.

Сполучнотканинні масажі, його поєднання з фізпроцедурами

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
82 1379
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Сполучнотканинні масажі,

його поєднання з фізпроцедурами”

ПЛАН

Вступ

1. Анатомо-фізіологічне обґрунтування масажу сполучної тканини

2. Загальні відомості про масаж сполучної тканини, техніка виконання

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Масаж — активний лікувальний метод, суть якого полягає в нанесенні
дозованих механічних подразнень на оголене тіло паціента різними,
методично виконуваними спеціальними прийомами, що виконуються рукою
масажиста або за допомогою спеціальних апаратів.

Розрізняють наступні види масажу:

Гігієнічний масаж — є активним засобом зміцнення здоров’я, збереження
нормальної діяльності організма, попередження захворювань.

Спортивний масаж — застосовується в фізкультурній практиці для фізичного
вдосконалення спортсмена, збереження його спортивної форми, а також для
швидшого подолання втоми та відновлення сил під час спортивного
тренування, змагань, перед підготовкою до спортивного виступу (в якості
однієї із форм «розмінки»), після цього, і так далі.

1. Анатомо-фізіологічне обґрунтування масажу сполучної тканини

Сполучна тканина займає в тілі людини більш п’ятдесятьох відсотків його
маси, входить до складу всіх органів і тканин, утворює кістяк і шкіру,
разом із кров’ю складає внутрішнє середовище, через яке здійснюється
обмін речовин в організмі.

Сполучна тканина підрозділяється на щільну оформлену і пухку
неоформлену. До щільної оформленої сполучної тканини відноситься
кісткова тканина, хрящова тканина усіх видів (суглобні хрящі, реберні
хрящі, міжхребцеві диски, меніски, хрящі носа, гортані, вушної раковини
і слухового апарату), сухожилля, апоневрози, дермальний шар шкіри,
щільні фасції, капсули суглобів, кровоносні судини, клапани серця,
зовнішні капсули внутрішніх органів. До пухкої неоформленої сполучної
тканини відносяться поверхні внутрішніх органів, підшкірна клітковина,
міжм’язеві і міжорганні фасціальні прошарки.

Функції сполучної тканини важливі і різноманітні, основними з них є:
опорна, трофічна, захисна, структуроутворювальна і репаративна.
Найважливішою функцією сполучної тканини є опорна або біомеханічна.

Сполучна тканина складає кістяк тіла людини і разом з м’язовою системою
забезпечує рухову активність. Складаючи поверхню внутрішніх органів,
сполучна тканина зв’язує їх між собою, захищає від механічних ушкоджень
і дає їм стабільне положення. У здійсненні біомеханічної функції
сполучної тканини основну роль грають колагенові волокна, які володіють
великою міцністю. У таких тканинах як кіста, дентин коллагеновие волокна
і вуглеводно-білкові комплекси тісно зв’язані з мінеральними солями,
забезпечуючи твердість тканин. Різноманітна трофічна (метаболічна)
функція сполучної тканини.

Сполучна тканина є внутрішнім середовищем організму і разом з минаючими
в ній кровоносними і лімфатичними мікросудинами постачає всі інші
тканини живильними речовинами і виводить продукти обміну речовин.

Сполучна тканина бере участь у розвитку багатьох патологічних процесів:
запалення, загоєння раней, імунологічних, склеротичних і інших. При
цьому розвиток її може бути надлишковим (склероз, фіброз) чи недостатнім
(незагойні виразки і рані).

2. Загальні відомості про масаж сполучної тканини,

техніка виконання

Сполучнотканинний масаж впливає на організм через вегетативну нервову
систему, роблячи вплив, який нормалізує, на вегетативно керовані
функції. Він сприяє нормалізації порушеного кровопостачання органів і
тканин, поліпшенню трофіки, ліквідації спазму гладкої мускулатури,
стимулює процеси регенерації і розсмоктування фляків і спайок.

Лікування виявляється найбільш ефективним при наявності виражених
рефлекторних змін у сполучній тканині. Щільні набрякання сполучної
тканини або втягування вказують на доцільність застосування даного виду
масажу. Присутність м’яких зон сполучної тканини, що вказують на гостру
стадію захворювання, є протипоказанням до призначення сполучнотканинного
масажу.

Перед процедурою масажу проводять огляд і виявлення зон
сполучнотканинних змін, проводячи пробні штрихи або прокочуючи складку
шкіри від периферії до хребта.

Техніка виконання сполучнотканинного масажу відрізняється від інших
видів масажу. Вона полягає в здійсненні подразнення натягом сполучної
тканини кінчиками середнього і безіменного пальців. При цьому там, де
виражені сполучнотканинні зони, виникає характерне відчуття, яке ріже:
створюється враження, ніби масаж роблять нігтями. У залежності від
виконання масажу, який зміщується в ході, шаруючи, глибини впливу,
довжини штриха розрізняють шкірну, підшкірну і фасціальну техніки.
Звичайно під час масажу застосовують усі три техніки в залежності від
клінічної картини захворювання і результатів дослідження.

ae*

aeae*

стопа, області стегнової кисті, область внутрішнього краю портяжного
м’язу, крижово-тазова область, області спини (лопатка, між ребер’я),
області трикутного простору на бічній поверхні тулуба, область живота і
нижнього краю реберної дуги, валик трапецієподібного м’яза, область шиї
і потилиці.

При особливих показах масаж може виконуватися і на обличчі. Процедура
масажу охоплює звичайно кілька областей, у середньому 3-5 області,
тривалість масажу звичайно не більш напівгодини. На обмежених областях,
при наявності яскраво виражених зон сполучної тканини, можливо і
доцільне сполучення класичного масажу із сполучнотканним. Наприклад, під
час класичного масажу коміркової області дає гарний ефект масаж
набрякання в області сьомого шийного хребця. Виконуються штрихи обома
руками у виді сонечка. Цей прийом здатний до значному ступені
“розтаскати” сполучнотканну шишку, чого не можна домогтися безпосередньо
класичним масажем. Масаж сполучної тканини застосовується в лікуванні
подострих і хронічних стадій багатьох захворювань внутрішніх органів,
опорно-рухового апарата і периферичних судин, що супроводжуються
порушенням вегетативних функцій.

От далеко не повний список показань до застосування сполучнотканного
масажу.

Він з успіхом застосовується в лікуванні багатьох захворювань і
ушкоджень опорно-рухового апарата, остеохондропатії, деформації стіп,
плечолопатковогому періартрозі, епікондиліті, ревматоідному артриті й
ін.

При різних синдромах вертеброгених захворювань: підгостра і хронічна
люмбалгія, ішіалгія, рефлекторні судинні дистонії нижніх кінцівок,
краніалгія й ін.

При порушенні кровопостачання кінцівок: облітеруючий ендартериіт,
діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, облітерируючий атеросклероз,
хвороба і синдром Рейно, варикозне розширення вен.

При захворюваннях внутрішніх органів масаж сполучної тканини є частиною
комплексного лікування при наступних захворюваннях: гіпертонічна
хвороба, ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда),
гіпотонічна хвороба, залишкові явища міокардиту, вегето-судинна дистонія
і т.п.

При захворюваннях системи органів дихання: хронічний фарингіт, хронічний
трахеїт, хронічний риніт, бронхіальна астма, залишкові явища бронхіту і
пневмонії.

При шлунково-кишкових захворюваннях: хронічний гастрит, виразкова
хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічний панкреатит, хронічний
гепатит, хронічний холецистит, захворювання товстого кишечнику.

При захворюваннях сечостатевої системи: нирковокам’яна хвороба, нічне
нетримання сечі, цистит і пієліт, хронічний простатит, імпотенція.

При багатьох синдромах і захворюваннях жіночих полових органів:
аменорея, гіпоменорея, дисменорея, поліменорея, наслідку аднексита,
клімактеричні розлади, гипогалактия. Німецькі фахівці з успіхом
застосовують його в акушерській практиці.

Протипоказань до сполучнотканинного масажу значно менше, ніж до
класичного. У Німеччині його в деяких випадках застосовують при
онкологічних захворюваннях і туберкульозі в спокійному періоді.
Сполучнотканинний масаж узагалі дуже популярний на Заході, особливо в
Німеччині й Австрії, де він складає третину всіх масажних процедур.

Рис. 1. Лінії Беннінгофа,

по який прводять сполучнотканинний масаж

Висновок

Таким чином, масаж сполучної тканини є вкрай важливим, оскільки сполучна
тканина людини виступає внутрішнім середовищем організму і разом з
минаючими в ній кровоносними і лімфатичними мікросудинами постачає всі
інші тканини живильними речовинами і виводить продукти обміну речовин.
Сполучна тканина займає в тілі людини більш 50% її маси, входить до
складу всіх органів і тканин, утворює кістяк і шкіру, разом із кров’ю
складає внутрішнє середовище, через яке здійснюється обмін речовин в
організмі.

Сполучнотканинний масаж впливає на організм через вегетативну нервову
систему, роблячи вплив, який нормалізує, на вегетативно керовані
функції. Він сприяє нормалізації порушеного кровопостачання органів і
тканин, поліпшенню трофіки, ліквідації спазму гладкої мускулатури,
стимулює процеси регенерації і розсмоктування фляків і спайок.

Лікування виявляється найбільш ефективним при наявності виражених
рефлекторних змін у сполучній тканині. Щільні набрякання сполучної
тканини або втягування вказують на доцільність застосування даного виду
масажу. Присутність м’яких зон сполучної тканини, що вказують на гостру
стадію захворювання, є протипоказанням до призначення сполучнотканинного
масажу. Протипоказань до сполучнотканинного масажу значно менше, ніж до
класичного.

Список використаної літератури

Андрієнко В.С. Масаж. – К., 2001.

Вербов А.Ф. Основи лікувального масажу. – М.: «Медицина», 2001

Вербов А.Ф., Азбука массажа. – М.: “Полигон”, 2006.

Масаж лікувальний / За ред. Л. Банева, П. Слинчева, Ст. Банкова. –
«Медицина И Фізкультура», Софія, 1998

Основи мистецтва оздоровлення / Упорядник Яременко В.С. – К., 2004.

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

PAGE

PAGE 10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020