Реферат на тему:
Розвиток туризму в США
Залізниці зіграли важливу роль у розвитку туризму Сполучених Штатів.
“Дух першопрохідників” тільки тоді зміг по-справжньому перебороти опір
дикої природи американського Заходу, коли на зміну кібіткам прийшли
потяги. У порівнянні з ними потяг був куди більш ефективним видом
транспорту: і швидше і зручніше, і дешевше. Залізниці підштовхнули
розвиток туризму: курортні місця північної Америки виявилися завдяки ним
доступними для значної частини населення. Вони принесли так само зміни в
готельній справі: постоялі двори на розвилках доріг поступилися місцем
привокзальним готелям.
Будівництво першої в США залізничної дороги було почато в 1830р., але до
кінця цього року було покладено тільки 23 милі шляхів. Але до 1860р.
залізничні колії простягнулися вже на 30626 миль, а в 1869р. стало
можливим перетнути країну зі сходу на захід усього за шість днів. Для
порівняння: подорож на Західне узбережжя в кибитці чи морем займало
кілька місяців.
Для зручності пасажирів залізничні вагони були оснащені спальними
полками й в одному з вагонів був розміщений ресторан. Будівництво
залізниць продовжувалося в Америці аж до Великої депресії і Другої
світової війни. Ці події привели до спаду в пасажирських перевезеннях по
залізниці. Автомобіль додав цьому спаду ще більше прискорення – воля
пересування по дорозі давала йому значна перевага в конкуренції з
залізничним потягом, що йде за розкладом.
Багато пасажирів цінують свій час і воліють користатися повітряним
транспортом. Щоб протистояти цієї тенденції хоч якоюсь мірою,
американська залізниця знижує тарифи на міжрегіональні і транспортні
перевезення. Широко поширена система турів-пакетів, якими часто
користаються пенсіонери, що надають перевагу спокійному спогляданню
природи через вагонне вікно.
Багато американців, прибуваючи в Європу, купують так називаний
”Европасс”. Його можна придбати в будь-якому європейському транспортом
агентстві. Він дозволяє подорожувати на потязі по всій Європі, за
винятком Великобританії, роблячи зупинки в сотнях міст, щоб помилуватися
місцевими визначними пам’ятками.
Брати Райт, що захоплювали планеризмом, вирішили прилаштувати мотор до
одного зі своїх планерів з рухливим стабілізатором і керованим хвостовим
оперенням. Знайшовши двигун затяжким, вони розробили власну конструкцію.
Двигун потужністю 13 кінських сил підняв машину, з його допомогою вона
протрималася в повітрі 12 секунд і переборола відстань близько 36
метрів.
Перша в США авіалінія, що з’єднала Сан-Дієго з Лос-Анджелесом, була
відкрита в 1915р. Пізніше, у 1930р. каліфорнійська компанія “Дуглас”
випустила чотирнадцяти місцевий DC-2, що літає зі швидкістю 213 миль у
годину. Ще більш знаменитий DC-3 був прийнятий на експлуатацію в 1936р.,
і дотепер більш двох тисяч цих літаків борознять повітряний океан.
У 1944-му в Чикаго відбулася Міжнародна конференція по установі й
обслуговуванню міжнародних маршрутів. Між американськими і європейськими
делегатами виникли розбіжності по питанню обмеження конкуренції:
американці були категорично набудовані, проти яких-небудь обмежень її.
Так чи інакше, сімнадцять із сорока країн ратифікували важлива угода по
питанню транспортних тарифів і заснували Міжнародну асоціацію
повітряного транспорту. Це найбільша торгова асоціація на авіалініях
світу. Міжнародні угоди по фінансових, правових, технічних і торгових
питаннях уможливили створення всесвітньої системи повітряних перевезень.
У 1954 р. був прийнятий на експлуатацію перший “Бойнг-707”. ДО 1958 р.
Пан-Американські авіалінії відкрили трансатлантичні рейси з Нью-Йорка в
Париж. “Бойнг-707” міг доставляти 111 пасажирів на відстань 6000миль із
крейсерською швидкістю 600миль у час. у тім же 1958 р. компанія
“Мак-Доннел-Дуглас” випустила DC – 8, що має не менш вражаючі
можливості.
Для польотів на середні і ближні відстань вводилися інші літаки. У 1964
р. “Боинг-727” ставати робочою конячкою внутрішнього ринку США,
перевозячи по 145 пасажирів із крейсерською швидкістю 600миль у годину.
Його модифікація, “Боинг-737”, випущений у 1968р., відразу ж заявляє про
себе як про конкурента дугласовскому DC-9 у перельотах на ближні
відстані. У 1970р. з’являється і “Боинг-747” – перший по-справжньому
місткий літак. Він міг перевозити від 400 до 500 пасажирів із
крейсерською швидкістю 600миль на відстань до 7000 миль.
Повітряний транспорт значно зменшив вартість, у яку обходитися пасажиру
одна миля шляху, і це дозволило мільйонам людей стати туристами.
Швидкість повітряного транспорту дозволяє відпускникам з легкістю
переміщатися з континенту на континент. Європа й Азія знаходяться усього
в декількох годинник шляху від усіх міст Північної і Південної Америки.
Розвивався дуже інтенсивно й автомобільний транспорт. Автомобілі
з’явилися в результаті деяких змін, зроблених у паровому двигуні. Перший
завод з виробництва двигунів внутрішнього згоряння був побудований у
1886р. Карлом Бенцем і Готтлибом Даймлером. Тепер це компанія
“Мерседес-Бенц”.
У 1891р. автомобілі почали вироблятися у великих кількостях: Генрі Форд
створив свою першу модель і винайшов спосіб виробництва автомобілів на
конвеєрі. ДО 1914р. із заводського конвеєра кожні двадцять чотири
секунди сходило по одному автомобілі. Автомобілі виробляються на
подібних конвеєрах і донині, тільки до цієї роботи тепер підключилися і
роботи. У 1929 році кожен п’ятий житель США мав автомобіль.
Зараз у США зареєстровано близько 150млн. автомобілів.
Чарівний заклик відкритої дороги і фінансові можливості американської
родини, що збільшилися, що дозволяють купувати автомобілі, привели до
стрімкого зростання автомобільного туризму. Уздовж шосейних доріг у
безлічі будувалися мотелі і дорожні ресторани. Усе більше цікавих місць
стають доступні усе більшій і більшій кількості людей.
З 1838-го було почато регулярне пароплавне повідомлення між Нью-Йорком і
Лондоном. Тоді колісно-гвинтовий пароплав Грейт вестерн зробив свій
перший рейс і доставив з Америки в Європу 68 пасажирів. Число пасажирів
постійно збільшувалося, і якщо в 1840м воно складало близько 8тис.
чоловік, те вже в 1860м дорівнювало 26тис.
Із середини 60-х років починає розвиватися туризм між Англією і США.
1865р. Англійський підприємець Томас Кук почав поїздку в США, метою якої
був договір про туристичний обмін між Англією і Північною Америкою і він
же в тім же 1865м організував турпоездки з Америки в Англію і з Англії в
Америку. У 1866м перші групи англійських туристів відвідали США.
Настільки швидкий розвиток судноплавства супроводжувалося збільшенням
числа американських туристів. Динаміку цього процесу можна побачити з
наступних даних: наприкінці XIX століття зі США щорічно виїжджали
приблизно 80тис. чоловік, у 1906р. – близько 200тис., а в 1914 – 280тис.
Закінчення першої світової війни поклало початок новому етапу в розвитку
міжнародного туризму. Насамперед це зв’язано зі зрослою роллю США на
світовій арені й активізацією американського капіталу в Європі. Приплив
американців у західноєвропейські країни в цей час значно збільшується і
перевершує число англійських туристів.
У 1913р. число американців, що виїжджали за рубіж, нараховувало 286604
чоловік, у 1923м – 308471, а в 1930р. їхнє число досягає 477260 чоловік.
Тільки через кілька років після закінчення другої світової війни
міжнародний туризм у Європі почав відроджуватися. Довоєнний рівень був
досягнутий наприкінці 40-х років. У цей період туристські обміни і
подорожі одержали широкий розвиток у США і Канаді. Успішно розвивався
туризм у Мексиці, Панамі, на Кубі (основну частину туристів складали
американці). У 1948 р. були дозволені поїздки закордонних туристів у
Японію. ДО 1950р. загальне число іноземних туристів, зареєстроване в
усьому світі, початок перевищувати довоєнний рівень і досягло 25млн.
чоловік.
Розвиток авіаційного й автомобільного транспорту й удосконалення
морського транспорту привело до того, що люди хочуть вирватися з
повсякденного життя і подорожують. У XX столітті усе більш розширюється
географія туризму, усе більше країн утягують у сферу туризму.
Аналізуючи історію розвитку туризму в США, можна виявити основні етапи
розвитку туризму в цих країнах :
ХVІІІ ст. – зародження туризму, як галузі економіки, зокрема для США –
внутрішній туризм переважав.
ХІХ ст. – століття розвитку елітарного туризму і зародження масового
туризму, розширення географії туризму, при цьому більш високими темпами
розвивається виїзний туризм у всі країни світу.
ХХ ст. – століття розквіту масового туризму; географія туризму охоплює
всі країни і континенти. США стає “країною мандрівників” і виходить на
перше місце по кількості людей выезжающих за рубіж, географія туризму
велика.
Для розвитку туризму у всіх країнах стимулюючими факторами є науково
технічний прогрес, стабільна економіка, інтенсивний розвиток транспорту,
розвиток телеграфу, фотографії, телефону, мережі інтернет – т.е засобів
зв’язку й інформації. Стабільна політична обстановка, підвищення
добробуту населення, рівень розвитку інтелекту і грамотності населення,
розвиток готельного сервісу й індустрії розваг, розширюють географію
туризму і збільшують масовість індустрії.
Для розвитку міжнародного туризму немаловажну роль зіграло створення
різних міжнародних туристичних організацій, і на їхній основі створений
Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО). Міжнародний
союз офіційних туристичних організацій у 1969р. за рекомендацією ООН,
реорганізується у Всесвітню Туристичну Організацію (ВТО), що існує
дотепер. Задача цієї організації – здійснення міжнародного
співробітництва в сфері туризму. Ціль –заохочення і розвиток туризму.
Факторами перешкоджаючими розвитку туризму у всіх країнах є в першу
чергу війни – регіональні, територіальні, цивільні, світові, а також і
революції. Економічні кризи, нестабільна політична обстановка, різні
політичні режими і “закритість” країн, негативно відбивається на
розвитку міжнародного туризму.
Основні цілі сучасного туризму в США і високорозвинутих країнах:
пізнавальні,
бальнеологічні,
спортивні,
торгові,
рекреаційні,
наукові,
етнічні,
розважальні,
освітні.
Використана література:
Історія світового туризму. – М., 1996.
Рекреаційний потенціал США. – М., 1994.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter