HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Роль казки у вихованні дитини»

ПЛАН

Вступ

1. Місце народної казки у вихованні дитини

2. Роль дитячих казок у розвитку дітей

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Книжка приходить до дитини разом із казкою. Народжена фольклором,
насичена містким педагогічним змістом, вона несе в собі позитивний
приклад етичного ідеалу. Жоден із жанрів літератури не користується у
дітей такою популярністю, як казка.

Багато видатних педагогів, психологів, письменників підкреслювали
виховне та розвивальне значення казки (С. Русова, І. Франко, К.
Ушинський, Л. Толстой, В. Сухомлинський та ін.). Різні аспекти роботи з
казкою висвітлені у працях сучасних дослідників і педагогів-практиків
(А. Богуш, Н. Вітковська, Т. Гризоглазова, Д. Джола, Н. Лисенко, Ю.
Мандрик, О. Савченко, О. Чебикін, А. Щербо та ін.), психологів (О.
Запорожець, Н. Карпинська, Т. Рубцова, Н. Молдавська та ін.).

Знайомство з казкою допомагає дитині зрозуміти оточуючий світ. Будь-яка
казка представляє собою розповідь про основні закони, які діють в нашому
житті. Це цілий комплекс життєвих ситуацій, розповідь про відносини між
людьми. Казка не навантажує дитину складними міркуваннями. Тому її мова
доступна малечі.

Також казка не дає дитині прямих настанов, які їй так не подобаються.
Життєво важлива інформація засвоюється малечею сама собою, непомітно,
тому що образи, які пропонує казка, дуже цікаві для неї. Казки дають
приклад вирішення складних життєвих ситуацій та готовий приклад
поведінки. При цьому вони залишають малюку можливість самостійно
осмислити ситуацію.

1. Місце народної казки у вихованні дитини

Здавна український народ виховував дітей не покараннями і вказівками, а
мудрістю народної казки.

Сприйняття казки вимагає особливої роботи розуму та серця. Дитина
повинна навчитися бачити за казковим сюжетом та героями протидію сил
добра і зла, моральний зміст, мудру настанову.

Чудово, якщо казку читає або розповідає дорослий. Казка об’єднує мову
дорослих і дітей. Мовою казки дорослий може розмовляти з душею дитини і
вона розуміє. Казка звернена до чистого внутрішнього світу дитини. В ній
розповідається про головні людські цінності: істину й любов, достоїнство
і віру, добро та зло. Через казку дається головна духовна інформація.
Сюжети зберігають в собі моральні постулати і передають їх.

Казкові історії відкривають нові грані життя. Дитина має можливість
побачити світ генералізовано, з чіткими кордонами світла та тіні, без
напівтонів.

Діти, слухаючи казку, як правило, обирають для наслідування або
співпереживання позитивного героя, що їм особливо сподобався. Банальною
причиною цього є те, що негативні персонажі в кінці завжди покарані, а
єдина можливість цього уникнути — не бути негативним. Вони переживають
події сюжету разом з обраними героями.

Важливо не тільки розповісти казку дітям, а й докладно обговорити сюжет,
характери та вчинки героїв, зрозуміти причини їх дій. Це дає можливість
дитині вчитись співпереживати, сприймати серцем події з життя улюблених
героїв. Обговорення сюжету казки дає можливість дитині розмірковувати,
бачити причинно-наслідкові зв’язки і помірковано діяти. А якщо немає
обговорення, то отримані знання залишаються пасивним багажем, не стають
керівництвом до дії в особистому житті.

Як важливо, щоб казки звучали в сім’ї. Бажано, щоб дорослі не просто
читали з дітьми казку, а й обговорювали її. А скільки користі та радості
принесе і дорослим, і дітям створення ілюстрації до казки, відтворення
вражень на папері. Саме ці спільні дії створюють таке важливе
взаєморозуміння між дорослими та дітьми в сім’ї. Так будується ціла
система емоцій, думок, взаємовідносин дитини з дорослим, з оточуючим
світом.

При обговоренні казки не кожна дитина може виразити свої думки та емоції
словами. Для малечі більш природно все це робити за допомогою кольорів,
ліній, композицій малюнку. Коли дитина створює малюнок, вона дає вихід
своїм почуттям, бажанням, мріям, визначає свою поведінку в різних
життєвих ситуаціях. При цьому якість малюнку не є критерієм його оцінки.
Малюнок має власну цінність.

Малювання — найбільш давній та природний спосіб передачі свого
емоційного стану. В малюнку дитина відтворює свої переживання, розкриває
свій творчий потенціал, знаходить нові можливості для самовираження, для
спілкування зі світом. Ще Аристотель відмітив: «Душа не може думати, не
малюючи». Деякі вчені схиляються до думки, що малювання є одним із
шляхів вдосконалення особистості. Також малювання допомагає дитині зняти
накопичене напруження, заспокоїтися, зосередитися.

Треба відмітити, що при спілкуванні з дітьми в такі моменти батькам
необхідно бути особливо обережними і делікатними. Бо це процес, при
якому те, що відбувається в душі дорослого, взаємодіє з тим, що
відбувається в душі дитини.

Казка та малювання… Розвиток дитини та її самоосмислення — все це
складається з творчої праці дорослого та дитини.

Стиль такого спілкування між дітьми та батьками може бути однією з
цеглин, на яких розбудується чудова оселя щасливої родини. В хвилини,
проведені разом з дитиною за читанням, малюванням, поєднуються два
різних методи роботи, які можуть допомогти батькам краще пізнати свою
дитину, роздивитись її внутрішній світ, знайти відповіді на можливі
питання. В психології такі види діяльності називаються казкотерапія та
ізотерапія. А ще — дитина отримує подвійну радість: від спілкування з
батьками і від роботи розуму та душі.

Народна педагогіка вже з давніх-давен враховувала особливості
психо-емоційного розвитку дитини. Ще стародавня українська мудрість
використовувала у вихованні підростаючого покоління казку та малюнок.

Хто з дорослих не чув про те, що довгими осінніми та зимовими вечорами
мами та бабусі розповідали малечі казки, розмірковуючи одночасно про
добро та зло, про чесність і чемність тощо. Хто не знає, як дітки
вугіллям, крейдою намагалися зобразити те, що бачили і відчували. І як
важливо плекати в сучасній сім’ї ці традиції відповідно до вимог
сьогодення, зближуючи дітей та батьків, допомагаючи дітям знайти і
зрозуміти себе в сучасному світі.

2. Роль дитячих казок у розвитку дітей

Ролі дитячих казок у розвитку дітей багатогранні. Від розвитку фантазії
до розвитку правильного мовлення.

Казка є невід’ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою
вчить дітей життя, розповідає про добро і зло. Діти легше розуміють
казку, ніж прісну доросле мова.

Тому якщо дорослі хочуть допомогти пояснити щось дитині, підтримати
його, доведеться згадати мову дитинства — казку. Читаючи і розповідаючи
казки, ми розвиваємо внутрішній світ дитини. Діти, яким з раннього
дитинства читалися казки, швидше починають говорити правильно
висловлюючись. Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування.
Роль дитячих казок розвивати фантазію і уяву дитини, а так само його
творчий потенціал.

Для читання казок важливо вибрати «правильне» час, коли дитина буде
спокійним і в доброму гуморі. Можна робити це перед сном, коли є час
обговорити казку. Читати потрібно із задоволенням і не відволікатися, це
принесе більше користі і позитивних емоцій. Казки розширюють пізнання
дітей. Форма сприйняття добра і зла у дорослих не є подібною. Діти не
можуть сприймати інформацію в такій формі, їм необхідна образність, гра.

Роль дитячих казок у вихованні дітей не може бути не помічена. Дитина,
представивши образи, вчиться розуміти внутрішній світ героїв,
співпереживати їм і вірити в сили добра. Роль дитячих казок не
обмежується тільки приємним проведенням часу. Казки можна розглядати як
спосіб зняття тривоги у дитини.

За допомогою казок можна допомагати долати негативні сторони, що
формується. Вибираючи казку для дитини обов’язково треба враховувати
особливості психоемоційного розвитку вашого малюка.

Дитячі казки розширюють словниковий запас малюка, допомагають правильно
будувати діалог, розвивають зв’язну логічну мову. Не менш важливо
зробити мова дитини емоційною, красивою, образною. Формується уміння
ставити запитання. Так само у вихованні крім інтуїтивного формування
основ усного мовлення, необхідно спеціальне навчання. Велике значення
треба приділити конструюванню слів, пропозицій, словосполучень. Дуже
важливий зв’язок між мовною та розумовою діяльністю дітей. Казка ще
повинна сприяти спілкуванню.

Завдання виховання дітей казками досить складна. Треба враховувати ряд
моментів пов’язаних з особливостями вашої дитини. У казках закладена
багатовікова народна мудрість. Дуже часто казки звинувачують у жахливій
реалістичності. Жорстокі дії, які бачить дорослий, дитина сприймає
образно. Якщо дитина, неодноразово, бачив сцени насильства по
телевізору, то він не зможе це образно сприймати в казках. Потрібно
роз’яснити дитині, що погане повинно загинути.

У казках завжди перемагає добро — це дуже важливо у вихованні дітей на
казках. Тоді йому легше буде справлятися з життєвими труднощами. Життя
внесе свої корективи, але в підсвідомості нічого не пропадає.

Важливо і ваше ставлення до казки. Якщо ви теж відчуваєте, що це інший,
казковий світ, то і розкажіть її цікавіше.

Книжки з картинками заважають слухати казки. Адже художник бачить все
інакше, ніж ваша дитина. Обов’язково треба читати заключну фразу, це
розділить казки один від одного. Якщо читати казки з гарною дикцією,
чітко вимовляючи всі звуки, ви обійдетеся без візитів до логопеда.

Одну й ту ж казку можна читати дитині багато разів, це допоможе йому
зрозуміти її сенс. Коли він зрозуміє суть казки, вона стане йому не
цікава. Кожен може знайти в казці те, що зрозуміло і близько саме йому.
Через казку можна прищепити дитині любов до читання.

Казка повною мірою повинна використовуватися в сім’ї у вихованні дитини.
Через казку дитині легше зрозуміти, що таке «добре» і що таке «погано».
Дитина уявляє себе позитивним казковим героєм.

Казка є одним з найбільш доступних засобів, для повноцінного розвитку
дитини. Не потрібно применшувати роль дитячих казок у вихованні дітей.
Якщо правильно підібрати казки з віковими особливостями дітей, можна
позитивно впливати на емоційний стан дитини. Коригувати і покращувати
його поведінку.

Казки повинні входити до плану виховання дітей як засіб виховання
особистості. Метою казок має бути розвиток в дитині даних від природи
емоцій. Дія таких книг має бути направлено на розвиток почуттів дітей, а
не на їх розум. Якщо звертати увагу на нелюбих і улюблених героїв
дитини, можна вчасно виявити і скоригувати можливі психологічні проблеми
дитини. Фантазію дитини легко направити як у позитивний, так і в
негативне русло розвитку. Починати краще з чарівних казок мають простий
сюжет. Виховання казкою має сприяти вихованню впевненості в собі і своїх
силах.

Висновок

Отже, читання, розповідання, інсценізація, творення казки — могутній
засіб виховання розуму і добрих людяних почуттів, а для учнів з
особливими потребами це має надзвичайно велике значення. Казкова
алегорія, краса рідного слова зворушують дитину, пробуджує почуття
власної гідності, посилює враження, утверджує моральні поняття про добро
і зло, справедливість і несправедливість, красу і потворність.

Сьогодні дитині для інтеграції у суспільство необхідно сформувати
загальнолюдські норми моральності, виховати естетично, етично, що і є
основними функціями виховного потенціалу казки.

Список використаної літератури

Бібко М.С. Казка приходить на урок//Початкова школа. – 1996 — №9.

Нікітіна М.А. Фольклор в естетичному і моральному вихованні школяра. –
К., 2001.

Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості /
В. О. Сухомлинський // Вибрані твори: в 5 т. — Т. 1. — К. : Рад. шк.,
1977. — С 55-209.

Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані
твори: в 5 т. — Т. 3. — К. : Рад. шк., 1977. — С 7—279.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи