.

Система живлення дизельного двигуна

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
96 4526
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Система живлення дизельного двигуна”

ПЛАН

1. Поняття системи живлення дизельних двигунів, вимоги та характеристика

2. Головні несправності системи живлення дизельних двигунів

3. Перевірка герметичності системи живлення дизельних двигунів

4. Перевірка і регулювання форсунок

5. Перевірка паливопідкачувальної помпи системи живлення дизельних
двигунів

Список використаної літератури

1. Поняття системи живлення дизельних двигунів,

вимоги та характеристика

Дизельний двигун – другий по популярності двигун для оснащення сучасних
автомобілів.

Система живлення дизельного двигуна також відмінна від системи живлення
двигуна на бензині. Перш за все, вона набагато складніша. Паливо в
камеру згорання треба подавати під великим тиском, і його дуже невелику
кількість. Управління двигуном покладене на електронний блок, який
управляє паливним насосом, форсунками, покладаючись на дані від
датчиків. Відповідно, така схема живлення сильно здорожує двигуну.

Система живлення дизелів має відповідати таким вимогам:

• створювати високий тиск упорскування палива в циліндр;

• дозувати порції палива відповідно до навантаження дизеля;

• впорскувати паливо в камеру згоряння в певний момент;

• добре розпилювати й рівномірно розподіляти паливо по об’єму камери
згоряння;

• забезпечувати початок упорскування й порції палива, що подаються
насосом, однаковими в усіх циліндрах;

• надійно фільтрувати паливо перед його надходженням у насоси й
форсунки,

Ці вимоги зумовлені тим, що на процес сумішоутворення в дизелі
відводиться мало часу (близько 0,001 с), тому дуже важливо розпилити
паливо на найдрібніші краплинки й рівномірно розподілити їх по всьому
об’єму повітря в камері згоряння.

Паливо для дизелів має відповідати таким вимогам:

• добре прокачуватися, забезпечуючи безперебійну роботу
пали-воподавальної апаратури (тобто мати оптимальну в’язкість, певні
низькотемпературні властивості, не містити води й механічних домішок);

• забезпечувати добре розпилювання, сумішоутворення й випаровування, а
також швидке самозаймання, повне згоряння та м’яку роботу без димлення,
що залежить від його хімічного складу, який оцінюється цетановим числом
(показник займистості дизельного палива);

• не спричинювати підвищеного нагаро- й лакоутворення на клапанах,
поршневих кільцях, поршнях, закоксування розпилювача й зависання його
голки (схильність до нагаро- й лакоутворення дизельного палива залежить
від його хімічного складу, в’язкості, а також умісту механічних
домішок);

• не спричинювати корозії резервуарів, баків та інших деталей двигуна
(корозійність палива залежить від умісту в ньому кислот, сірчистих
сполук і води);

• бути стабільним під час транспортування й зберігання.

В ‘язкість — один із найважливіших показників якості дизельного палива.
Від неї залежать однорідність складу робочої суміші, розпи-люваність і
випарність палива в циліндрі, надійність та довговічність паливної
апаратури.

Паливо малої в’язкості добре розпилюється, випаровується й згоряє. Проте
в цьому разі підвищується спрацьовування плунжерних пар паливного
насоса, що призводить до витікання палива через збільшені зазори. Якщо
в’язкість висока, паливо погано розпилюється, погіршується процес
згоряння, знижується економічність роботи та підвищується димність
вихлопу дизеля.

До важливих експлуатаційних характеристик дизельного палива належать
його низькотемпературні властивості, які характеризують рухливість
палива за мінусових температур. У дизельному паливі містяться парафінові
вуглеводні, які за високої температури перебувають у розчиненому стані,
а в разі зниження її викристалізовуються.

2. Головні несправності системи живлення дизельних двигунів

Ознаками несправного стану системи живлення дизеля є: незадовільний
пуск, димність, нестійкість роботи і падіння потужності двигуна.

Двигун не запускається:

– засмічення паливопровода, паливозбірника в баці чи фільтруючих
елементів паливних фільтрів, наявність повітря в паливній системі.
Необхідно: промити забірник, промити і продути паливопровода, замінити
змінні фільтруючі елементи;

– наявність повітря в паливній системі. Необхідно: усунути
негерметичність, прокачати систему;

– заїдання рейки паливного насоса високого тиску (ТНВД). Необхідно:
усунути заїдання рейки;

– раннє чи пізнє впорскування палива. Необхідно: перевірити установку
ТНВД і відрегулювати початок подачі палива;

– паливо погано розпилюється. Необхідно: перевірити форсунки і
герметичність трубопроводів високого тиску.

Двигун не розвиває повної потужності, димить:

– важіль керування регулятором не доходить до болта обмеження
максимальної частоти обертання колінчатого вала. Необхідно: перевірити і
відрегулювати привод;

– наявність повітря в паливній системі. Необхідно: усунути
негерметичність, прокачати систему;

– раннє чи пізнє впорскування палива. Необхідно: перевірити установку
ТНВД і відрегулювати початок подачі палива;

– порушення регулювання чи засмічення форсунки. Необхідно: перевірити і
відрегулювати форсунки;

– попадання води в паливну систему (дим білого кольору). Необхідно:
злити відстій з паливних фільтрів і паливного бака;

– надлишок палива, подаваного в циліндри (дим чорного чи сірого
кольору). Необхідно: відрегулювати подачі палива секціями ТНВД;

– зависання плунжера ТНВД. Необхідно: замінити плунжерну пару .

Двигун працює нерівномірно:

– ослабнуло кріплення чи лопнула трубка високого тиску. Необхідно:
підтягти гайку чи замінити трубку;

– незадовільна робота окремих форсунок. Необхідно: перевірити форсунки;

– порушення рівномірності подачі палива секціями ТНВД. Необхідно:
відрегулювати ТНВД на рівномірність подачі.

Двигун стукає:

– раннє впорскування палива в циліндри. Необхідно: відрегулювати початок
подачі палива;

– підтікання палива в розпилювачі форсунки. Необхідно: перевірити
форсунки.

Основними роботами, виконуваними при технічному обслуговуванні системи
живлення дизелів є: перевірка герметичності; промивання фільтрів грубої
очистки; зміна фільтруючих елементів тонкої очистки; перевірка і
регулювання ТНВД на початок, величину і рівномірність подачі палива;
установка кута випередження впорскування палива, перевірка і регулювання
форсунок. Розподіляються ці роботи по видам ТО.

При щоденному обслуговуванні: зливають відстій з фільтрів грубої і
тонкої очистки в кількості 0,10—0,15 л; перевіряють роботу двигуна
протягом 3-4 хв., роботу контрольних приладів і приводів керування
подачею палива. При працюючому двигуні перевіряють герметичність
з’єднань паливо проводів, виявлену течу усувають.

При ТО-1: зливають відстій з паливного бака (після 6—8 год. стоянки
автомобіля); розбирають фільтри грубої і тонкої очистки палива,
промивають і перевіряють стан фільтруючих елементів.

При ТО-2: перевіряють кріплення і герметичність всіх елементів системи
живлення; заміняють змінні фільтруючі елементи фільтрів тонкого очистки
і промивають корпуса паливних фільтрів; перевіряють циркуляцію палива і
при необхідності видаляють повітря із системи; перевіряють пуск двигуна
і регулюють мінімальну частоту обертання колінчатого вала в режимі
холостого ходу; перевіряють роботу двигуна, ТНВД, регулятора частоти
обертання колінчатого вала.

При сезонному обслуговуванні: зливають паливо і промивають паливні баки;
знімають форсунки, перевіряють і при необхідності регулюють їх на
стенді. При підготовці до зимової експлуатації знімають ТНВД із
паливопідкачуючим насосом, перевіряють і регулюють на стенді; заміняють
олію в ТНВД і регуляторі частоти обертання колінчатого вала двигуна;
перевіряють рівень олії в корпусі муфти випередження впорскування
палива, при необхідності олію доливають.

3. Перевірка герметичності системи живлення дизельних двигунів

Негерметичність паливопроводів і приладів, що працюють під тиском,
виявляється по підтіканню палива в місцях їхніх з’єднань при роботі
двигуна на холостому ходу.

Негерметичність паливопроводів, з’єднань і приладів, що знаходяться під
розрідженням, визначається, по наявності повітря в системі. Для цього
варто послабити контрольну пробку на кришці паливного фільтра тонкої
очистки при роботі двигуна на малій частоті обертання колінчатого вала.
Виділення піни чи пухирців повітря з-під ослабленої пробки буде свідчити
про наявність повітря в системі.

Oe

>

Oe

x?V

?????$??T

V

сце в паливній системі виявляється по появі течі палива чи пухирців
повітря. Закривши кран, усувають несправність і знову роблять перевірку
герметичності. Потім від’єднують прилад, приєднують до паливного бака
паливопроводи, пускають двигун і перевіряють його роботу.

Перед початком перевірки прилад повинний бути випробуваний на
герметичність. Для цього при закритих кранах і насосом створюють у бачку
тиск 3 кгс/см2. Манометр не повинний показувати помітного падіння тиску
протягом 1 хв.

1 – захисний прозорий ковпак – збірник палива: 2 – форсунка, що
перевіряється; 7 – бачок для палива: 4 – манометр (кгс/см2); 5 –
запірний вентиль, 6 – корпус приладу з насосом; 7 – важіль привода
насоса

4. Перевірка і регулювання форсунок

Форсунки перевіряють на якість розпилювання палива, герметичність і
тиску початку впорскування (підйому голки розпилювача). Несправну
форсунку можна визначити на працюючому двигуні методом вимикання
циліндрів. Для цього припиняють подачу палива до форсунки, що
перевіряється, шляхом ослаблення затягування накидної гайки, що з’єднує
штуцер секції насоса з паливопроводом високого тиску. Якщо після
вимикання циліндра частота обертання колінчатого вала зменшиться, а
димність не зміниться, то дана форсунка справна; якщо частота обертання
колінчатого вала не зміниться, а димність вихлопу зменшиться, то
форсунка несправна. Несправну форсунку знімають із двигуна і перевіряють
на спеціальному приладі (рис. 1).

Форсунку можна перевірити також на двигуні за допомогою максиметра (рис.
2) — приладу, аналогічного по пристрою з форсункою. Він має
мікрометричну голівку 2 зі шкалою, за допомогою якої можна встановити
тиск підйому голки 4 розпилювача приладу на задану величину.

1,3 – штуцери, 2 – мікрометрична головка, 4 – головка розпилювача

При перевірці форсунки штуцером 3 максиметр приєднують до штуцера секції
ТНВД, до штуцера 1 приєднують коротким трубопроводом форсунку, що і
перевіряється 1. Поворотом мікрометричної голівки на шкалі максиметра
встановлюють необхідний тиск підйому голки розпилювача: 160—170 кгс/см2
— при перевірці форсунок ЯМЗ-236, -238; 180-185 кгс/см2 – при перевірці
форсунок КамАЗ-740. Якщо початок впорскування палива через максиметр і
форсунку відбувається одночасно, то тиск початку підйому голки
розпилювача форсунки встановлено правильно. Якщо через форсунку паливо
подається, а через максиметр не подається, то тиск початку підйому голки
розпилювача форсунки нижчий, ніж максиметра, і навпаки.

Тиск початку підйому голки форсунок ЯМЗ-236, -238 регулюють
регулювальним гвинтом 6 (рис.2) при знятому ковпаку 8 і відкрученій
контргайці 5. При вкручуванні гвинта тиск підвищується, при викручуванні
знижується.

У форсунок двигунів КамАЗ-740, -741 тиск підйому голки розпилювача
регулюється зміною числа регулювальних шайб 13, встановлюваних між
корпусом 4 і пружиною 9 при знятій гайці 10 розпилювача. Зміна товщини
шайб на 0,05 мм приводить до зміні тиску початку підйому голки на
3,0—3,5 кгс/см2.

Герметичність форсунок перевіряють створенням тиску у форсунці на 10—15
кгс/см2 менше тиску початку підйому голки. Протягом 15 с не повинно бути
пропуску палива, через запірний конус розпилювача. При підтіканні палива
через запірний конус корпус і голку розпилювача заміняють.

Рис. 3. Форсунка двигунів ЯМЗ-236, -238 (а) і КамАЗ (б):

1 – розпилювач; 2 – штифт; 3 – штанга; 4 – корпус форсунки; 5 – контр
гайка; 6 – регулювальний гвинт; 7 – гайка; 8 – ковпачок; 9 – пружина; 10
– гайка розпилювача; 11 – голка розпилювача; 12 – проставка; 13 –
регулювальні шайби; 14 – опорна шайба

Регулювати форсунки рекомендується на спеціальному приладі типу КП1609А
чи іншому, аналогічному по конструкції. Якість розпилювання палива
визначається візуально і вважається задовільним, якщо паливо
впорскується в атмосферу в туманоподібному стані і рівномірно
розподіляється по поперечному перерізі конуса струменя по кожному отворі
розпилювача. Початок і кінець впорскування повинні бути чіткими.
Впорскування повинно супроводжуватися характерним різким звуком.

У випадку засмічення отворів розпилювача форсунку розбирають, розпилювач
очищають зовні дерев’яним бруском, просоченим моторною олією і
промивають ацетоном. Отвори розпилювача прочищають сталевим,
каліброваним дротом діаметром 0,3 мм (ЯМЗ-236, -238) чи 0,25 мм
(КамАЗ-740, -741).

Перед зборкою розпилювач і голку промивають в ацетоні і змазують
дизельним паливом.

При затягуванні гайки розпилювач повертають проти напрямку нагвинчування
гайки до упора у фіксуючі штифти 2 (рис. 3). Момент затягування 7—8
кгс/см2.

Після зборки форсунки регулюють тиск підйому голки, перевіряють якість
розпилювання палива чіткість роботи розпилювача.

5. Перевірка паливопідкачувальної помпи системи живлення дизельних
двигунів

Перевірку і регулювання ТНВД виконують на стендах СДТА-1, -2,
«Моторпал», «Фрідман – Майер» (Австрія) та ін. Перевірка і регулювання
ведуться за наступними показниками: моменту початку подачі палива;
рівномірності подача палива окремими секціями; подачі палива.

Перевірка початку подачі палива проводиться без автоматичної муфти
випередження впорскування за початком руху палива в моментоскопі (рис.
4), встановленому на штуцер 5 першої секції ТНВЛ замість знятої трубки
високого тиску.

Рис. 4. Установка моментоскопа на ТНВД:

1 – скляна трубка; 2 – гумова трубка; 3 – паливо провід; 4 – гайка; 5 –
штуцер секції ТНВД

Обертаючи кулачковий вал насоса по годинній стрілці, визначають момент
початку руху палива в скляній трубці 1 і кут повороту кулачкового вала
насоса. Перша секція насоса повинна почати подавати паливо при куті
повороту за 38—39° у двигунів ЯМЗ-236, -238 і за 40-41° у двигунів
КамАЗ-740, -741 до осі симетрії профілю кулачка.

Для визначення осі симетрії профілю кулачка фіксують на лімбі стенда
початок підйому палива в моментоскопі при повороті кулачкового вала за
годинниковою стрілкою, потім – при повороті проти стрілки. Середина між
двома зафіксованими точками визначає вісь симетрії профілю кулачка.

Приймаючи положення кулачкового вала, при якому перша секція починає
подачу палива, за нульове, регулюють інші секції в певній послідовності.
Регулювання здійснюється:

гвинтом штовхальника в двигунів ЯМЗ-236, -238;

установкою п’яти штовхальника більшої чи меншої товщини під плунжер у
двигунів КамАЗ-740, -741. При установці п’яти більшої товщини паливо
починає подаватися раніше, меншої – пізніше. Зміна товщини п’яти на
0,05 мм відповідає 12′ кута повороту кулачкового вала.

Розбіжність показників між початком подачі палива будь-якою секцією
насоса щодо першої не повинно бути більш 20′. Власне подачу палива
насосом і її рівномірність регулюють на стенді з комплектом форсунок і
паливопроводом високого тиску визначеної довжини і ємності внутрішньої
порожнини кожного трубопроводу:

у двигунів ЯМЗ-236, -238 довжина 412—418 мм, ємність ІД—1,4 см3;

у двигунів КамАЗ-740, -741 довжина 616—620 км, ємність 1,8—2,0см3.

Перед перевіркою необхідно перевірити герметичність нагнітальних
клапанів і при необхідності відрегулювати тиск на вході в ТНВД,
створюваний прискорювальний паливопідкачуючим насосом. Воно повинно
бути:

0,5—1,0 кгс/см2 при частоті обертання кулачкового вала 1300 об/хв. для
двигунів КамАЗ (регулюється шайбами відкриття пропускного клапана);

1,3—1,5 кгс/см2 при частоті обертання 1050 об/хв. кулачкового вал для
двигунів ЯМЗ-236, -238. Для регулювання знімають пропускний клапан і
поворотом сідла регулюють тиск відкриття клапана. Після регулювання
сідло клапана фіксують.

Герметичність нагнітальних клапанів перевіряється при положенні рейки,
що відповідає виключеній подачі. Під тиском 1,5 – 2,0 кгс/см2 клапани не
повинні пропускати паливо протягом 2 хв. У випадку течі клапан
заміняють.

При упорі важеля керування регулятором у болт обмеження максимальної
частоти обертання подача палива однією секцією за один хід повинна бути:

для ЯМЗ-236, -238 105-107 мм3 при 1020—1040 об/хв. кулачкового валу
ТНВД;

для двигунів КамАЗ 75,0-77,5 мм3 при 1290—1310 об/хв. кулачкового валу
ТНВД.

Подача палива кожною секцією насоса регулюється зсувом поворотної втулки
3 щодо сектора в двигунів ЯМЗ-236, -238, для чого необхідно послабити
стяжний болт відповідного сектора і поворотом втулки плунжера проти
годинникової стрілки (якщо дивитися зверху) зменшити чи – по годинній
стрілці – збільшити подачу.

Список використаної літератури

Боровських Ю.І., Буральов Ю.В., Морозов К.А. Будова автомобілів. – К.,
1991.

Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник.
– К.: Либідь, 2002.

Румянцев С.И., Синельникове А.Ф., Штоль Ю.Л. Техническое обслуживание и
ремонт автомобилей. – М., 1989.

Шестопалов К.С., Чиняев В.Г. Устройство и эксплуатация автомобиля. – М.,
1994.

PAGE

PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020