.

Статистичне вивчення складу населення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 2041
Скачать документ

Реферат

на тему:

Статистичне вивчення

складу населення

1. Характеристики складу населення.

Джерела інформації.

До числа основних характеристик складу населення, значимих з погляду
соціальних процесів, відносяться наступні: освіта, кваліфікація, займана
посада, професія, заняття, приналежність до галузі економіки.

Для соціальної статистики велике значення має групування населення по
джерелах засобів існування, відносинам власності, економічному
навантаженню в родині.

У ряді випадків потрібна інформація про політичні аспекти, ранг у
державній ієрархії, партійній приналежності і ранзі в партійній
ієрархії. Соціальну диференціацію дозволяють розкрити демографічні
(стать, вік, шлюбний стан, кількість дітей, склад родини) і етнічні
(національність, рідна і розмовна мова) характеристики.

Для рішення багатьох соціальних задач необхідні групування населення, що
поєднують сільських жителів, міських мешканців, жителів найбільших міст.

Ці характеристики використовуються при описі складу населення і як
самостійні параметри, і у визначеній комбінації з іншими ознаками.
Останнє дозволяє досягти більш глибокого і різнобічного пізнання
особливостей складу населення.

У статистиці України, як і у всій світовій статистиці, основним джерелом
даних про склад населення є переписи населення.

У переписах населення вивчаються наступні питання:

чисельність і розміщення населення по території країни, по міських і
сільських типах населення, міграція населення;

структура населення по статі, віку, шлюбному стану і родинному стану;

структура населення по національній приналежності, рідній і розмовній
мові, по громадянству;

розподіл населення за рівнем освіти, по джерелах засобів існування, по
галузях народного господарства, по заняттях і положенню в занятті;

число і структура родин по цілому комплексі соціальних характеристик;

народжуваність;

житлові умови населення.

Щоб уникнути пропусків і подвійного рахунку, при переписах розрізняють
категорії людей, у залежності від характеру їхнього проживання на даній
території наявне і постійне населення.

ПН=НН+ВО-ВП

НН=ПН+УП-ВО

В Україні правовою базою для проведення переписів населення служать
постанови уряду, спеціально прийняті по представленню статистичних
органів за якийсь час перед кожним переписом, іноді за кілька років,
іноді – місяців.

Крім проведених загальних переписів населення в Україні введений новий
вид обліку – мікроперепису – вибіркові соціально-демографічні обстеження
населення, проведені на середину межпереписного періоду.

У публікованих підсумках переписів і мікропереписів наводяться дані по
країні в цілому, по областях, краях, автономним республікам, міському і
сільському населенню. Таким чином, кожних п’ять років обновляється
інформація про склад населення.

Крім того, найбільш важливі характеристики, наприклад, статево-віковий
склад, обчислюють на початок кожного року міжпереписного періоду. Їх
одержують шляхом коректування даних перепису з урахуванням поточних змін
(народжень, смертей, зміни місця проживання).

При всій цінності цієї інформації існують перешкоди, які важко подолати,
для її ефективного використання.

Складність полягає в тому, що існує два автономних масиви даних:

про склад населення;

2) про виробництво і споживання різного роду соціальних послуг і
предметів споживання.

Відсутнім є головне -– їх стикування. Проміжні дослідження і загальні
(великі) обстеження дають не завжди однакову інформацію, по деяких
напрямках спостерігається кардинальна статистична розбіжність.

Існує тільки один шлях до рішення проблеми – проведення спеціальних
вибіркових обстежень, де на індивідуальному рівні сполучалися б дані про
споживання й особисті характеристики опитуваних.

Такий підхід у державній статистиці реалізується у формі поточного
обстеження сімейних бюджетів населення. З їх допомогою успішно
досліджуються питання споживання продуктів харчування і деяких інших
складових споживчого бюджету.

Крім того, у міру необхідності проводяться одноразові обстеження. Вони
здійснюються службами державної статистики й інших організацій і
стосуються найбільш актуальних проблем споживання і розвитку галузей
інфраструктури. Яких би питань не стосувалися подібні несуцільні
обстеження, для їхньої організації, проведення і використання
результатів потрібні хоча б загальні відомості про структуру населення
конкретної території.

Такою інформаційною базою виступають матеріали переписів населення й
отримані на їхній основі розрахункові дані на роки міжпереписного
періоду. Усі дані про склад населення, надані переписами, виявляються
базою соціальних досліджень; при цьому кожна соціальна проблема
сполучена зі специфічним переліком характеристик складу населення.

Поряд з переписами населення деякі характеристики складу населення може
надати статистична звітність, наприклад, чисельність окремих категорій
населення. Це стосується насамперед таких груп, як: учні навчальних
закладів різного типу; діти, що відвідують дошкільні установи;
пенсіонери; особи, зайняті в різних галузях народного господарства.

Звітність містить інформацію про чисельність відвідувачів музеїв,
видовищних установ, обсягах пасажирських перевезень різними видами
транспорту. Однак особливість і обмеженість подібних даних полягають у
тому, що вони відбивають переважно загальну чисельність осіб без
яких-небудь характеристик складу.

Згодом міняється не тільки склад населення, але і принципи, і методи
його вивчення. У середині 90-х рр. радикально змінене соціально-класове
угруповання населення. Багато років у нашій країні був прийнятий
наступний перелік основних суспільних груп: робітники, службовці і
колгоспники. В даний час за основу угруповання береться ознака
«положення в занятті», що в більшій степені відповідає міжнародній
практиці і колишньому досвіду української статистики.

2. Групування населення і система показників.

При описі складу населення часто обмежуються найпростішими показниками:
абсолютними величинами, відносними величинами, середніми, рядами
розподілу і рядами динаміки. Найбільш розповсюджений прийом – групуваня.
Вихідними є абсолютні показники чисельності осіб в кожній виділеній
групі. Застосовуються графіки, хоча при графічних зображеннях структури
населення їхня аналітична функція порівняно невелика, частіше вони
служать цілям популяризації статистичних даних. Виключення складають
статево-вікові піраміди, що несуть аналітичне навантаження.

Групування виступають, як першооснова характеристики складу населення.
Насамперед, вони зв’язані з дією загальних методичних принципів –
типологічних, структурних, аналітичних.

Найважливіші принципи при побудові групувань населення:

найбільш детальний перелік груп доречний, якщо дана характеристика
представлена автономно, без комбінації з іншими ознаками. Таке
групування населення за віком, груповання зайнятих по професіях з
детальним переліком професій;

у випадку комбінаційних угруповань застосовуються укрупнені інтервали
для запобігання надмірного дроблення матеріалу;

деякі ознаки використовуються як наскрізні, тобто вони беруть участь
майже у всіх комбінаційних угрупованнях складу населення. Це стать, вік,
освіта (часто), а також розподіл населення на міське і сільське;

у рядах розподілу значення атрибутивних ознак даються по можливості в
ранжованій послідовності;

для забезпечення порівнянності даних зберігаються, наскільки це можливо
і доцільно, схеми групувань попередніх переписів населення або вони
представлені у вигляді, зручному для приведення до зіставлення шляхом
укрупнення інтервалів;

використовуються єдині групування при розробці даних по різних
територіях країни;

при зміні з часу проведення попереднього перепису адміністративних
границь якої-небудь території інформація про це дається у вигляді
примітки, і дані наводяться в двох варіантах – у перерахуванні на єдині
границі й у межах границь відповідних років.

Більшість групувань включає розмежування на міських і сільських жителів.
Це один з найбільш динамічних та інформаційноємких показників. Він
реагує на будь-які соціальні, економічні, політичні події і процеси в
суспільстві.

3. Методи вивчення динаміки складу населення.

Склад населення кожної території на кожний даний момент часу формується
як у процесі природної зміни поколінь, так і під впливом комплексу
соціально-економічних факторів.

Він змінюється по наступних причинах: народжуються, підростають і
включаються до складу визначених груп нові покоління; ідуть з життя
старші покоління; відбуваються міграційний приплив і відтік жителів; має
місце соціальна й економічна мобільність, у ході якої людина може
змінити освіту, професію, рід занять, кваліфікацію, місце роботи; може
змінюватися мовна приналежність.

Розрізняють характеристики особистості по ступені їхньої мінливості в
часі. Жорстко й однозначно закріпленими є тільки стать, місце і дата
народження, соціальне походження. Є характеристики, що міняються дуже
рідко, наприклад національність. Соціально-економічні характеристики
можуть бути піддані досить частим, кількаразовим і масштабним змінам,
особливо на більш ранніх етапах життєвого циклу особистості і при вступі
в пенсійний вік.

У залежності від можливих змін складу населення в статистику
використовуються різні способи моделювання типових структур населення,
дослідження впливу факторів і прогнозування складу населення на
перспективу.

Вихідним моментом дослідження зміни складу населення виступають
визначення найбільш істотних факторів і їхня класифікація. Фактори
можуть мати специфіку в залежності від того, у якому розрізі
аналізується склад населення, які категорії населення і який історичний
етап розвитку досліджується.

У першу чергу, розмежовуються демографічні, соціальні, економічні,
політичні, правові, морально-психологічні, ідеологічні, етнічні фактори.

До демографічних факторів відносяться: народжуваність і смертність
населення, його міграція, шлюбність, розлученість, дроблення й
укрупнення родин. Демографічні процеси переводять структуру населення в
новий стан: складаються інші пропорції між різними категоріями
населення, міняються їхнє розміщення по території, ступінь їхньої
однорідності, типові середні параметри.

Вплив демографічних факторів визначається з розрахунку, у якому
загальний приріст населення підрозділяється на природний і міграційний.

Показники можуть бути представлені в абсолютному вираженні й у
розрахунку на 1000 чоловік населення. Вони знаходяться як для країни в
цілому, окремо для міського і сільського населення, так і для складових
територій (суб’єктів федерації).

Загальними характеристиками зміни складу населення можуть служити
коефіцієнти його відновлення і вибуття.

Коефіцієнт відновлення (вибуття) складу j-й соціальної групи:

– чисельність j-й соціальної групи на кінець (1) і початок (0)
досліджуваного періоду.

При K>10% істотно змінюється склад даної соціальної групи.

Оцінку зміни всієї соціальної структури можна одержати за допомогою
кожного з показників динаміки структури:

– питомі ваги j-й групи в звітній і базисній структурах відповідно; m
– число груп.

При ДО>3% можна стверджувати значущість структурних зрушень.

Задача аналізу складу населення може вважатися вирішеною, якщо знайдені
визначальні фактори зміни і побудована деяка модель, що дозволяє оцінити
роль кожного з факторів, ефекту їхньої взаємодії.

Список використаної літератури:

Математичні методи статистичних досліджень. – Харків, 1988.

Основи соціальної статитистики. Підручник. – К., 1999.

Статистика населення. – М., 1993.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020