HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Урбанізація та її вплив на умови життя та здоров’я населення»

ПЛАН

Вступ

1. Вплив рівня урбанізації на життя та здоров’я населення

2. Проблема урбанізованих середовищ – забруднення атмосфери. Вплив
атмосферного забруднення на рівень здоров’я

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У наші дні урбанізація стала одним з основних факторів забруднення
навколишнього середовища. Саме з нею пов’язано більш 75% загального
обсягу забруднення. Великі міста істотно впливають на екологічну
обстановку даного регіону. За даними досліджень, проведених суспільною
організацією «Greenpeace», шлейф забруднюючого і теплового впливу
великих міст прослідковується на відстань до 50 км, охоплюючи площу в
800 -1000 квадратних кілометрів. Жителі називають їх «смогополісами «.

Урбанізація, з одного боку, поліпшує умови життя населення, з іншого
боку — призводить до витіснення природних систем штучними, забрудненню
навколишнього середовища, підвищенню хімічного, фізичного і психічного
навантаження на організм людини.

1. Вплив рівня урбанізації на життя та здоров’я населення

Велике місто змінює майже усі компоненти природного середовища —
атмосферу, рослинність, ґрунт, рельєф, гідрографічну мережу, підземні
води, ґрунт і навіть клімат. Перепади температур, відносної вологості,
сонячної радіації між містом і його околицями іноді порівнюються з
пересуванням у природних умовах на 20 км по широті. Причому порушення
одних природних умов незмінно викликає й інші. У містах змінені
електричне, магнітне й інші фізичні поля Землі. Вплив міста на надра
поширюються на глибини від 0.5 до 4 і навіть до 8 тис. метрів. Іншими
стають умови підпиту підземних вод, їхній хімічний склад.

Фізичні умови у великих містах гірші, ніж у маленьких. За даними
досліджень, проведених в Англії і США, великі міста одержують на 15%
менше сонячної радіації (і на 30% менше ультрафіолетових променів у
зимовий час), на 10% більше опадів, на 10% більше хмарних днів, на 30%
більше туману влітку, на 10% — узимку.

Ступінь поширеності багатьох хвороб, причому не тільки інфекційних, у
великих містах помітно вищий. Наприклад, у містах з населенням 1 млн. і
більше, рак легенів зустрічається у двічі частіше, ніж у сільських
місцевостях. Більше розповсюджений у містах і бронхіт.

Процес урбанізації, зумовлений у цілому розвитком суспільного
виробництва і характером соціальних відносин, сам створює усе більш
різнобічний вплив на розвиток і розміщення виробництва й інші сфери
діяльності суспільства, змінюючи його соціально — економічну структуру,
демографічні показники, умови розвитку особистості і т.д.

Розвиток людського суспільства характеризується не тільки його
кількісним зростанням. Основне в розвитку суспільства — ріст виробничих
сил, зміна технології виробництва, що призводить до різкого зростання
техногенних і антропогенних впливів на навколишнє середовище. Сучасний
вплив 4 млн. людей за своїми масштабами дорівнює впливу 40 млрд. людей
кам’яного віку, хоча витрати їжі на одну людину залишилися приблизно ті
ж самі. Особливої уваги заслуговують ті фактори міського середовища, що
вже зараз негативно позначаються на умовах життя і здоров’ї міського
населення. До таких негативних факторів, у першу чергу, варто віднести
прогресуючий ріст забруднень навколишнього середовища промисловими
викидами, відставання санітарно-технічного благоустрою й інженерного
устаткування від росту житлового фонду, підвищення рівня міського шуму.
Перенаселеність, а також забруднення навколишнього середовища у великих
містах прийняли настільки тривожні розміри, що громадськість починає все
ширше виступати проти будівництва промислових підприємств у містах.
Концентрація промислових підприємств у містах, різке збільшення
кількості автомобілів на вулицях і, в зв’язку з цим, зростаюче
забруднення навколишнього середовища створює серйозну загрозу здоров’ю
мільйонам жителів різних країн. Встановлено, що рівень інфекційної
захворюваності міського населення (без ангіни і грипу) більш, ніж у 2
рази перевищує захворюваність сільського населення.

Є всі підстави думати, що ріст новоутворень у значній мірі залежить від
постійно посилюючого забруднення навколишнього середовища. Заданими ВІЗ,
за рахунок зміни навколишнього середовища виникає не менш 75% усіх
випадків раку. Висока контактність людей, характерна для міського
середовища, з одного боку, виступає позитивним фактором, тому що сприяє
розвитку визначеної нервової стійкості молодого покоління, більш значної
психічної тренованості, підтримці професійного і творчого тонусу; з
іншого боку — при обробці великого обсягу інформації нервова система не
в змозі функціонувати на колишньому рівні адаптації.

Це викликає формування нового динамічного стереотипу, що в деяких
випадках може призвести до зриву, що виражається в неврозах і
невротичному стані. Надмірна нервова напруга жителів великого міста
призводить до все більш широкого застосування снодійних і заспокійливих
лікарських препаратів. У Великобританії державні органи охорони здоров’я
щорічно виписують рецепти на заспокійливі і снодійні препарати на суму
15 млн. фунтів стерлінгів.

Близько 32% міських мешканцям у регіонах, що розвиваються, не мають
сучасної системи водопостачання та каналізації За світовими оцінками, 3%
всіх смертей, зокрема від більшості діарейних хвороб, пояснюються
відсутністю джерел чистої питної води, сучасної каналізації та
відповідної санітарної культури.

Ненадійність постачання водопровідної питної води у міських районах
викликає також необхідність її домашнього зберігання, пов’язаного із
ризиком зараження діареєю та розмноження переносників інфекцій (малярії
та тропічної лихоманки); ці ризики може знизити санітарна обробка води
та її безпечне зберігання у домашніх умовах.

Міста країн, що розвиваються, особливо вразливі перед небезпекою для
здоров’я від змін клімату. Зокрема, розташування багатьох великих міст
на морському узбережжі робить їхнє населення більш вразливим через
екстремальні погодні умови і підвищення рівня моря. Теплові хвилі також
збільшують ризик міста через вплив ефекту «теплового острова», коли
температура може на 5 -11°C перевищувати температуру у навколишніх
сільських районах у зв’язку зі щільністю міської забудови та наявністю
джерел теплової енергії.

У багатьох містах країн, що розвиваються, різке збільшення
моторизованого дорожнього руху протягом останніх десятиліть призводить
до зростання проблем із здоров’ям міського населення, особливо його
найуразливіших груп. У розвинених регіонах світу, таких як Європа,
структура міського транспорту, разом із палінням та раціоном харчування,
також були широко визнані найважливішими факторами впливу на здоров’я
городян.

В усьому світі дорожньо-транспортний травматизм є дев’ятою за значимістю
причиною смерті людей, і до 2010 року цей показник підніметься аж до
п’ятої позиції, якщо не здійснити негайних і послідовних заходів.
Більшість смертей внаслідок дорожньо-транспортних пригод відбувається у
країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Майже половина з тих, хто
гине в дорожньо-транспортних аваріях, — це пішоходи, велосипедисти або
водії моторизованих двоколісних транспортних засобів.

Забруднення повітря в містах, за оцінками, стає причиною смерті близько
1,2 млн. людей на рік по всьому світу, в основному через серцево-судинні
та респіраторні захворювання. Значна частка міського повітря
забруднюється вихлопними газами автотранспорту; іншими основними
забруднювачами повітря є також промисловість, підприємства з виробництва
електроенергії і, принаймні у країнах, що розвиваються, — практика
побутового спалювання палива. Транспортні викиди є також основною
причиною зміни клімату в усьому світі.

Створення перешкод для піших прогулянок, їзди на велосипедах та інших
форм фізичної активності, погане планування міського транспорту сприяють
сидячому способу життя городян. Це також є факторами ожиріння людей і
пов’язаних із ним захворювань. Шум від транспортного руху є чинником
виникнення захворювань, пов’язаних зі стресом.

На здоров’я усього міського населення впливає забруднення навколишнього
середовища та небезпека на вулицях. Таким соціальним групам як діти,
люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями, зазвичай загрожує
найбільший ризик, оскільки для повсякденного пересування вони, як
правило, більше залежні від ходьби, їзди на велосипеді або проїзду на
громадському транспорті.

Урбанізація може призвести до збільшення тягаря психічних розладів і
розширення прогалин у їх лікуванні. Прогалини в профілактиці психічного
здоров’я особливо помітні у міських центрах в країнах, що розвиваються.

Проведені у розвинених країнах дослідження показують, що діти в міському
оточенні (особливо із сімей з низькими доходами) мають більш високий
рівень психологічних та поведінкових проблем, а також більш низький
рівень освіченості та нижчі професійні очікування ніж діти із сільських
районів.

Сусідство таких факторів, як рівень шумового забруднення, сприйняття
місцевого навколишнього середовища (місцеве облаштування території,
репутація району і страх перед злочинністю у ньому), а також соціальна
згуртованість та соціальний капітал на рівні мікрорайону визнане в
декількох дослідженнях фактором, що впливає на психічне здоров’я людей.

2. Проблема урбанізованих середовищ – забруднення атмосфери. Вплив
атмосферного забруднення на рівень здоров’я

Урбанізація зумовлює чимале навантаження на довкілля. В першу чергу це
стосується атмосфери.

Шкідливий вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров’я населення
було доведено вже після відомих токсичних туманів у містах Європи та
Америки. Протягом одного тижня в грудні 1952 р. під час токсичного
туману в Лондоні померло 4000 осіб, а ще кілька тисяч людей загинуло в
наступні З міс. 1971 р. під час фотохімічного смогу в Токіо до лікарні
потрапило близько 8000 отруєних людей. Безпосередньою причиною смерті
була серцево-судинна недостатність. Підвищену захворюваність і
смертність населення у зв’язку з токсичними туманами помічено в багатьох
містах, зокрема Лос-Анджелесі, Сан-Франциско, Сіднеї, Донорі, Йокогамі,
Нью-Йорку тощо. Випадки токсичних туманів стали першим сигналом, що
свідчив про шкідливий вплив атмосферних забруднень на організм людини.

Постійні атмосферні забруднення несприятливо впливають на загальну
захворюваність населення. Доведено прямий зв’язок між інтенсивністю
забруднення повітря і станом здоров’я, а також зростанням хронічних
неспецифічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби
серця, рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет.
Забруднення впливають на органи дихання, сприяючи виникненню
респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту,
ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Вони спричинюють
серцево-судинні та інші захворювання, зумовлюють виникнення віддалених
наслідків, тобто мутагенну, канцерогенну, гонадотоксичну, тератогенну,
алергенну, ембріотоксичну й атеросклеротичну дію.

r ? „ 4

6

4

B

D

6

B

D

???????¤?¤?$?????????Найпершими наслідками атмосферних забруднень є
розвиток специфічних захворювань і отруєнь.

Дедалі більший вплив на організм людини справляє смоґ. Фотохімічний
туман, що утворюється в повітрі міст, спричинює сльозотечу, різь в очах,
сухий кашель, нудоту, головний біль, стискання в грудях, задишку,
загальну слабкість. Він є причиною розладів функцій органів дихання, що
незрідка завершуються утворенням злоякісних пухлин. Систематичне
вдихання фотооксидантів стає причиною зменшення маси тіла, зниження
активності ферментів у крові і зниження потреби в кисні, зменшення
вітамінного балансу, а також патологічних змін у внутрішніх органах і
ЦНС.

Забруднення атмосферного повітря сірки діоксидом частіше призводить до
виникнення таких захворювань, як хронічний і астматичний бронхіт,
бронхіальна астма, емфізема легенів. Ці явища особливо характерні для
людей, в яких немає чинника професійних шкідливостей і куріння, а також
несприятливих чинників, пов’язаних з попередніми роками життя. Учені
виявили збільшення частоти інфекційних захворювань дихальних шляхів і
зміни в них саме у дітей, що мешкають в умовах забрудненої атмосфери
(мал. 1).

Мал.1 Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я дітей

Дуже несприятливо діє на організм оксид вуглецю. Він міститься в
атмосферному повітрі в кількостях, здатних підвищити вміст
карбоксигемоглобіну, що погіршує стан тканинного дихання, негативно
впливає на функцію ЦНС і серцево-судинної системи. Наявність оксиду
вуглецю в організмі стає причиною скарг (особливо у регулювальників
руху) на головний біль, запаморочення, порушення сну, зниження пам’яті й
уваги, задишку, біль у ділянці серця тощо.

Наростаюче забруднення повітря свинцем сприяє накопиченню його в
печінці, селезінці, нирках та інших органах. Свинець, що міститься у
відпрацьованих газах автомобільного транспорту, прискорюючи розпад
еритроцитів, діє як протоплазматична отрута. Свинцеве отруєння зумовлює
також функціональні зміни вищої нервової діяльності. Основними скаргами
внаслідок свинцевого отруєння є головний біль, запаморочення, підвищена
роздратованість, швидка втомлюваність, порушення сну.

Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту — нітрити і нітрати, що
потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів і під час
унесення мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для
синтезу канцерогенних речовин. Вдихання оксидів азоту є причиною
розвитку емфіземи легенів, звуження дихальних шляхів, набряку легенів.

Численні також дані щодо небезпечної дії вуглеводнів, що потрапляють в
організм людини під час дихання. Ароматичні вуглеводні, особливо
3,4-бензпірен, що містяться в недопалених фракціях диму, вирізняються
канцерогенною дією.

Викиди нафтохімічного комбінату стали причиною захворювань органів
дихання, і тому бронхіальну астму названо «астмою йоккаїті» від назви
міста, де виникло захворювання.

Тривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті
людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених
або ослаблених дітей, до їхньої розумової та фізичної відсталості тощо.

В Україні негативного впливу атмосферних забруднень зазнає майже 17 млн
осіб, або 34% від загальної кількості. Вади розвитку дітей у містах із
забрудненням навколишнього середовища бувають у 3—4 рази частіше, ніж у
відносно чистих, хвороби органів дихання реєструються удвічі частіше,
загальний рівень захворюваності населення на 25—40% вищий, вищий також
рівень алергійних, онкологічних, серцево-судинних та інших захворювань.
Генетичні наслідки забруднення будуть проявлятися ще багато десятиліть.

Проведені у Львові дослідження засвідчили, що у водіїв автомобілів,
регулювальників руху спостерігаються наявність карбоксигемоглобіну в
крові, зниження рефлекторних реакцій, зміна активності деяких ферментів.

Отже, практично майже все міське населення, особливо діти, які дуже
чутливі до токсичних речовин, змушені дихати повітрям, що здатне
отруювати організм.

Вплив атмосферних забруднень поширюється і на рослинний, і на тваринний
світ. Викиди заводів уражують усі види рослинності — декоративні і
фруктові дерева, чагарники і ліси, сільськогосподарські культури і
навіть трав’яний покрив. Токсичні речовини порушують структуру листя і
погіршують обмін речовин. Забарвлення листя змінюється, воно
деформується і відмирає, а потім патологічний процес поширюється на
увесь рослинний організм. Найнебезпечнішими для флори є сполуки сірки і
фтору. Унаслідок надлишку в повітрі сірчистого ангідриду листя дерев
темнішає, зморщується й опадає, а голки хвойних дерев стають спочатку
темно-червоними, а потім засихають. Листя культурних рослин
знебарвлюється, опадає, і вони гинуть. Листя і квіти під дією фтору
бліднуть, укриваються плямами й опадають. Великої шкоди зеленим
насадженням завдають вуглецю оксид, хлор і хлористоводнева кислота, а
також вуглеводні, зокрема бензол, атрацен, бензпірен. Особливо
небезпечні для рослин відпрацьовані гази автомобілів, дія котрих
спричинює масове знищення дерев, чагарників і трав.

Атмосферні забруднення шкідливо впливають і на тварин. Учені виявляють у
кістках і печінці корів свинець, а використання запиленого сіна стає
причиною появи кашлю і задишки у коней. Забруднення атмосферного повітря
призводить до ураження очей і верхніх дихальних шляхів свійських тварин
і птахів. Спостерігається підвищена смертність бджіл і різке зниження
їхньої чисельності, зменшення кількості меду, що вони продукують,
особливо внаслідок отруєння фтором, сполуки якого осідають на квітах.
Непоправної шкоди фауні та флорі завдає безконтрольне застосування
пестицидів.

Атмосферні забруднення позначаються і на побутових умовах. Зокрема,
погіршується мікроклімат, фотохімічний смог знижує прозорість
атмосферного повітря, знижується освітленість. Проникаючи в житло,
атмосферні забруднення потрапляють на стіни, підлогу, меблі й
обладнання. Сірчаний газ, сірчана кислота, продукти фотохімічних реакцій
можуть спричинювати корозію металів, псувати будівельні матеріали. Смоґ
руйнує будинки, пам’ятники культури, історичні цінності.

Із забрудненням повітря пов’язані стійкі аномалії хімічних властивостей
атмосферних опадів, насичених сполуками сірки, азоту та іншими
речовинами. Це призвело до поступового підвищення кислотності снігу і
поверхневих вод. Кислотні дощі, отже, пов’язані з наявністю в
атмосферному повітрі сірчистого ангідриду, який перетворюється на
сірчану кислоту. Скандинавські вчені, котрі дослідили розвиток лососевих
риб у річках та озерах Норвегії і Швеції, встановили, що через
підвищення кислотності у водоймах загинули живі організми, особливо
багато знищено форелі. Проблема вимивання сірки діоксиду опадами,
описана багатьма вченими, стає дедалі актуальнішою.

Матеріальні збитки від атмосферного забруднення дуже значні.
Встановлено, що загальні втрати, зумовлені забрудненнями атмосферного
повітря, вираховуються в мільйонах американських доларів на рік. Ось
чому питання контролю і боротьби з атмосферними забрудненнями набули вже
глобального характеру.

Висновки

Отже, урбанізація несе в собі не тільки досягнення на рівні соціальної
інфраструктуру, вровадження досягнень прогресу у життя людини, але й
цілу низку проблем, які повязані з погіршенням екології та зниженням
рівня здоров’я населення.

Велике місто змінює майже усі компоненти природного середовища —
атмосферу, рослинність, ґрунт, рельєф, гідрографічну мережу, підземні
води, ґрунт і навіть клімат. Фізичні умови у великих містах гірші, ніж у
маленьких. Ступінь поширеності багатьох хвороб, причому не тільки
інфекційних, у великих містах помітно вищий. Процес урбанізації,
зумовлений у цілому розвитком суспільного виробництва і характером
соціальних відносин, сам створює усе більш різнобічний вплив на розвиток
і розміщення виробництва й інші сфери діяльності суспільства, змінюючи
його соціально — економічну структуру, демографічні показники, умови
розвитку особистості і т.д.

У багатьох містах країн, що розвиваються, різке збільшення
моторизованого дорожнього руху протягом останніх десятиліть призводить
до зростання проблем із здоров’ям міського населення, особливо його
найуразливіших груп. Забруднення повітря в містах, за оцінками, стає
причиною смерті близько 1,2 млн. людей на рік по всьому світу, в
основному через серцево-судинні та респіраторні захворювання. Значна
частка міського повітря забруднюється вихлопними газами автотранспорту;
іншими основними забруднювачами повітря є також промисловість,
підприємства з виробництва електроенергії і, принаймні у країнах, що
розвиваються, — практика побутового спалювання палива. Транспортні
викиди є також основною причиною зміни клімату в усьому світі.

Створення перешкод для піших прогулянок, їзди на велосипедах та інших
форм фізичної активності, погане планування міського транспорту сприяють
сидячому способу життя городян. Це також є факторами ожиріння людей і
пов’язаних із ним захворювань. Шум від транспортного руху є чинником
виникнення захворювань, пов’язаних зі стресом.

Урбанізація може призвести до збільшення тягаря психічних розладів і
розширення прогалин у їх лікуванні. Прогалини в профілактиці психічного
здоров’я особливо помітні у міських центрах в країнах, що розвиваються.

Сусідство таких факторів, як рівень шумового забруднення, сприйняття
місцевого навколишнього середовища (місцеве облаштування території,
репутація району і страх перед злочинністю у ньому), а також соціальна
згуртованість та соціальний капітал на рівні мікрорайону визнане в
декількох дослідженнях фактором, що впливає на психічне здоров’я людей.

Список використаної літератури

Агаджанян Н. А. Проблема адаптации и экологии человека. Экология
человека. Основные проблемы. – М.: Наука, 1988.

Білявський Г. О. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993.

Гайченко В.А. Основи безпеки життєдіяльності людини / В.А.Гайченко,
Г.М.Коваль, Е.П.Журавльов. – К.: МАУП, 2002.

Гігієна та екологія / Підручник за редакцією Бардов В.Г. Москаленко В.Ф.
Яворовський. – Винниця: «Нова Книга» О.П.. – Київ.– 2006.

Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000.

Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності / В.С.Джигирей, В.Ц.Жидецький. –
Львів.: Афіша, 2000.

Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності. / Е.П.Желібо, В.В.Зацарний. – К.:
Каравела, 2006.

Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини. – К.: Академія, 2005.

Казначеев В. П. Проблеми экологии города и экологии человека. Экология
человека в больших городах. – Л., 1988.

PAGE

PAGE 15

Похожие записи