HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Геодезичні прилади”

ПЛАН

2. Які ви знаєте провідні фірми-виробники світу електронних геодезичних
приладів?

16. Оптичні системи світловіддалемірів

Список використаної літератури

2. Які ви знаєте провідні фірми-виробники світу електронних геодезичних
приладів?

Серед провідних виробників сучасного електронного геодезичного приладдя
виділяються наступні компанії: Sokkia, Trimble, Nikon, Spectra
Precision, CST, Garmin, Foif, Nedo та ін.

Здійснимо короткий огляд провідних виробників електронних геодезичних
приладів на сьогоднішній день.

Компанія Sokkia

Історія компанії:

1920 Виникнення компанії SOKKISHA CO. LTD.

1943 Перетворення у відкрите акціонерне суспільство

1982 Виникнення європейського офісу SOKKISHA EUROPE

1989 Реєстрація на Токійській фондовій біржі

1990 Офіційне представлення першого інтегрованого електронного
тахеометра

1991 Європейський офіс переведений в м.Алмере, Нідерланди

Випуск знаменитого польового контроллера SDR33

Випуск першої GPS системи Sokkia: GSS1

1992 Зміна назви компанії SOKKISHA на SOKKIA

1995 Премія за кращий промисловий дизайн: тахеометр POWERSET

1996 Об’єднання технології електронних тахеометрів і GPS на платформі
SDR

1999 Спільне підприємство компаній Sokkia і Novatel: Point Inc.

2001 Офіційне представлення європейського бренду Triax для лазерних
інструментів

2002 Офіційне представлення революційного далекоміра RED-tech

2004 Нове покоління інтегрованих приймачів GPS: GSR2700 IS

2006 Повністю роботизований флагман електронних тахеометрів Sokkia: SRX

2007 Повністю інтегрована GNSS система Sokkia: GSR2700 ISX

Повністю автоматизований промисловий електронний тахеометр Sokkia: NET1

Класичний електронний тахеометр Sokkia: SET X

Області діяльності Sokkia:

Геодезія

Для будь-якої роботи в області цивільного будівництва, моніторингу або
кадастру людям потрібні точні координатні дані, висотні відмітки,
відстані і кути. Для отримання цих даних ми поставляємо наші експертні
рішення: від класичних оптичних інструментів до наших систем GNSS, що
здійснюють захоплення всіх доступних супутникових сигналів. Сьогодні
важливіше, ніж коли-небудь, здійснювати безперешкодну інтеграцію між
оптичними інструментами і приймачами GNSS через програмне забезпечення.
Це та область, на яку націлені наші геодезичні рішення.

Типові геодезичні застосування

Кадастрові зйомки

Традиційна геодезія

Цивільне будівництво

Моніторинг

Дорожнє будівництво

Продукція для геодезії

GNSS системи

Роботизовані електронні тахеометри

Безотражательниє електронні тахеометри

Нівеліри з компенсатором / Електронні нівеліри

Польове / офісне програмне забезпечення

Будівництво

При будь-яких будівельних роботах людям потрібно виконувати вимірювання,
щоб виводити проекти на наступний рівень їх реалізації. Універсальний
портфель продуктів Sokkia для будівництва містить експертні рішення для
всіх областей будівельної індустрії. Для внутрішніх робіт Sokkia
пропонує лазерних будівників площини ротаційного типу з функціями
сканування і будівників лазерних ліній для монтажу стель, полови і
стінних перегородок. Для робіт поза приміщеннями Sokkia пропонує
лазерних будівників горизонтальною і похилих площин великого радіусу
дії, які можуть використовуватися спільно з машинними приймачами для
управління вашим парком землерийної техніки. Для винесення в натуру у
Sokkia є чудові безотражательние електронні тахеометри, спеціально
розроблені для використання на будівельних майданчиках.

Промисловість

При виконанні промислових вимірювань вимоги до точності вищі в
порівнянні з традиційними геодезичними і будівельними застосуваннями. У
цій області Sokkia має дуже сильні позиції. Системи MONMOS є кращими в
галузі, а в комбінації із спеціально розробленими програмними продуктами
вони надають рішення в потрібний час в потрібному місці. Більшість
промислових застосувань пов’язана із сталеливарною промисловістю, де
висока точність украй затребувана.

Типові промислові застосування

Паперова промисловість

Сталеливарна промисловість

Суднобудування

Вітряні електростанції

Промислові підприємства

Будівництво рухомого складу

Оборона

Продукція для промисловості

Промислові електронні тахеометри

Промислове програмне забезпечення 3-DIM

Спеціальні відбивачі на магнітному кріпленні

Спеціальний бізнес-альянс

Компанія Trimble

Trimble — провідний інноватор технологій глобальної системи визначення
місцеположення (GPS). На додаток до створення найдосконаліших GPS
компонент, Trimble доповнює GPS іншими технологіями позиціонування, а
також безпровідним зв’язком і програмним забезпеченням, створюючи
завершені рішення для кінцевого споживача. Глобальна присутність і
унікальні можливості Trimble висувають компанію в лідери в
застосуваннях, що з’являються, включаючи геодезію, автомобільну
навігацію, автоматизоване управління, управління матеріальними
ресурсами, створення безпровідних платформ і телекомунікаційної
інфраструктури. Заснована в 1978 з штаб-квартирою в місті Саннівейл
(Каліфорнія), компанія Trimble налічує більше 2000 співробітників в 20
країнах по всьому світу, включаючи США, Латинську Америку, Західну і
Східну Європу, Австралію, Нову Зеландію і Азію.

Профіль діяльності

Trimble — визнаний світовий лідер в області передових технологій
позиціонування, включаючи глобальну супутникову систему визначення
місцеположення (GPS), лазерні і інші оптичні технології. Протягом більше
20 років новаторські зусилля компанії в просуванні GPS зробили ім’я
Trimble синонімом технологічного лідерства. Більше 120 млн. доларів
вклала компанія в науково-дослідні роботи в 2002—2004 роки. Зміни в
технології позиціонування Trimble перетворив на готові комерційні
рішення для споживача, істотно змінюючу роботу і спосіб життя. Маючи
понад 700 патентів, Trimble знаходиться на передньому краю розробок
найцікавіших і використовуваних на практиці додатків технологій
позиціонування. Сьогодні технології Trimble використовуються в
автомобільній навігації, для синхронізації безпровідних мереж, в
прецизійних інструментах для складних землевпоряджувальних проектів і
для збільшення врожайності.

Сьогодні інженери Trimble у всьому світі працюють над найефективнішими
застосуваннями позиціонування, про які всього кілька років тому ніхто не
міг навіть помислити. З більш ніж 500 продуктами Trimble продовжує йти
попереду всіх в розробці координатно-орієнтованих вирішень деяких
найбільш складних проблем. Продукція Trimble, об’єднуюча GPS з
безпровідним зв’язком і інформаційною технологією, використовується в
автомобілях, літаках, будівельному і сільськогосподарському
устаткуванні, портативних ЕОМ, кишенькових комп’ютерах PDA і ін.
Інноваційні застосування включають системи диспетчеризації і стеження
аварійних служб, зйомку і будівництво дорогий, зйомку зон пошкоджень від
землетрусів, запис і синхронізацію міжнародних фінансових операцій і
підвищення ефективності безпровідних і пейджингових мереж.

Trimble утворив важливі стратегічні союзи в кожній області ринку.
Наприклад, взаємини компанії з Case в сільському господарстві, з
Caterpillar в гірській промисловості і будівництві, з Nortel в
синхронізації і з Siemens VDO в автоматизації продовжують збільшувати
присутність Trimble в швидкорослих секторах ринку технологій
позиціонування. У цих і багатьох інших союзах Trimble витягує переваги з
нововведень технології, асоціюючись з відомими торговими марками і
розширюючи дистриб’юторські канали.

Союзи Trimble: Caterpillar CNH Global Seiko Epson Pioneer Bosch Magneti
Marelli Siemens VDO Infineon Nortel AutoDesk Condor Earth Technologies
ESRI McNeilus TTPCom Systech

16. Оптичні системи світловіддалемірів

Світловіддалеміри мають три основні оптичні системи: передавальну,
відбиваючу та приймальну. Крім цього в’них є ряд допоміжних оптичних
систем, таких як візуюча система, коротке оптичне замикання, оптичні
лінії затримки, фільтри та інші. Наявність тих чи інших допоміжних
оптичних систем обумов-лена принципом дії віддалеміра.

Розмір і маса передавальної, а також приймальної оптичних систем
визначають габарити прийомопередавача є цілому та мають вплив на ного
масу. Тому при конструюванні світловіддалеміра прагнуть вибрати такі
оптичні системи, які задовольняли б усім вимогам і мали мінімальні —
масу і розміри.

Основні оптичні системи посилають модульований світловий
потік вздовж вимірюваної лінії, відбивають його і потім приймають. Все
не повинно відбуватись з мінімальними втратами світлової енергії і з
мінімальними спотво реннями закону модуляції. Кожна з тих систем повинна
забезпечувати високу , . направленість випромінювання.

Передавальний оптичний тракт включає в себе всі оптичні елементи, як
знаходяться на шляху випромінювання джерела світла в передавачі. Він
повинен сформувати з цього випромінювання вузький пучок, скерований
вздовж напрямку на відбивач. Якщо поверхня випромінювання джерела світла
не є точкою, що практично є завжди, то оптична система формує з цього
випромінювання не паралельний, а розбіжний пучок променів. Чим більший
розмір поверхні випромінювання, тим більша розбіжність пучка.

Для зменшення розбіжності збільшують фокусну віддаль передавальної
оптичної системи, бо розмір перерізу пучка в площині відбивача, який
встановлений на віддалі S, має діаметр

(1)

де l — діаметр перерізу світлового пучка в фокальній площині
передавальної оптичної системи; f — фокусна віддаль системи. Якщо
переріз світлового пучка в» фокальній площині передавальної оптичної
системи рівний 0.1 мм, а її фокусна віддаль 600 мм, то оптична система
сформує пучок, діаметр перерізу якого на віддалі S = 3 км дорівнює 0.5
м, а на віддалі 15 км — 2.5 м. При меншій фокусній віддалі діаметр
світлового пучка є ще більшим.

В світловіддалемірах, призначених для вимірювання коротких ліній,
фокусна віддаль передавальної оптичної системи може бути меншою, ніж у
віддалемірах. які мають більший радіус дії.

Передавальні оптичні системи світловіддалемірїв є різноманітними. їх
конструкція і параметри значною мірою залежать від радіуса дії
віддалеміра, типу джерела світла та способу модуляції.

Передавальними оптичними системами в багатьох світловіддалемірах є
звичайні телескопічні труби, тобто лінзові системи. Вони складаються
закладного об’єктива і фокусувальної лінзи. Ці системи є простими,
дешевими і завадостійкими. Єдиним їх недоліком є значний поздовжній
розмір, який дорівнює приблизно фокусній віддалі лінзової системи.

Для зменшення маси та габаритів передавальних оптичних систем з великими
фокусними віддалями лінзові системи заміняють дзеркально-лінзовими. Вони
складаються з об’єктива 1. великого сферичного дзеркала 2,
дзеркально-лінзового компонента 3. який приклеюють до захисної скляної
поластинки 4 (рис. 1).

Рис. 1. Дзеркально-лінзова передавальна система

В світловіддалемірах, які виготовлялись в СРСР, використовували лазери з
розбіжністю в декілька мінут. При розбіжності 2′ на віддалі S = 10 км
переріз пучка при відсутності оптичної системи дорівнював 6 м. Лінзова
телескопічна

колімуюча оптична система зменшує його до 0.4…0.6 м, тобто зменшує
розбіжність світлового пучка приблизно в 10 разів.

В світловіддалемірах з малим радіусом дії джерелами світла служать
свп-лодіоди, або напівпровідникові лазери. В них використовують
внутрішню модуляцію, отже модулятор відсутній. Незважаючи на те, що
розбіжність пучка, випромінюваного тими джерелами, є більша, ніж в
газових лазерах, тут не виникає необхідності звуження його перед подачею
в передавальну систему. Тому при таких джерелах світла, а також при
модуляції світла в комірках Поккельса. які модулюють паралельний
світловий пучок, використовують афокальні телескопічні лінзові системи з
уявним фокусом, тобто труби Галілея (рис. 2). Така система складається з
розсіюючої лінзи 1 та збираючої лінзи 2. Застосування афокальних
телескопічних систем дозволяє зменшити поздовжні габарити
при-йомопередавача.

Рис. 2. Передавальна афокальна телескопічна система

»

„ N

n

?

e

?

?

Ae

O

Oe

U

TH

ae

ae

e

o

o

?$????????e

e

o

????

6Коли ж джерелом світла є світлодіод. або напівпровідниковий лазер, які
дають інфрачервоне випромінювання, кут розсіювання становить від 4′ до
15′. Тому ці джерела світла застосовують у віддалемірах з малими
радіусами дії (порядку 5 км).

Газові лазери застосовують у віддалемірах, радус дії яких може’досягати
40 і більше кілометрів. Коли джерелом світла є лазер, то діаметр
перерізу випромінюваного передавачем світлового пучка на відстані ЗО км
станозить 3.0 м. Для порівняння приведемо значення його, яке було при
джерелі білого світла (напр дуговій лампі). Воно складало 198 м, тобто
було в 66 разів більшим.

Основим елементом відбивачів світловіддалемірів є дзеркальна поверхня.
Встановлений на віддалі S від прийомопередавача відбивач повинен відбити
якомога найбільшу частину світлової енергії, спрямовану на нього
передавачем. Відбивач може відбити весь світловий потік тільки в тому
випадку, коли його відбиваюча поверхня має площу, що дорівнює площі
перерізу світлового пучка біля відбивача і ця поверхня повністю
збігається з перерізом пучка. На матих віддалях переріз світлового пучка
є невеликим і цю умову можна забезпечити. А на довгих лініях її виконати
важче, бо діаметр відбиваючої поверхні відбивача при вимірюваннях довгих
ліній складає всього 400…700 мм, тобто менше 1 м. Тому відбивач
відбиває тільки невелику частину світлового потоку. Кількість відбитої
енергії визначає відношення площі’ відбиваючої поверхні r до плоїш
перерізу світлового пучка R, або відношення квадратів діаметра пучка та
відбиваючої поверхні:

(2)

де Ф’пр — світловий потік, який прийшов до відбивача; Фвід — відбитий
відбивачем світловий потік; dвід — діаметр відбивача; d — діаметр
перерізу пучка світла біля відбивача. Якщо dвід = 0.625 м, d = 2.5 м, то
від відбивача відіб’ється тільки (0.625/2.5) =1/16 частина світлової
енергії з тої, що дійшла до нього.

Внаслідок неминучих неточностей у виготовленні відбивача відбитий
світловий потік теж є розбіжним, тобто світлова енергія розповсюджується
всередині тілесного кута ?від. Тому біля приймача діаметр перерізу
відбитого світлового потоку

(3)

Якщо авід = 20″, S = 15 км, то d’ = 1.5 м.

Найпростішим відбивачем є плоске дзеркало. При. якісному виготовленні
його кут розсіювання не перевищує 10… 15″. Але саме дзеркало потрібно
орієнтувати з дуже високою точністю — 3…4″. що створює значні
труднощі. Тому такі відбивачі не застосовують.

Найбільш розповсюдженими є призмові відбивачі. Рідше зустрічаються
дзеркально-лінзові. Позитивною властивістю одних і других відбивачів є
те, що їх можна орієнтувати на прийомопередавач з відносно низькою
точністю.

Дзеркально-лінзовий відбивач складається з об’єктива 1 і дзеркала 2,
розташованого у фокусі об’єктива перпендикулярно до його оптичної осі 00
(рис. 3,а). При такому розташуванні дзеркала і об’єктива падаючий на
об’єктив промінь і той, що з нього виходить після відбиття від дзеркала,
є взаємно паралельними. Ця паралельність зберігається, якщо падаючий
промінь складає з оптичною віссю об’єктива кут не більший від 1°. При
якісному виготовленні відбивача та кутах падіння до 1° кут розсіювання
не перевищує 30″.

Рис. 3. Дзеркально-лінзові відбивачі: а~ один елемент звичайного
дзеркстьпо-лінзового відбивача; б — елемент відбивача з дзеркалом
Манжена

Збільшення світлозбору дзеркально-лінзовим відбивачем досягають
збільшенням діаметра отвору об’єктива, або встановленням декількох
відбиваючих елементів. Другий шлях більш зручний та дешевший, тому
застосовують його.

Відбивач, який складається з декількох відбиваючих елементів, називають
мозаїчним. Відбиваюча поверхня мозаїчного відбивача дорівнює сумі площ
отворів об’єктивів всіх відбиваючих елементів.

Дзеркально-лінзові віббивачі є простими та дешевими, але мають такий
самий недолік, як і лінзові оптичні системи — великий поздовжний розмір.

Тепер нерідко використовують відбивачі з дзеркалами Манжена з двома
неконцентричними поверхнями (рис. 3, б). Габарити таких відбивачів є
меншими від звичайних дзеркально-лінзових.

Дзеркально-лінзові відбивачі потрібно орієнтувати з точністю до
декількох мінут. Помилка орієнтування відбивача, яка дорівнює 10′.
викликає втрату 10% світлового потоку за рахунок зменшення площі
світлозбору, бо частина прийнятої об’єктивом світлової енергії не
потрапляє на дзеркальце, що встановлене в його фокусі.

Призмові відбивачі складаються з трипельгіризм. Це тригранні
піраміди,-бокові грані яких є рівнобедренними прямокутними трикутниками,
причому їх прямі кути сходяться у вершині призми (рис. 4). Поверхня
бокових граней є дзеркальна. Основою призми є рівносторонній трикутник.

Рис. 4. Хід променів в призмовому відбивачі

Світловий промінь падає на основу піраміди, входить в середину призми,
відбивається від трьох її бокових граней і виходить з призми через її
основу паралельно до падаючого променя.

Паралельність падаючого і відбитого променів зберігається, якщо напрямок
світлового потоку відхиляється від перпендикуляра до основи піраміди не
більше, ніж на 20°. При цьому кут розсіювання не перевищує 20″. Кут
розсіювання залежить від того, на скільки точно видержується взаємна
перпендикулярність бокових граней та від того, на скільки їх поверхня є
близькою до площини. У світловіддалемірі EOS кут розсіювання призмового
відбивача не перевищує 3″.

При великих відхиленнях напрямку світлового потоку від перпендикуляра до
основи призми виникають помилки вимірювань внаслідок того, що промені,
які потрапили в різні точки основи призми, проходять внутрі кристала
шляхи різної довжини. Промінь, який падає перпендикулярно в середину
основи, проходить в призмі шлях, довжина якого дорівнює подвійній висоті
призми. Промені, які падають ближче до краю основи призми під деяким
кутом до неї. проходять в призмі довший шлях. Це веде до так званого
«змазування різниці фаз». Тому вважають, що призмовий відбивач слід
орієнтувати з точністю до 1°.

Великі призми є важкими, а їх якісне виготовлення складне. Тому
приз-мові відбивачі також збирають із декількох призм, тобто і вони є
мозаїчні. Для надання призмам більш компактної форми зрізають кути в
вершинах основи призм. Призмові відбивачі дуже зручні в роботі, не
вимагають жодного регулювання, їх розміри менші від дзеркально-лінзових.
Але вартість призмових відбивачів вища.

При проходженні світлового потоку в склі шляху довжиною 1 см втрачається
приблизно 1% світлової енергії. В призмових відбивачах є більші втрати
енергії, ніж в дзеркально-лінзових, бо шлях променів в призмі є довшим
ніж в об’єктиві і дзеркалі дзеркально-лінзового відбивача.

Відбитий світловий потік є розбіжним. Тому із збільшенням діаметра
вхідного отвору приймальної оптичної системи збільшується кількість
прийнятої віддалеміром світлової енергії. Приймальні оптичні системи
віддалемірів мають діаметри отворів від 40 до 300 мм, тому на довгих
лініях в приймальну оптичну систему потраляє тільки невелика частина
відбитого світлового потоку, яка визначається рівнянням

(5)

де dпр — діаметр отвору приймальної системи; d’ — діаметр перерізу
відбитого світлового пучка біля приймальної системи. Якщо прийняти, що
dnp = 100 мм, a d’ = 1.5 м. то в приймальну оптичну систему потрапить
тільки біля 1/225 частини відбитого світлового потоку.

Якщо в (5) підставити (2), то одержимо, що

З використанням (4) і (3) маємо

При f = 0.6 м, l = 0.0001 м, dвід = 0.625 м, dпр = 0.1 м, ?від = 20″, і
S = 15 000 м отримаємо Фпр /Ф’пр 1:4000. Коли
ж джерелом світла служить лазер, то втрати світлової енергії є меншими,
але також значними.

Як бачимо, в приймальну оптичну систему потрапляє тільки дуже мала
частина світлового потоку, яка виходить з передавача. В наших
розрахунках не приймались до уваги втрати світлового потоку в скляних
деталях та в повітрі, а також втрати при відбиванні. Для зменшення втрат
збільшують діаметр вхідного отвору приймальних оптичних систем. Тому у
віддалемірах з великим радіусом дії нерідко приймальна оптична система є
дзеркально-лінзовою. її будова є такою ж, як передавальної оптичної
системи (рис. 1), тільки напрямок променів світла є протилежним. При
цьому для передавання світлового потоку може служити не тільки
дзеркально-лінзова, але і лінзова система. У віддалемірах з радіусом дії
до 5 км приймальна система найчастіше є лінзовою.

Для зменшення потрапляння в приймальну оптичну систему розсіяної
світлової енергій та для більшої концентрації прийнятої енергії у
фокальній площині ця система повинна бути теж довгофокусною.

У віддалемірах з когерентним джерелом світла нерідко передавальна
оптична система має діаметр отвору та фокусну віддаль менші, ніж
приймальна.

Оптичні осі передавальної і приймальної оптичних систем є паралельними,
а їх вихідний і вхідний отвори повинні знаходитись на невеликій віддалі
один від одного. Цю віддаль роблять якомога меншою в віддалемірах з
малим радіусом дії. Так, у топографічному віддалемірі ЕОК 2000 отвори
передавальної і приймальної оптичних систем частково перекриваються.
Таке розташування викликане тим, що через велику спрямованість
випромінювання передавача та відбивача на лініях довжиною в декілька
десятків метрів може статись так, що відбитий світловий потік потрапить
в передаючу оптичну систему, а не в приймальну. Тоеі виникає
необхідність якимись засобидвами збільшувати розбіжність відбитого
світлового пучка. Так, в світловіддалемірі «Гранат» при вимірюванні
коротких ліній перед призмою відбивача встановлюють оптичний клин, який
розсіює світловий потік.

Для зменшення маси і розмірів інколи передавальну і приймальну оптичні
системи конструктивно об’єднують. Завдяки цьому частина оптичних деталей
входить одночасно в одну і другу оптичну систему.

Така складна оптична система має одну оптичну вісь, тобто осі
передавальної і приймальної оптичних систем в такому випадку є збіжними,
і вихідний отвір передавальної оптичної системи та вхідний отвір
приймальної оптичної системи перекриваються. Об’єднані
приймально-передавальні оптичні системи називають коаксіальними.

У випадку використання коаксіальної оптичної системи світловіддалемі-ром
можна вимірювати лінії довжиною навіть декілька метрів без збільшення
розбіжності відбитого світлового пучка.

Істотне значення в роботі віддалемірів має виділення із всього
світлового потоку, який потрапив в приймальну оптичну систему, тої його
частини, яка є відбитим від відбивача світловим потоком, тобто корисним
сигналом. Для цього використовують у віддалемірах діафрагми та фільтри.
Діафрагма виконує просторову селекцію в фокальній площині приймальної
системи. Вона дає змогу виділити тільки той світловий потік, який
потрапляє з місця, де встановлений відбивач, тобто зрізає фон. В цій
частині світлового потоку ще міститься розсіяна сонячна радіація. її
можна погасити, виконуючи спектральну селекцію. Проведення її є
можливим, коли джерело світла віддалеміра дає випромінювання в вузькому
діапазоні спектра, тобто коли джерелом світла служить газовий, або
напівпровідниковий лазер, чи світлодіод.

Список використаної літератури

Деймлих Ф. Геодезическое инструментоведение. – М.: Недра, 1971.

Костецька Я.М. Геодезичні прилади. Частина II. Електронні геодезичні
прилади. – Львів, 2000. – 324 с.

Кузнецов П.Н., Васютинский И.Ю., Ямбаев Х.К. Геодезическое
инструментоведение. – М.: Недра, 1984. – 364 с.

Мороз О.І., Тревого І.С., Шевченко Т.Г. Геодезичні прилади: Навчальний
посібник. За редакцією Т.Г. Шевченка. – Львів: Видавництво Національного
університету “Львівська політехніка”, 2005. – 264 с.

Островский А.Л., Маслич Д.И., Гребенюк В.Г. Геодезическое
прибороведение. – Львов, Вища школа,1983. – 208 с.

Тревого І.С., Шевченко Т.Г., Мороз О.І. Геодезичні прилади. Практикум:
навчальний посібник. За заг. ред. Т.Г. Шевченка. – Львів: Видавництво
Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 196 с.

Шевченко Т.Г., Мороз О.І., Тревого І.С. Геодезичні прилади: Підручник.
За редакцією Т.Г. Шевченка – Львів: Видавництво Національного
університету “Львівська політехніка”, 2006. – 464 с.

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Похожие записи