HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Традиції та звичаї Німеччини»

ПЛАН

1. Звичаї і звички німців у житті та побуті

2. Свята в Німеччині та приурочені до них традиції

Список використаної літератури

1. Звичаї і звички німців у житті та побуті

Життя в Німеччині починається зі сходом сонця і закінчується із заходом.
Маленьких дітей зазвичай укладають спати в 19.00 після передачі Sandmann
(німецький аналог “На добраніч, малюки!”). І звичка рано лягати, як
правило, зберігається на все життя. Тут не прийнято дзвонити увечері
після 9 годин. А ось вранці вже в 7-8 годин (у буденний день) це цілком
доречно. За винятком вихідних.

Украй дбайливо відносяться німці до свого житла. Спочатку батьки самі
прикрашають дитячі кімнати, причому дуже багато що роблять своїми
руками, а потім учать цьому малюків. Адже будинок — єдине місце, де
можна розслабитися і де дуже хочеться відчувати себе комфортно.

Як правило, молоді батьки живуть окремо, і діти звикають до визначеної,
батьківської, моделі виховання.

Молоді батьки, звичайно, дуже трепетно відносяться до своїх чад, але
надмірною опікою не грішать. Дуже поширено носіння дитини в хустці, що
обв’язала навколо себе, або в “сумці-кенгуру”. Немовля, якого, як
здається, тільки що принесли з пологового будинку, спить, а мама
спокійно прогулюється по супермаркету — це звичайна картина для
Німеччини. Дитину з народження привчають до того, що у мами є інші
справи, так що треба самому вчитися справлятися з труднощами.

У Німеччині не прийнято залишати дитину на піклування бабусі і дідуся, а
якщо це відбувається, то цілком природно запропонувати їм певну суму.

Багато німців відселяють своїх дітей, як тільки їм виповняться років 14,
і діти з тих пір живуть окремо. Як саме живуть — їх може навіть не
цікавити (хоча це індивідуально, але нікого таке не здивує). Якщо діти
захочуть відвідати батьків, то їм можуть призначити певну годину, раніше
якої приходити не прийнято. Їх можуть навіть не пустити в будинок, і на
це не прийнято ображатися.

Але і батьки, постарівши, зазвичай не живуть разом з дітьми. Доживаючи
свій вік окремо, вони нерідко, якщо вистачає засоби, переїздять в
(по-нашому) будинок перестарілих, де їх можуть утримувати, приймаючи в
обмін їх пенсію. “Задоволення” це не з дешевих, і буває, що із-за
подорожчання життя пенсії починає бракувати зі всіма витікаючими звідси
наслідками.

У Німеччині дуже високо цінуються сімейні традиції, хоча молоді люди
прагнуть бути самостійними, і вважається поганим тоном залежати від
батьків. Почиталися сімейні свята, особливе Різдво, коли під
батьківським дахом збирається вся сім’я.

На відміну від росіян, німецький народ дуже економний і обачливий. Про
фінанси не прийнято говорити ні в якому контексті, це особиста справа
кожного. Дітям видають дуже мало кишенькових грошей, учать копити, якщо
хочеться купити щось серйозне.

З самого початку трудової діяльності вони починають відкладати гроші на
старість. Стільки, скільки можливо. Тому, якщо не трапиться ніяких
несподіванок, вони, крім звичайної пенсії, в старості мають ще
спеціальну, накопичену за все життя. Часто це вельми немало, і по всьому
світу подорожують немолоді і дуже немолоді люди, що дозволяють собі
багато що з того, в чому, можливо, відмовляли собі все життя.

Любов до подорожей — в крові у німців. Якщо припустити, що буде
підведений підсумок по кількості зарубіжних туристів в світі, то німцям
напевно буде віддано перше місце. Вони вважають за краще відвідувати
всілякі екзотичні країни. Часто можна зустріти мандрівного поодинці
німця в якій-небудь глухій глибинці Китаю, такій дрімучій, що зі всіх
благ цивілізації там навряд чи знайдеш старенький трактор.

Німці, як правило, роблять знімки і складають докладний звіт про свої
подорожі. Згодом їм пригощають гостей на затишних вечірках в рідній
Німеччині.

Навпаки, розвинені країни, Сполучені Штати Америки, наприклад, або
Франція, не дуже привертають романтичних, але практичних німців —
нецікавий і дорого там подорожувати. Втім, чисте німецьке паломництво до
Парижа і Евродіснейленд виглядає як двух- або триденна подорож на
автобусі.

Пунктуальність і порядок у всьому — відмінна риса німецького народу.
“Спізнюватися не можна”, — вселяється з раннього дитинства. У Німеччині
не прийнято чекати навіть 5 хвилин, не кажучи вже про “джентльментськіх”
п’ятнадцяти, звичних для Росії.

Пунктуальність німців така, що в маленькому місті (на зразок одного з
наших підмосковних), де по вулицях проходить добре якщо одна машина за
10 хвилин, вам не дозволять перейти вулицю на червоне світло. На
пустинній вулиці дисципліновані німці стоятимуть у переходу і чекатимуть
зеленого світла. І дуже здивуються, коли наші москвичі за звичкою
йтимуть, як захочеться.

А на велосипеді — їх улюбленому засобі пересування по вулицях маленьких
городків — вони їхатимуть по спеціально зроблених доріжках, і ніяк
інакше. Окрім наших тротуарів і мостових, там всюди мощені акуратною
плиткою (часто кольоровою) доріжки між тротуаром і мостовою. По ним
належить тільки їхати на велосипеді, а зовсім не ходити. Звичайно,
навіть в тому випадку, якщо велосипедів навколо немає на відстані в
декілька кілометрів. Такі вже вони педанти.

Німці достатньо закриті люди, так що при розмові треба прагнути не
наближатися до них особливо близько, щоб фізично не вторгатися в так
звану приватну зону. І хоча вони вважаються стриманою в емоціях нацією,
при зустрічі, навіть з не дуже близькими друзями, вони цілком можуть
почати обніматися і навіть цілуватися.

Також в Німеччині не люблять всього, що порушує звичний перебіг життя.
Незапланований візит в гості вважається неприпустимим. Цілком можливо не
напоїти, наприклад, гостя чаєм: “Ми цього не планували”. Маленьким дітям
з народження заводять Terminkalender (щоденник), куди записують всі
намічані візити, і дитина, опановувавши грамотою, звикає будувати своє
життя згідно розкладу.

Нерідко говорять, що у німців не прийнято влаштовувати пізні вечірки. У
молодого покоління це не так. Запросити гостей на 8-9 годину вечора
вважається цілком нормальним.

Німцям властиві уважність і делікатність. Від німецьких друзів ви вчасно
отримаєте дуже теплі поздоровлення до всіх свят. У німців прийнято
дарувати один одному приємні милі дрібниці, причому не обов’язково
куплені в магазинах. Це може бути яка-небудь цікава листівка або
витончена дрібниця, що нагадує саме вам щось важливе.

Німці все роблять детально і раціонально, на все знаходиться пояснення.

Всебічність і раціоналізм німців знайшли віддзеркалення і в мові, яка в
своїх граматичних конструкціях не допускає ніякої невизначеності. Мова
описує будь-які нюанси послідовності дій як в минулому, так і в
майбутньому часі.

Традиційно Німеччина вважається країною, де люблять м’ясо і картоплю. Не
дивлячись на те, що вегетаріанські ресторанів і ресторани здорової їжі
стає все більше, знаходячись в цій країні краще всього припинити думати
про калорії і рівень холестерину. Все починається з хорошого німецького
сніданку, що складається з булочок, варива, сира, холодного м’яса, яєць,
зварених круто, і кави або чаю. Чесно кажучи, багато німців перейшли на
легші сніданки, що складаються з кукурудзяних пластівців або мюслей, але
відвідувачам все ж таки можуть подати традиційну м’ясну нарізку і
вариво.

Обід є основним денним прийомом їжі, але сніданок зазвичай такий
щільний, що нічого страшного, якщо ви опівдні просто перекусите
сарделькою, купленою в одному з широко поширених вуличних кафе. Вечеря в
цілому достатньо легка, але це може означати, що вам подадуть цілу
тарілку сосисок і галушок. Пиво є національним напоєм, а також
культурним феноменом, з яким необхідно ретельним чином ознайомитися.
Пиво тут чудове і досить дешеве.

На пивоварному заводі кожного регіону проводиться пиво з відмітним
смаком і консистенцією. Відвідини експромтом дрібних пивоварних заводів
проходять цікавіше, ніж участь у великомасштабних святах, таких як
мюнхенський Октоберфест. Взимку можна випробувати на собі дивовижний
дурман “Глюхвайна”, гарячого пряного вина, яке зігріває не тільки тіло,
але і душу.

2. Свята в Німеччині та приурочені до них традиції

c

-c

???????¤?¤?$???????A?іональних свят відзначаються в усій Німеччині, але
є й такі, котрі відзначаються в землях з переважно католицьким
населенням.

31 січня – 1 січня — Новий Рік

6 січня – Богоявлення (День Волхвів) відзначається у Баварії і
Баден-Вюртемберзі

лютий-березень — Свято дурнів

березень-квітень — Велика п’ятниця

березень-квітень — Великдень і наступний понеділок

травень-червень — Вознесіння Господнє

травень-червень — День духів

червень — Свято тіла Христового (лише в землях з католицьким населенням)

15 серпня — Успіння (тільки в Баварії і Саару)

3 жовтня — День об’єднання Німеччини (саме 3 жовтня 1990 р. було
офіційно оформлено возз’єднання двох країн)

1 листопада — День усіх святих (у католицьких землях)

листопад — День молитви і покаяння

25 грудня — Різдво

26 грудня — День подарунків

Весь грудень на площах чи не кожного міста Німеччини проходять різдвяні
ярмарки. Це не стільки торгівля, скільки красивий різдвяний ритуал з
щоденними шоу. Головне дійство проходить в Нюрнберзі і називається
Кріськіндлесмаркт. Після Різдва епіцентр святкувань переміщається з
патріархального Нюрнберга до буйного Берліна. 31 грудня по місту
відбувається карнавальний Новорічний млинцевий забіг для всіх охочих, а
увечері декілька мільйонів людей зі всієї Німеччини збираються біля
Бранденбургськіх воріт. Початок Нового року знаменує фейєрверк над
комірами і колонної Перемоги. Наступного дня ті, хто вчасно прокинувся,
можуть знов пробігтися по Унтер ден Лінден.

Нарешті, 7 січня в Мюнхені можна потрапити на традиційний карнавал.

Берлінський календар до межі завантажений щорічними ярмарками,
фестивалями і концертами. Берлінський Кінофестиваль , другою за
величиною в світі, проходить в лютому. В день Крістофера Стріта
проходить великий і веселий Міський парад (червень), на початку липня
проводиться грандіозний Парад Любові . Берлінський Джазовий фестиваль
проводиться в жовтні, а в Різдво проходять масові розпродажі, багато хто
з яких також перетворюється на справжні свята.

В Гамбурзі проходять Міжнародний ярмарок туризму “Райзен Гамбург” ,
Міжнародна виставка “Хансебут” і ін.

По всій Німеччині проходять Зимові фестивалі , що перетворюються у
великих містах в масові карнавали. Багата музична спадщина Німеччини є
основою безлічі музичних фестивалів. Деякі міста акцентуються на якомусь
одному композиторові — Тюрінгській Фестиваль Баха в березні або
Фестиваль Вагнера в бейруті (липень). Інші віддають дань пошани
конкретному музичному напряму — Фестивалі джазу у франкфурте (березень)
або Штутгарті (квітень) особливо популярні.

Осінь — час численних святкувань, присвячених збору урожаю, особливо
сільськогосподарських і виноградарських районах — в Рейнланде проходить
Фестиваль Вогнів і фейєрверків , в Мюнхені проводиться знаменитий
Фестиваль Пива “Октоберфест” (вересень — жовтень), а в кожному
виноробницькому регіоні проходить своє свято, присвячене якомусь
конкретному сорту винограду або святому покровителеві краю.

В Мюнхені, де знаходяться найбільша пивна “Матхезер-бірштадт” і
найвідоміша пивоварня “Хофбройхаус”, побудована в 1589 р., щорічно
проводиться свято “Октоберфест” (у цей період в Баварії випивається
найбільша кількість пива). За цим святом закріпилася честь
найголовнішого пивного фестивалю в світі. Мільйони гостей зі всіх
континентів приїжджають до Мюнхена щорічно на ці 16 днів. Цього року
фестиваль пройде з 16 вересня по 3 жовтня.

Баварська пивоварна промисловість злетіла на вершину слави в XIX в. Тоді
темне солодове пиво “Munchner” стало улюбленим у всій Південній
Німеччині. Протягом 66 років (з 1844 по 1910 р.) ціни на пиво тут
встановлювалися просто запаморочливі. На рубежі століть з’явилося
світліше і дешевше пиво — “Helles”.

Пивний фестиваль “Октоберфест” проходить з року в рік з 1887 р. У серці
Баварії — Мюнхені збираються люди зі всього світла. Головні події свята
відбуваються на Терезієнвейзе (”Луг Терези”), де багато років тому 12
жовтня 1810 р. святкували своє весілля принц Людвіг Баварський і
принцеса Тереза Саксонська.

Відкриття фестивалю — незвичайно красиве видовище. Воно збирає святково
прикрашені карети і вози з пивом зі всіх областей Німеччини, і перш за
все з Баварії.

Святкову процесію традиційно очолює символ міста, так званий ” Munchner
Kindi” — молоденька дівчина з великим дзвоником в руці, верхи на
прикрашеному коні. Вона одягнена в чернечий одяг жовто-чорного кольору,
її супроводжують святкові карети мера Мюнхена, глави Уряду Баварії і
членів Мюнхенської міської ради.

Костюмована процесія виходить на вулиці столиці Баварії щорічно
починаючи з 1835 р. Вона отримала почесне звання найкрасивішою,
історично важливою і краще всього організованою в світі. Довжина
маршруту -6 км., він починається в Siegestor і проходить через прекрасні
вулиці внутрішнього міста до місця святкування — “Октоберфест”. У
процесії беруть участь колона стрільців, артисти і виконавці фольклору,
духові оркестри, “загони” в історичних уніформах з Баварії. Альпійських
регіонів, а також представники від всіх земель Німеччини.

В групі святково одягнених людей можна побачити не тільки жителів
Німеччини. Тут багато гостей з Франції, Великобританії, Італії,
Нідерландів, Бельгії. Греції, Австрії. Польщі, Португалії, Росії.
Словенія. Швейцарії. Іспанії. України і Угорщини.

В руках учасників процесії — музичні інструменти різних областей
Німеччини, що використовуються з давніх часів до цього дня. На ходу
розігруються традиційні жанрові сценки, люди несуть прикрашені гілки і
гірлянди, слідують прекрасні прикрашені вози мюнхенських пивоварних
заводів.

Різдвяні святкування найбільш шанобливі жителями країни, і хоча вони
вважаються “домашньою” подією, найекстравагантніше їх проводять в
Мюнхені, Нюрнберзі, Ессене і Гейдельберге.

В Німеччини великодній заєць відомий, як той, хто приносить писанки
(великодні крашанки). Перші документи про великоднього зайця датуються
1678 роком, вони згадуються Георгом Франка фон Франкенау, медичним
професором з Хайдельберга. Зв`язок між паскою й великоднім зайцем можна
пояснити по-різному.

Навесні зайці часто забігають у села й сади в пошуках їжі, часто не
лякаючись людини. От, на основі незвичайного поводження цих лісових
тварин у весняний період і з`явилися перекази, пісні й вірші про зайців,
що приносять крашанки.

Переважно хрещені батьки запрошували хрещеників, щоб пополувати на
великоднього зайця разом, тобто пошукати заховані в саду яйця. При цьому
розмальовані яйця приписувалися саме великодному зайцеві, тому що він
набагато моторніше курки. Курки як подавці крашанок були менш
правдоподібні, чим зайці

Дитяча віра дозволяла зайцям оживати знову й знову. При цьому віра в
яйценосного зайця трималася по більшій частині в міського населення,
тому що сільським жителям були потрібні більше вагомі докази, щоб вірити
у великоднього зайця. Ще в минулому сторіччі яйценосний великодній заєць
був невідомий у деяких частинах Німеччини. Можливо християнське
пояснення появи зайця. У перекладах Біблії говориться про борсуків,
однак, у старих перекладах також знаходять слова Заєць або Кролик

У Візантії заєць був символом Христа у звіриній символіці. Заєць
символізує родючість, через його легендарну плідність. Це можна
зв`язувати з культами грецької богині любові Афродіти, німецької богині
весни й родючості Остеры, де заєць був святою твариною. Також
установлення строку паски допускає зв`язок із зайцем. Паска святкується
в першу неділю весняної повні, а заєць уважається твариною місяця.

Список використаної літератури

Німеччина: в цифрах і фактах. – М., 2002.

100 цікавих фактів про Німеччину / Упорядник Олійченко В.М. – К., 2004.

Країни світу. Словник-довідник. – К., 2005.

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

PAGE

PAGE 10

Похожие записи