HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з стандартизації та метрології
Варіант 16
ПЛАН
1. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
2. Фактори, що впливають на результати вимірювань
3. Який порядок використання для вимірювання придбаного (серійного або
вживаного) засобу вимірювань?
Список використаної літератури
1. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
Національний орган із сертифікації повинен створювати систему
інформаційного забезпечення для її учасників, інших
заінтересованих підприємств, організацій та споживачів передусім про:
акти законодавчої та виконавчої влади з питань сертифікації;
правила і положення системи;
рішення щодо організації роботи із сертифікації продукції, систем
якості, атестації виробництва;
дані, включені до Державного реєстру об’єктів сертифікації;
взаємодію з міжнародними організаціями з сертифікації;
стан сертифікації продукції (послуг, робіт) і технологій.
Важливе місце в інформаційному забезпеченні робіт зі стандартизації
належить Науково-технічному центру стандартизації, інформаційного
забезпечення та підтвердження відповідності – одному з головних
структурних підрозділів Укрметртестстандарту.
Мета центру – досягнення максимального рівня задоволення потреб і
очікувань замовників на основі багаторічного наукового досвіду в галузі
стандартизациї та сучасних інформаційних ресурсів та технологій.
Основними функціями Центру є:
Проведення науково-технічної роботи в сфері стандартизації – розроблення
національних нормативних документів, гармонізація національних
стандартів з міжнародними та європейськими, перегляд стандартів
колишнього СРСР
Центр виконує функції секретаріату ТК 88 “Розробка та постановка
продукції на виробництво”. У сфері стандартизації ТК 88 організовує та
здійснює такі роботи:
розробляє, розглядає, погоджує і готує до затвердження проекти
національних (ДСТУ) і міждержавних (ГОСТ) стандартів;
переглядає і перевіряє стандарти, готує зміни до них і пропозиції щодо
скасування ДСТУ та ГОСТ, а також, за дорученням Держспоживстандарту
України, готує пропозиції щодо проектів міжнародних і реґіональних
стандартів;
сприяє застосуванню національних стандартів інших країн як національних
стандартів України;
розробляє національні і міждержавні стандарти, гармонізовані з
міжнародними та реґіональними;
визначає пріоритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та
реґіональних стандартів;
співпрацює з іншими ТК в суміжних сферах діяльності;
співпрацює з підприємствами (організаціями) – користувачами стандартів,
зокрема з об’єднаннями споживачів, випробувальними центрами
(лабораторіями) і органами сертифікації, іншими зацікавленими сторонами;
розробляє частину програми робіт з стандартизації за закріпленими
об’єктами стандартизації або сферами діяльності;
розглядає пропозиції щодо внесення змін до чинних НД або їх перегляд чи
скасування.
Науково-аналітична робота з міжнародної стандартизації – аналіз проблем
та перспектив розвитку стандартизації в країнах світу, видання
щоквартального Інформаційного бюлетеня з міжнародної стандартизації
Науково-аналітична робота з міжнародної стандартизації проводиться
Центром з 1994 року. Сьогодні, коли подальший розвиток національної
системи стандартизації визначається стратегічним курсом України на
інтеграцію в світову економіку, ця робота стала найактуальнішою. В
Центрі
проводиться аналіз проблеми стандартизації в країнах світу,
вивчаються перспективи розвитку галузі,
досліджуються можливості застосування передового міжнародного досвіду в
Україні.
Одним з головних завдань науково-аналітичної роботи з міжнародної
стандартизації є забезпечення актуальною інформацією широкого кола
зацікавлених споживачів.
Для цього Центром з 1994 року видається Інформаційний бюлетень з
міжнародної стандартизації – аналітичне видання, в якому висвітлюється
широке коло питань, пов`язаних з розвитком стандартизації в усьому
світі.
Роботи з підтвердження відповідності в соціально-побутовій сфері В
умовах ринкової конкуренції, коли пропозиції перевищують попит,
підприємства соціально-побутової сфери повинні організувати роботу таким
чином, щоб задовольнити потреби найвимогливіших клієнтів. На етапі
становлення сучасного побутового обслуговування велику роль має
відповідність послуг цієї індустрії чинній законодавчо-правовій та
нормативній базі, що підтверджується наданням СЕРТИФІКАТУ ВІДПОВІДНОСТІ.
Центр здійснює роботи з проведення сертифікації: готельних послуг,
послуг харчування, послуг курортних закладів оздоровчого характеру,
послуг центрів і будинків відпочинку, туристичних послуг, послуг
перукарень і косметичних салонів, послуг хімічного чищення і фарбування
одягу тощо.
Центром сертифіковані провідні українські підприємства
ресторанно-готельного бізнесу такі, як: “Палац-отель”, “Русь”, “Спорт”,
санаторний комплекс «Пуща Озерна» та багато інших.
Одержання сертифікату відповідності – це гарантія забезпечення
споживачів послугами високої якості, надійності та безпеки і одночасно
набуття найважливішого чинника конкурентоспроможності та прибутковості
Вашого підприємства.
Державна реєстрація технічних умов
Центр проводить перевірку та держреєстраціію технічних умов українських
підприємств. Досвідчені фахівці Центру надають консультації щодо:
поставлення продукції на виробництво;
розроблення, оформлення, побудови технічних умов;
маркування продукції.
Інформаційне забезпечення в галузі стандартизації включає комплексне
обслуговування фондів НД підприємств, консультації та методичну
допомогу, проведення науково-практичних семінарів
Видавнича діяльність здійснюється на основі інформаційних ресурсів
Укрметртестстандарту і є відображенням сучасного стану стандартизації в
Україні та за її межами
Інформаційне забезпечення в галузі стандартизації проводиться на основі
інформаційних ресурсів Центру, законодавчо-правової бази України та
інших інформаційних джерел.
Фонд технічних умов (ТУ) формується в Укрметртестстандарті з 1974 року.
ТУ з усіх регіонів України щомісячно надходять до фонду, де проходять
аналітико-синтетичну обробку з метою створення електронного банку даних
«Продукція України», унікального інформаційного ресурсу, який зібрав
інформацію про майже 50 000 найменувань продукції, що виготовляється в
Україні в усіх галузях народного господарства, її виробників та
власників ТУ. Якість зазначеної продукції відповідає вимогам ТУ та інших
нормативних документів (дія, яких на неї поширюється), документам МОЗ
України та чинному законодавству.
На основі інформації банку даних
формуються та видаються:
довідник «Продукція, яку виробляють за ТУ України» та бібіліографічні
покажчики «ТУ України»,
тематичні каталоги продукції
електронні інформаційні довідники «Виробники України»,
надаються:
фрагменти банку даних «Продукція України» на CD з подальшою їх
актуалізацією,
інформація на запит замовників: про конкретну продукцію, про виробника
або власника ТУ, про чинність ТУ, про продукцію, яка виготовляється
певним підприємством (регіоном),
створюється електронний каталог «Виробники України».
Інформація банку даних «Продукція України» доступна як підприємствам
будь-якої форми власності, так і фізичним особам, вона дозволяє вирішити
такі задачі, як:
оперативне надання інформації для проведення маркетингових досліджень і
визначення можливих ринків збуту,
формування кооперацій підприємств-постачальників складових частин,
комплектуючих виробів і матеріалів з врахуванням мінімізації витрат на
їх транспортування;
оцінка технічного рівня і конкурентноспроможності продукції, яка
розробляється та випускається в Україні.
Фонд нормативної документації Укрметртестстандарту – перший в Україні за
кількістю документів, діючих на території України, і якістю їх обробки.
Фонд існує понад 30 років, постійно актуалізуючись та поповнюючись
новими документами, серед яких:
національні стандарти (ДСТУ, РСТ);
національні стандарти, гармонізовані з європейськими та міжнародними
(ДСТУ ISO, ДСТУ IEC, ДСТУ EN, ДСТУ IDF, ДСТУ UN/ECE R, ДСТУ ГОСТ),
міждержавні стандарти (ГОСТ),
а також норми, рекомендації, правила, які встановлюють вимоги до всіх
етапів життєвого циклу.
В фонді нормативної документації кожен бажаючий може: одержати
професійні консультації, скористатись нормативними документами в
читальній залі, ознайомитись з каталогами НД та дізнатись багато іншої
необхідної інформації.
Як агент Держспоживстандарту з розповсюдження офіційних копій НД Центр
проводить обслуговування фондів НД підприємств, надає інформаційні
послуги, якими користуються всі провідні підприємства України.
На основі інформацій фонду НД створюються і видаються інформаційні
довідники серії «Нормативна база України» – електроні збірникі
стандартів в повнотекстовому вигляді за видами продукції.
Переваги інформаціійних видань Центру – це актуальна систематизована
інформація, зручна форма випуску (CD або папір – на Ваше замовлення),
можливість мережевого використання, доступна ціна.
Інформаційне забезпечення з питань стандартизації не було б наглядним й
актуальним без науково-практичних семінарів, конференцій, виставок, де
фахівці в галузі стандартизації мають можливість поспілкуватись,
продемонструвати останні досягнення, поділитись набутим досвідом.
Центр організовує проведення семінарів, на яких підіймається широке коло
питань, що стосуються реєстрації технічних умов, розроблення та
гармонізації стандартів, впровадження систем якості та системи
безпечності харчових продуктів (НАССР) на сучасному підприємстві.
Інформаційна продукція Центру презентується на всіх провідних виставках,
що стосуються виробництва продукції, захисту навколишнього середовища,
сертифікації товарів та послуг, захисту прав споживачів і користується
попитом в усіх регіонах України.
2. Фактори, що впливають на результати вимірювань
В метрології вимірювання визначається як знаходження значення фізичної
величин дослідним шляхом за допомогою засобів вимірювання.
Всі вимірювання розділяються на прямі та посередні (непрямі).
При прямих вимірюваннях шукане значення вимірюваних величин одержують
безпосередньо в результаті експерименту прямим порівнянням вимірюваних
величин з мірою або за допомогою засобів вимірювань, проградуйованих в
одиницях вимірювання.
Наприклад, вимірювання маси на рівноплечих терезах, вимірювання струму
амперметром. Рівняння вимірювання при прямих вимірюваннях має вид:
x к ,
xк – ціна поділу шкали чи одиниці молодшого розряду цифрового
індикатора або значення міри.
При непрямих вимірюваннях шукане значення вимірюваної величини
визначають як результат обчислення за формулою ( рівнянням зв’язку), яке
визначає залежність між цією величиною й величинами, які одержуються
прямими вимірюваннями – аргументами.Наприклад, вимірювання електричного
опору методом амперметра і вольтметра на постійному струму, де формула
зв’язку – закон Ома:
R=U/I .
4 6 V .
–
,
.
–
8
u
??????????
#”#ae#?$AE%j’oee*E?????????¬*???¬¬
&
&
&
&
&
&
&
&
Сукупність прийомів використання засобів вимірювань при виконанні
операції вимірювання складає метод вимірювання. Розрізняють метод
безпосередньої оцінки, при якому значення вимірюваної величини
визначають за відліковим пристроєм вимірювального прилада, і метод
зіставлення з мірою, в якому вимірювальну величину порівнюють з
величиною заданного розміру, що відтворюється мірою.
Точність-це основна якість вимірювання. Вона відображає близькість
результата вимірювання до істинного значення вимірюванної величини.
Кількістно точність вимірювання характеризується похибкою вимірювання.
Похибка вимірювання – це відхилення результату вимірювання від істинного
значення вимірюванної величини. Однак таке визначення похибки є чисто
теоретичним, бо експерементально істине значення фізичної величини
визначити неможливо через неминучість використання для цього реальних,
маючих обмежену точність засобів вимірювання. Тому на практиці під
похибкою вимірюваннь розуміють відхилення результата вимірювання від
дійсного значення вимірюванної величини. Дійсне значення фізичної
величини – це значення фізичної величини, знайдене експерементальним
шляхом і настільки наближене до істиного, що для данної мети може бути
використане замість нього. Визначення його за зразковими мірами і
приладами, похибками яких, у порівнянні до похибок мір і приладів, які
застосовуються для даного вимірювання, можно знехтувати.
За способом чисельного вираження похибки підрозділяються на абсолютні і
відносні.
Абсолютна похибка ?х визначається як різниця між вимірюванним значенням
величини х та її дійсним значенням хд і має розмірність вимірюванної
величини:
?х=х-хд
Відносна похибка ? визначається як відношення абсолютної похибки до
дійсного значення вимірюванної величини
? =?х?хд
і виражається у відносних одиницях і через те, що звичайно значення х
близько до значення хд і останнє при проведенніі вимірювання невідоме, в
практиці вимірювань відносну похибку приймають як ?=?х?х або у відсотках
?%=(?х?х)100%
Частковим випадком відносної похибки є зведена похибка ?зв, яка
визначається як відношення абсолютної похибки до нормального значення
вимірюванної величини хн, виражається у %
?зв=(?х/хн)100%
Нормальним значенням називається умовноприйняте значення вимірюванної
величини:
а) в засобах вимірювання з односторонньою шкалою вона дорівнює верхній
границі вимірювання;
б) в засобах вимірювання з двосторонньою шкалою – повному діапозону
вимірювань;
в) в засобах вимірювання з номінальним значенням вимірюванної величини
(наприклад, частотомір (нам=50Гц і діапозону вимірювання 45..55Гц)
дорівнює номінальному значенню вимірюванної величини.
Залежано від природи виникнення похибки вимірювань поділяються на
інструментальні та методичні .
Інструментальні похибки – це похибки застосованих засобів вимірювань.
Вони є наслідком недосконалості принципу дії і
конструктивно-технологічного виконання засобів вимірювання.
Методичні похибки – це похибки, що виникають через недосконалість
методів вимірювання. Наприклад, застосування наближенних формул при
непрямих вимірюваннях.
Точність – основна якість будь-якого засобу вимірювання. Тому усі засоби
вимірювання відповідно до держстандарту характеризуються класом
точності, під яким розуміють узагальнену характеристику точності засоба
вимірювання, що визначається для данного засоба вимірювання границями
допустимих інструментальних похибок. Клас точності позначається на
засобі вимірювання.
3. Який порядок використання для вимірювання придбаного (серійного або
вживаного) засобу вимірювань?
Засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, який застосовується під
час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.
Приклади: вимірювальні трансформатори струму та напруги, лічильники
електричної енергії, води, газу, тепла та інше, манометри,
перетворювачі, хроматографи, вологоміри, люксметри, термометри,
барометри, амперметри, вольтметри, калібратори, повірочні установки,
автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії і т. п.
Вимірювання фізичних величин є основою як наукового експерименту, так і
масових вимірювань в усіх галузях народного господарства. Досліджуючи
об’єкт чи технологічний процес, доводиться вимірювати багато різних
фізичних величин та параметрів технологічних процесів.
Загалом вимірювання фізичних величин є багатоступінчастим процесом, що
поєднує як саму процедуру вимірювань з її типовими вимірювальними
операціями, так і ряд підготовчих та заключних процедур, які необхідно
виконати до та після самих вимірювань.
Процес вимірювання можна розділити на три етапи:
підготовка та планування вимірювань;
виконання вимірювань;
опрацювання та аналіз отриманих даних.
З точки зору отримання результатів вимірювання всі три етапи є
важливими, але багато в чому успіх експерименту залежить від рішень, що
прийняті на першому етапі – етапі підготовки та планування вимірювань.
Основні питання, які потрібно вирішити:
– визначити мету вимірювання, яка встановлює потрібну точність
вимірювань та значною мірою впливає на вибір моделі досліджуваного
об’єкта та вимірюваних величин. Досліджуваний об’єкт та мета досліджень
здебільшого задаються. Але навіть у цьому випадку звичайно уточнюють
мету та завдання вимірювального експерименту проаналізувавши, як будуть
використовуватись результати вимірювань для оцінки досліджуваного
об’єкта, ефективності його функціонування.
– вибрати модель досліджуваного об’єкта, адекватну умовам мети та
об’єкту досліджень з урахуванням економічних аспектів;
– визначити вимірювані параметри моделі, наприклад, для синусоїдного
струму необхідно знати, який із параметрів вимірюватиметься: ефективне,
амплітудне або миттєве його значення, чи інший параметр (частота);
– при непрямих вимірюваннях визначити залежності між величинами,
значення яких необхідно визначити експериментально;
– вибрати оптимальні методи вимірювань окремих величин;
– з’ясувати умови вимірювань та фактори, що будуть на них впливати;
– визначити допустимі похибки вимірювань, а при непрямих вимірюваннях –
допустимі похибки вимірювань кожної із безпосередньо вимірюваних
величин;
– вибрати потрібні засоби вимірювальної техніки з відповідними
метрологічними характеристиками;
– вибрати способи корекції похибок вимірювань,
вибрати необхідні алгоритми та засоби опрацювання експериментальних
даних для забезпечення їх достовірності та надійності;
– визначити форму подання результатів вимірювань;
необхідні затрати для виконання поставленого завдання.
Важливим етапом підготовки до вимірювань є визначення характеру та
можливих значень досліджуваних величин з урахуванням властивостей
досліджуваного об’єкта. Оцінюються границі можливих значень вимірюваних
величин, частотний спектр, взаємні зв’язки тощо. Все це уточнюється на
основі апріорних даних і, якщо необхідно, за попередніми вимірюваннями.
Для оцінки потрібної точності вимірювань враховують мету вимірювань. При
масових вимірюваннях вимоги до точності диктуються економічними
міркуваннями. Вимоги до точності повинні бути обґрунтованими і їх не
можна завищувати, бо чим вища точність вимірювань, тим більше при інших
однакових умовах потрібно ресурсів та часу для виконання експерименту.
Крім цього, чим точніші та чутливіші прилади, тим вони звичайно
складніші, вимагають кваліфікованого обслуговування.
Основні терміни та умови планування та проведення вимірювального
експерименту визначає ГОСТ 24026-80 “Исследовательские испьітания.
Планирование зксперимента”. Згідно з цим стандартом план експерименту –
це сукупність даних, що визначають кількість, умови та послідовність
виконання дослідів. Мета планування – підвищення ефективності одержання
інформації про об’єкт дослідження, що потрібно для побудови його моделі,
яка виражає залежність його вихідних величин від вхідних факторів, або
для оцінювання параметрів моделі, якщо вона заздалегідь вибрана. Вибір
моделі визначається не тільки властивостями об’єкта, але й її
призначенням, вимогами адекватності, простоти та компактності.
Вимірювальні експерименти поділяють на пасивні та активні. Планування
пасивних експериментів полягає в оптимізації збирання та опрацювання
інформації про об’єкт дослідження без впливу дослідника на факторний
простір. При активному експерименті дослідник задає рівні факторів. В
однофакторному активному експерименті змінюють рівні одного фактора при
фіксованих рівнях інших факторів. В багатофакторному експерименті
змінюють рівні декількох факторів при однакових комбінаціях інших
факторів.
Повірка засобів вимірювальної техніки – встановлення придатності засобів
вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний
нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх
метрологічних характеристик.
Повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, що перебувають в
експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж,
видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а
також:
вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних
органів;
вихідні еталони підприємств і організацій;
засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних
випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів
вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів
вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних
осіб.
Види повірки: первинна, періодична, позачергова, інспекційна та
експертна.
Засоби вимірювальної техніки визнають придатними до застосування, якщо
результати повірки підтверджують їх відповідність метрологічним та
технічним вимогам до цих засобів вимірювальної техніки, встановленим у
нормативних чи експлуатаційних документах.
Організація та порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки
регламентується ДСТУ 2708.
Калібрування засобів вимірювальної техніки – визначення в певних умовах
або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки.
Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться під час випуска з
виробництва, після ремонту та під час експлуатації.
Калібрування під час випуску засобів вимірювальної техніки з виробництва
здійснюється з метою контроля метрологічних характеристик.
Калібрування під час експлуатації засобів вимірювальної техніки або
після ремонту засобів вимірювальної техніки здійснюється з метою
встановлення у визначених умовах або контроля метрологічних
характеристик цих засобів (в залежності від виммог користувача засобів
вимірювальної техніки).
Калібруванню під час випуску з виробництва підлягають засоби
вимірювальної техніки, типи яких занесено до Державного Реєстру засобів
вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні та на які не
розповсюджується державний метрологічний нагляд.
Висновки
Список використаної літератури
Орнадський В.П. Вступ до метрології, науки про вимірювання, навчальний
посібник, К.: ІДСО, 1994.
Дубровний В.А., Забокрицкий Є.Н., Тригуб В.Г. Справочник по наладке и
регуллированию, ч.1, К.:Наукова думка, 1981.
Орнадский П.П. Теоретические основы информационных измерений техники,
навч.посібник, К.: Вища школа, 1976.
Электрические измерения электрических и неэлектрических величин, под
ред. Полищук Е.С., К.: Вища школа, 1984.
Держстандарт України, Державна система забезпечення єдності вимірювання.
Метрологічні терміни та визначення , ДТСУ 2681–94.
PAGE
PAGE 14
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
