HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Землетруси: основні поняття, класифікація, прогнозування, заходи щодо
зменшення наслідків»

ПЛАН

Вступ

1. Класифікація та осередки ураження від землетрусів

2. Дії у випадку загрози виникнення землетрусу та дії під час землетрусу

3. Дії після землетрусу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні – бувають
тектонічні, вулканічні, обвальні, спричинені падінням метеоритів та ін.
Найчастіше відбуваються тектонічні землетруси, пов’язані з горотворними
процесами і розривами земної кори, у результаті чого утворюється енергія
величезної сили.

Щорічно на Землі відбувається більше 100 тис. тектонічних землетрусів,
але не всі вони небезпечні. До десяти землетрусів на рік мають
катастрофічний характер з утворенням складних осередків ураження. За
кілька секунд руйнуються і затоплюються міста, руйнуються і деформуються
будинки і споруди, комунально-енергетичні мережі, виникають пожежі, люди
опиняються під завалами.

Тому вкрай важливим є знати якнайбільше про землетруси, правила
поведінки під час та після землетрусів.

1. Класифікація та осередки ураження від землетрусів

Основний уражальний фактор землетрусу – сейсмічна хвиля (пружні
коливання земної кори).

Осередок землетрусу (відповідний об’єм у товщі Землі, що є джерелом
землетрусу) називають гіпоцентром (гіпо – «глибоко»). Поверхню землі над
гіпоцентром називають епіцентром (епі – «мілко»), область навколо якого
зазнає найсильніших поштовхів. Від осередку по твердому тілу землі
розходяться сейсмічні хвилі: повздовжні, поперечні й поверхневі (рис.
1).

Рис. 1. Осередок землетрусу

Основні параметри землетрусу. 1. Магнітуда (М) характеризує загальну
енергію землетрусу, її вимірюють за шкалою Ріхтера (у межах від 0 до 9
балів). Запропонована американським вченим Ч. Ріхтером у 1935 р.,
магнітуда являє собою десятковий логарифм максимальної амплітуди
зміщення земної кори (lmax) за сейсмографом (в мікронах) на відстані 100
км від епіцентру землетрусу: M = lg(lmax).

2. Глибина осередку землетрусу – положення центру осередку (гіпоцентру)
відносно поверхні Землі – може бути в межах від 0 до 700 км. Чим більша
глибина, тим на більшу відстань поширюються сейсмічні хвилі.

3. Сила землетрусу (інтенсивність енергії) – енергія коливань на
поверхні землі – вимірюється за міжнародною шкалою MSK-64 у балах від 1
до 12. Землетрус силою 1 бал – непомітний, 2 – дуже слабкий, 3 –
слабкий, 4 – помірний, 5 – досить сильний, 6 – сильний, 7 – дуже
сильний, 8 – руйнівний, 9 – спустошувальний, 10 – знищувальний,  11 –
катастрофічний, 12 – сильно катастрофічний.

Осередки ураження утворюються, якщо сила землетрусу становить 5 балів і
більше. Залежно від сили і ступеня руйнування в осередку землетрусу
умовно виділяють 4 зони: слабких, середніх, сильних і повних руйнувань
(табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика зон руйнувань в осередку ураження

під час аварій і стихійних лих

 кПа Збитки від руйнування будівель, %

Ріхтера MSK Сила вітру,

бали Швидкість вітру, м/с

Слабких 4–5 V–VI 9 18–22 10–20 10–30

Середніх 5–6 VI–VII 11 22–30 20–30 30–50

Сильних 6–7 VII–IX 12–13 30–50 30–50 50–90

Повних 7–8 IX–XII 13–17 > 50 > 50 90–100

Під час землетрусів утворюються повздовжні, поперечні та поверхневі
хвилі, що поширюються від гіпоцентра. Повздовжні сейсмічні хвилі мають
найбільшу швидкість (6–8 км/с) і відчуваються передусім на поверхні
землі. Поперечні хвилі поширюються у напрямку, перпендикулярному до
повздовжніх, і мають швидкість у 2–3 рази меншу. Повздовжні й поперечні
хвилі спричиняють руйнування на середній відстані, а поверхневі хвилі –
в дальній зоні від епіцентра. Швидкість поширення поверхневих хвиль
становить 1–1,2 км/с.

Інтенсивність (сила) землетрусу на поверхні землі І, що характеризує
ступінь руйнування, залежить від глибини осередку h, магнитуди М, складу
ґрунту, її визначають за формулами, у балах:

де h – глибина гіпоцентра, км; R – відстань до епіцентра, км; М –
магнітуда, за шкалою Ріхтера (0–9), балів.

Енергію землетрусу визначають за формулою, Дж,

.

Прояви землетрусу поділяються на дві фази:

– перша фаза – час прибуття повздовжніх хвиль, коли відчуваються
поштовхи і будинки одержують незначні руйнування;

– друга фаза – час приходу поверхневих сейсмічних хвиль. Саме друга фаза
визначає ступінь руйнування об’єкта.

Інтервал між фазами становить 30–60 с, що дозволяє провести екстрені
заходи захисту.

Фактори небезпеки землетрусів: руйнування будівельних конструкцій
будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об’єктах,
нафто-та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем
життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є
повторні поштовхи.

2. Дії у випадку загрози виникнення землетрусу та дії під час
землетрусу

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу включають у себе:

— Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок
дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

— Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам,
дітям та людям похилого віку.

— Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

H

V

H

J

V

?

?

V

?

— Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого
самоврядування про місце збору мешканців для евакуації. Завчасно
вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

— Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі,
невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду,
медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

— Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та
систему нагрівання.

— Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які
можуть упасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим
склом.

— Тримайте в зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте
шланги для поливу саду підключеними до кранів.

— З’ясуйте, чи не розташоване ваше житло або місце роботи під загрозою
затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного
лиха.

— Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

Дії під час землетрусу:

— Зберігайте спокій, уникайте паніки.

— Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди;
головна небезпека, яка вам загрожує — це предмети і уламки, що падають.

— Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо
ви перебуваєте на першому — другому поверсі.

— Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви перебуваєте вище другого
поверху.

— Відразу перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви перебуваєте в
приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або в кутку кімнати,
подалі від вікон і важких предметів.

— Не кидайтеся до сходів або до ліфта, якщо ви перебуваєте у висотній
споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди буде переповнений людьми,
а ліфти вийдуть з ладу.

— Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків,
електричних дротів та інших джерел небезпеки.

— Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній
електропередач.

— Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтеся
в автомобілі до припинення коливань.

— Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них
рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

3. Дії після землетрусу

Після землетрусу, особливо якщо землетрус був великої руйнівної сили,
необхідно дотримуватися також певних правил:

— Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну
травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

— Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте, медичну допомогу
тим, хто її потребує.

— Переконайтеся, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже
обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку
газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

— Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та
водопостачання.

— Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена.

— Перевірте, чи немає загрози пожежі.

— Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними
приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не
будете впевнені, що немає витоку газу.

— Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про
серйозну небезпеку.

— Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо не
потрібна ваша допомога.

— Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських
хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

— Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони спричинюють додаткові
руйнування.

— Дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого
самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги
потерпілому населенню.

Висновки

Отже, землетруси — коливання Землі, викликані раптовими змінами в стані
надр планети. Ці коливання являють собою пружні хвилі, що поширюються з
високою швидкістю в товщі гірських порід. Найсильніші землетруси іноді
відчуваються на відстанях більше 1500 км від вогнища і можуть бути
зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами)
навіть у протилежній півкулі.

Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а
його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища
більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км,
однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км.

Сила землетрусу (інтенсивність енергії) – енергія коливань на поверхні
землі – вимірюється за міжнародною шкалою MSK-64 у балах від 1 до 12.
Землетрус силою 1 бал – непомітний, 2 – дуже слабкий, 3 – слабкий, 4 –
помірний, 5 – досить сильний, 6 – сильний, 7 – дуже сильний, 8 –
руйнівний, 9 – спустошувальний, 10 – знищувальний,  11 – катастрофічний,
12 – сильно катастрофічний.

Осередки ураження утворюються, якщо сила землетрусу становить 5 балів і
більше. Залежно від сили і ступеня руйнування в осередку землетрусу
умовно виділяють 4 зони: слабких, середніх, сильних і повних руйнувань
(табл. 1).

Прояви землетрусу поділяються на дві фази:

– перша фаза – час прибуття повздовжніх хвиль, коли відчуваються
поштовхи і будинки одержують незначні руйнування;

– друга фаза – час приходу поверхневих сейсмічних хвиль. Саме друга фаза
визначає ступінь руйнування об’єкта.

Інтервал між фазами становить 30–60 с, що дозволяє провести екстрені
заходи захисту.

Фактори небезпеки землетрусів: руйнування будівельних конструкцій
будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об’єктах,
нафто-та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем
життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є
повторні поштовхи.

Список використаної літератури

Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний
посібник. – Львів, 2000.

Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – Т. 1. – К., 1998.
– 544 с.

Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – Т. 2. – К., 1998.
– 496 с.

Охорона праці. Підручник / За ред. Коваленко Р.В. – К., 2008.

Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. — 2-ге вид., перероб.
Затверджено МОН / Стеблюк М.І. — К., 2010. — 487 с.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи