Тема: Соціальні пенсії та допомоги.
ПЛАН
Поняття і підстави призначення соціальних пенсій.
Види допомоги та обставини їх призначення.
Поняття і загальна характеристика правового статусу ветеранів війни,
праці та інших осіб похилого віку.
Пільги громадянам з обмеженою працездатністю і гарантії їх соціального
захисту.
Деякі передумови подальшого розвитку пенсійного забезпечення.
1. Інститут соціальних пенсій вперше введено в законодавство про
соціальне забезпечення з 1 січня 1991 р. Законом Союзу РСР “Про пенсійне
забезпечення громадян в СРСР”. ЗІ “Про пенсійне забезпечення” від 5
листопада 1991 р. також застосовує цей інститут удосконаливши його і
зменшивши вік, із досягненням цього призначаються соціальні пенсії, до
загального пенсійного віку.
Соціальні пенсії виокремлено у соціальний розділ Закону України “Про
пенсійне забезпечення”, який містить лише 4 статті.
Соціальні пенсії, на нашу думку, можна визначити як щомісячні виплати з
Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які
не мають права на трудову пенсію.
Розмір цих пенсій диференційований: від 30 до 200% мінімальної пенсії за
віком.
Соціальні пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком призначаються
чоловікам і жінкам, які досягли відповідно 60 і 55-річного віку, але не
мають права на трудову пенсію без поважних причин.
Особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди ІІІ групи, які не
мають права на трудову пенсію з поважних причин, мають право на
соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Соціальні пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком
призначаються інвалідам ІІ групи, дітям інвалідам у віці до 16 років і
дітям, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони
стали інвалідами до виповнення їм 18 років, у разі втрати годувальника.
Інвалідом І групи, матерям-героїням, яким присвоєно звання
“Мати-героїня”, соціальні пенсії призначаються в розмірі 200%
мінімальної пенсії за віком.
2. Правове регулювання. Призначення і виплати допомог здійснюються на
підставі Закону України “Про державні допомоги сім’ям з дітьми” від 21
листопада 1992 р.
Цей закон передбачає різноманітність видів допомоги, які за метою їх
надходження поділяються на дві групи.
До першої групи належать допомоги, що виплачуються з метою компенсації
втраченого з поважних причин заробітку впродовж нетривалого часу, в
розмірі. Приблизно рівному втраченому заробітку (допомогами з тимчасової
непрацездатності, з вагітності й пологів).
Характер призначення цих допомог виключає можливість отримання їх
одночасно з заробітною платою, хоч і допускає їх виплату поряд з пенсією
та іншими допомогами.
До другої групи належить решта видів допомог, надаваних сім’ям додатково
до основних джерел на утримання й виховання дітей. Розмір таких допомог
зазвичай співвідноситься з розмірами мінімального заробітку, а
визначається з урахуванням доходів сім’ї.
До таких допомог законодавець відносять:
одночасту допомогу з народженням дитини;
допомога з догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за
дитиною-інвалідом;
допомога на дітей у віці до 16 років (на учнів – до 18 років);
допомога на дітей одиноких матерів;
3. Проблема правового статусу громадян – складна й багатосімейна.
Вона розглядається в різних галузях права, що свідчить про специфічні
прояви правового статусу громадян у різних сферах суспільного життя.
І так в загальній теорії права, галузевих правових науках вирізняється
поняття “галузевий статус”, що його одні вчені співвідносять із поняттям
“загальний правовий статус громадянина”, інші з поняття “конституційний
правовий статус”.
В обох випадках зміст правового статусу охоплює конституційні права,
свободи та обов’язки людини і громадянина. І так вони складають
соціально правову основу, на якій будується система відповідного
галузевого законодавства.
Суттєвою особливістю правового статусу пенсіонерів є те, що працюючі
пенсіонери одночасно перебувають у двох видах правовідносин: трудових і
пенсійних.
4. Право на пільги, як і право на основний вид соціального забезпечення
– пенсію встановлюється законодавством, а обсяг наданих пільг залежить
від категорії непрацездатних громадян.
Основними умовами, що відзначають права на пільги, є, в одних випадках,
участь у бойових діях, а в інших – сам орган в тилу в період війни чи
тривала сумнівна трудова діяльність у народному господарстві в мирний
час.
Передбачені пільги згідно законодавства можна класифікувати за законом
осіб, видами й підставами їх додання.
Пільги ветеранам війни;
Пільги ветеранам праці;
Пільги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців у зв’язку з
виконанням обов’язків військової служби (службового обов’язку).
5. З 1998 р. розпочалася пенсійна реформа, яка буде здійснюватися
постійно.
Нині діж єдина державна система пенсійного забезпечення.
В основу реформування діючої системи пенсійного забезпечення
закладаються нові принципи: соціальне забезпечення має поширюватися
тільки на непрацездатних осіб.
Ці принципи намічено реалізувати поступово.
На першому етапів, який нараховується кризовими явищами в економіці,
зберігається нинішня система соціального забезпечення.
На другому етапі за досягнення стабілізації в економіці приймається
комплекс законодавчих актів, що стосуються реформування системи
соціального забезпечення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
