HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Розвиток мовлення у дітей у сюжетній грі»

ПЛАН

Вступ

1. Класифікація сюжетно-рольових ігор

2. Особливості словесних ігор

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Мовленнєве спілкування є одним з перших видів діяльності дитини, яким
вона оволодіває в онтогенезі. Під час спілкування саме в ігровій
діяльності дитина пізнає предметний, природний і соціальний світ у його
цілісності та різноманітності. За допомогою мови дитина контактує з
довкіллям, завдяки чому й відбувається її соціалізація.

Тому однією зі стрижневих проблем дошкільної лінгводидактики є розвиток
мовлення дошкільників засобами словесної гри. Актуальність цієї проблеми
зумовлена пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти
України у XXI ст., Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”.

Мовлення має рольовий характер, у ньому вирізняють роль того, хто
говорить, і того, до кого звертаються. У зв’язку з цим є важливим
розгляд розвитку мовлення у дітей в сюжетних іграх.

1. Класифікація сюжетно-рольових ігор

Гра є відкритою, образною, творчою й різноманітною, у поєднанні
знавчанням і мовою є засобом всебічного розвитку дитини. У зв’язку із
цим мовлення та гра виконують низку функцій. Сучасні дослідники  
називають ці функції й детально їх характеризують: освітня, виховна,
естетична, розважальна; експресивна, культуроносна, контактно
встановлювальна; функція мовленнєвого спрямування . Відтак,  мова дітей
дошкільного віку розвивається в контексті гри, оскільки саме гра є
пріоритетною,  провідною діяльністю.  Звернімо увагу на те, що не слід
перебільшувати вплив ігрової діяльності на розвиток мовлення дітей,
оскільки сама гра не може розвивати та вдосконалювати мовлення дитини.
Уявна ігрова ситуація дає змогу дитині відходити від визначених
літературних норм вимови до діалектного мовлення,  місцевихговірок та
вікових мовленнєвих помилок. Аналіз психолого-педагогічної джерельної
бази засвідчив чимало різних підходів до класифікації дитячих ігор. 
Так,  російський психолог Д.Б. Ельконін розробив класифікацію,  до
складу якої увійшли тільки сюжетно-рольові ігри,  виокремлюючи ігри з
правилами . Німецький психолог В. Штерн поділяє ігри на два види: 
індивідуальні та соціальні.

Швейцарський психолог Ж. Піаже запропонував таку класифікацію:

— ігри-вправи, що виникають у перші місяці життя дитини;

— символічні ігри – найпоширеніші ігри дітей від двох до чотирьох років;

— ігри з правилами, що спостерігаються в дітей від семи до дванадцяти
років.

На сучасному етапі класифікація дитячих ігор була розроблена С.
Новосьоловою. В основі її класифікації лежить
організаційно-функціональне джерело ігор. Авторкою виокремлено три групи
ігор:

— самостійні ігри, які виникають з ініціативи дітей;

— ігри, що виникають з ініціативи дорослих, які використовують їх з
освітньою та виховною метою (навчальні та розважальні);

— ігри, що мають своїм джерелом історичні традиції етносу  (народні) .

На сучасному етапі ігри дітей групують таким чином:

— за метою й формою (навчальні, розважальні, рухливі, ігри-забави,
ігри-небувальщини, ігри-заняття, музично-дидактичні, народні, хороводні,
етнографічні, ігри з правилами);

— за змістом  (сюжетно-рольові, ігри-драматизації, ігри за літературними
сюжетами, режисерські, мовленнєві, театралізовані, спортивні,
дидактичні);

— за використанням дидактичного матеріалу (ігри на наочній основі,
словесні й вербальні);

— за способом організації (колективні, групові, індивідуальні, парні,
ініціативні, самостійні, стимульовані, творчі) .

2. Особливості словесних ігор

!ігри з універсальною здатністю, що визначає готовність людини
засвоювати та використовувати знання й досвід, здатність розумно діяти, 
раціонально мислити,  успішно справлятися із життєвими обставинами,
зокрема, з розвитком мислення. Зауважимо, що словесна гра вимагає
використання набутих раніше знань. Вона можлива тільки на основі
попереднього досвіду дитини. Словесні ігри є найскладнішими, оскільки
змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той
час вони не діють, використовувати набуті знання в нових ситуаціях. Для
словесних ігор характерний принцип єдності мови, мислення та мовлення.
Ці ігри вимагають від дитини напруження, розумових зусиль, гнучкості й
швидкості мислення, розвинутого мовлення.

Так, А.К. Бондаренко поділяє словесні ігри, які спрямовані на розвиток
мисленнєвих завдань, на чотири групи:

— ігри, що формують уміння виокремлювати сутнісні ознаки предметів,
явищ;

— ігри, що спрямовані на вироблення вмінь щодо порівняння, зіставлення,
формулювання правильних висновків;

— ігри, що спрямовані на розвиток умінь щодо узагальнення, класифікації
предметів за різними ознаками;

— ігри на розвиток уваги, швидкості, мислення,  витримки, почуття
гумору.

Крім мисленнєвих завдань, у словесних іграх вирішуються такі мовленнєві
завдання:  виховання звукової культури мовлення,  формування граматичної
правильності мовлення, збагачення,  уточнення й активізація словника
дітей, розвиток зв’язного мовлення. Тому в сьогоденній практиці словесні
ігри класифікують за такими мовленнєвими завданнями:

— ігри на розвиток звукової культури мовлення й розвиток звукового
аналізу слів;

— ігри на розвиток граматичної правильності мовлення;

— ігри на збагачення, уточнення й активізацію словника дітей;

—  ігри на розвиток діалогічного та монологічного мовлення .

 Сучасні дослідники в структурі словесної гри виокремлюють такі
компоненти:

— ігровий задум;

— ігрові мовленнєві дії;

— рольова поведінка;

— сюжетоскладання;

—  мовленнєве оформлення й мовленнєвий супровід .

У лінгвістичній і особливо в психологічній літературі поряд зі
словесними іграми використовують термін  “вербальні” ігри”. У
психологічному словнику термін  “вербальний” застосовується для
позначення форм знакового матеріалу, а також процесів та оперування цим
матеріалом . Під вербальними іграми розуміють словесні ігри, що
спрямовані на вирішення мовленнєвих завдань, змістом яких виступає
зв’язне  (діалогічне, монологічне) мовлення, мовленнєві висловлювання
різного типу  (опис, розповідь, міркування, пояснення). Вербальні ігри
поділено на дві великі групи: репродуктивні й творчі. Висновки. Таким
чином, словесна гра – це природний спосіб активізації мовлення
дошкільників.

Висновок

Отже, рольові словесні ігри спрямовані на  розвиток захопливої розумової
діяльності, самодіяльності й активності їхнього мислення. Словесні
рольові ігри змушують дитину засвоювати та використовувати знання й
досвід, здатність розумно діяти,  раціонально мислити,  успішно
справлятися із життєвими обставинами, зокрема, з розвитком мислення.
Словесна гра вимагає використання набутих раніше знань. Вона можлива
тільки на основі попереднього досвіду дитини.

Словесні ігри є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати
уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють,
використовувати набуті знання в нових ситуаціях.

Для словесних ігор характерний принцип єдності мови, мислення та
мовлення. Ці ігри вимагають від дитини напруження, розумових зусиль,
гнучкості й швидкості мислення, розвинутого мовлення.

Крім мисленнєвих завдань, у словесних іграх вирішуються такі мовленнєві
завдання:  виховання звукової культури мовлення,  формування граматичної
правильності мовлення, збагачення,  уточнення й активізація словника
дітей, розвиток зв’язного мовлення.

Список використаної літератури

Жуковская Р. И. Игра и ее педагогическое значение. — М., 2002.

Сорокина А. И. Дидактические игры в детском саду. — М., 1982.

Эльконин Д. Б. Психология игры. — М., 1998.

Янківська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку. — К., 1985.

PAGE

PAGE 5

Похожие записи