, овальну (мигдалеподібну), гостроконечну
та декілька перехідних між ними форм (стилет, квадратну із закругленими
кінчиками тощо).
в
Рис. 13.15. Форми нігтів: а — кругла; 6 — овальна; в — гостроконечна
Форму нігтів підбирають із урахування індивідуальних факторів клієнта:
стан рук, довжина пальців та ін. Як правило, нігтям надають форму, яка
відповідає формі кутикули. Тільки жінки з дуже красивими і доглянутими
руками можуть не боятися привертати до них увагу незвичайними формами
нігтів і яскравим лаком.
Квадратний ніготь має абсолютно прямий вільний край без заокруглення.
Його довжина залежить від бажання клієнта. Округлий ніготь повинен лише
трохи виступати за кінчик пальця, а його край заокруглюють. Овальна
форма нігтя вважається ідеальною. Такий ніготь можна покрити лаком,
залишивши не зафарбованим вільний край або ділянку біля основи нігтьової
пластинки у формі півмісяця. Загострені нігті добре виглядають на тонкій
ніжній руні.
Для надання елегантної форми занадто широким нігтям, їх спочатку
відрощують трохи довше ніж звичайно, а потім пилочкою формують подовжену
овальну форму. Довгим, вузьким нігтям надають овальної форми, ? хоча
форму нігтів також диктує мода, слід поєднувати її з формою пальців;
6. Ванночка для нігтів. Клієнт опускає руки у мильну воду (32-37°С) на
5-10 хв. При цьому пом’якшується шкіра, що поліпшує умови для
виконання манікюру;
7. Обробка кутикули спеціальним засобом — кератолітиком. Його
використовують для розм’якшення, відторгнення від нігтьової пластинки та
подальшого видалення ороговілих клітин. Засіб наносять безпосередньо на
кутикулу, а також на вільну частин}’ нігтя. Час його дії вказано в
інструкції; залишки видаляють серветкою;
8. Обробка кутикули. Для цього використовують кюретки або спеціальні
одноразові дерев’яні палички. Кутикулу відсовують до основи нігтьової
пластинки так, щоб вона зайняла максимально вертикальне положення. Але
треба бути дуже обережним, щоб не глибоко її відсунути і не травмувати
нігтьове ложе надмірним тиском на основу нігтя. Виконуючи цю процедуру,
кюретку слід тримати паралельно нігтьовій пластинці. При травмуванні
шкіри ранку обробляють 3%-ним розчином перекису водню.
Техніка обрізування кутикули спеціальними щипцями поступово відходить,
оскільки за сучасними технологіями кутикулу лише відсовують та
обробляють кератолітиком. Майстер повинен пояснити клієнту, що така
обробка кутикули гігієнічна, запобігає мікробному зараженню, а з часом
кутикула не буде розростатися. Потім її обробляють спеціальними засобами
для запобігання надмірному висушуванню та утворенню задирок;
9. Полірування нігтів. Для надання нігтям блиску і кольору або перед
нанесенням лаку — їх полірують ручним способом, спеціальним
полірувальником або за допомогою шліфувального диска.
Полірувальник має декілька боків з різною зернистістю. Нігтьові
пластинки з рівною поверхнею обробляють швидко, але нігті з хвилястою
поверхнею або вертикальними борознами шліфують довше спочатку крупною, а
потім гладенькою поверхнею полірувальника. Маніпуляцію проводять дуже
обережно, щоб не перепиляти нігтьову пластинку та не травмувати нігтьове
ложе.
Ще в давні часи нігті полірували вручну для надання їм блиску. Для
ручного полірування використовують крейду та полірувальну подушечку,
обтягнуту замшею (фланеллю); крейду можна замінити лимонним соком.
Відомі косметичні фірми виготовляють спеціальні суміші для полірування.
Таку суміш можна приготувати за наступними рецептами:
тальк, крохмаль, борна кислота (15,0), кармін (4-5 крапель); окис цинку
(10.0), карболова магнезія (8,0), кармін (5 крапель), бергамотова олія
(2 краплі);
— лимонна кислота (3,0), гліцерин (2,0), вода (28,0);
— чищений гіркий мигдаль (15,0), спирт 96° (80,0), трояндова вода,
бергамотова олія (0,1).
Процедура ручного полірування дуже проста: нігті занурюють у воду та
насухо витирають (так їх знежирюють). Крейду (або інший засіб) насипають
на шматочок замші або фланелі і натирають нігті зліва направо до блиску.
Після такої процедури нігті можна не покривати лаком, вони чудово
зберігають блиск тривалий час (до тижня). Проте кожного ранку після
вмивання їх знову протирають замшею. Нігті не слід часто полірувати
крейдою, тому що вони стоншуються.
Полірування за допомогою шліфувального диска робить ніготь прозорим
блискучим, покращує циркуляцію крові. При поліруванні використовують
полірувальний крем або пудру. Невелику кількість крему послідовно
наносять на кожний ніготь, полірувальний порошок (пудру) напилюють на
полірувальний диск. Нігті полірують в одному напрямі, погладжуючи їх
диском від основи до вільного краю. Після кожного прогладжування диск
піднімають і переносять до основи нігтя. Після закінчення процедури
залишки крему або пудри знімають ватним тампончиком, змоченим спиртом;
10. Нанесення маски для пілінгу шкіри рук. Далі кожний палець легко
масажують, а маску змивають теплою водою;
11. Масаж кистей рук входить до процедури манікюру перед фарбуванням
нігтів або виконується як окрема процедура після очищення шкіри. Ефект
масажу рук зумовлений особливостями анатомічної будови кистей. На руках
знаходиться багато активних точок, які рефлекторно пов’язані із різними
органами та системами організму. Під час масажу відбувається сприятливий
вплив на них і на весь організм. Крім того, масаж ліс розслаблююче,
сприяє посиленню кровотоку, відтоку лімфи, стимулює регенеративні
процеси у шкірі й нігтях.
Технологія проведення масажу рук:
1. Лікоть зручно розміщують на подушечці, столі або
підлокітнику і роблять декілька похилих рухів кистю для розслаблення
руки;
2. На шкіру рук пом’якшуючими рухами наносять товстий шар засобу для
масажу (крем, лосьйон, олію або ароматичну суміш) і рівномірно
розподіляють його по поверхні. При цьому захвачують зони між пальцями та
нігті;
3. Від кінчиків пальців до зап’ястка роблять кілька погладжу-вальних
рухів;
4. Круговими рухами масажують кожний палець, починаючи з мізинця,
створюючи ефект «одягання рукавички»;
5. Круговими рухами масажують долоні із зовнішніх й внутрішніх боків;
6. Кожен палець масажують від основи до кінчика та у зворотному напрямі.
Потім круговими рухами масажують долоню і тильну сторону кисті.
Інтенсивними рухами догори — донизу від кінчиків пальців до основи кисті
створюють ефект «одягання рукавички»;
7. Круговими рухами масажують кожну руку, починаючи від зап’ястка;
8. Масажист переносить руки на зап’ясток клієнта і робить три
обертальних рухи у протилежних напрямах;
9. На кожному пальці клієнта, починаючи з мізинця, роблять декілька
обертальних рухів;
10. Легкими рухами потягують кожний палець, а потім — всю кисть;
11. Закінчують масаж рухами, що погладжують.
Після процедури клієнту дають рекомендації щодо догляду за шкірою рук і
нігтями у домашніх умовах: обов’язково слід користуватися кремом для рук
(не менше двох разів на день), застосовувати самомасаж; при контакті з
водою та під час господарських робіт — захисні креми (до складу яких
входить силікон) або, найкраще, користуватися гумовими рукавичками.
Бажано робити живильні маски два рази на тиждень;
12. Нанесення на шкіру рук регенеруючого крему (живильної маски),
герметизація і зігрівання рук протягом 15-20 хв. Залишки препарату
знімають вологою серветкою;
13. Знежирення нігтьових пластин рідиною для зняття лаку або рідиною, що
містить етиловий спирт;
14. Нанесення на нігті основи під лак. При декоративному догляді нігті
покривають лаком із дизайном або без нього. Потім лак закріплюють і
ретельно висушують;
15. Нанесення живильного крему для рук;
16. Майстер дає рекомендації клієнту з догляду за шкірою рук і нігтями у
домашніх умовах.
У процедурі комплексного догляду за шкірою рук і нігтями застосовують
парафінові маски за методом шарування. Цей метод застосовують і як
стимулюючу процедуру перед масажем. Ефект парафінових масок не тільки у
зволоженні шкіри, але й пом’якшенні, відбілюванні, відновленні водного
балансу, регенерації тканин. Технічно процедуру виконують гак: у
заздалегідь розігріту парафіницю опускають по черзі руки декілька разів;
на них утворюється товстий шар парафіну. Пальці повинні бути трохи
розсунуті, а кисть розслаблена. Для цієї процедури можна використовувати
нагрівам для депіляційного воску (воскоплав) і пензлик. Після нанесення
парафіну на руки надягають целованові пакети та спеціальні рукавички на
15-20 хв. Потім парафін знімають, руки промокають паперовою серветкою,
нігті знежирюють і фарбують.
2. Чоловічий манікюр
Останнім часом чоловічий манікюр став дуже популярним. Він не
відрізняється від жіночого, але все ж таки має свої особливості. Шкіра
на руках у чоловіків товстіша і грубіша, і тому догляд за нею потребує,
більшого часу, уваги. При обробці кутикули кератолітиками досягти
бажаною результату досить важко, тому клієнту можна запропонувати
обробку ножицями чи щипцями для кутикули. Можна також повторно обробити
кератолітиками. Нігті повинні повторювати форму пальця, тому їм надають
округлої або квадратної форми.
Після полірування нігті покривають спеціальним засобом для чоловічого
манікюру або їх зовсім не покривають. Після полірування з нігтів
видаляють усі залишки пилу, ретельно промивають і просушують кінчики
пальців. Якщо використовують прозорий рідкий лак для нігтів, то обробка
буфером не потрібна. За бажанням клієнта на нігті спочатку наносять
ґрунтовний (базовий) шар який покривають безбарвним лаком. Для
прискорення висихання налакованих нігтів використовують спеціальну
сполуку. Ним можна покрити «шовковистим» або «матовим» лаком, який
наносять як і при процедурі звичайного манікюру .
Для чоловічою манікюру використовують такі ж інструменти та
пристосування, що й для простого класичного.
3. Дитячий манікюр
Останнім часом дитячий манікюр став дуже популярним. Ця гігієнічна
процедура особливо корисна для тих дітей, які гризуть нігті.
Перед процедурою майстру слід ретельно обробити свої руки та руки дитини
антисептиком. Для підпилювання нігтів забороняється використовувати
металеві пилочки. Кутикулу не підрізають, а тільки піднімають й
обробляють спеціальною живильною сполукою. Можна зробити масаж рук з
ніжним кремом або олією. Ця процедура дуже корисна й дозволяє дитині
розслабитися. Залишки олії з нігтів знімають 70-градусним спиртом,
очищують поверхню під вільним краєм нігтя і наносять основу для лаку.
Багато виробників зараз виробляють препарати і лаки для дітей. Головні
показники таких лаків — це яскраві кольори й безпека. Вони мають легкий
гіркий смак, щоб відучити дітей від звички обкушувати нігті. При виборі
покриття можна пофантазувати. На лак наклеюють різнобарвні блискучі
камінці, смужки фольги або наносять блискучу пудру. Нігтики можна
пофарбувати в кольори райдуги.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.
3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.
4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.
5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.
6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.
7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.
8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.
9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.
10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.
11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.
12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.
13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.
14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.
15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.
16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.
17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.
18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.
19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.
20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
