HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!
Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!
РЕФЕРАТ
з дисципліни «Всесвітня історія»
на тему:
«Завершення війни та її підсумки»
ПЛАН
1. Кримська (Ялтинська) конференція
2. Воєнні дії в Європі на початку 1945 р. Капітуляція Німеччини
3. Завершення війни у Східній Азії. Капітуляція Японії
4. Потсдамська конференція
5. Підсумки Другої світової війни.
Висновок
Список використаної літератури
1. Кримська (Ялтинська) конференція
На початку 1945 р. у перемозі над Німеччиною вже ніхто не сумнівався і
лідери головних країн Антигітлерівської коаліції вирішили зустрітися,
щоб визначити основні принципи повоєнного устрою світу. Нова зустріч
“великої трійки” відбулася в Ялті 4—11 лютого 1945 р.
З багатьох питань вдалося досягти реальних домовленостей. Були узгоджені
принципи беззастережної капітуляції Німеччини, затверджено угоду про
зони її окупації. Після деяких вагань Сталін дав згоду, щоб Франції була
виділена окупаційна зона, але виключно за рахунок територій відведених
американцям і британцям. Делегація США визнала справедливими вимоги
радянської сторони про отримання СРСР репарацій на суму 10 млрд. доларів
(50% її загального обсягу), делегація Великобританії з цими цифрами не
погодилася.
Радянський Союз узяв на себе зобов’язання вступити у війну проти Японії
через 2—3 місяці після капітуляції Німеччини за умови, що йому будуть
передані Південний Сахалін і Курильські острови, а також надані права на
оренду Порт-Артура і на експлуатацію залізничного комплексу Маньчжурії.
Союзники прийняли “Декларацію про визволену Європу”, яка передбачала
формування демократичних урядів через проведення вільних виборів.
Наскільки це була складна проблема засвідчило обговорення польського
питання. Черчілль висловлював занепокоєння тим, що СРСР підпорядковує
собі Польщу. Та врешті-решт домовилися про сформування тимчасового уряду
на основі прорадянського люблінського комітету із залученням до участі в
ньому емігрантів, які перебували в Лондоні. Підписана союзниками угода
передбачала встановлення східного кордону Польщі по “лінії Керзона”, а
також істотне розширення польської території на півночі та на заході за
рахунок Німеччини.
На завершення роботи Кримської конференції була прийнята Декларація про
Організацію Об’єднаних Націй. Сталін погодився на три місця в ООН (для
СРСР, Білорусії та України), хоча під час попередніх домовленостей
радянська делегація вимагала 16 місць (за кількістю союзних республік).
Для опрацювання статуту ООН союзники домовилися скликати 25 квітня 1945
р. у Сан-Франциско конференцію. В її роботі мали взяти участь держави,
які на той час оголосили війну Німеччині та Японії.
2. Воєнні дії в Європі на початку 1945 р. Капітуляція Німеччини
12 січня 1945 р. Червона армія перейшла в наступ на величезному фронті
від Балтійського моря до Карпат. За оцінками німецького Генерального
штабу сухопутних військ радянська сторона мала величезну перевагу: у
піхоті — 7:1, в артилерії — 20:1. Під час Вісло-Одерської операції
Червона армія звільнила Варшаву і західну частину Польщі, оточила великі
угруповання німецьких військ у Бреслау і Познані, форсувала річку Одер і
вступила на територію Німеччини, зупинившись за 60 км від Берліна.
Водночас 2-й і 3-й Білоруські фронти перейшли в наступ у Східній Прусії
(з 13 січня). Розгромивши основні німецькі сили, радянські війська
вийшли до Балтійського моря, зайняли територію Східної Прусії і
звільнили північну частину Польщі.
8 лютого 1945 р. почався наступ союзників на Заході. Оскільки німці
чинили шалений опір, союзним військам лише через 6 тижнів вдалося вийти
на західний берег Рейну. Врешті-решт оборону було прорвано по всій
довжині Рейну. Після запеклих боїв війська союзників оточили в Рурській
області 325-тисячне угруповання противника, яке 18 квітня змушене було
здатися в полон. Відтепер союзники просувалися на схід, не натикаючись
на організований опір німців. Фактично наступ військ союзників
перетворився на переможний марш. Так, на півночі англо-американські
війська подолали за тиждень майже 500-кілометровий шлях. Американці
форсованими темпами просувалися до Ельби і вийшли до неї поблизу
м.Торгау, де 25 квітня передові підрозділи 1-ї американської армії
зустрілися з частинами 1-го Українського фронту.
Тим часом вступала у завершальну фазу Берлінська операція, що почалася
16 квітня. На відміну від західних союзників, радянським військам
протистояла армія, яка стікала кров’ю, але не складала зброї і билася до
останнього. Під час штурму німецької столиці радянські втрати були
величезними: понад 352 тис. вбитих і поранених. Лише 2 травня
берлінський гарнізон капітулював.
Того ж дня остаточно припинили опір німецькі війська в Італії. 4 травня
здалися німецькі армії на півночі. Загалом союзники захопили в полон 3,5
млн. солдатів і офіцерів — 2,5 млн. в Німеччині й 1 млн. в Італії. 7
травня у штабі союзного командування в Реймсі було підписано акт про
беззастережну капітуляцію Німеччини. Але остаточний акт капітуляції від
імені німецького уряду підписав генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель у
ніч з 8 на 9 травня 1945 р. у передмісті Берліна Карлхорсті. Так
закінчилася війна в Європі.
3. Завершення війни у Східній Азії. Капітуляція Японії
На початку 1945 р. на філіппінському острові Лусон американці висадили
кілька десантів, які розгорнули наступ на Манілу. Після запеклих боїв з
японцями їм вдалося у лютому увійти в столицю, а ще через три місяці
звільнити всі інші острови архіпелагу. Тим часом британські війська за
підтримки сил Співдружності, захопивши Мандалай і Рангун, відвоювали у
японців Бірму. Японські війська змушені були залишити велику частину
завойованої території в Південному Китаї. Після цього воєнні дії
відбувалися на Японських островах. Про жорстокість боїв свідчать значні
втрати противників. Лише в районі островів Рюкю і Кюсю японська авіація
втратила 4200 літаків, американська — 1000. Водночас американська
авіація здійснювала інтенсивні масовані бомбардування, намагаючись
паралізувати військову промисловість, а також залякати японське
населення. За японськими даними, внаслідок повітряних нальотів було
вбито 260 тис. осіб, поранено 412 тис., а понад 9 млн. залишилися без
даху над головою.
Незважаючи на значні втрати, японці не поспішали підписувати
капітуляцію. Вони ще мали величезну добре озброєну армію, яка могла
чинити опір упродовж багатьох років. Загальна чисельність збройних сил
Японії в серпні 1945 р. становила 7,2 млн. вояків. Військово-морський
флот налічував 500 кораблів, а військово-повітряні сили — понад 10 тис.
літаків.
d
?
a
o
??J???????Американське командування розуміло всю складність ситуації.
Передбачалося, що воєнні дії проти японських збройних сил триватимуть до
кінця 1946 р. і обійдуться американцям в 1 млн. загиблих, англійцям —
понад 0,5 млн. Після успішного випробовування атомної бомби (16 липня)
керівництво США вирішило застосувати її проти Японії і таким чином
прискорити її розгром. 6 і 9 серпня 1945 р. американці скинули дві
атомні бомби на японські міста Хіросіму і Нагасакі. Жертвами ядерного
бомбардування стали сотні тисяч людей, значна територія була піддана
радіоактивному забрудненню.
8 серпня 1945 р., порушивши пакт про нейтралітет, війну Японії оголосив
СРСР. Радянські війська перейшли в наступ проти майже мільйонної армії,
що перебувала в Маньчжурії. Загроза нових атомних бомбардувань і початок
радянського наступу змусили японське керівництво погодитися на
беззастережну капітуляцію (10 серпня). Одержавши позитивну відповідь від
Великобританії та США 14 серпня японське командування наказало своїм
солдатам припинити опір. Однак радянські війська продовжували бойові дії
до 1 вересня, доки зайняли всю Маньчжурію, північну частину Кореї, а
також південні острови Курильської гряди.
2 вересня 1945 р. в Токійській затоці на борту американського лінкора
“Міссурі” було підписано безумовну капітуляцію Японії. Так закінчилася
Друга світова війна.
4. Потсдамська конференція
Через дев’ять тижнів після підписання капітуляції Німеччини лідери
Великобританії, СРСР і США зібралися знову, цього разу в Потсдамі —
передмісті Берліна. Це була остання зустріч керівників
держав-переможниць. Замість Франкліна Рузвельта, який помер 12 квітня
1945 р., прибув новий президент США — Гаррі Трумен, а Черчілля в ході
конференції замінив лідер лейбористської партії, що тільки-но прийшла до
влади, Клемент Еттлі (на запрошення Черчілля Еттлі брав участь у
конференції з самого початку її роботи). Потсдамська конференція була
найтривалішою: вона відбувалася з 17 липня по 2 серпня 1945 р.
Було вирішено не обмежувати окупацію Німеччини жодними термінами і не
створювати в найближчому майбутньому центрального німецького уряду.
Управління мала здійснювати Союзна контрольна рада, до якої входили
чотири командувачі окупаційних військ. Потсдамська угода передбачала
цілковите роззброєння та демілітаризацію Німеччини, стягнення з неї
репарацій, ліквідацію націонал-соціалістичної партії, скасування
нацистських законів, суд над військовими злочинцями. США і
Великобританія погодилися передати СРСР Кенігсберг (з 1946 —
Калінінград) і прилеглу до нього частину Східної Пруссії. До Польщі
відходив західний район Східної Пруссії, а також міста Данціг (сучасний
Гданьск) і Штеттін (сучасний Щецін).Англо-американська сторона також
дала свою згоду на те, щоб усі німецькі території, розташовані на схід
від лінії Одер—Нейсе тимчасово підлягали польському урядові. Загалом від
території Німеччини, яку вона займала у 1936 р., було відтято 24%
земель. Остаточне врегулювання німецького питання мало розглядатися на
сесіях новоствореної Ради міністрів закордонних справ (РМЗС)
Великобританії, Китаю, СРСР, США і Франції. РМЗС також повинна була
підготувати мирні договори з сателітами Німеччини — Італією, Болгарією,
Румунією, Угорщиною та Фінляндією.
Радянська делегація поставила вимогу про свою опіку над Італійською
Лівією і турецькими протоками, але західні союзники на це не погодилися.
Потсдамська конференція підбила підсумки Другої світової війни, але
багато питань залишилися нерозв’язаними. Коаліція, яка утворилася в роки
війни, доживала останні години. Починався період, що характеризувався
зростанням напруженості у взаємовідносинах між колишніми союзниками,
насамперед СРСР і США.
5. Підсумки Другої світової війни.
Друга світова війна тривала шість років. У неї було втягнуто 72 держави.
Країни, які взяли участь у війні , мобілізували майже 110 млн. осіб. У
Другій світовій війні загинуло понад 60 млн. осіб, більше половини з
яких — цивільне населення. Найбільших втрат було завдано Радянському
Союзові — загинуло щонайменше 27 млн. осіб.
Для знищення один одного противники застосували величезну кількість
зброї: близько 650 тис. літаків, 300 тис. танків і бронемашин, 1 млн.
стволів артилерії. Наприкінці війни була використана зброя масового
знищення – атомна бомба. Наслідки її застосування були такі жахливі, що
з того часу атомна зброя не використовувалася. Більше того, страх перед
загрозою ядерної війни став домінуючим політичним фактором другої
половини ХХ ст.
У роки війни були зруйновані тисячі міст Європи та Азії, у тому числі
такі красені світової архітектури, як Варшава, Берлін, Будапешт,
Гамбург, Дрезден, Київ, Нагасакі, Хіросіма та ін. Десятки мільйонів
людей у різних країнах залишилися без даху над головою. Величезних
збитків було завдано економікам воюючих держав. Винятком були Сполучені
Штати Америки, територія яких абсолютно не постраждала.
Хоча й дорогою ціною, але головна мета світової війни — звільнення
народів від фашистської тиранії була досягнута. Однак людство було
розчароване, що після таких колосальних жертв світ не вступив у мирну
смугу розвитку. Створена наприкінці війни ООН не стала надійним гарантом
миру і стабільності, як це передбачалося. Натомість Друга світова війна
дала могутній поштовх антиколоніальному й визвольному рухові, що,
зрештою, зумовило розпад колоніальних імперій.
Висновок
Таким чином, Друга світова війна стала підсумком цілеспрямованої
діяльності невеликої групи держав-агресорів, яку світове товариство не
спромоглося зупинити. Що несли народам світу ці країни та їхні
керівники? Ліквідацію свободи й демократії, расове та національне
гноблення, затвердження права сильного в міжнародних відносинах. Хоч би
яким далеким від досконалості був світ у 20-30-х pp., їхня перемога
означала б крок назад у світовій історії, вона відкрила б шлях
соціальній, політичній та культурній деградації людства. А тому всі ті,
хто вів боротьбу проти них, вели боротьбу справедливу і праведну,
незалежно від того, якими були мотиви цієї боротьби для кожного з
учасників.
Список використаної літератури
Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія. Новітній
період. 1900–1945 рр. Київ: Академія, 1998. С. 355-360.
Довідник з всесвітньої історії. – К., 2004
Картосхема Берлінської операції
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
