.

Східний колорит казок Гауфа

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
84 2734
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Східний колорит казок Гауфа»

ПЛАН

Вступ

1. Особливості казок Гауфа

2. Художні особливості казок Гауфа

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Німецький письменник Вільгельм Гауф жив і творив на початку XIX
сторіччя. Його казки перекладено багатьма мовами світу, і їх читало
багато поколінь дітей у багатьох країнах. За якихось чверть сторіччя
мине вже двісті років від того часу, як ці казки були вперше
надруковані, а їх і далі видають, і далі читають.

Хто ж такий Вільгельм Гауф, автор цих казок? Письменник народився 1802
року в сім’ї урядовця, де любили й шанували мистецтво та літературу. У
майбутнього письменника ще в шкільні роки виявився надзвичайний хист
оповідача. Він умів вигадувати прецікаві історії, якими захоплювалися не
лише його шкільні товариші, а й дорослі. Навчаючись в університеті,
Вільгельм Гауф склав чимало віршів, що стали студентськими піснями.
Писав він також пісні, які називав «солдатськими». Ці студентські та
солдатські пісні зробили його ім’я відомим у Німеччині.

Закінчивши університет, Вільгельм Гауф 1824 року погодився стати
вихователем дітей У родині високого військового урядовця. Саме для своїх
вихованців він і почав писати казки. За ті три роки, які йому відтоді
судилося прожити,- бо Вільгельм Гауф помер двадцятип’ятирічним 1827
року,- він устиг створити два романи, книжку сатиричних нарисів, чимало
новел і три збірки казок. Остання з них вийшла друком уже після його
смерті, 1828 року. Багато його творів лишилося незавершеними, а задуми
нездійсненими.

Те, що Вільгельм Гауф устиг написати за своє коротке життя, лишилося
вагомим явищем у німецькій літературі. Але якщо його вірші, оповідання
та романи знають і читають лише німці, то казки знає і читає цілий світ
від заходу до сходу.

Вільгельм Гауф брав теми для них із німецьких та східних народних казок,
але під його пером вони часто виростали в цілі повісті зі складним,
цікавим сюжетом. У них казкове, фантастичне переплітається з реальним,
сумне зі смішним.

1. Особливості казок Гауфа

Всесвітню славу здобули новели та казки Гауфа. Три томи його казок
об’єднані спільною назвою “Казки для синів і дочок вельможних станів”
(1826–1828) і утворюють три цикли: перший — “Караван”, до якого увійшли
відомі казки про каліфа-лелеку та Маленького Мука. У “Каравані” домінує
“східний колорит”.

Другий цикл називається “Олександрійський шейх і його невільники” з
відомою казкою про Карлика Носа, а третій — “Харчевня в Шпессарті” зі
знаменитою казковою історією “Холодне серце” і переважанням творів з
німецьким сюжетом.

У творах Гауфа дивним чином уживаються описи вигаданих казкових світів і
етнографічно точні замальовки побуту та звичаїв далекого Сходу, рідної
Німеччини. Твори Вільгельма Гауфа давно і цілком заслужено знані в
усьому світі.

Героям казок Вільгельма Гауфа допомагають добрі духи, феї та лісовики.
Але серед створінь із чарівними здатностями й чарівною силою є й лихі,
вони ворогують з добрими духами та феями і чинять зло людям, якими ті
опікуються. Отак відбувається боротьба добра зі злом і в світі, де
живуть герої Вільгельма Гауфа, і в їхніх душах. Ця боротьба драматична,
пов’язана з багатьма небезпеками, дивовижними пригодами, але в ній
перемагають ті, хто має мужність, добре серце і понад усе цінує честь та
справедливість, як Омар із казки «Гаданий принц», Маленький Мук із
однойменної казки чи Саїд із казки «Пригоди Саїда».

У передмові до першого альманаху він іронічно відгукувався про
міщанство, не здатному піднятися над дріб’язковими турботами
повсякденного життя і тому відкидає казку як не варту уваги, і з
гіркотою писав, що казка повинна проникнути через тисячу перепон, щоб
потрапити до дітей, які ще не втратили здатності переноситися в світ
фантазії.

Однак казка для Гауфа, як і для всіх романтиків, була не тільки
фантазією – фантастичної йому представлялася саме життя. Тому в його
казках дійсність і чарівництво, реальне і неймовірне тісно переплетені,
і кожна казка починається з розповіді очевидця, на зразок реалістичної
новели, написаної від першої особи.

Подібно казкам «Тисячі і однієї ночі», де обрамляє новела представляє
історію Шахерезади і Шахріяра, Гауф вплітає казки, розказані різними
людьми, у вельми ймовірну життєву історію, нітрохи не фантастичну.

Казкові «строкаті картини», по думці Гауфа, цікаві не самі по собі, а в
співвідношенні з життям людини. Ця тенденція характерна вже для першого
циклу казок «Караван», в якому химерно-живописно розроблений східний
колорит. Але східні теми представляли для казкаря щось більше, ніж
просто екзотику. Навіть тут проступають контури рідної вітчизняної
дійсності. Так, в «Розповідь про Маленького Мука» прослизає прозорий
натяк на карликову державу, яке можна пройти від одного кордону до
іншого за 8:00. У фіналі казки, де йдеться про необхідність відплати
заслуженої кари «віроломному королю», оповідач вспомі нает, що цю
історію йому повідав батько, безвинно відсидів близько року у в’язниці.

У наступних циклах Гауф кілька відходить від східного колориту і
переносить події, що відбуваються в казках, на німецьку землю. І хоч
зовнішня канва другого тому казок східна (невільники шейха розповідають
свої історії), самі казки носять таки інший характер.

Дія казки «Карлик Ніс» відбуваються в Німеччині, і тут вже не обійшлося
без гротескного зображення військової політики монархів, які звикли їсти
«датський суп з червоними гамбурзькими галушками і паштет Сюзерен –
король паштетів», монархів, навіженство яких відбивається на підданих і
призводить до війни «через травички». А вже завойовницька французька
політика оцінюється в новелі – «Олександрійський шейх і його
невільники», що відкриває збірку, і зовсім не упереджено: «Франки –
народ грубий і жорстокосердий і йдуть на все, коли справа стосується
грошей».

Гострою сатирою виглядає казка «Молодий англієць». Події її відбуваються
в містечку Грюнвізель («всі такі містечка на одну особу …», «всі один
одного знають, всякому нзвестно, що де діється», – словом, звичайний
німецький містечко). Обмеженість бюргерів, їх постійні плітки, пересуди,
нікчемність буття місцевої знаті – бургомістра, пастора, лікаря,
мирового судді, пристрасть до іноземців зумів висміяти приїжджий,
видавши дресировану мавпу за молодого англійця, свого племінника.

У другій збірці автор вводить в казкове романтичне оповідання історичні
події та особи і робить сміливі узагальнення. Так, в «Історії Альмансор»
розповідається про поневіряння сина олександрійського шейха, взятого в
полон французами і повезеного в Париж. І тут виникає привід розповісти
про заворушення після страти короля і показати людину, яка по-доброму
поставився до бранця. Виявляється, це ніхто інший, як «маленький капрал»
Наполеон, тепер імператор Франції.

Якщо два перших видання мали рамкову побудова з обрамляє новелою, то
третій альманах «Харчевня в Шпессарт» змонтований інакше. Гауф розриває
цікаву казку «Холодне серце», зрозуміло, на найцікавішому місці, і
потім, через багато-багато сторінок, присвячених зовсім іншим, таким же
захоплюючим історіям, розповідає другу частину її, ще більш захоплюючу.

?Останній альманах ввібрав в основному (за винятком однієї казки –
«Саїд») ідеї та образи переказів південних областей Німеччини (Швабії та
Баварії). Недарма шедевр Гауфа-казка «Холодне серце» відкривається
описом гірського Шварцвальда, його «рослих могутніх смерек» і тамтешніх
жителів, які «широкі в плечах і володіють незвичайною силою», як ніби
ввібрали з дитинства «живлющий аромат, по ранках що виділяється ялинами
.. . »

Вводячи казковий мотив продажу живого серця (пам’ятаєте, як колись Петер
Шлеміля у Шамиссо продав свою тінь?) І заміни його кам’яним, нечутливим,
Гауф беззастережно засуджує погоню за наживою, вже проникла в цю лісову
глушину.

Етичний сенс казки виражений мовою багатою народною образності:
крихітний Скляний чоловічок і велетень Голландець Міхель, два чаклуна,
втілюють неправедний і праведний шлях до багатства. Уламок Міхелева
багра в руці вугляра раптом оживає і перетворюється в жахливу змію.
Виразно звучать в казці і сатиричні ноти, нагадуючи про те, що казкар
Гауф був і талановитим сатириком.

2. Художні особливості казок Гауфа

Літературні казки Вільгельма Гауфа надзвичайно яскраві, витіюваті, дії
їх виникають в пустелі, на шляху до Каїру, в самому Каїрі, в
Александрії, Багдаді, в Німеччині – дрімучому шпессартском лісі, в
Шотландії, у Франції – у Парижі, в Італії – у Флоренції , в Голландії,
на суші і на морі, що дає автору привід надати розповіді незвичайний
колорит, наситити його запам’ятовуються деталями, прикрасити народними
приказками, приповідками, образною мовою. Одна історія змінюється іншою,
третьою, четвертою, створюючи ілюзію, що вони продовжують один одного,
як би випливають одна з іншої.

Реальні персонажі, що розповідають чудові історії, найчастіше самі
виявляються учасниками фантастичних пригод, про які розповідається в
казках. Так, стають героями казки оповідачі Цалевкос, Орбазан, а в
«Маленькому Мука» усі події передає чоловік, який знав Борошно.

Таке наближення казки до дійсності не тільки відповідало світосприйняттю
романтиків, але й давало можливість розкрити світ людських пристрастей,
пороків і чеснот. У казці, як і в дійсності, люди втрачають найдорожче –
любов, сердечність, радість і елементарну порядність – через жагу
збагачення, як це сталося з героями «Холодного серця». Черствість і
невдячність, владу над маленькою людиною всесильних володарів
засуджується в «Маленькому Мука», тільки в біді починає відчувати
почуття жалю Каліф-лелека.

Гауф не сприймає ніякого насильства. Все, що таїть у собі загрозу
людському життю, особистості, викликає у нього бурю протесту. Може бути,
тому так часто зустрічається в його казках згадка про країну франків,
які завойовували інші народи і де панував терор. Це відгомін
наполеонівських війн, від яких постраждала і рідна країна письменника.

У казках Гауфа багато чудес, неймовірних пригод, чарівних перетворень,
але, як колись казав Карло Гоцці, цілого арсеналу безглуздостей і
чортівні ще недостатньо, щоб вдихнути душу в казку, якщо в ній не
закладено глибокий задум, заснований на якомусь філософському погляді на
життя.

Казка, на думку Гауфа, повинна вчити людину співчуттю, співпереживання,
і особливо це відноситься до молодого покоління, яке не має життєвого
досвіду, скоро і бездумно засуджує чужий спосіб життя і деколи проходить
повз нещастя інших людей.

У «Олександрійському шейха» старий пояснює юнакам, у чому криється
велике чарівність казки: «Слухаючи … вимислу, придуманому іншим, ви
самі творили разом з ним. Ви не затримувалися на навколишніх предметах,
на звичайних своїх думках – ні, ви все співпереживали: це з вами самими
траплялись дива все, – таку участь брали ви в тому, про кого йшла
розповідь. Так ваш дух витав вольней і вільніше в невідомих горніх
сферах … »

Словом, казка піднімає людський дух над буденністю, дає йому можливість
пережити піднесені почуття, зрозуміти природу прекрасного і потворного й
перейнятися участю до страждань людини.

Висновок

Вільгельм Гауф – наймолодший казкар у світі. Хто з маленьких читачів не
знає казок «Маленький мук», «Каліф-лелека», «Карлик Ніс»!? Автором цих
казок і є німецький письменник-романтик Вільгельм Гауф.

Лише 25 років прожив письменник, але прожив так, що став безсмертним.
Ось вже півтора століття дітей всього світу захоплюють його твори. Із
завмиранням слідкують вони з першої і до останньої сторінки за гострим
драматичним сюжетом, фантазією, східним колоритом, перевтіленнями його
героїв. Казки написані легко та жваво. Жорстокі випробовування очікують
героїв казок Гауфа, але добро, як водиться у казках, перемагає зло,
труднощі, підлість.

Казки В.Гауфа складають три томи: «Караван», «Олександрійський шейх та
його невільники» і «Харчевня в Шпесарті».

Казки Вільгельма Гауфа відносять до класики, яка завжди на часі.
«Маленький Мук», «Карлик Ніс», «Пригоди Саїда» – на цих історіях виросло
не одне покоління дітей.  А все тому, що німецький письменник Гауф був
майстром своєї справи: він знав, що цікаво дітям читати, писав у
пригодницькому жанрі. Його твори просякнуті духом містики і чародійства,
написані у легкому для сприйняття стилі. Треба зауважити, що окрім казок
Гауф писав вірші, есеї, статті, новели, а в історію німецької літератури
ввійшов передусім як основоположник історичного роману.

У 20-х роках 19 ст. Гауф видав свій перший «Альманах казок для синів і
доньок освічених родин». Він планував випускати збірки казок щороку,
однак встиг видати тільки три. Казки із цих трьох видань і увійшли до
збірочки «Маленький Мук» із серії «Всеволод Нестайко радить почитати». З
альманаху казок 1826 року ввійшли чотири історії: «Маленький Мук»,
«Каліф Лелека», «Корабель привидів», «Відрубана рука». З альманаху 1827
року – «Александрійський шейх та його раби», «Карлик Ніс», «Абнер, або
єврей, який нічого не бачив», «Молодий англієць», «Історія Альманзора»,
1828 року – ввійшла одна історія «Пригоди Саїда».

Більшість казок Гауфа розповідають про життя простих людей на Сході. 
Письменник настільки легко і зі знанням справи описує культуру
мусульман, що може здатися, наче автор бував у цих країнах. Однак це не
так – він мало їздив по світу й ніколи не полишав Європи. Зате Гауф
закінчив університет, отримав наукову ступінь; у його розпорядженні була
величезна бібліотека діда. Після закінчення навчання в університеті,
Гауф влаштувався працювати гувернером в одну із заможних родин. Працюючи
з дітьми, Гауф вивчав їх характери, психологію, здібності й розумів, які
книги чи історії дітям цікаві, а які – ні.

У своєму першому альманасі казок Гауф описує життя і багатих, і бідних,
на долю яких випадають різноманітні пригоди та випробування. Основний
сюжет історій це – боротьба добра зі злом, де перше обов’язково
перемагає. Але, щоб стати щасливим й багатим, треба страждати. Мук
страждає від злої відьми та її котів і сиротою поневіряється по світу;
Карлика Носа через його потворний вигляд прогнали навіть рідні батьки;
Альманзора ще дитиною взяли в заложники; Саїд потрапляє до рук
розбійників, а потім – у рабство. Пройшовши випробування, головні герої
здобувають любов, дружбу, славу та багатство.

Список використаної літератури

Літературна енциклопедія. – К., 2002. – 368с.

Якименко В.І. Казковий світ В.Гауфа. – К., 1999. – 82с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020