HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Світ тварин та інших істот у казково-фантастичному циклі

про Гаррі Потера»

ПЛАН

1. Домашні тварини

2. Чарівні тварини, істоти

3. Потойбічні істоти

1. Домашні тварини

Гедвіґа (англ. Hedwig) — білосніжна полярна сова, яку Геґрід подарував
Гаррі Поттеру на його одинадцятиріччя (купив її в Совиному Торгівельному
Центрі Айлонс на алеї Діаґон).

Відтоді Гедвіґа прожила у Гаррі шість років (1991 — 1997). Вона стала
справжнім другом для Гаррі — вона допомагала йому зберігати зв’язок із
Роном Візлі, Герміоною Ґрейнджер та хрещеним батьком Гаррі — Сіріусом
Блеком. На відміну від інших близьких Гаррі, завжди залишалася поруч із
ним.

Гаррі намагався якомога краще піклуватися про сову. Гедвіґа ображалася
на хазяїна, коли він забував її годувати або довго не випускав політати.
Відтоді як Дурслі отримали першого листа від Албуса Дамблдора
адресованого Гаррі Поттеру, Вернон зненавидів усіх сов, тож, забороняв
Гаррі випускати з клітки Гедвіґу, коли вони мешкали в його будинку.

У той час, коли Міністерство магії перевіряло всю пошту, що потрапляла в
Гоґвортс, Гедвіґу було поранено. Її вилікувала викладачка предмету
«Догляд за магічними істотами» — Граблі-Планка.

Під час подій останньої книжки про Гаррі Поттера Гедвіґу вбив смертежер,
коли Гаррі тікав із вулиці Прівіт-драйв до «Барлогу». Звісно, це стало
великою втратою для Поттера, проте Геґрід заспокоював його: сова прожила
щасливе життя.

Іклань

Іклань — величезний чорний пес-вовкодав, господарем якого був Рубеус
Геґрід- ключник Гоґвортсу. Коли героям загрожувала якась небезпека, то
вони брали із собою Ікланя задля безпеки. Проте Геґрід визнавав, що його
собака — боягуз (наприклад, під час подій першої книги — «Гаррі Поттер і
філософський камінь», коли Гаррі Поттер, Рон Візлі, Невіл Лонґботом та
Драко Мелфой повинні були перебувати в Забороненому лісі, Ікланя взяли
туди теж. Проте пес втік разом із Мелфоєм при першій небезпеці).

Криволапик

У книжці «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану» Гаррі Поттер, Рон Візлі та
Герміона Ґрейнджер побачили великого рудого кота в магазині «Магічний
звіринець» на алеї Діаґон, куди завітали для того, щоб Рон показав
спеціалісту свого старого пацюка — Скеберса. Він стрибнув на Рона, що
обурило хлопця. Проте тварина дуже сподобалася Герміоні, тому вона його
і придбала.

У Гоґвортсі Криволапик мешкав у вітальні Ґрифіндора, деколи сідав на
коліна головним героям книги.

Він погано ставився до пацюка Рона, полював на нього. У третій частині
(Гаррі Поттер і в’язень Азкабану) Ронові навіть здалося, що кіт з’їв
його тваринку. Це спричинило сварку між Роном та Герміоною. Та пізніше
виявилося, що насправді Скеберс — зрадник і вбивця Пітер Петіґру, який
переховувався у вигляді пацюка, а Криволапик дізнався про це від Сіріуса
Блека, тому і намагався спіймати Скеберса. Хрещений батько Гаррі Поттера
зазначив, що він ще ніколи не бачив такого розумного кота.

Левконія

Левконія — маленька біла сова, яку Сіріус Блек подарував Ронові Візлі
(тому що він фактично позбавив хлопця його домашньої тварини — пацюка
Скеберса). Таке ім’я для сови придумала Джіні Візлі. Ронові воно дуже не
подобалося, та змінювати його було вже пізно — сова не відкликалася ні
на що, окрім імені «Левконія». Тому Рон скоротив його, і називав свою
сову Левом (що кумедно контрастувало з її розмірами).

Левконія ревно виконувала свої зобов’язання; мала веселий характер,
радісно ухкала. Цим дратувала старих сов родини Візлі — Еролу й Гермесу.
Через це Рон тримав її у своїй кімнаті.

Скеберс

Скеберс (англ. Scabbers)- товстий сірий пацюк Рона Візлі, який до цього
подарували його братові Персі на перший рік навчання в Гоґвортсі. Рон
вважав пацюка абсолютно непотрібною твариною, адже Скеберс постійно
спав. Хлопець шкодував, що батьки не можуть купити йому сову. Та Рон
по-своєму прив’язався до Скеберса. Під час його першої подорожі до
Гоґвортсу Скеберс, щоб захистити хазяїна, накинувся на Креба та Ґойла.
Тому Рон дуже засмутився, коли вважав, що Скеберса з’їв кіт Герміони.

Та насправді вияснилося, що Скеберс — це Пітер Петіґру, який зрадив
батьків Гаррі Поттера та переховувався від усіх під виглядом щура.

Гіпогриф

Гіпогриф (англ. Hippogriff) Гіпогриф також небезпечний, але коли
приручений, то буде вас перевозити на собі і атакувати ворогів.

Фенікс Фоукс

Фенікс Фоукс (англ. Fawkes) — птах, хазяїном якого був Албус Дамблдор.

Зовнішній вигляд

Малиновий птах розміром із лебедя. Має великий, як у павича, золотий
хвіст, гострий золотий дзьоб та маленькі чорні очі-намистинки.

Вперше Гаррі побачив його у книжці «Гаррі Поттер і таємна кімната».
Фенікс сидів на золотому сідалі біля дверей кабінету Албуса Дамблдора та
нагадував собою напівобскубаного індика та мав дуже хворобливий вигляд.
Після цього птах закоти очі і спалахнув. Проте слід пам’ятати про
властивість феніксів: вже за короткий час із попелу птаха, що згорів,
з’явилося нове пташеня.

Фенікс був гарним помічником Дамблдорові та Гаррі Поттеру. Наприклад,
коли Гаррі потрапив до Таємної кімнати, Дамблдор, якого не було на той
час в школі, прислав Фоукса із Сортувальним Капелюхом, звідки Гаррі зміг
дістати меч Ґодрика Ґрифіндора. Пізніше Фоукс вилікував рану Поттеру,
яку спричинила отрута василіска. Фенікс мав надзвичайну силу, тому зміг
винести на собі Гаррі Поттера, Ґільдероя Локарта із Роном та Джіні
Візлі.

У книзі «Гаррі Поттер і Орден Фенікса», коли в Гоґвортсі Долорес Амбридж
викриває зібрання Дамблдорової Армії, Албус Дамблдор зникає разом зі
своїм птахом.

Коли хазяїн птаха загинув, Фоукс співав над Гоґвортсом, а потім полетів.

2. Чарівні тварини, істоти

Василіск

Василіск (від грецької ???????? — князь, цар) — величезний змій, також
відомий як король змій, живе близько 900 років, але деякі екземпляри
живуть довше. Дуже сильна магічна істота. Василіска можна вивести лише
одним способом — примусити жабу висідіти куряче яйце, знесене семілітнім
півнем. Так темні чарівники вивили на світ першого короля змій. Але,
зрозумівши яке зло вони створили, чарівники заборонили виведення
василісків ще у Середні віки.

Зображення василіска є емблемою жаху та зла, а контролювати василіска
може тільки той, хто володіє парселмовою, наприклад, Волдеморт.

Зовнішній вигляд

Довжина Короля змій сягає 15 метрів, тіло його вкрите твердою зеленою
лускою, невразливою до багатьох заклятть та подібною до драконячої. На
голові василіск має гребінь, чимось схожий на діадему. Свою шкіру
василіск час від часу скидає. Зброєю василіска є чотири великих отруйних
ікла, розміром набагато більші за решту зубів. Отрута василіска дуже
швидко розноситься тілом і вжалена істота помирає, проте є протиотрута —
сльози фенікса. Але найстрашнішою зброєю василіска є його погляд, що
вбиває будь-яку живу істоту миттєво. Навіть «непрямий» погляд василіска,
наприклад, відбитий у дзеркалі, дуже небезпечний, бо хоча жертва
лишається живою, проте вона «кам»яніє», і вивести її з цього стану може
лише сік з мандрагори. Так сталося із студентами в Гоґвортсі, під час
нападів цього чудовиська.

Гаррі Поттер і таємна кімната

Коли у Гоґвортсі Джіні Візлі, зачарована горокраксом Тома Редла,
відкрила таємну кімнату, було випущено короля зміїв, який за її
вказівками нападав лише на «бруднокровців» (маґлонароджених). Через
напади школу ледь не закрили, та на щастя, жодна з жертв василіска не
загинула. Під кінець навчального року Темний Лорд ледь не повернув собі
тіло, але Гаррі завадив йому це зробити. Завдяки феніксу Фоуксу, який
виклював очі василіску та приніс Гаррі зброю (хлопець витяг меч Ґодрика
Ґрифіндора із Сортувального Капелюха), Поттер убив короля змій, та
знищив за допомогою ікла василіска щоденник Реддла, який був
горокраксом.

Із жахом таємної кімнати, василіском, було назавжди покінчено.У сьоюмому
фільмі Рон та Герміона прійшлі до Таємної кімнати щоб дістати ікла
василіска

Саламандра

Тестрал

B*

®

‘®

i

?чив смерть людини на власні очі. Істоти хижі, м’ясоїдні, час від часу
полюють на птахів. Мешкають в Забороненому лісі. Мають гарну пам’ять і
чудово орієнтуються у просторі. Дужі і витривалі — тягають за собою вози
(карети) з учнями 2-7 курсів з платформи Гоґсмід до замку Гоґвортс,
можуть нести на собі великий вантаж, визначають місце призначення за
назвою.

Дракон

В світі Гаррі Поттера 10 порід Драконів:

Український Залізопуз

Розумні чарівні істоти

Вампір

Вампір — безсмертна істота,яка раніше була людиною. В них бліда шкіра, а
у роті гострі ікла.

Війла

А точніше Віїла, це істота, яка з вигляду- нормальна дівчина, та і живе
вона так само,але має незвичайні магічні здібності. Віїли вміють
причаровувати юнаків своєю красою.

Ґоблін

Гобліни — це низькі створіння,зі смаглявими кмітливими обличчями,
довжелезними ступнями. Деколи з бородами.

Дементор

Дементори (лат. Demens — божевільний, або той, що зводить з
розуму ;англ. Dementors; також походить від слова демон) — страшні
істоти, які охороняли Азкабан (через це в’язниця вважалася одним із
найстрашніших місць у чаклунському світі). Проте коли Волдеморт захопив
Міністерство магії, то перейшли на його бік.

Зовнішній вигляд

У дементорів немає очей, а шкіра вкрита струпами та гниллю. Все це вони
приховують під темними каптурами. На голові у них, це бачили лише окремі
чаклуни, невеликий рот, якщо його можна так назвати, через який вони
висмоктують душу.

У фільмах про Гаррі Поттера їх вигляд трохи інакший ніж у книзі.
Наприклад, у фільмі зображено дементорів, як скелетів у чорних каптурах.

Роль у книжках

Живуть дементори у темноті та гнилі. При зустрічах із ними, чаклуни, та
навіть маґли, які не можуть побачити дементорів, відчувають страх і
відчай — ніби в усьому світі не залишилося радості. Їхньою їжею є
людська радість і щастя. Найстрашніше, що можуть зробити дементори,- це
«Поцілунок смерті», під час якого у жертви висмоктують душу (це є вищим
покаранням в’язнів в Азкабані). При цьому людина залишається жити, проте
від людини залишається лише тіло; почуття, розум — все це вже ніколи не
повернеться до жертви. Це гірше ніж смерть. Єдина могутня зброя проти
дементорів — закляття «Експекто патронум», але воно вдається не всім
чаклунам, бо для його здійснення треба неабиякі магічні навички.

Вперше із дементорами Гаррі Поттер стикається в третій книжці («Гаррі
Поттер і в’язень Азкабану»). Під час цих подій із Азкабану втік особливо
небезпечний в’язень Сіріус Блек, і дементори охороняли школу Гоґвортс,
ба навіть потяг, у якому учні дісталися школи. Саме в потягу
«Гоґвортс-експрес» дементор вперше напав на Гаррі. Тоді хлопець згадав
найстрашніший спогад свого життя — як Волдеморт вбив його маму. Від
цього він втратив свідомість. На щастя, поруч із Гаррі виявився професор
Люпин, який захистив його, а пізніше навчив захищатися від цих жахливих
істот (використовував для цього ховчик). Завдяки цьому Гаррі зміг
врятувати свого хрещеного батька Сіріуса Блека від Цілунка смерті
дементорів.

У книзі «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» Долорес Амбридж у потребах
Міністерства магії, яке відмовлялося вірити новині, що Лорд Волдеморт
повернув свої сили, наслала дементорів на помешкання родичів — маґлів
Гаррі Поттера (Дурслів). Через те, що неповнолітній Гаррі Поттер у
присутності двоюрідного брата — маґла використовував закляття «Експекто
патронум» (для захисту від дементорів), Гаррі ледь не вилетів зі школи.

В останній книзі («Гаррі Поттер і смертельні реліквії») Міністерство
магії, яке контролював Волдеморт, використовували дементорів для того,
щоб висмокнувати надії та сподівання у маґлонароджених, проти яких
Міністерство проводило політику. Та завдяки заняттям у Дамблдоровій
Армії, Гаррі та його друзі могли собі дати раду проти дементорів.

Ельф-домовик

У більшості ельфів сіра або рожева шкіра, повисла. Мають маленький
зріст, великі очі та кажанячі вуха. Володіють магічними здібностями, які
за походженням відрізняються від здібностей чаклунів та інших магічних
істот. Ельфи домовики з давніх часів — раби чарівників. Але самі ельфи
не вважають це рабством, а великою честю служити магу. Але навіть якщо
ельф не любить свого господаря — ослухатись його він просто не може. В
випадку, якщо ельф не виконав наказ, він починає сам себе карати за це
тілесними пошкодженнями (б’ється об шафу, придавлю пальці тощо). Ельф
може стати вільним, лише коли хазяїн подарує йому одяг — знак свободи
для ельфа. Вільні ельфи швидко знаходять собі роботу, так як вони
люблять працювати і дуже старанні істоти. Ельфи вважають, що отримувати
зарплату — сором. Однак, Герміона Ґрейнджер організувала організацію
ССЕЧА, яка займалась розширенням прав і свобод ельфів, хоча популярності
не набула. Єдиним повністю вільним ельфом, який отримував гроші за свою
працю був Добі. Особливий талант ельфи проявляють у кулінарії. Саме тому
у школі на кухні трудяться ельфи.

.

Кентавр

Кентавр — це істота, що має тулуб, голову та руки людини,але замість ніг
має туловище коня. Розумні істоти, бачать майбутнє за допомогою зірок. У
книзі «Гаррі Поттер і Філософський камінь» лісник Гегрід сказав про них
таку фразу:»Вони багато знають, але мало говорять».

Вовкулака

Вовкулака — це людина, яка при повному місяць перетворюється на вовка.
Вовкулаками стають тільки тоді, коли отримують вовкулачий укус. Проти
вовкулак було винайдено зілля «Вовкотрут», яке дає вовкулаці здатність
розумно думати і не завдавати шкоди оточуючим. Та на жаль, у цього зілля
є один недолік, воно призводить до пришвидшеного старіння. Серед відомих
вовкулак є Ремус Люпин та Фенрерік Грейбек, який перетаорив Люпина.

Троль

Тролі — це велетенські,заввишки 4 метрів ,незграбні істоти. Мають
маленьку, мов кокосовий горіх лису голову. Короткі ноги,товстезні, наче
стовбури, й пласкі зашкарублі ступні. Від них неймовірно смердить. Вони
неймовірно дурні. Зазвичай за зброю використовують величезні дерев*яні
довбні,які волочать по землі.

Сфінкс

Сфінкс- це істота з тілом величезного лева,могутніми пазуритсими лапами
та довгим жовтуватим хвостом, що закінчується рудою китицею. Має жіночу
голову з розкосими, мигдалевоподібними очима. Розумні істоти,які
загадують загадки.

3. Потойбічні істоти

Патронус (від лат. — «заступник», «захисник») — магічна сутність, яка
викликається за допомогою закляття «Експекто патронум». Використовується
для захисту від дементорів. «Експекто патронум» — складне закляття, яке
вдається вдало виконати далеко не всім (наприклад, це чи не єдине
закляття, яке не вдається виконувати Герміоні Ґрейнджер). Для того, щоб
випустити патронуса, необхідно згадати якийсь гарний, світлий спогад
свого життя. Чим кращим буде спогад, тим сильнішим стане патронус.
Патронус приймає форму тварини (індивідуально для кожного). Дуже рідко
трапляється, щоб патронус змінював свою форму (наприклад, так сталося із
патронусом Тонкс). Слабий патронус має вигляд тонкого срібного струменя.

Патронус також застосовується як засіб зв’язку. Такий метод використання
магічного захисника придумав Албус Дамблдор для членів Ордену Фенікса
(таким чином вони могли попередити один одного про небезпеку).

Гаррі Поттера навчив використовувати патронуса викладач дисципліни
«Захист від темних мистецтв» Ремус Люпин. Це значно допомогло головному
героєві під час подій книжки «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану». Закляття
«Експекто патронум» широко використовувалося головними персонажами і
надалі. Гаррі навчав створювати патронусів під час зібрань Дамблдорової
Армії. Патронуси у чарівників: Гаррі Поттер — олень, Герміона Грейнджер
— видра, Рон Візлі — собака( тер*єр), Луна Лавгуд- кролик, Джіні Візлі —
кінь, Ерні Макмілан — кабан, Шеймус Фініган — лисиця, Чо Чанг — лебідь,
Долорес Амбридж — пухнастий кіт, Кингсли Бруствер — рись, Альбус
Дамблдор — фенікс, Еберфорс Дамблдор — цап, Мінерва Макгонагал —
смугаста кішка, Джеймс Поттер — олень, Лілі Поттер — лань, Северус Снейп
— лань, Німфадора Тонкс — собака, Артур Візлі — горностай, Гопрацій
Слизоріг — золота рибка.

Похожие записи