HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Роль шкільної бібліотеки у формуванні

національної свідомості учнів”

ПЛАН

Вступ

1. Місце шкільної бібліотеки у національному вихованні учнів

2. Завдання та підходи шкільної бібліотеки у формуванні національної
свідомості школярів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сьогодні в навчальних закладах країни дедалі більшу увагу приділяють
пошукам перспективних підходів до гуманізації освіти, стимулювання
пізнавальної активності особистості, нагромадження досвіду її творчої
діяльності. Основою навчально-виховної роботи в сучасній школі має бути
національна система виховання, національна історія, географія, фольклор,
музика тощо. Діти мають отримувати знання з основ національної культури,
засвоювати традиції, обряди, звичаї, які створювалися народом упродовж
його багатовікової історії.

Національне виховання – це виховання для потреб нації, творення й
безупинного вдосконалення нації [1, 299]. Його мету зумовлено проблемами
та особливостями етнічної належності. Розглядаючи питання національного
виховання, Я.Чепіга писав: «Під національним вихованням ми розуміємо не
шовіністичне, не приправлене «дутим» патріотизмом, а виховання в дусі
мови, в дусі нації, в її віруваннях, звичаях, історії, національній
творчості… Таким чином, мета виховання молодого покоління нації, що
ступила на шлях відродження, збігається з метою життя в природному
нормальному розвиткові нації. У національному вихованні – сила і
здоров’я нації, її матеріальний добробут, поступова культура, духовна
міць. Національне має таке відношення до нації, як індивідуальне
виховання до окремої людини. Крім того, мусимо додати, що національне
виховання виникає з інстинкту самоохорони, який в широкому дбає про
фізичне, моральне й матеріальне здоров’я нації. Національне виховання –
життєва потреба нації й повинна мати за собою право й закон [2, 126]».

1. Місце шкільної бібліотеки у національному вихованні учнів

У реалізації цього надзвичайно складного процесу відіграє велику роль
шкільна бібліотека, яка забезпечує інформаційні потреби учнів та
вчителів відповідно до Положення про бібліотеку загальноосвітнього
закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти України від
14.05.1999р. за № 139 [7]. Ефективність впливу шкільної бібліотеки
характеризується рівнем досягнутого індивідуального осягнення духовних
цінностей, їх інкорпорування в неповторний внутрішній світ суб’єкта.
Саме шкільна бібліотека має допомогти учням зрозуміти, що світ
мистецтва, зокрема, художнього, є відкритим простором своєрідних
культур, що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої
діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій у
їхньому взаємозв’язку з духовними надбаннями інших народів. Входження у
світ мистецтва дає можливість сформувати цілісну художню картину світу,
уявити собі спільність людської цивілізації, в якій кристалізується
внутрішнє багатство неповторних національних культур.

Українське мистецтво, непересічні цінності якого увійшли органічною
складовою до світової духовної спадщини, належить до унікальних за своїм
значенням національних культур. Вивчення художніх творів прищеплює
вміння адекватно сприймати мистецькі цінності певного етносу, виховує
почуття національної гідності та патріотизму. У художніх творах, які в
концентрованому вигляді відображають цінності минулого й сьогодення,
явища довкілля розкриваються у всій динамічності та багатоплановості:
від переживання до знання, від передчуття до ідеї, від підсвідомого до
свідомого, від інтуїтивно-ліричного до загального [3, 56]. Саме
мистецтво слова дає можливість дитині піднятися від повсякденності до
широких творчих узагальнень почуттів і думок, воно може стати трампліном
для усвідомлення істини, виникнення нової ідеї. Художній твір розкриває
свою естетичну цінність тоді, коли він актуалізується завдяки соціальним
потребам. А проте, межі між твором, цінним передусім як
художньо-історичне явище, та тим, що визнаний як феномен з великою
естетичною вартістю, рухомі [4, 184].

Проведені дослідження показали, що саме народне мистецтво, зокрема,
мистецтво слова, в комплексі з народними уявленнями, звичаями, обрядами
та віруваннями дає широкі можливості для формування національної
самосвідомості учнів. Українські звичаї та обряди є формою передачі
етнокультурної інформації від етнічної спільноти до індивіда.
Насиченість народних звичаїв та обрядів художніми образами, яскравими
емоціями, активне використання символіки, обрядових атрибутів створюють
психологічні умови для якісного засвоєння народної культури. Ці ж умови
забезпечують введення етнокультурної інформації до індивідуальної
самосвідомості, до системи побутових стосунків.

Етнокультура пов’язана з національною самосвідомістю саме через
етнокультурну інформацію, яка впливає на формування ментальних структур,
насамперед, на вміння дитини мислити на основі образів власної культури.
При засвоєнні етнокультурної інформації в свідомості учнів утворюється
образно-асоціативний ряд, який зумовлює рефлексивно-образну регуляцію
мислення й діяльності, а також процес виникнення ціннісно-смислових
утворів. Дослідження Т.Воропаєвої та інших показують, що
ціннісно-смислові утвори є визначальними в структурі національної
самосвідомості [5, 25 – 27].

2. Завдання та підходи шкільної бібліотеки у формуванні національної
свідомості школярів

Серед завдань, що постають перед шкільною бібліотекою, є й виховання
гармонійно розвинутих громадян незалежної України, гідних спадкоємців
найкращих надбань національної культури.

»

0

??????но живи, Україно!», «Література рідного краю», «Без мови рідної,
юначе, й народу нашого нема», «Дзвони зраненої пам’яті», «Україно
калинова, чарівниченько моя» тощо).

Оперативне й повноцінне забезпечення інформаційних потреб школи – одна з
основних функцій сучасної шкільної бібліотеки. Тому, використовуючи
різні форми й методи бібліотечно-бібліографічної роботи, бібліотека
школи приділяє увагу проблемам, пов’язаним з пошуком і забезпеченням
інформації. Носіями інформації шкільної бібліотеки є, передусім,
друковані видання, що зобов’язує систематично вивчати фонд бібліотеки,
займатися поточним комплектуванням і доукомплектуванням тих видань, які
сприяють формуванню в учнів національної самосвідомості, виховують
патріотизм, формують людську гідність, а звідси – радість у навчанні,
пробудження енергії життя. Кредо шкільної бібліотеки БМГГ №2 — це слова:
«Будь-яка дитина має золоте зерно душі, яке, потрапляючи на родючий
ґрунт національного виховання, дає світлолюбні пагінці добра, правди,
гідності, духовності».

Розуміючи важливість проблеми, над якою працюють нині навчальні заклади,
діяльність бібліотеки слід спрямувати на те, щоб знайти, підтримати,
розвинути в учнів кращі людські властивості, виховати гармонійно
розвинутих громадян незалежної України, гідних спадкоємців найкращих
надбань національної культури, закласти механізми самореалізації,
саморозвитку, самовиховання, які працюють завдяки налагодженню творчих
зв’язків із суб’єктами навчально-виховного процесу та підрозділами школи
як педагогічної системи.

Мал. 1. Звязки бібліотеки з суб’єктами навчально-виховного процесу та
підрозділами школи

З огляду на пріоритетні напрямки виховання учнів у школі,
інформаційно-бібліографічну роботу бібліотеки спрямовують на сприяння
реалізації засобами навчально-виховного процесу основних завдань і
принципів національної доктрини виховання:

патріотичне виховання – формування патріотичних почуттів, вироблення
високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного
подвигу в ім’я процвітання незалежної української держави висвітлено на
тематичних полицях «Бережімо світлу пам’ять», «Шануймо людей праці»
тощо;

правове виховання – формування правової культури, або ж прищеплення
поваги до людей, знання прав та обов’язків людини і громадянина,
Конституції, державних символів здійснюється з допомогою формування
тематичної полиці «Твої права та обов’язки», куточках «Державні символи
України»;

моральне виховання, спрямоване на прищеплення й розвиток моральних
почуттів, переконань, потреб поводити себе згідно з моральними нормами,
що діють в суспільстві, на опанування духовною культурою українського
народу та людства в цілому й наслідування кращих моральних зразків своєї
родини, українського народу, присвячено книжкові виставки
«Народознавство», до якої додається картотека за темою «Україно моя»,
виставка «Бердичів — місто моє»;

екологічне виховання учнів, яке передбачає формування екологічної
культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття
відповідальності за неї, як за національне багатство, основу життя на
землі здійснюється за допомогою тематичної виставки «Ми всі – господарі
землі, тож, бережімо її вроду».

Нижче надано схему організації роботи шкільної бібліотеки, спрямованої
на формування національної свідомості особистості засобами
народознавства:

Мал. 2. Схема організації роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на
формування національної свідомості особистості засобами народознавства
Висновки

У реалізації цього надзвичайно складного процесу відіграє велику роль
шкільна бібліотека, яка забезпечує інформаційні потреби учнів та
вчителів відповідно до Положення про бібліотеку загальноосвітнього
закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти України від
14.05.1999р. за № 139 [7]. Ефективність впливу шкільної бібліотеки
характеризується рівнем досягнутого індивідуального осягнення духовних
цінностей, їх інкорпорування в неповторний внутрішній світ суб’єкта.
Саме шкільна бібліотека має допомогти учням зрозуміти, що світ
мистецтва, зокрема, художнього, є відкритим простором своєрідних
культур, що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої
діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій у
їхньому взаємозв’язку з духовними надбаннями інших народів. Входження у
світ мистецтва дає можливість сформувати цілісну художню картину світу,
уявити собі спільність людської цивілізації, в якій кристалізується
внутрішнє багатство неповторних національних культур.

Проведені дослідження показали, що саме народне мистецтво, зокрема,
мистецтво слова, в комплексі з народними уявленнями, звичаями, обрядами
та віруваннями дає широкі можливості для формування національної
самосвідомості учнів. Українські звичаї та обряди є формою передачі
етнокультурної інформації від етнічної спільноти до індивіда.
Насиченість народних звичаїв та обрядів художніми образами, яскравими
емоціями, активне використання символіки, обрядових атрибутів створюють
психологічні умови для якісного засвоєння народної культури. Ці ж умови
забезпечують введення етнокультурної інформації до індивідуальної
самосвідомості, до системи побутових стосунків.

Оскільки шкільна бібліотека є обов’язковою структурною ланкою
загальноосвітнього навчального закладу, усі стратегічні освітньо-виховні
завдання трансформуються в завдання і діяльність бібліотеки. А
реалізація завдань бібліотеки визначає її функції: освітні,
інформаційні, інтелектуальні, культурологічні, виховні, самоосвітні,
соціальні.

Список використаної літератури

Досвід роботи Бердичівської гуманітарної гімназії № 2, 2006 – 2007 рр.

Конюхов В. Д. Объективно прекрасное // Эстетику в жизнь. – Выпуск 4 –
М.: Искусство, 1975. – С. 175 – 192.

Положення про бібліотеку загальноосвітнього закладу // Наказ
Міністерства освіти України від 14. 05. 1999 за № 139.

Савченко Н. Українське мистецтво в полікультурному просторі // Рідна
школа, 2007. – квітень. –56 с.

Сорочук Л. Календарно-обрядове коло як українознавча основа виховного
процесу // Рідна школа, 2001, травень. – с. 25 – 27.

Ступарик Б. Національна школа: витоки, становлення. – К., 1998. – 299 с.

Чепіга Я. Проблеми виховання й навчання. – К., 1913 –126 с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи