HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Тютюнові вироби”

ПЛАН

Вступ

1. Коротка історія розвитку куріння

2. Загальна характеристика тютюнових виробів

3. Сигарети

4. Цигарки

5. Сигари

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Тютюно?ві ви?роби — сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також
люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з
тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан людини під
час вживання.

Тютю?н (Nicotiana) — рід однорічних і багаторічних рослин родини
пасльнових (Solanaceae), що містить понад 70 видів. З тютюну
виготовляють вироби для паління (цигарки, сигарети, сиґари, тютюн для
паління, люльковий), нюхальний тютюн і тютюн для жування; з відходів
одержують цитринову кислоту, препарати для боротьби з шкідниками
сільського господарства тощо.

Паління тютюну було принесене з Америки до Європи у другій половині 16
ст., в Україну — в кінці 16 ст., а з початку 17 ст. Т. (переважно прості
сорти) почали вирощувати в коз. і сел. господарствах. У році 1717 з
указу Петра І збудовано в Охтирці (Харківщина) першу в Україні (і в
Російській Імперії) тютюнову фабрику, що мала плантації кращих сортів
тютюну (50 га).

У культурі велике значення мають два — махорка (N. rustica L.) і тютюн
справжній (N. tabacum L.), однорічні рослини, обидві поширені в Україні.
Тютюн (особливо його листки) містить алкалоїди, серед інших нікотин (1-
3 %), органічні кислоти, етерову олію тощо.

В Україні площа під тютюном і махоркою постійно зростала: з 550 га у
1727 до 22 000 га у 1860. Це були переважно плантації великих
землевласників, але тютюн плекали також на своїх садибах селяни, козаки,
купці. У 1911 посівна площа в 9 українських губерніях зросла до 28 490
га (у тому ч. 13870 на Полтавщині і 13440 на Чернігівщині); у 1913
зменшилася до 24700 га (у тому числі 8 600 припадало на тютюн, 16 100 на
махорку), що становило 44 % площі під тютюном у Російській Імперії. З
України культура тютюну поширилася на Крим і Бесарабію, а в другій
половині 19 ст. на Кубань і чорноморське узбережжя Кавказу. Тютюнництво
приносило державі великі прибутки: у Російській Імперії з допомогою
акцизу, в Австро-Угорщині — тютюнової монополії.

У 1920 — 30-их pp. посівні площі під тютюном і махоркою значно зросли; з
1950-х pp. площа під тютюном не зазнала більших змін, натомість
зменшилася площа під махоркою (її перестали курити).

Основні посівні площі тютюну в Україні розміщені на Поділлі (зокрема в
Тернопільській і Хмельницькій обл., на Покутті, у Криму і на Закарпатті,
а також на Кубані й чорноморському узбережжі Кавказу. В Україні поширені
сорти Т.: Переможець 83, Гостролист Б 2747, Дюбек 44 та ін. Питання
селекції і аґротехніки Т. досліджують Укр. . дослідна станція з тютюну і
махорки у Мельниці Подільській (Борщівського району Тернопільської
області, створена 1959) і Тютюну і махорки Інститут (Всесоюзний н.-д.
Інститут ім. А. Макогона Міністерства сіль. господарства СРСР) у
Краснодарі (заснований 1923).

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених
тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в
натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в
трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою
неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60 %
різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В
газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще й
оксид вуглецю (IV) (13,6 %), оксид вуглецю (II) (4 %), водяна пара
(1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші
речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4 %), гліцерин та
спирти (0,1 %), альдегіди і кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли
(0,003 %), нікотин (0,002 %) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому
димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні
речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні
алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли,
органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.),
неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та
вісмут — 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид
вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн,
нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які
впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується
тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головної струї
сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від спільної кількості нікотину в
сигареті. В недокурку залишається біля 5 %, а інші 50 % потрапляють в
повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато
швидше, ніж від алкоголю.

1. Коротка історія розвитку куріння

12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб,
приплила до невідомого острову, який вони вважали східним берегом Індії.
Коли матроси висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі.

Європейців вразив вигляд аборигенів, які випускали з рота дим, після
того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони
іспанці називали «сигаро». Куріння було невід’ємною частиною релігійних
церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі до
тих пір, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух».

Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних
подарунків, привезених з Нової Землі, було і листя тютюну.

Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку
цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад,
французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин»)
приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного
болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн заставляли курити для
профілактики.

У 1571 році іспанський лікар Ніколас Мондарес написав книгу про цілющі
властивості тютюну, в якій описав 36 хвороб, від яких лікує тютюн. Через
17 років, житель Вірджинії Томас Харрієт почав пропагувати щоденне
паління тютюну як шлях до загального оздоровлення організму. Проте він
сам помер від раку.

Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те,
що він викликає залежність. В різних країнах почалися заборони на
куріння.

Наприклад, в 1680 році король Франції Людовик ХІІІ видав наказ, згідно з
яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в
Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння.
Там за цей злочин саджали на кілок.

В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на
площі з люльками в роті. В Персії — виривали ніздрі.

В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців
відлучали від Церкви. А одного разу був випадок, коли п’ятьох монахів,
яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну, як урок для
нащадків. У Царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно.
Особливо після того як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев’яна
Москва.

Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде найдений тютюн,
бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське
зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на
каторгу до Сибіру.

Амністію для тютюну ввів цар Петро I, після поїздки до Голландії. Від
тоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не
підлягала.

В Україні до тютюну відношення було також лояльне. Лише згадайте слова з
пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться». Навряд чи
користь від тютюну в поході або на війні була великою, але життя не
одного козака він загубив.

«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» Оноре де Бальзак

Через 100 років після Бальзака в XX столітті фашист Адольф Гітлер,
пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для
них, для слов’ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн».

2. Загальна характеристика тютюнових виробів

До тютюнових виробів відноситься тютюн — курильний і трубковий, цигарки,
сигарети, сигари, махорка — курильна і нюхальна. Їх умовно зараховують
до харчових продуктів, оскільки вони вживаються всередину. Куріння і
інші способи вживання тютюнових виробів (жування спресованого листя,
нюхання тютюнового пилу) пов’язані з їх здатністю надавати наркотичну
дію на організм людини. Наркотична здатність обумовлена вмістом нікотину
в тютюні — від 0,2 до 4,6%, в махорці — до 7%. Нікотин — отрута, яка по
токсичності не поступається синильній кислоті. Чим більше в тютюні
нікотину, тим вище його фізіологічна міцність.

Сировиною для вироблення тютюнових виробів служать жовтий листовий тютюн
(використовують тільки листя) і махорка (використовують листя і стебла).
Махорка відрізняється вищим вмістом нікотину і речовин, які надають
виробам грубого смаку і аромату.

Курильний тютюн — суміш ферментованих скелетного і ароматичного тютюну
різних типів. Його використовують для набивання гільз або куріння
самокруток. Виробляють 3,5 і 6-го класів. Класи відрізняються масовою
часткою тютюнового волокна, дрібниці, пилу.

Трубковий тютюн отримують з жовтого ферментованого тютюну. На відміну
від курильного, для поліпшення горіння трубковий тютюн нарізують більшим
(2-3 мм), піддають соусуванню (вводять цукор, мед, відвар чорносливу) і
ароматизації (використовують натуральні і синтетичні ефірні масла,
есенції, ванілін, липовий цвіт і ін.). Палять його в трубках. Виробляють
3, 5 і 6-го класів.

Марки трубкового тютюну: Флотський, Моряк, Золоте руно.

Сигарети повинні бути цілими, мати міцний шов, рівномірну щільність
заповнення по довжині курильної частини. Обріз тютюну — рівний;
мундштук, що фільтрує — чистий, рівний, без перекосу, міцно прикріплений
до курильної частини сигарети.

Упаковку тютюнових виробів проводять в пачки і коробки: цигарки — по 10,
20, 25 штук, сигарети — по 20. Сигари упаковують поштучно, попарно і по
10 штук в коробки, пенали, пробірки. Вироби в пачках або коробках
повинні бути укладені в пакети з обгортувального паперу або обтягнуті
паперовою стрічкою. Зберігають тютюнові вироби в сухих і добре
провітрюваних приміщеннях, що мають відносну вологість повітря 60-70%.
Не допускається зберігання в одному приміщенні з тютюновими виробами
швидкопсучих продуктів із специфічним запахом. Гарантійний термін
зберігання сигарет і цигарок — 12 міс. з дня виготовлення, трубкового
тютюну — 6 міс.

3. Сигарети

0) французького походження, воно означає «маленька сигара» . Сигарети
зобов’язані своїм походженням американським індіанцям, що першими стали
загортати тютюн у солому, очерет і кукурудзяні листи. Після появи в
Європі протягом майже 250 років єдиним засобом паління тютюну були
люльки й сигари.

У США поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого»
тютюну, наприклад, «Білого Берлі» , і, звичайно ж, винахід першої машини
для виготовлення сигарет наприкінці 1880-х . У наступне десятиліття
сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що
найчастіше не мали часу викурити сигару або трубку, стали курити
сигарети.

Приблизно в цей час була заснована знаменита компанія Phillip Morris ,
що продає турецькі сигарети ручної скрутки.

Сигарети в США робилися в основному з відходів виробництва інших
тютюнових виробів, особливо жувального тютюну, популярного в ті дні на
американському Заході.

Британська компанія Phillip Morris відкриває представництво в Нью-Йорку,
де займається активним маркетингом сигарет, включаючи знамениту нині
марку Marlboro .

Reynolds випускає на ринок сигарети марки Camel .

У 20-і роки минулого століття велику роль у розвитку тютюнової індустрії
стало поширення звички до паління сигарет серед жінок.

Щоб протистояти конкурентам, American Tobacco Company , виробник марки
Lucky Strike , починає подібним чином рекламувати і свої сигарети, і
завойовує 38% ринку.

Сигарети розрізняються по міцності (вміст нікотину і смоли на одну
сигарету) і смакам (звичайні, ароматизовані, ментолові сигарети).

· Міцні — зазвичай розповсюджуються в пачках, що мають червоні відтінки.

· Легкі сигарети — пачки, в яких розповсюджуються такі сигарети,
зазвичай мають синій колір або його похідні.

· Надлегкі — пачки в основному мають сірі, або срібні кольори.

· Екстра-легкі — пачки мають в основному білий колір.

· Ментолові — сигарети, що містять в тютюні спеціальні хімічні добавки,
що надають сигаретам смаку ментолу. Пачки майже завжди мають переважно
зелений колір в оформленні.

В основному всі сигарети одного вигляду, але різних сортів (окрім
ментолових) містять один вид тютюну і відрізняються тільки кількістю
отворів на фільтрі, через які підсмоктується додаткове повітря. Чим
більше отворів, тим «легше» сорт сигарет (їх дія заснована на тому, щоб
за допомогою додаткового підсмоктуваного повітря понизити концентрацію
нікотину і смол).

Відомі марки сигарет

· Bond

· Camel

· Davidoff

· Dunhill

· Gitanes

· Hon

· Kent

· L&M

· LD

· Lucky Strike

· Marlboro

· Mild seven

· Muratti

· Pall Mall

· Parliament

· Pine

· Vogue

· Winston

· Прима

· Ява

4. Цигарки

Цигарка — гільза з цигаркового паперу, в який засипаний подрібнений
тютюн. До кінця гільзи підклеєна інша, згорнута з щільнішого паперу
(80-90г/кв.м). Гільза з тютюном займає приблизно третину загальної
довжини. Трубка з щільнішого паперу одночасно дозволяє тримати цигарку в
руках, служить додатковою перешкодою для попадання тютюну в рот, але її
основною роботою є функція мундштука.

Цигарки розрізняються по довжині мундштука і якості тютюну.

Взагалі, цигарки відрізняються від сигарет відсутністю фільтру і
структурою паперу: на відміну від сигаретної, цигарковий папір поволі
горить, а не тліє.

5. Сигари

Сигара (від ісп. cigarro)  скручування з листя тютюну циліндрової (або
близькою до неї) форми, яку можна палити в тому вигляді, як вона є.

Назва сигара походить від слова stitar, що позначав на мові майя процес
куріння.

Основна мета куріння сигари, як вважають курці  отримання задоволення
від тютюнового аромату. Також сигара часто є ознакою високого
соціального статусу того, що палить.

Як і інші способи куріння тютюну, куріння сигар надає стійка негативна
дія що як на здоров’ї самого палить, так і що на здоров’ї оточують його
або її некурящих людей.

Сигара має три складові: покривний лист (capa), що виконує функцію
оболонки; лист (capote), що пов’язує, і серцевина сигари — наповнювач
(tripa). Наповнювач складається з тютюнового листя різних сортів.
Зазвичай їх три: ligero (верхній лист рослини, отримує більше всього
сонячного кольору, в сигарі дає фортецю), seco (обумовлює аромат) і
volado (нижні листи тютюнової рослини, забезпечують горіння сигари).

Сигара є єдністю ретельно підібраних компонентів, що і забезпечує
задоволення від куріння. Важливо пам’ятати, що благородство сигари
обумовлюється якістю її наповнювача. Перше, на що звертає увагу курець —
це покривний лист. Від його зовнішнього вигляду залежить, чи спокуситься
курець даною сигарою. При цьому роль покривного листа невелика і
відповідна його вазі: 7 % від ваги сигари. Все ж таки, покривний лист
для сигари так само важливий, як одяг для людини. Готова сигара
складається з 3 частин: головки, корпуси і ніжки. Головка — це кінчик
сигари, який курець перед курінням обрізає, потім сигара підноситься до
рота. Якщо ж запалити її з боку головки і почати палити, то ви відчуєте,
як смак сигари погіршується, поки вона зовсім не зіпсується.

Сигари, проведені машинним способом, продаються вже повністю
підготовленими до куріння: або їх головки надрізані, або в них зроблений
отвір. Головка сигар, згорнутих уручну, завжди запечатана, і її слід
обрізати перед курінням. До іншого кінця сигари, ніжки, підносять
джерело полум’я. Він завжди відкритий і показує свіжий зріз.

Між двома кінцями розташовується корпус, в якому і циркулюють всі
спокусливі соки сигари.

Суміші сигар прагнуть зберігати в таємниці. Так само, як винарі
зберігають в таємниці способів приготування вина.

Формат сигари  це співвідношення довжини, ваги і діаметру. У всіх марках
присутні як великі, так і малі формати. Як правило, сигари великого
діаметру мають сильніший смак, а горять поволі і рівно. Нижче приведені
розміри основних форматів сигар.

Форми сигар

Крім форматів, існують традиційні форми сигар, наприклад, obus, pyramid,
culebras, perfecto, belicoso, torpedo, culebra. У різних виробників під
однією і тією ж назвою можуть бути сигари різної форми, а сигари
однакового профілю можуть іменуватися по-різному.

Описи основних форм сигар

BELICOSO  достатньо товста сигара, запечатаний кінець більш менш плавно
(іноді різко) загострений, що, з одного боку, зручно для обрізання, а з
іншою  концентрує дим, а значить, підсилює аромат тютюну, оскільки
діаметр в місці обрізання менший діаметру основної частини сигари. Таким
чином букет сигари розвивається на великій площі, а по дорозі до
вузького отвору неначе згущується.

PERFECTO  відкритий кінець декілька звужений або загострений (іноді
нагадує кінчик соски), інший  плавно сходить на конус. Вважається, що
співвідношення покривного листа і начинки в початковій частині такої
сигари забезпечує особливий смак в перші хвилини куріння (той випадок,
коли найсолодшим і таким, що запам’ятовується є перший поцілунок, а
продовження типове). До того ж такий кінець дуже швидко розпалюється, не
вимагаючи майже ніяких зусиль, якого б діаметру не була сигара.
Perfectos були вельми популярні в першій половині

PYRAMID  сигара, що звужується до запечатаного кінця і розширюється до
відкритого. Можна зустріти сигари такої форми, позначені як trompetas 
по аналогії із стародавнім музичним духовим інструментом.

TORPEDO  сигара, що товста в середній частині і звужується до кінців.
Забавно, що в Оксфордському тлумачному словнику сучасної англійської
мови слово torpedo визначається як сигароподібний снаряд. У асортименті
нікарагуанських Don Juan є torpedito  сигара з діаметром 1,27 см в
найтовщій частині.

CULEBRA  3 сигари переплетені разом. Формат сигари зобов’язаний своїм
виникненням правилу сигарних фабрик XIX століття, коли торседорам
(скручувальникам сигар) дозволяли брати з проведених ними сигар свою
частку, як одну з частин заробітної плати  три сигари, перев’язані, або
звиті один з одним.

Колір сигари  це колір її покривного листа. Виділяють шість основних
квітів сигар (oscuro, maduro, colorado maduro, colorado, colorado claro,
claro), хоча нюансів, безумовно, незліченна множина.

На даний момент в світі налічується біля півсотні основних марок сигар,
більшість з них проводяться на Кубі і в Домініканській Республіці,
деякі  в Гондурасі, Нікарагуа і Мексиці. Найбільш відомі з них:

Cohiba

Cuaba

Bolivar

Davidoff

El Rey del Mundo

Fonseca

H. Upmann

Hoyo De Monterrey

La Gloria Cubana

Los Statos

Montecristo

Ramon Allones

Romeo у Julieta

Por Larranaga

Trinidad

Висновки

Тютюн і тютюнові вироби умовно віднесені до харчових продуктів.

Виробляють наступні види тютюнових виробів: тютюн курильний, тютюн
трубковий, цигарки, сигарети, сигари, махорку курильну і нюхальну.

Тютюн курильний і трубковий виробляють третього, п’ятого і шостого
класів.

Цигарки випускають першого, третього, п’ятого і шостого класів. Клас
встановлюється залежно від довжини виробу, зокрема курильної частини,
вологості тютюну, масової частки пилу в тютюні. Чим вище клас, тим вище
фортеця цигарок.

Сигарети на відміну від цигарок мундштука не мають. Виробляють їх з
фільтром і без нього, круглі і овальні. Випускають сигарети з першого по
сьомий клас/ Вироби з першого по четвертий клас проводять з ацетатним
мундштуком, zrbq фільтрує. Завдяки мундштуку при курінні в організм
потрапляє на 30% менше нікотину, ніж міститься його в тютюні. Чим вище
клас сигарет, тим вища їх міцність.

Список використаної літератури

Брозовський Д.І., Борисенко І.М. Основи товарознавства. – М.:
«Економіка», 1998.

Кругляков Г.Н., Г. В. Круглякова. Товарознавство продовольчих товарів. —
Ростов на Дону, 2000.

Справочник технолога общественного питания. — М.: Экономика, 1994.

Товарознавство харчових продуктів / Під ред. В. Е. Михаленко. – М., 1989

Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навчальний посібник. – К.:
“Кондор”, 2003. – 506 с.

Додатки

Рис. 1. Різні марки сигар

Рис. 2. Різні марки сигарет

Рис. 3. Сигарети марки Chesterfield (різні по міцності)

Рис. 4. Папіроси (“Біломорканал”, “Три богатирі”)

PAGE

PAGE 4

Похожие записи