.

Сутність ринку інформації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
12 22365
Скачать документ

Реферат

на тему:

Сутність ринку інформації

Особлива роль в інтелектуалізації суспільного життя належить
інформаційному ринку – “ринку знаків”, котрий у розвинутих країнах за
величиною обороту випередив “ринок речей” (сировини, споживчих товарів).
Річ у тім, що сумарний обсяг використаних у суспільстві знань (на
відміну від використаних речей) зростає в прогресії пропорційно їх
купівлі-продажу. Скажімо, після обміну яблуками у партнерів залишається
по яблуку; після обміну ідеями у кожного з них є вже дві ідеї. Ця
істина, своєчасно усвідомлена і оцінена японцями, лягла в основу їх
відомого “чуда” – технологічного злету країни.

Особливість сучасного етапу світового ринку полягає в тому, що
інтенсивність і масштаби розвитку інформаційного ринку (обміну знаннями,
продуктами творчої праці) вирішально визначає інтелектуальне піднесення
націй і народів. Але такий ринок потребує розвинутих, тонко діючих
структур і механізмів (юридичних основ, ціноутворення, кредитних і
податкових важелів, інформаційного маркетингу і т.д.).

У ринкових умовах господарювання інформація стає товаром, який має
соціальні, якісно-кількісні, вартісні виміри та характеристики, своїх
виробників і своїх споживачів. В іншому аспекті вона являє собою
семіотичне (знаково) уречевлені знання та відомості, зорієнтовані на
задоволення ментальних (духовно-інтелектуальних) потреб людини й
організаційно-виробничих, політичних потреб суспільства. З одного боку,
інформація є продуктом інтелектуального опрацювання більших чи менших
масивів знань, а з іншого -підґрунтям для подальшого використання з
метою виготовлення конкретного товару, здійснення конкретного
виробничого процесу тощо. Залежно від призначення інформація набуває
тієї чи іншої форми (книга, стаття, аналітична довідка, рекламний
проспект, автоматизована база даних і т. д.). Таким чином, інформаційний
ринок – це ринок інформаційних продуктів та послуг (ІПП), де діють усі
обов’язкові атрибути – закони попиту і пропозиції, життєвий цикл товару,
ціна і т. ін.

В Україні є всі умови для формування та регулювання національного
інформаційного ринку. Спираючись на існуючі ринкові механізми, світовий
досвід та рекомендації, можна визначити організаційні й економічні
аспекти створення вітчизняного ринку ІПП, виявити його труднощі і
проблеми. До організаційних аспектів належить розв’язання питань
нормативно-законодавчої бази, правового захисту, структуризації за
формами власності, підпорядкованістю та виробничими проектами
інформаційних структур, розбудови інфраструктури. Економічні аспекти
формування ринку ІПП розкриваються через закони попиту й пропозиції,
які, у свою чергу, визначають життєвий цикл ІПП. їхні ціни, джерела
фінансування.

Інформаційний попит зумовлює сукупність характеристик ІПП (кількість,
якість, обсяг, вид тощо), які необхідні споживачеві у певний час, у
певному суспільному оточенні для вирішення поставлених завдань.

Інформаційна потреба дістає свій прояв у прагненні використовувати
інформацію не тільки як відтворюваний продукт праці, але й як відбиття
об’єктивної реальності навколишнього середовища для підтримки і розвитку
матеріальних та духовних основ суспільства. Потреби визначають зміст,
обсяг, структуру, динаміку попиту, тому потреба є первинною відносно
попиту і підлягає вивченню в першу чергу. Найкраще сутність
інформаційної потреби розкривається через отримання відповідей на
систему запитань:

що? – змістова спрямованість і характер інформаційної потреби
(інформації);

хто? – структура споживачів;

скільки? – обсяги, якість, інші характеристики інформації;

навіщо? – сфера використання інформації;

як? – шлях і вид отримання та передачі інформації.

Залежно від часу запиту і критеріїв охоплення всі види інформації можна
класифікувати таким чином:

– ретроспективні, поточні і перспективні, тобто йдеться про потребу в
раніше опрацьованих даних (об’єктах застосування) для аналізу
досягнутого, для актуалізації проблем, над якими працює споживач, і
використання розробок у майбутньому;

– нормативні, фактичні, додаткові (потрібні для планування,
техніко-економічного обгрунтування тощо);

– тематичні, галузеві, бібліографічні, картографічні, аналітичні,
довідкові, концептуальні тощо.

Кожен вид має якісно-кількісні характеристики (актуальність, новизна,
надійність, обсяг), вартісні виміри, життєвий цикл відповідно до
наукового та соціально-економічного рівнів розвитку суспільства.

Задовольняється інформаційна потреба відповідними шляхами і способами
передачі інформації (на паперових, магнітних, оптичних носіях, через
мережі зв’язку, на запит. циклічно, у встановлені строки).

Багато вчених, котрі тривалий час займалися дослідженнями проблем
інформаційного ринку, пропонують систематизувати попит на ньому
відповідно до виробничих функцій.

Поділяючи цей підхід, ми пропонуємо таку систему діючих цілей:

– визначення соціально-політичних орієнтирів;

– планування, організація та управління виробництвом;

– розвиток науки і техніки, виконання досліджень, розробка і випуск
товарів;

– здійснення операцій з купівлі (наявність, види матеріальних засобів,
структура і політика ринку);

-збут (конкуренція, організаційно-політичний інструментарій, маркетинг
тощо);

-фінансування (надійність, конкурентоспроможність).

Пропозицію на ринок ІПП подають їх виробники – органи державного
управління, засоби масової інформації, науково-дослідні та
науково-технічні інститути і центри, органи статистики, консалтингові й
маркетингові комерційні підприємства.

Діяльність ринку ІПП, так само як усіх інших ринків товарів і послуг,
пов’язана з формуванням рівнів, співвідношень і структури цін,
ліквідацією дисбалансів між вартістю товару та матеріально-виробничими
витратами, встановленням на цій основі рівноваги законів попиту і
пропозиції. Як відомо, ці закони визначають еквівалентність обміну,
співвідношення товарних і грошових потоків, рівень платоспроможності,
асортимент товару, його якість і кількість. Тільки враховуючи ринкові
вимоги та правила, можна виробити механізм рівноваги між цими законами
та умови їхньої дії і, відповідно, визначитися з усіма характеристиками
цін.

Дані про ціни на засоби масової інформації можна дістати на підставі
відомостей про тираж виготовлення та ціну реалізації, виходячи з аналізу
передплатних каталогів періодичних видань, книжкових оглядів, рекламних
матеріалів; на наукоЕіо-технічну й інтелектуальну інформацію-з
проспектів, довідників, прейскурантів. Ці дані характеризують перший
рівень системи інформаційного ціноутворення. Щоб отримати інформацію про
кон’юнктуру на ІПП, необхідно виконати самостійну пошукову роботу, бо
органи статистики таких даних не мають. На жаль, в Україні
інтелектуальний продукт сьогодні оцінюється дуже низько. Щоправда, вже
практикується плата за авторську ідею, за інтелектуальні розробки на
підставі договірних відносин, але вони оцінюються певним процентом від
вартості проекту (бізнес-плану), мови ж про участь у розподілі
очікуваних результатів (прибутків) нема. А тим часом світова практика
свідчить, що високоякісна інформація, за наявності спеціалістів, які
вміють кваліфіковано з нею працювати, дає імпульс усім виробничим
процесам, збільшує ефективність підприємницької діяльності.

Питання ціноутворення на ІПП, виділення коштів для отримання інформації
та роботи з нею нині перебувають на стадії вивчення. Держава не має
достатніх коштів для інформаційної діяльності. Використання
інформаційних продуктів та послуг найчастіше не дає швидких результатів,
але саме вони е рушійною силою прогресу, і тому треба негайно розв’язати
цілий ряд проблем. Серед них найважливішими є такі:

– підвищення ролі комерційних структур у фінансуванні закупівель
матеріальних інформаційних засобів, розвитку телекомунікацій, мереж
зв’язку, поповненні інформаційних фондів;

– надання інформаційній сфері пріоритету, в зв’язку з чим належить
здійснити відповідний перерозподіл бюджету, розширити можливості
отримання інвестицій та ін.;

– забезпечення і захист авторських прав;

– налагодження державного статистичного обліку наявності баз даних,
обчислювальної техніки, створення системи матеріального забезпечення,
надходження оперативних даних про виробників і споживачів інформації,
про посередників, операторів мереж зв’язку, про потребу в кадрах і т.
ін.

Вирішення перелічених та інших проблем сприятиме піднесенню української
економіки. Наявність необхідної інформації дасть поштовх розгортанню
підприємництва, що принесе бажаний ефект у багатьох сферах (зайнятість,
поліпшення добробуту населення, впровадження інноваційних заходів і т.
д.). Формування національного інформаційного ринку – важливий фактор
підвищення ролі України на міжнародній арені.

Використана література

Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному
суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. К.: МАУП,
2005. – 440 с.

Європейська інформаційна політика. К.: Наша культура і наука, 2003.
368с.

Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації та
міжнародні відносини. К.: Освіта. 1999. 316с.

Інформаційна безпека: контрманіпулятивні стратегії. К.: Наша культура і
наука, 2005. 620с.

Міжнародні інформаційні відносини. К.: Наша культура і наука, 2002. 475
с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019