HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА

на тему:

«Режими ручного дугового зварювання покритими електродами. Вплив
показників режимів зварювання на розміри

та форму шва» ПЛАН

Вступ

1. Режими ручного дугового зварювання покритими електродами

2. Вплив показників режимів зварювання на розміри та форму шва

3. Техніка безпеки під час виконання зварювальних робіт

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Зварювання є одним із основних технологічних процесів виготовлення та
ремонту виробів у різних галузях промисловості, будівництва й
транспорту. Без зварювання неможливе виробництво автомобілів, кораблів,
літаків, мостів, котлів, турбін, реакторів та інших конструкцій.
Зварювання дозволило створити принципово нові конструкції машин, внести
корінні зміни в конструкцію й технологію виробництва. Порівняно з іншими
способами виготовлення конструкцій зварні є легшими та дешевшими. При
цьому економія металу становить від 10 до 50%. За допомогою зварювання
одержують нероз’ємні з’єднання майже всіх металів і сплавів різної
товщини — від сотих часток міліметра до декількох метрів. Поряд з
традиційними конструкційними сталями зварюють спеціальні сталі та сплави
на основі титану, цирконію, молібдену, ніобію й інших матеріалів, а
також різнорідні матеріали.

Суттєво розширились умови проведення зварювальних робіт. Електричне
зварювання виконують в умовах високих температур, радіації, в глибокому
вакуумі, під водою, в умовах невагомості. Швидкими темпами освоюються
нові види зварювання: електронно-променеве, світлове, дифузійне,
ультразвукове, електромагнітне, лазерне та ін. Розширились можливості
дугового й контактного зварювання.

Для підвищення якості продукції та продуктивності праці у зварювальне
виробництво слід широко впроваджувати останні досягнення науки й
техніки.

1. Режими ручного дугового зварювання покритими електродами

Режими зварювання — це сукупність різних факторів зварювального
процесу, які забезпечують стійке горіння дуги і одержання швів заданих
розмірів, форми та якості. До таких факторів відносяться: діаметр
електрода, сила зварювального струму, тип і марка електрода, напруга на
дузі, рід і полярність зварювального струму, швидкість зварювання,
розташування шва у просторі, попередній підігрів і наступна термічна
обробка.

Діаметр електрода встановлюється залежно від товщини зварюваного металу
(табл. 1), типу зварного з’єднання, розташування шва у просторі,
розмірів деталі й складу зварюваного металу.

Таблиця 1

Вибір діаметра електрода залежно від товщини металу

Товщина зварюваного металу, мм 1,5 2 3 4-5 6-8 9-12 13-15 16-20

Діаметр електрода, мм 1,6 2 3 3-4 4 4-5 5 5

і більше

 

Для зварювання вертикальних, горизонтальних і стельових швів, незалежно
від товщини металу, застосовують електроди діаметром до 4 мм, оскільки
при цьому легше запобігти скапуванню рідкого металу.

У випадку багатошарового зварювання для кращого провару кореня шва
перший шов заварюють електродом діаметром 3-4 мм, а наступні шви —
електродами більшого діаметра. При цьому площа поперечного перерізу
першого шару (проходу) не повинна перевищувати 30-35 мм2. Площу можна
визначити за формулою:

де F1— площа поперечного перерізу першого шару (проходу), мм2; de —
діаметр електрода, мм.

Площа поперечного перерізу наступних шарів (проходів) може бути
збільшена і визначається за формулою:

де Fш— площа поперечного перерізу наступних шарів, мм2.

Знаючи площу поперечного перерізу розчищених кромок, можна визначити
необхідну кількість шарів за формулою:

де Fр— площа поперечного перерізу розчищених кромок, мм2; n— кількість
шарів (проходів).

Зварювальний струм установлюється залежно від вибраного діаметра
електрода. Для зварювання в нижньому положенні шва його приблизно можна
визначити за формулою:

де Ізв — сила зварювального струму А; К — коефіцієнт пропорційності,
який залежить від типу електрода і його діаметра, А/мм (табл. 2).

Таблиця 2

Значення коефіцієнта пропорційності залежно від діаметра електрода

Діаметр електрода, (de), mm 1-2 3-4 5-6

Коефіцієнт пропорційності (К), А/мм 25-30 30-45 45-60

 

Для підбору сили зварювального струму можна використати дещо спрощену
формулу:

де Ізв — сила зварювального струму, A; de — діаметр електрода, мм.

Якщо товщина металу менша 1,5 de при зварюванні в нижньому положенні, то
Іяв зменшують на 10-15% порівняно з розрахунковим. Якщо товщина металу
більша 3 de, то Ізв збільшують на 10-15% порівняно з розрахунковим.

При зварюванні на вертикальній площині струм зменшують на 10-15%, а в
стельовому положенні — на 15-20% порівняно з нормально вибраною силою
струму для зварювання у нижньому положенні.

При виконанні зварювання якісними електродами силу струму необхідно
встановлювати відповідно з даними, вказаними в паспортах або
сертифікатах на ці електроди.

Встановлену силу зварювального струму перевіряють контрольним
наплавленням пробних валиків, визначаючи при цьому глибину провару,
ширину шва та стійкість горіння дуги. Глибина провару повинна становити
1-4 мм, а ширина шва має бути в межах, яку визначають за формулою:

де е – ширина шва, мм.

Горіння дуги повинне бути стійким при незначному розбризкуванні рідкого
металу.

2. Вплив показників режимів зварювання

на розміри та форму шва

?

?

Ue

e

i

Ue

TH

e

i

i

?????Т??Відносно малий зварювальний струм призводить до нестійкого
горіння дуги, непровару, низької продуктивності, а надмірно великий
струм — до сильного нагрівання електрода, збільшення швидкості плавлення
електрода і непровару, підвищеного розбризкування металу та погіршення
формування шва.

Тип і марку електрода вибирають залежно від необхідної міцності шва,
надання йому спеціальних властивостей, марки металу, товщини деталі,
жорсткості виробу, температури навколишнього середовища, просторового
розташування, умов експлуатації виробу. Електроди повинні забезпечувати
однорідність хімічного складу наплавленого металу з основним.

Напруга на дузі прямо залежить від довжини дуги і становить 16—10 В.
Зварювати слід коротшою дугою з напругою 16-20 В. Нормальною вважається
дуга довжиною (0,5 / 1,1) de, залежно від типу і марки електрода і
положення зварювання у просторі.

Рід струму й полярність установлюють залежно від зварюваного металу і
його товщини. При зварюванні звичайних вуглецевих сталей застосовують
змінний струм, як дешевший порівняно з постійним. Застосовуючи постійний
струм, установлюють пряму або зворотну полярність. На прямій полярності
зварюють товсті метали, тому що на основному металі виділяється більше
тепла.

Зворотну полярність використовують для зварювання тонких металів, щоб
уникнути пропалів і при зварюванні високолегованих сталей для зменшення
їх перегрівання.

Швидкість зварювання встановлюється залежно від вибраного способу
зварювання, властивостей основного металу, характеристики електрода
тощо.

Для уникнення перегрівання металу високолеговані сталі зварюють на
більших швидкостях, ніж звичайні низьковуглецеві і низьколеговані.

Швидкість переміщення електрода встановлює зварник.

Розташування шва у просторі має велике значення при виборі основних
режимів зварювання. Ручне дугове зварювання використовують у всіх
просторових положеннях шва. Найзручнішим є нижнє положення, яке
забезпечує високу якість зварного шва.

Попередній підігрів і наступна термічна обробка призначені для
зварювання середньо- і високовуглецевих сталей, схильних до утворення
гартованих структур, чавунів, кольорових металів та їх сплавів.
Температура й способи підігріву та термічної обробки залежать від
хімічного складу, товщини й розмірів виробу.

3. Техніка безпеки під час виконання зварювальних робіт

Зварювальні роботи повинні здійснюватися під керівництвом особи, що має
посвідчення на право виробництва робіт по зварці.

Під час роботи зварювальник повинен дотримуватися техніки безпеки.

Для створення безпечних умов різних видів зварювальних процесів слід
пам’ятати, що всі проводи і струмоведучі частини установок повинні мати
добру ізоляцію, їх корпуси, зварювальні кожухи вимикачів – надійно
заземлені. Зварювальник повинен мати щитки і шоломи з захисним склом, й
брезентові рукавиці, захисні окуляри, спецодяг і спецвзуття. Робоче
місце зварювальника має бути огороджене ширмами або знаходитися в
спеціальних кабінах, забезпечених приточно-витяжною вентиляцією і
місцевими витяжними пристроями.

При обробці металів у повітрі робочої зони накопичуються шкідливі
речовини. Одні з них утворюються в результаті взаємодії полум’я з
металом і повітрям — з’єднання марганцю, заліза, хрому, нікелю, міді,
цинку та інших металів, монооксиду вуглецю та оксиду азоту.

Для попередження впливу шкідливих речовин на організм виробничі
приміщення повинні бути обладнані вентиляцією, відповідно до СНиП
2.04.05-91. Кількість повітря, необхідного для видалення шкідливих
домішок до рівня гранично допустимої концентрації (ГОСТ 12.1.005-88),
повинна відповідати вимогам «Санітарних правил при зварюванні,
наплавленні і різанні металів» № 1009-73.

Близько 80% виявлених випадків професійних захворювань зварників в
Україні зумовлені впливом шкідливих домішок повітря (зварювальних
аерозолей) на органи дихання.

Пріоритетними напрямами програми захисту зварників від впливу різних
виробничих факторів є оздоровлення повітряного середовища в цехах і
захист органів дихання зварників.

До виконання зварювальних робіт допускаються робітники не молодші 18
років, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з
охорони праці, а також медичне обстеження.

Всі робітники проходять інструктаж безпосередньо на робочому місці.
Повторні інструктажі проводять раз у квартал.

Забороняється:

— експлуатація обладнання власного виготовлення;

— робота без спецодягу і засобів індивідуального захисту, в замасленому
одязі;

— виконання роботи без протипожежних засобів тощо.

Висновок

Отже, оежими зварювання — це сукупність різних факторів зварювального
процесу, які забезпечують стійке горіння дуги і одержання швів заданих
розмірів, форми та якості. До таких факторів відносяться: діаметр
електрода, сила зварювального струму, тип і марка електрода, напруга на
дузі, рід і полярність зварювального струму, швидкість зварювання,
розташування шва у просторі, попередній підігрів і наступна термічна
обробка.

Список використаної літератури

Биковський О. Г., Шньковський І. В. Довідник зварника. — К.: Техніка,
2002. — 335 с.

Винокурова Л.Е. та ін. Основи охорони праці. – К., 2001.

Гитлевич А. Д., Етингоф Л. А., Механізація й автоматизація зварювального
виробництва. — М., 1999.

Гуменюк І.В., Іваськів О.В., Гуменюк О.В. Технологія електродугового
зварювання: Підручник. – К.: Грамота, 2007. – 512 с.

Зварювальне устаткування. Каталог-довідник. Ч.1-3. — К., 1992

Основи охорони праці / Васильчук М.В., Винокурова Л.Е., Тесленко М.Я. –
К.: Просвіта, 1997.

Стеклов О.І. Основи зварювального виробництва. — К.: Вища школа, 1990.

Технологія електродугового зварювання / За ред. Гуменюк І.В. — К.:
Грамота, 2006. — 512 с.

Хромченко Ф.А. Справочное пособие электросварщика. – М., 1989.

Шинкарев Б. М. Электро- и газосварочные работы. — К.: Урожай, 1991.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи