HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Розвиток пізнавальних здібностей учнів та виховання любові

до природи»

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ
ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ………. 5

1.1. Теоретичне обґрунтування проблеми формування пізнавальної
активності
учнів………………………………………………………….
…………………………………………….. 5

1.2. Розвиток пізнавального інтересу  до природничих знань на уроках
хімії

та
біології……………………………………………………….
………………………………………… 7

1.3. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках
біології………………. 11

1.4. Прийоми та методи розвитку пізнавальних інтересів
школярів……………. 15

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНА НАВЧАННЯ ЯК ВИХОВАННЯ ЛЮБОВІ

ТА ПОВАГИ ДО ПРИРОДИ
………………………………………………………………
……. 21

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
…………………………………….. 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………….. 29

ДОДАТКИ………………………………………………………..
………………………………………. 31

ВСТУП

Актуальність дослідження. Психологи стверджують, що пізнавальна
активність – якість не вроджена і не постійна, вона динамічно
розвивається, може прогресувати і регресувати під дією різних соціальних
факторів. Пізнання, як відомо, не обмежується тільки формуванням
уявлень, воно постійно поглиблюється: слідом за чуттєвим наступає рівень
вищого мислення – понятійного, абстрактного, підтвердженого практикою.
Тому необхідною умовою є правильне поєднання різних навчальних прийомів,
які можуть забезпечити належний навчальний і виховний ефект.

Основні аспекти формування пізнавального інтересу  розглядали  Н.М.
Бібік, О.І.Пометун, М.Д.Тукало, В.В.Вербицький, Г.С.Костюк,
Р.А.Науменко, В.О. Онищук , О.Т.Хименко та інші науковці та
вчителі-практики. 

Навчання  необхідно будувати так, щоб надалі учень міг і повинен був би
доучуватись, але ніколи не був би змушений переучуватись.   

Сучасного вчителя  хвилює те, як заохотити дитину вивчати предмет,
активізувати пізнавальну діяльність учня і які методи слід при цьому
застосовувати. Актуальність вивчення цієї проблеми зумовлена
необхідністю зробити процес навчання більш цікавим, щоб розвивати в
учнів розумові здібності, навчати їх аналізувати, відокремлювати
головне, робити узагальнення.

Мета і завдання дослідження. У даній роботі за мету поставлено
дослідження основних теоретичних та практичних аспектів розвитку
пізнавальних здібностей учнів та виховання любові до природи, зокрема на
уроках біології та хімії у 7-8 класах. Завдання дослідження зумовлені
метою роботи:

здійснити теоретичне обгрунтування проблеми формування пізнавальної
активності учнів;

дослідити особливості розвитку пізнавальних здібностей, зокрема інтересу
до природничих знань, на уроках хімії та біології;

розкрити шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках;

проаналізувати дієві прийоми та методи розвитку пізнавальних інтересів
школярів;

розглянути екологічне навчання як виховання любові та повиги до природи.

Об’єкт дослідження: пізнавальна діяльність учнів та виховання любові до
природи.

Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти розвитку
пізнавальних здібностей учнів на уроках біології та хімії, особливості
виховання любові до природи.

Методи дослідження: під час виконання роботи були використані такі
методи дослідження які літературний метод, методи порівняння, аналіз,
синтез, узагальнення та ін.

Структура роботи: дана робота складається зі вступу, основної частини,
яка містить два розділи з підрозділами, висновків, списку використаної
літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

ТА ХІМІЇ

1.1. Теоретичне обґрунтування проблеми формування пізнавальної
активності учнів

Розвиток сучасного суспільства і рівень виробничих сил постійно
потребують особливої уваги до проблем навчання і виховання. Втілення
наукових ідей в шкільну практику успішно здійснюється при умові, якщо
педагог володіє умінням переводити учня з менш діяльного стану в більш
діяльний, конструювати інформацію, щоб вона була доступною для слабих
школярів і достатньою для більш сильних; залучати всіх учнів до активної
пізнавальної діяльності; забезпечувати зустрічне бажання вчитися і
пізнавати; створювати здоровий мікроклімат на кожному уроці,
здійснювати зворотний зв’язок.

Актуальність цієї проблеми можна пояснити тим, що методика і практика
навчання почали все більше орієнтуватися на особистість учня. Теорія
навчання і освіти стала все більш глибоко розробляти питання
підготовки людини, як творця, будівника нового суспільства. В чому ж
полягає те особливо важливе і цінне для формування особи, що об’єктивно
містить в собі пізнавальний інтерес?

Пізнавальний інтерес – це особлива вибіркова спрямованість особи на
пізнання і виборчий характер, виражений в тій або іншій наочній області
знань. Ця спрямованість характеризується постійним прагненням до
пізнання, до нових, більш повних і глибоких знань. Систематично
зміцнюючись та розвиваючись, пізнавальний інтерес стає основою
позитивного ставлення до навчання.

Пізнавальна активність носить пошуковий характер. Під його впливом у
людини постійно виникають питання, відповіді на які вона сама активно
шукає. При цьому пошукова діяльність школяра зростає, він відчуває
емоційний підйом.

В умовах глобального підвищення природничої свідомості сучасного
суспільства склалася суперечка між потребою в розвитку пізнавального
інтересу у школярів до біології та хімії і існуючим рівнем вивчення цих
складних і багатогранних дисципліни.

Актуальність і практична значущість даної проблеми полягає в
теоретичному і практичному обґрунтуванні педагогічних умов формування
пізнавального інтересу учнів до біології та хімії в процесі викладання
шкільних предметів природничо-наукового циклу.

Формування пізнавального інтересу учнів до цих предметів в процесі
викладання природничо-наукових дисциплін протікатиме успішно, якщо
сукупність педагогічних умов буде включати:

—   забезпечення в процесі викладання біологічної та хімічної
спрямованості змісту предметів природничо-наукового циклу;

—   процес навчання, заснований на проблемному, дослідницькому підході,
який носитиме поетапний характер, що включатиме діагностику рівня
підготовленості школярів, мотивацію, цілеспрямовану організацію учбової
діяльності, контроль за якістю знань;

—   диференційований підхід до вибору методів навчання залежно від етапу
і якості засвоєння знань з цих дисциплін, а також підбір різнорівневих
завдань, орієнтованих на формування пізнавального інтересу відповідно
до здібностей учнів;

—   організація позакласної діяльності, що дає можливість учням
включатися в творчий, дослідницький пошук, спрямований на практичне
застосування знань;

—   цілеспрямований розвиток особистих якостей учнів, сприяння
формуванню грамотної особи, яка прагне до постійного, самостійного
підвищення своєї біологічної та хімічної освіти, яка свідомо включається
в активну природоохоронну діяльність.

1.2. Розвиток пізнавального інтересу  до природничих знань на уроках
хімії та біології

 Усі вищі духовні потреби людини – у пізнанні, самоствердженні,
самовираженні. Це є прагненням до самовдосконалення, саморозвитку.
Використати ці потреби для мотивації навчання – означає відкрити шлях до
підвищення якості шкільної освіти [3,94].  В. Сухомлинський казав:
«Пізнання природи, оволодіння знаннями про неї приховує в собі ще не
використані досі можливості для того, щоб знання формували позиції
людини – соціально-політичні, естетичні, а ці позиції, по суті, і є її
світоглядом».  Застосування різних методів навчання перш за все повинно
бути спрямоване на стимулювання самостійного мислення учнів.

Без збудження мислення не може бути розуміння, а отже і свідомого
засвоєння знань.  Мислення потрібно навчати. А це можливе лише в разі
застосування вчителем активних форм і методів організації пізнавальної
діяльності учнів, бо саме вони сприяють інтелектуальному розвитку,
критичності і гнучкості розуму, самостійності мислення. Процес навчання
– це взаємодія вчителя та учнів, у якому учні осягають мотиви своєї
пізнавальної діяльності, а діяльність учителя цілеспрямована на
формування в учнів позитивних мотивів навчання, організації сприйняття,
осмислення фактів та явищ, забезпечення вміння користуватися отриманими
знаннями [1,15].

Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається
створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового
матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке
явище? Як можна пояснити цей факт?  Проблемна ситуація є початковим
моментом мислення учня. Пізнавальна потреба виникає у нього у випадку,
коли він не може досягнути мети за допомогою відомих йому способів дій
чи знань. Саме вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим
створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі
розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного
цілеспрямованого характеру, мотиви учня співпадають з метою вирішення
проблеми, запам’ятовування є ефективним. Постановка проблеми має
передбачати диференційований підхід до кожного учня залежно від його
типу мислення, рівня зацікавленості предметом, ступенем готовності.
Методичні прийоми створення проблемних ситуацій на  мотиваційно –
організаційному етапі :  постановка проблемного питання, обговорення
висловлювань, прийоми «здивуй», «зацікав» та інші.  

На уроках хімії проблемна технологія — це насамперед особливий  вид
пізнавальної активності, мотивований проблемним протиставленням відомого
й   невідомого, що має на меті активізацію процесу пізнання й осмислення
нового [5,11].  При вивченні амфотерних гідроксидів, наприклад,
 пропонується запитання «Чи можуть основи реагувати з основами?»; при
вивченні  полімерів: «Що спільного між бавовною, каучуком та жувальною
гумкою?», вивчення розчинів: «Чи корисно пити дистильовану воду?»  та 
інші. Необхідно спонукати учнів висловлювати якомога більше думок з
приводу однієї проблеми, виділяти типове й особливе щодо певного явища,
процесу чи хімічної реакції, проводити нескладні дослідження та
аналізувати їх. При цьому використовувати запитання, що сприяють
концентрації уваги учня (Як ти це розумієш? Чому? Навіщо?). Ефективність
навчання біології  та хімії багато в чому залежить від системи завдань
для самостійної роботи учнів.

    Відомо, що з допомогою завдань і вправ відбувається поглиблення
знань, збільшується термінологічний запас, створюються умови для
практичного застосування знань, а також формуються вміння і навички. У
завданнях для самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх
складності, а також самостійності практичних дій і мислення учнів. У
зв’язку із цим важливе значення має саме формування запитань завдання,
що може по-різному впливати на вияв активності учнів і різною мірою
стимулювати форми їхньої розумової діяльності.

Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах
використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як
порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно-наслідкових
зв’язків тощо. Викладений  матеріал не завжди переходить у знання учня,
але те, до чого  останній прийшов самостійно (зробив висновок, розв’язав
проблему), залишається в пам’яті надовго.  Однією з ефективних форм
роботи на уроках є завдання творчого характеру. Вони не тільки
активізують навчальну діяльність учнів, а й пробуджують інтерес,
розвивають здібності, логічне мислення.  Приклади  таких завдань на
уроках хімії :   житній крохмаль, розбухаючи, зв’язує удвічі більше
води, ніж пшеничний. Поміркуйте, як це може відбитися на якості випічки
хліба? Який хліб буде швидше черствіти – житній чи пшеничний?; Яку
кислоту називають «показником утоми»? Чому? Коли і як утворюється ця
речовина?;  «Яким вимогам повинна відповідати пластмаса, з якої
виготовляють пляшки? Напишіть формулу мономеру та полімеру  тощо.

На уроках біології можна запропонувати такі задачі: з бактеріальної
клітини, яка постійно ділиться кожні 20 хв, за півтори доби може
виникнути стільки бактерій, що вони вкрили б усю Землю шаром 30 см. Чому
такого ніколи не трапляється?);  Як за допомогою рослин-індикаторів
можна визначити  склад і якісні показники ґрунту?;  Для чого у 30-ті
роки у водойми запускали рибку гамбузію? Яку її родичку можна побачити
практично в кожному акваріумі?;  Квітки багатьох рослин закриваються у
вологу погоду, під час дощу. Поміркуйте, яке це має біологічне
значення?;  Квітки нічної красуні розкриваються з настанням темноти і
запилюються нічними метеликами. Які пристосування вони для цього мають?
тощо. У системі освіти також незамінною складовою є використання
навчальної  гри. Граючись, діти  набувають особливих навичок і вмінь.

В.Сухомлинський  писав: «Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело
дитячого мислення, благородних  почуттів та прагнень». Гра – це шлях
пізнання дитиною самої себе, своїх можливостей і здібностей. Саме гра
дає змогу реалізувати всі провідні функції навчання ( освітню,
розвивальну, виховну)  і безумовно, сприяє активізації пізнавальної
діяльності  учнів, формування самостійності  та широких пізнавальних
інтересів.  Навчальна гра передбачає  ігрове моделювання подій та
природних явищ, що вивчаються. Ефективність гри  залежить від низки
факторів: чітко продумана мета; здійснення мотивації ігрової діяльності;
чітка  організація  підготовки , проведення і підбиття підсумків;
постановка  пізнавальних    запитань у процесі гри.  Пізнавальні  ігри 
можуть бути включені  у  будь-який етап уроку. Найдоцільніше
користуватися  під час  узагальнення і систематизації знань учнів. 
Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє
розвитку в учнів пізнавального  інтересу до природничих знань. На таких
уроках діти почувають себе впевнено, навчаються вільно висловлювати свої
думки.  

На уроках необхідно вибирати ті форми та методи, що активізують
пізнавальну діяльність, спонукають кожного учня до продуктивної праці,
пробуджують інтерес до вивчення предмета. Тобто ті, що запалюють вогонь
творчості, виховують наполегливість, почуття упевненості, пробуджують
бажання оволодівати  природничими  знаннями; ті, які дають віру в успіх,
які окриляють дитину та спонукають до активної діяльності в подальшому
житті.

1.3. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не
просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему
розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.

Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням.
Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд
здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його
слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі
оволодіння знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не
з’являється сама по собі. Її повинен створити вчитель. Теорія і практика
пропонують цілу систему шляхів активізації сприйняття учнями навчального
матеріалу.

Якість сприйняття підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння
нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних
завдань: “навчитися виділяти головне з прочитаного тексту”, “навчитися
пояснювати будову органа у зв’язку з його функцією”.

Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається
створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового
матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке
явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку,
слухаючи пояснення вчителя, активно шукатимуть відповідь на запитання.

Учитель сам може ставити проблемні запитання під час вивчення окремих
тем уроку. Наприклад:

Як за складом крові можна судити про здоров’я людини?

Чому повноцінне харчування вважають однією з важливих умов здоров’я
людини?

Серце людини – дивовижний механізм, який працює протягом життя без
зупинки і ремонту.

Як це досягається?

Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення
експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.

Важливим шляхом активізації сприйняття є використання попереднього
досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у різних видах роботи,
почута розповідь старших людей, батьків. Цей досвід дітей використовую,
плануючи свою роботу з ними. Раджу учням провести спостереження за
окремими явищами природи, життям людей, поведінкою тварин тощо.

Дуже важливо з перших кроків навчати дітей спостерігати різні явища
таким чином, щоб їхній досвід не був стихійним, випадковим, а складався
під впливом учителя.

Під час спостереження певних об’єктів, явищ учні концентрують свою увагу
на зовнішніх, часто не найсуттєвих ознаках предмета. Я намагаюся так
продемонструвати учням предмет, посібник, щоб вони побачили його
найголовніші, найсуттєвіші ознаки. Отже, керування вчителем процесом
сприйняття – важливий шлях до підвищення якості сприйняття і пізнання.

Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно
до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою в процесі засвоєння
знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з ним. З метою
посилення ефективності засвоєння знань дуже важливо ставити учня перед
необхідністю порівнювати, аналізувати, узагальнювати сприйняте. У
результаті узагальнення, осмислення знань виникають поняття.

Поняття – форма мислення, за допомогою якої узагальнюються суттєві
ознаки предметів і явищ.

Формування понять – складний розумовий процес. Він здійснюватиметься
успішно, якщо вчитель турбуватиметься про розвиток у школярів мислення і
пізнавальної активності на уроках та в позакласній роботі.

Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої
й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють
самостійні роботи учнів. У завданнях для самостійної роботи важливо
чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних
дій і мислення учнів. У зв’язку із цим важливе значення має саме
формування запитань завдань, що може по-різному вплинути на вияв
активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової
діяльності.

Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах
використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як
порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно – наслідкових
зв’язків тощо.

Важливу роль у навчальному процесі відіграє вибір часу для самостійної
роботи на уроці. Невелику самостійну роботу доцільно проводити в першій
половині уроку. Це дає можливість відразу залучити учнів до активної
роботи, створити робочу атмосферу на уроці і, користуючись
зацікавленістю та підвищеною активністю дітей, успішно проводити другу
половину уроку.

При цьому:

учні захоплюються самостійною роботою – їм ніколи відволікатися;

під час роботи набувають деяких знань і з інтересом чекають додаткових
пояснень учителя;

учитель отримує можливість під час пояснення спиратися на набуті (нехай
незначні) у процесі роботи уявлення учнів, використовувати їх для
активізації бесіди під час узагальнення набутих знань.

Таким чином можна організувати самостійні роботи з метою отримання
учнями нових знань або оформлення вже отриманих результатів. Учні можуть
готувати усні або письмові відповіді (наприклад, робити записи в
зошитах, заповнюючи колонки таблицями за спеціальним зразком тощо).

Для чіткої організації самостійної роботи вчитель має розробити систему
завдань пошукового характеру з теми, предмета в цілому, передбачити їх
поступове ускладнення і підвищення рівня самостійності учнів під час
виконання цих завдань.

З метою детального вивчення предмета або явища можна використати
прийоми, які допоможуть учням успішно засвоїти навчальний матеріал,
вникнути в суть дослідження біологічних процесів. Одним з таких прийомів
є евристичний. Суть його полягає в тому, що вчитель ставить перед учнями
запитання на кмітливість з додатковими навідними запитаннями, чим
спонукає до інтуїтивного розв’язання пізнавального завдання.

Часто для відповіді на запитання достатньо зіставити вже відомі істини,
навіть елементарні відомості. Незважаючи на це, учням іноді буває важко
знайти правильну відповідь. Так виникають труднощі із запитанням, чи
відбувається фотосинтез у плодах. Більшість учнів переконані в тому, що
фотосинтез відбувається тільки в листках. І лише дехто з них
здогадується, що зелені незрілі плоди теж беруть участь у процесі
утворення органічних речовин на світлі. Евристичний прийом розвиває в
учнів здатність здогадуватися, кмітливість, творчий підхід до виконання
пізнавального завдання.

Розвитку вмінню досліджувати істину сприяє також сократичний прийом. У
Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином,
щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід
бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках
біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й
обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запас знань або
наочність. Так, з’ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем,
учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні
міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь –
вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище
може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих
міркувань супроводжується вивченням роздаткового матеріалу – живих
рослин або гербарних зразків. Зрештою, учні доходять висновку, що
кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків,
але володіє всіма іншими ознаками, характерними для пагона.

У процесі навчання учні під керівництвом учителя здобувають нові для них
знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального
матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні прийоми:
створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності,
дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість,
пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення
навчального матеріалу.

1.4. Прийоми та методи розвитку пізнавальних інтересів школярів

Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої
й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють
самостійні роботи учнів. У завданнях для самостійної роботи важливо
чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних
дій і мислення учнів. У зв’язку із цим важливе значення має саме
формування запитань завдань, що може по-різному вплинути на вияв
активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової
діяльності.

Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах
використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як
порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно-наслідкових
зв’язків тощо.

Важливу роль у навчальному процесі відіграє вибір часу для самостійної
роботи на уроці. Невелику самостійну роботу доцільно проводити в першій
половині уроку. Це дає можливість відразу залучити учнів до активної
роботи, створити робочу атмосферу на уроці і, викликавши зацікавленість
та підвищену активність дітей, успішно провести другу половину уроку.

При цьому:

— учні захоплюються самостійною роботою – їм ніколи відволікатися;

— під час роботи набувають деяких знань і з інтересом чекають додаткових
пояснень учителя;

— учитель отримує можливість під час пояснення спиратися на набуті
(нехай незначні) у процесі роботи уявлення учнів, використовувати їх для
активізації бесіди під час узагальнення набутих знань.

Таким чином можна організувати самостійні роботи з метою отримання
учнями нових знань або закріплення вже отриманих результатів. Учні
можуть готувати усні або письмові відповіді (наприклад, робити записи в
зошитах, заповнюючи колонки таблиці за спеціальним зразком тощо).

Виконання практичних та лабораторних робіт є також самостійним творчим
процесом, який спонукає до творчого мислення. Задача вчителя полягає в
тому, щоб чітко поставити мету і завдання, забезпечити необхідним
обладнанням. Даний вид роботи навчає їх бути дослідниками, закріплює
навики роботи з обладнанням. Учням можна запропонувати алгоритм
виконання експерименту або спостереження.

Для розвитку творчих здібностей учнів слід підбирати творчі завдання і
причому завдання, які б зацікавили дитину, надихнули її на пошук . Це
може бути написання вірша, казки, виготовлення аплікації моделі,
малюнка. За допомогою таких завдань у дітей розвивається уява, образне
мислення. Навіть самостійна робота може перетворитися на творчий процес,
якщо перед учнями поставити проблему і вказати на можливі шляхи її
вирішення. При цьому слід враховувати вікові особливості дітей та їх
індивідуальні здібності, щоб рівень складності був на рівні можливостей
учнів. Не слід підбирати легких завдань, може швидко зникнути
зацікавленість. Проблемні завдання розвивають логічне мислення,
здатність до пошуку .

Як свідчать дослідження сучасної дидактики, одне з найважливіших завдань
стратегії активного навчання полягає у зміні форм спілкування в освітній
діяльності. Ця зміна означає перехід від монологічного до багато
опозиційного навчання, при якому відсутні концепція та позиція вчителя.

Організація такого процесу спілкування на уроках біології та хімії
ефективно впливає на формування творчих здібностей учнів, але слід
передбачити використання відповідних методів навчання, які переважно
базуються на інтерактивних вправах. Під інтерактивністю розуміють не
тільки процес взаємного впливу об’єктів, а й спеціально організовану
пізнавальну діяльність, котра має чітко окреслену соціальну
спрямованість.

Ось приклади інтерактивних вправ, які можна використовувати на уроках
біології та хімії:

— робота в парах (один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи
розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому);

— діалог — рівнина (читання або вивчення тексту абзацами : знайти в
тексті нові слова, пояснити їх значення, навести основні об’єкти, про
які йдеться в цьому абзаці) ;

— навчальна пара (усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом,
який поданий на картці: у правому ряду сидять «учні», у лівому —
«вчителі». Завдання вчителя — ставити питання щодо опрацьованого
матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття);

— мозковий штурм (метод колективного обговорення, що здійснюється через
вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно
розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці) ;

— кооперативне навчання (ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє
гуманізації відносин між учителями та учнями. Навчальна співпраця буде
результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі);

— метод снігова куля (використовується, коли необхідно, щоб учасники
спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д.);

— метод карусель (ефективний для одночасного залучення всіх учасників в
активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним
учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості
однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається);

— уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку, тримаючи в руках уявний
мікрофон);

— ланцюжок (учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають на
них);

— робота в малих групах (розподіляються обов’язки між членами групи :
секретар, доповідач, дослідник, аналітик. Кожен виконує свою функцію).

Велику роль в житті та розвитку дитини виконує гра. Використання
різноманітних ігрових завдань на уроках хімії та біології також значно
підвищує пізнавальну активність учнів. На своїх уроках я використовую
ігри – вправи , ігри – пошуки, ігри – змагання, сюжетно-рольові ігри та
пізнавальні ігри-мандрування.

Для підвищення ефективності уроків використовую методику організації
групової навчальної роботи. Ця форма корисна як для слабких учнів, так і
для сильних. Слабкі збагачуються новою інформацією, мають можливість
одержати додаткове пояснення. Завдяки контролю сильних, вони роблять
менше помилок. А сильні учні цим самим перевіряють і зміцнюють свої
знання.

Поділ на групи здійснюю, враховуючи iндивiдуальнi особливості та
навчальні можливості кожного учня.

Групи створюю гомогенні (однаковий рівень знань) i гетерогенні (різний
рівень підготовки).

Гетерогенну групу очолює консультант, функції якого навчати й
перевіряти. В його обов’язки входить систематично консультувати учнів
своєї групи з незрозумілих для них питань; він керує пізнавальною
діяльністю мікроколективу, проводить усну перевірку знань. Консультантом
може бути той учень, який швидше за інших засвоює навчальний матеріал,
виявляє відповідальне ставлення до навчання, вміє гарно пояснювати
матеріал, об’єктивний в оцінюванні знань, вимогливий до себе.

На небезпечну тенденцію зниження інтересу учнів до занять, яка виникла у
нашій школі ще в середині 70-х років, масова практика відреагувала
нестандартними уроками, головною метою яких є пробудження й утримання
інтересу школярів до навчальної праці.

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має
нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі,
завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами
нетрадиційних уроків є уроки — прес-конференції, уроки — аукціони,
уроки — ділові ігри, уроки — занурення, уроки -змагання, уроки типу КВК,
уроки — консультації, комп’ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з
груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки
творчості, уроки, які ведуть учні, уроки — заліки, уроки — сумніви,
уроки — творчі звіти, уроки — формули, уроки — конкурси, уроки —
фантазії, уроки — «суди», уроки пошуку істини, уроки — концерти, уроки
— діалоги, уроки — рольові ігри, уроки — екскурсії, інтегровані уроки
тощо.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні
заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому
багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний
крок у напрямку демократизації школи.

Отже, у педагогічній діяльності слід використовувати використовую
нестандартні форми проведення уроків. Це такі нетрадиційні уроки: як
уроки-семінари, уроки — дослідження, уроки — КВК тощо.

Урок — вікторина

Можна проводити в кінці вивчення всієї теми з метою підсумовування
відомостей про вивчений матеріал. Умови вікторини розробляються разом з
усім класом.

?

.

AE

?

?

*

,

&

які й змагаються між собою. Визначається кількість очок, одержаних за
правильну відповідь, доповнення та інше. Для запису очок на дошці та
спостереження за швидкістю реакції від кожної групи обирають по одному
асистенту, які допомагають учителеві.

Урок-вікторина може бути проведений як з попередньою підготовкою, так i
без неї. У першому випадку учні заздалегідь знають тему вікторини.
Прагнення принести успіх своїй команді спонукає школярів підготуватися
до уроку. Таким чином сумнозвісна проблема домашнього завдання з
предмета вирішується просто i природно.

Іноді цей урок можна провести й за спеціально заготовленими запитаннями
з метою закріплення теми, що вивчається. Тоді він проходить на зразок
телевізійної передачі «Що? Де? Коли?».

Урок-семінар

Можна проводити для узагальнення та систематизації вивченого.

Підготовка вчителя до уроку-семінару включає аналіз навчального
матеріалу конкретної теми i складання базових понять та опорних умінь;
підготовку завдань для закріплення, систематизації та перевірки
вивченого матеріалу.

Структура семінарського заняття:

1. Коригуюча частина (8-10 хв). Запитання ставляться лаконічно, щоб
вони відображали головне. Мета — усна перевірка знань, водночас з якою
відбудеться уточнення та доповнення. Функцію контролю може виконати
сильний учень.

2. Навчальна частина ( 20 хв) — головна в семiнарi. Її мета полягає
в забезпеченні міцного i свідомого засвоєння знань, формуванні
відповідних умінь. Значна частина відводиться тренувальним вправам.
Таким чином учні здійснюють аналітико-синтетичну діяльність, закріплюють
і поглиблюють знання, формують вміння та навички.

3. Контролююча частина ( 10-12 хв) — оцінювання знань кожного учня.
Консультації та використання підручника при перевірці знань не
допускаються.

РОЗДІЛ 2

ЕКОЛОГІЧНА НАВЧАННЯ ЯК ВИХОВАННЯ ЛЮБОВІ ТА ПОВАГИ

ДО ПРИРОДИ

Підвищення екологічної свідомості і культури громадян України в умовах
надзвичайно складного економічного та екологічного становища має важливе
загальнодержавне значення. Вона сприятиме розв’язанню
соціально-економічних, екологічних і геополітичних проблем. Аналіз
тенденцій глобальних, регіональних і локальних змін в природних
екосистемах та біосфер загалом свідчить про нагальну потребу формування
у молоді ґрунтовних екологічних знань, культури спілкування з природою,
необхідних навичок раціонального природокористування. Україна в
подальшій розбудові своєї державності орієнтується на основні принципи
сталого розвитку, декларовані міжнародним співтовариством на конференції
ООН з питань навколишнього середовища та розвитку, які передбачають
збалансування потреб суспільства й можливостей природи. Тому зрозуміло,
визначальним фактором формування світогляду, орієнтованого на безпечний
для довкілля розвиток, є якнайширша природоохоронна освіта з залученням
усіх наявних можливостей.

Серед екологів, педагогів України утвердилася цілком справедлива думка:
екологічна освіта і виховання – єдиний послідовний процес, він має
здійснюватися протягом усього життя людини на комплексній основі. Уже
сьогодні для досягнення цієї мети використовують і офіційні установи
освіти (дошкільні заклади, школи, технікуми, ВНЗ, курси підвищення
кваліфікації фахівців), й інформаційні засоби (преса, радіо,
телебачення, кіно, лекційна та виставкова діяльність тощо).

У школах України природоохоронна освіта і виховання здійснюються
насамперед у процесі вивчення основ наук, предметів природознавчого і
гуманітарного профілів – біології, географії, хімії. Історії. Це дає
змогу учням ознайомитися з різними підходами й аспектами
природоохоронної справи. У цілому в кожному розділі курсів біології
послідовність вивчення взаємодії суспільства і природи включає п’ять
етапів.

На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання,
прагнення та інтерес до пізнання об’єктів, явищ живої природи і людини
як природної істоти.

На другому етапі формуються екологічні проблеми як наслідок реальних
протиріч між людським суспільством і живою природою. Пізнавальний
інтерес на цьому етапі розвивається на основі дослідження діяльності
людини як екологічного фактора, економічної і позаекономічної оцінок,
початкової характеристики екологічних проблем і уявлень про
прогнозування можливих змін у природних системах.

На третьому етапі розкриваються наукові основи оптимізації взаємодії
людини і суспільства з екологічними системами на базі ідей охорони
природи, керованої еволюції і перетворення біосфери у ноосферу.

На четвертому етапі досягається усвідомлення школярами історичних причин
виникнення сучасних екологічних проблем, розглядаються шляхи їх
розв’язання на основі міжнародного співробітництва.

П’ятий етап – практичний – є важливим у формуванні відповідального
ставлення учнів до природи. На цьому етапі забезпечується реальний
внесок школяра у справу охорони навколишньої природи, оволодіння нормами
і правилами поведінки в природному середовищі.

Запропонована послідовність вивчення взаємозв’язків людини та природи
дає можливість поглибити знання учнів за допомогою встановлення
залежності між біосистемами і людською діяльністю, і, відповідно, сприяє
розвитку екологічної культури особистості, мотивів охорони здоров’я
людини, середовища його існування, зростання інтересу до екологічних
проблем і потреб особистості, участі у їх розв’язанні.

При формуванні екологічної культури у школярів дуже важливо враховувати
виховання національної свідомості, етнічно-екологічних аспектів
природних особливостей рідного краю, роз’яснення ідей системності всіх
природних явищ, тісних зв’язків локальних і глобальних процесів,
взаємозв’язків екосистем усіх рангів, важливої ролі законів
збалансованості гармонії в природі.

Формування екологічної культури особистості виступає і метою і
результатом екологічної освіти на уроках біології. І хоча остання
здійснюється протягом усього життя людини. Саме шкільній екологічній
освіті на цьому шляху відводиться одна з провідних ролей. Адже саме у
школі учням пропонується найбільший обсяг відомостей з екологічних
проблем (деякі з них у ході навчання стають знаннями), так і спектр
виховних впливів різної ефективності з метою формування загальнолюдської
культури, зокрема й екологічної.

Екологічна культура особистості складається з трьох взаємопов’язаних
складових: екологічних знань, екологічних переконань, екологічної
діяльності. Це визначає форми і методи діяльності, спрямовані на
накопичення екологічних знань, формування екологічних переконань та
необхідних умінь в умовах проведення уроків біології.

Перша складова – накопичення екологічних знань – передбачає: дослідження
учнями на уроках біології досвіду природоохоронної роботи (анкети,
інтерв’ю, бесіди, випуск, стінгазети з біології); оволодіння знаннями
про екологічну ситуацію в Україні, Львові (бесіди, екскурсії,
відеофільми); ознайомлення з традиціями культури природокористування
нашого народу; оволодіння знаннями про охорону рослин та тварин міста,
району (екопрогулянки, фітодизайн, збирання гербаріїв, оформлення
екібан); зустрічі з вченими біологами, зоологами, екологічні вечори.

Друга складова – становлення екологічних переконань. Через диспути,
обговорення, дискусії, конференції, утвердження власної позиції у класі,
школі, за допомогою конкретних справ, пов’язаних з біологією, формується
переконання в тому, що до природи треба ставитися відповідально, берегти
все живе; розв’язувати екологічні проблеми можна тільки спільними
зусиллями, на основі знань законів природи.

Третя складова – екологічна діяльність – включає:

— природоохоронну діяльність (ведення щоденників спостереження за
природою, догляд за кімнатними рослинами, клумбами біля школи, конкретна
трудова діяльність під час екодесантів – розчищення парків, скверів
мікрорайону); біологічна розвідка околиць, оформлення Червоної книги
школи, прокладання екологічних стежок, польові ігри на природі «Як
посадити сад», «Як розбити квітник»;

— пропагандистська діяльність: розповіді про природу рідного краю,
проведення уроків біології з акцентами на те, що конкретно і як потрібно
охороняти в природі; складання пам’яток, біологічних анкет, газет,
інформаційних листівок; ведення біологічного щоденника;

— ігрові форми діяльності: конкурси і турніри на зразок КВК,
конкурси-аукціони (на знання якої-небудь теми, пов’язаної з природою);
науково-фантастичні проекти з охорони навколишнього середовища. турніри
знавців біологів, конкурс розповідей про рослини, тварини; вікторини,
ігри-екскурсії, пізнавальні екскурсії, наприклад «Лісова стежка» — гра
на природі з зупинками «Змішаний ліс», «Мурашник», «Пташині голоси», «Як
поводитися в лісі», пізнавальна гра «Лісові загадки», рольові ігри;
прес-конференція – гра-бесіда знавців біології, свята «Лісовий
карнавал», екомасовки.

Практика свідчить, що екологічне навчання на уроках біології не
забезпечує становлення у школярів бережливого ставлення до природи.
Недостатнє знання природних компонентів і їх взаємозв’язків робить
школярів байдужими і безвідповідальними щодо навколишнього середовища,
рослинного і тваринного світу. Вихід і з такого становища можливий за
умови, якщо діти вивчатимуть природу не тільки на уроках біології, а
також по інших предметах і шляхом безпосереднього контакту з навколишнім
середовищем. Тому велика роль у вирішені цього питання належить
екологізації всього навчального процесу а також навчальним екскурсіям.

Підсумки екологічної роботи можуть бути підбиті на біологічному конгресі
школи: захист учнями наукових проектів. Конкурс на кращу газету з
біології.

На необхідності формування в молодого покоління нового
природо-центристського світогляду, екологічної культури, екологічно
доцільного ставлення до природи багато уваги акцентується у педагогічних
джерелах, законодавчих документах міністерства освіти України. Зміст
предметів природничого циклу певною мірою екологізовано, школи проводять
чимало екологічних заходів. Громадські екологічні організації залучають
учнів до різних природоохоронних акцій. Виникає закономірне запитання,
чому ж рівень екологічної культури школярів залишається досить низьким?

Однією з причин виникнення ситуації, що склалася є недостатнє
усвідомлення вчителями, в тому числі і біології, механізмів формування
екологічної культури, формалізм в організації та проведення уроків. Він
виявляється у таких найпоширеніших мінусах екологічної освіти школярів,
як:

— алармізм, як засіб екологічної освіти – наслідки екологічних проблем
подаються як жахливе майбутнє людства. Такий підхід визнано-науковцями
безперспективним, адже дитина втрачає впевненість у своєму щасливому
майбутньому. Що позбавляє її ініціативи, навіює страх;

— недостатньо чітка орієнтація вчителя на кінцевий результат при
організації уроків біології. Для формування природоохоронної мотивації
та усвідомлення школярами призначення даного уроку ефективним буде
якомога ширше залучення учнів до їх підготовки та організації, а не
тільки участі;

— авторитарний стиль вчителя у проведені уроків біології: надмірний
контроль діяльності учнів, нав’язування свої думки.

Найефективнішим буде таке екологічне виховання учнів. Яке максимально
наближається до їхньої життєдіяльності. Коли учні зможуть користуватися
здобутими знаннями з біології в господарській діяльності побуті.

Сучасні школярі, на жаль, не навчені в повсякденній діяльності належно
поводитися з позицій екологічної доцільності. Вони більше знаються в
екологічних проблемах глобального характеру та їх наслідках для
довкілля, але не пов’язують виникнення екологічних проблем зі своїм
побутом, не знають, які відходи є побутовими, як зменшити їх кількість
та як вони розкладаються у природі. Дуже важливо наблизити екологічну
освіту до повсякденного життя – сприяти усвідомленню школярами того, що
розв’язання екологічних проблем залежить практично від поведінки та
вчинків кожного там, де він живе, вчиться, працює. Водночас процес
формування екологічної культури особистості має бути поступовим,
безперервним і всеосяжним.

ВИСНОВКИ

Отже, сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм і методів
навчання, упровадження яких сприяло б активізації навчальної діяльності
учні в, підвищувало ефективність одержання учнями нових знань, розвивало
б творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій.

Для реалізації Нової Програми необхідна така організація пізнавальної
діяльності школярів, яка б розвивала розумові здібності та формувала
емоційно-ціннісне ставлення до природи. Тому перед учителем стоїть
важливе завдання — оволодіти знаннями сучасних педагогічних технологій з
метою оптимального вибору форм і методів навчання учнів. Важливо
добирати такі методи навчання, які б забезпечували реалізацію основних
завдань шкільно го курсу біології (розвиток розумових здібностей та
якостей особистості, прагнення до самоосвіти, самопізнання,
самовдосконалення та самооцінки).

Сучасна педагогічна технологія охоплює коло теоретичних та практичних
питань керування та організації навчального процесу, методів і засобів
навчання.

Основними навчальними технологіями в освіті є: інформаційні, проблемні;
розвивальні, індивідуалізовані, інтерактивні, модульні, ігрові,
дистанційні, інтегровані.

У сучасній педагогіці відрізняють такі форми організації інтегрованого
навчання: парну, фронтальну, групову, індивідуальну, самостійну.

У процесі вивчення біології важливо намітити на весь період вивчення
зміст активної діяльності.

Активна діяльність учнів на уроці сприяє не тільки виробленню практичних
умінь і навичок, а й сприяє розумовому вихованню, розвитку думки й мови.
Треба зауважити, що недоцільно переорієнтовувати весь навчальний процес
лише на застосування цих методів навчання. Треба продумано поєднувати
традиційні методи з інноваційними, аналізувати результати, виявляти
недоліки й, що найважливіше, продумувати шляхи їх усунення.

Школа повинна озброїти учнів різними навичками і вміннями, які потрібні
кожній людині для орієнтування у житті, активної участі в продуктивні й
праці та громадсько-політичній діяльності. самостійного поповнення знань
і успішного проведення навчання. Програми кожної навчальної дисципліни,
у тому числі й біології, визначають зміст умінь учнів для кожного класу.

Розвиток пізнавальної активності, включення учнів у дослідну діяльність,
створення відкритої дружньої робочої атмосфери в класі сприяє
максимальному розвитку мислення.

Включення учнів класу в активну діяльність на уроках і позакласну роботу
максимально досягається різними засобами, а саме:

• використанням в процесі навчання конкретних прикладів, що ілюструють
практичне значення біологічних знань;

• проведенням нестандартних уроків (семінарів, уроків-КВК,
уроків-змагань, рольових ігор);

• використанням різних форм і методів викладання матеріалу (загадки,
кросворди, тести, диктанти, пізнавальні завдання, ігри), що сприяють
розвитку зацікавленості в учнів;

• використанням роздавального матеріалу, таблиць, муляжів, гербаріїв;

• проведенням біологічних тижнів, вікторин, вечорів;

• використанням різноманітних форм роботи з обдарованими дітьми (участь
у районних і обласних конкурсах, семінарах, конференціях).

Таким чином, розвиток пізнавальної діяльності учнів сприяє формуванню
мислення, уміння аналізувати, об’єктивно порівнювати, засвоювати знання
на практиці, виробленню системних умінь (навичок), формуванню
міжпредметної компетенції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андреєва В.М., Наволокова Н.П. Практична педагогіка для вчителя. –
Х: Основа, 2008.

Барна М.М. Похила Л.С. Біологія для допитливих. – Тернопіль : Богдан,
2000.

Басок Т. Г.Формування мотивації та активізація навчальної діяльності.//
Географія. — 2006. — №24. — С.14-16

Бровко С. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології //
Рідна школа. — 1998. — № 7 — 8. — С. 54-56.

Горяна Л.Г. Методика організації роботи учнів з підручником в процесі
навчання біології. – Хімія. Біологія , 2003.

Казанцеві І. Творчі завдання — шлях активізації пізнавальної діяльності
учнів на уроках біології. // Рідна школа. — 2000. — № 11. — С. 69 — 71.

Кириченко В. Г. Мотиваційна компетентність як фактор підвищення
ефективності уроку.// Хімія. — 2006. — №21. — С.3-6

Логін В. Метод проектів у концепції сучасної освіти // Завуч. — Січень
2003. — №2 (152)

Медведюк О. Проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний
компонент.// Початкова школа. — 2007. — №4. — С.5-7

Міканова С. Дидактичні ігри як засіб пізнання природи // Рідна школа. —
2002. — № 6. — С. 66.

Навчально-дослідна робота учнів на уроках біології // Біологія і хімія в
школі. — 2000. — N9 3.- С: 28-30.

Науменко Г. С., Загубинога О. О.Дидактичні матеріали з курсу «Основи
здоров’я та безпеки життєдіяльності» // Біологія. — 2006. — №31. —
С.13-21

Новикова Н. І. Педагогічні технології навчання біології. 7 клас. —
Тернопіль: ФОП Кошлатий Є. А., 2008. — С.І92.

Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота,
А.З.Кіктенко та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. — К.: А .С. К, 2002. —
С.255.

Охрончук Н. М. Інноваційно-трансформаційний підхід до вивчення нового
матеріалу як один із формуючих факторів компетентнісної моделі
особистості.// Хімія: БЖ. — 2006. — №11. — С.22- 42

Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.:
Основа,2010

Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред.
О. І. Пометун. — К.: А.С.К., 2004. -С. 192.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок . Інтерактивні технології
навчання. – К., 2004.

Прищепа С. Г. Використання гри для розвитку пізнавальної активності
учнів на уроках хімії.// Хімія: БЖ. — 2006. — №11. — С.42-49

Резніченко В. Цікава біологія.- Кам’янець-Подільський: Аксіома,2005.

Сазоненко Г. С. Педагогічні технології / Г. С. Сазоненко // Шкільний
світ. – К., 2009.

Сиротенко Г. О. Сучасний урок та інтерактивні технології навчання. —
Харків: ВГ «Основа», 2003.

Скотар І.І.Використання ігрових моментів у викладанні біології.//
Біологія. — 2006. — №30. – С.2-5

Фрицюк В.О. Проблема креативності у педагогічних
дослідженнях.//Педагогічна думка. – 2009.

Хлебникова Т. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога. —
Харків: ВГ «Основа», 2003.

Чабан Т. М. Психолого-педагогічні прийоми та механізми створення
ситуації успіху в навчальній діяльності.// Управління школою. — 2006. —
№30. — С.18-24

Шулдин В. І. Методика організації пізнавальної діяльності школярів на
уроках біології: Посібник для вчителів, студіювання і викладання
природи.- К.: Наук. світ, 2000.

ДОДАТКИ

Додаток А

Інтелектуальна гра «Еврика»

7 клас «Рослини»

Представлення учасників – чому приймає та чого бажає собі і суперникам

Жеребкування. Скільки видів рослин включає Відділ Покритонасінних
(240000)

Тема

Конкурс ораторів «Чому кожній людині важливо мати біологічні знання» 1
хв.

Мій коник

Лабораторний практикум «Як довести, що водорості виділяють кисень?
Запропонуйте дослід»

Підказка

Дуель

Конкурс «Тема»

Клітина Водорості Вищи спорові

Голонасінні Корінь Пагін

Квітка Життєві властивості Загадки

Клітина

1. До органел клітини не належать

А) хлоропласт

Б) ядро

В) ціанобактерія

Г) вакуоля

2. Цитоплазмою називають:

А) вміст ядра клітини

Б) зовнішньоклітинну мембрану

В) вміст вакуолі

Г) вміст усієї клітини

3. Найбільший об’єм серед органел у рослинній клітині займають

А) вакуолі

Б) ядро

В) хлоропласти

Г) крохмальній зерна

4. Функцією ядра є:

А) збереження сталої форми клітини

Б) фотосинтез

В) захист від несприятливих чинників довкілля

Г) збереження спадкової інформації

Д) накоплення поживних речовин

5. Постійний зв’язок між органами рослин забезпечує тканина

А) покривна

Б) основна

В) провідна

Г) твірна

Д) механічна

6. Для фотосинтезу рослинам потрібні

А) вода, грунт і повітря

Б) вода, вуглекислий газ і сонячне світло

В) сонячне світло, вода і грунт

Г) вода, сонячне світло і кисень

7. Хлоропласти містяться у тканині

А) механічній

Б) твірній

В) покривній

Г) основній

Водорості

1. Чому водорості називають нижчими рослинами?

2. До бурих водоростей належить відома харчова рослина під назвою

А) морський гребінець

Б) морська капуста

В) цвітна капуста

3. Червоні водорості трапляються в Україні

А) Дніпрі

Б) ставках

В) гірських джерелах

Г) Чорному морі

4. Вольвокс належить до водоростей

А) одноклітинні

Б) багатоклітинні

В) колоніальні

Г) нитчасті

5. У клітині хламідомонади чашоподібну форму має

А) ядро

Б) хлоропласт

В) вакуолі

6. Виберіть з наведених багатоклітинну зелену водорость

А) хламідомонада

Б) хлорела

В) спірогіра

Г) ламінарія

7.Органела, яка орієнтує хламідомонаду в напрямку світла

А) скоротлива вакуоля

Б) світлочутливе вічко

В) ядро

Г) хлоропласт

Д) піреноїд

Е) оболонка

Вищі спорові

1. Які проблеми виникають у рослин у пристосуванні до життя на
суходолі?

2. Як довести, що мохи належать до вищих спорових рослин?

3. Поясніть, чому там, де з’являється сфагнум місцевість заболочується?

4. Як ви вважаєте, чи можна в ніч на Івана Купала знайти квітку
папороті на щастя?

5. Як ви пояснити той факт, що плауни розмножуються переважно
вегетативним шляхом

6. Для запліднення мохоподібним потрібна

А) суха сонячна погода

Б) вода

В) морозна погода

Г) ніч

7. В архегоніях спорових рослин утворюються

А) спори

Б) сперматозоїди

В) яйцеклітина

Г) зигота

Голонасінні

1. Давно підмічено, що під час сильної бурі вітер вириває ялини з
корінням, а сосни ламає. Поясніть, чому так відбувається?

2. В чому переваги насіневого розмноження над споровим?

3. Як називають листки у більшості голонасінних?

4. Чому для запліднення голонасінних не потрібна вода?

5. Яке значення має запас поживних речовин, що міститься в насінині

6. Чому санаторії частіше розміщують серед хвойних лісів ніж серед
листяних

7. Що виростає з насінини: спорофіт чи гаметофіт?

Корінь

1. Які види коренів ви знаєте?

2. Що корені рослин отримують з грунту?

3. Який чином утворюється головний корінь рослин

4. Що можуть корені утворювати на листках

5. Що таке коренева система?

6. Які типи кореневих систем ви знаєте?

7. Які видозміни коренів ви знаєте?

Пагін

1. Що таке пагін і з чого він складається?

2. Що таке брунька? Які види бруньок ви знаєте?

3. Які функції виконує стебло?

4. Який листок називається сидячим?

5. Які листки називаються складними?

6. Які функції виконують листки?

7. Вказати видозміни пагонів (Підземні, надземні)

Квітка

1. Назвіть головні частини квітки

2. Як потрапляють спермії до зав’язі?

3. Що таке суцвіття і яка біологічна роль?

4. Які рослини називаються дводомними?

5. Що приваблює комах запилювачів до дрібних неяскравих квіток, та до
квіток, які цвітуть уночі

6. Для чого насінині сім’ядолі?

7. З яких шарів складається оплодень?

8. Перелічити соковиті плоди.

Життєві функції

1. Чому під час тривалої спеки деякі дерева скидають частину своїх
листків

2. Наведіть приклади рухів, які виконують рослини

3. Яку функцію виконує камбій у стеблах рослин?

4. Чому на зерносховищах, які погано провітрюються, часом виникають
пожежі

5. що роблять зелені листки вночі і виділяють чи поглинають кисень?

6. Чому твердження видатного вченого К.А. Тимірязева «Рослина є
Прометей, що вкрав сонячний промінь» є правильним?

7. В якому напрямку рухаються речовини у стеблі по судинах та
ситоподібних трубках

8. Чому проросток стає зеленим лише тоді, коли з’являються на поверхні
грунту?

Секрет (загадки)

Дихає, росте, а ходити не може (рослини)

З молоком, а не корова, літає, а не соловей? (кульбаба)

Довгий, худий, норовом крутий, жив у землі, помер на столі ( хрін)

На одязі синьому розсипався іней, сонце припікає, іней не зникає (слива)

Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає

Ікру похвалили, а юшки не зварили (баклажан)

Під землею птиця кубло звила, і яєць нанесла (картопля)

Коло бруду пила пані воду, пила, випивала, сім плахт одягла (капуста)

Весною повисне, все літо кисле, а солодким стало – на землю впало
(яблуко)

Дуель

Автотрофи – це

На які дві групи діляться органи рослин

Які рослини називають вищими?

З чого утворюється кам’яне вугілля?

Чому тканини і органи утворюються тільки у наземних рослин?

Де розміщуються точки росту у рослин, який буває ріст?

Які стебла міцніші: порожнисті (трубчасті) чи суцільні (циліндричні)

Що таке фотосинтез?

Що таке квітка і плід?

Для чого потрібна пилкова трубка?

Чому на зиму дерева скидають листя

Хто відкрив подвійне запліднення у рослин?

Що таке добрива?

Що таке обмін речовин?

Додаток Б

Інтелект-шоу «Еврика»

(інтелектуальна гра 8 клас)

Добий день! Вітаємо всіх учасників і їхніх уболівальників на грі
«Еврика».

Під час таких ігор кожен бажаючий зможе перевірити свій багаж знань,
тому що «Пташка, красна своїм пір’ям, а людина – своїм знаннями». А як
учитель скажу: «Приємно вчити того, хто хоче все знати»

Урок-гра на зразок улюбленої телепередачі, тож використаємо ті ж самі
тури, що булі в ній, а саме:

Представлення учасників

Відбірковий тур

Тема

Конкурс ораторів

Мій коник

Практикум

Підказка

Дуель

Починаємо! Привітаємо учасників ( по 2 у команді)

А допоможуть провести гру журі – учні 9х – 10х класів нашої школи
(представити)

Представлення учасників

Кожна команда коротко скаже: чому приймає участь у грі, що бажає собі і
суперникам

А тепер учасників чекає Відбірковий тур, де вже можна заробити одне
очко. Хто якомога точніше дасть правильну відповідь, той матиме бал і
розпочне конкурс, а далі розмістяться учасники на відстані по точності

Запитання: Скільки видів комах проживає на Землі ( біля 2 млн. комах)

Лідирує ……………… Наступний ……………… за ним ………………

Наступний конкурс називається «Тема»

Комахи Найпростіші Молюски

Ракоподібні Рослини Павуки

Риби Кишковопорожнинні Черви

Правильна горизонталь, вертикаль, діагональ – 12 балів ( кожна відповідь
по 1 балу) Пусті – 0 балів

Комахи ( знайди відповідь)

1. Чому джмелі мохнаті?

А) щоб бути схожим на ведмедя;

Б) щоб відрізнятися від бджіл;

В) щоб було тепліше.

2. Чи багато «зозуль» серед комах

А) небагато;

Б) зустрічаються;

В) їх немає

3. Чим комар може бути корисним?

А) запиленням рослин;

Б) слугує їжею рибам та птахам;

В) тільки шкідливий.

4. Чим муха цеце знаменита?

А) сонною хворобою

Б) живленням та розмноженням

В) цим та де чим іще

Найпростіші

1. Скоротливі вакуолі характерні для

А) морських найпростіших

Б) прісноводних найпростіший

В) паразитичних

2. Переносниками збудника малярії є

А) муха цеце

Б) кровосисні комарі

В) воші

3. Участь в утворенні осадових порід беруть

А) амеби

Б) евглена зелена

В) фораменіфери

4. Ознаки евглени зеленої властиві рослинам

А) наявність хроматофорів

Б) наявність джгутиків

В) здатність до поглинання органічних речовин

Молюски

1. Людина споживає в їжу

А) Перлову скойку

Б) ставковика

В) кальмара

2. Роль проміжних хазяїв для паразитичних червів виконують

А) конус

Б) ставковик

В) восьминіг

3. Добре виражені три частини тіла (голова, тулуб, нога) у

А) перловці

Б) виноградного слимака

В) восьминіг

4. Мантія у молюсків це:

А) подарунок королів

Б) шкірна складка

В) їжа, схожа на вареники

Ракоподібні

1. Органами виділення у ракоподібних є

А) нирки

Б)мальпігієві судини

В) зелені залози

2. Коропоїди це

А) люди, що люблять юшку

Б) паразитичні ракоподібні

В) хижі риби

3. До ракоподібних відносяться

А) суходільні членистоногі, що дихають легенями

Б) водні членистоногі

В) підземні членистоногі

4. Розвиток у ракоподібних

А) прямий

Б) непрямий

В) ніякого розвитку

ІІ варіант Ракоподібні

Скільки живуть річкові раки (20 -30 років)

Де зимують раки

Хто після смерті червоніє

Скільки разів на рік линяє рак (1-2 рази)

Де розміщені видільні залози у рака ( на голові)

Рослини

З чим пов’язане яскраве забарвлення віночків квітів більшості квіткових
рослин?

Чи всі рослини мають зелене забарвлення? Назвіть рослини, у яких
забарвлення іншого кольору

Яку дерево називають «мамонтовим» і чому?

Перерахуйте відомі вам способи розповсюдження плодів і насіння у рослин

Що таке нектар?

Павуки

Скільки пар очей у павука (4)

Які особливості травлення у павуків ?

Як називається вид павука, що у них після запліднення самка з’їдає самця
( чорна вдова)

Збудник небезпечних захворювань, зокрема поворотного тифу, енцефаліту
(кліщ)

Що являється органами дихання у павука (легеневі мішки, трахеї)

Риби

1. Що таке «Червона книга»?

А) книга у червоній обкладинці

Б) книга підрахунку тварин

В) книга «болі»

2. Що у риби в паспорті записано? І де він

А) вік

Б) місце проживання

В) інші данні

3. Яке серце у риб?

А) трубчасте

Б) трикамерне

В) двокамерне

4. У яких видів риб є різні типи органів дихання

А) катран

Б) короп

В) рогозуб

5. Прохідними рибами є

А) річковий окунь

Б) горбуш

В) латимерія

Кишковопорожнинні

1. Кишковопорожнинним притаманна симетрія

А) двобічна

Б) радіальна

В) симетрія відсутня

2. З скількох шарів клітин складається тіло кишковопорожнинних

3. Чому гідра має таку назву?

4. Хто створив австралійський бар’єрний риф?

5. Чим може закінчитися зустріч з деякими медузами

А) обідом у ресторані

Б) сильними опіками

В) рукостисканням

Черви

1. Паразитичними червами є

А) дощовий черв’як

Б) печінковий сисун

В) медична п’явка

2. Яким способом лікував славнозвісний Дуремар із книги «Золотий
ключик»?

3. Чи можна сплутати черв’яка із змією ( так, австралійский земляний
черв’як 2,5- 3м)

4. Як уникнути зараження паразитичними червами?

IV Конкурс ораторського мистецтва

Цей конкурс оцінюється 12 балами, він дасть змогу виявити вміння
переконати в правоті вашої думки лише за 30 секунд

«Ми люди – поки є природа»

V конкурс «Мій коник» 4 бали

(оцінюють глядачі)

VI Практикум

Довести, що в насінні є вода

Як без телевізора і радіо дізнатися про погоду?

Як без ваг встановити вагу виловленої вами риби?

VII Підказка

Час – 1 хв. Кожна картинка 1 бал.

Не можна називати зображення на малюнку, а тільки користуватися словами
підказками

Дуель

1. Амеба розмножується:

А) нестатево

Б) розподілом

В) спорами

Г) статевим шляхом

2. Функції мітохондрії у найпростіших організмів

А) синтез АТФ

Б) синтез білків

В) дихання

Г) розщеплення АТФ

3. Гідра розмножується

А) статево

Б) нестатево

В) вегетативно

Г) брунькуванням

4. До травних органів у комах відносять:

А) губи

Б) щелепи

В) ногощелепи

5. У порожнині тіла риби розташовано

А) зябра

Б) шлунок та кишечник

В) нирки

Г) м’язи

6. Газообмін у риб здійснюється у:

А) зябрах

Б) шкірі

В) тканинах

7. Якої крові не буває у серці риби

А) артеріальної

Б) венозної

В) змішаної

8. Костисті риби

А) тріскові

Б) коропоподібні

В) скати

9. Яке серце у жаби та скільки кіл кровообігу у неї?

А) трикамерне

Б) чотирикамерне

В) одне

Г) два

10. нагніздні птахи

А) голуби

Б) гуси

В) орли

Г) качки

Д) кури

11. Ссавців поділяють на підкласи

А) яйцекладні

Б) сумчасті

В) справжні звірі

Г) плацентарні

12. Яка тварина найшвидша

А) олень

Б) дельфін

В) гепард

Г) тигр

13. Чим дихають раки?

А) легенями

Б) зябрами

В) трахеями

Г) не дихають

14. Які ракоподібні трапляються в наших підвалах та льохах

А) мокриці

Б) креветки

В) бокоплави

Г) дафнії

15. Птахи – теплокровні хордові тому що мають:

А) піряний покрив

Б) чотирикамерне серце

В) суху шкіру

Г) артеріальну кров, насичену киснем

PAGE

PAGE 40

Похожие записи