HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Рекреаційний туризм”

на тему:

“Рекреаційні ресурси Карпатського регіону”

ПЛАН

Вступ

1. Рекреаційна система Карпатського регіону

2. Лікувальні рекреаційні ресурси лісів Карпатського регіону

3. Мінеральні води та лікувальні грязі Карпатського регіону

4. Туристично-пізнавальні ресурси Карпат

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Рекреаційні ресурси є матеріальною передумовою формування рекреаційної
галузі народного господарства, її ресурсною базою. Вони потребують
бережного і економного використання, охорони і примноження. Все це
пов’язано з необхідністю їх кількісної та якісної оцінки, визначення
придатності та альтернативності використання в тій чи іншій галузі
народного господарства.

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні
об’єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку,
туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси
поділяють на природні та соціально-економічні. Природні рекреаційні
ресурси — це природні умови, об’єкти, явища, які сприятливі для
рекреації — відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час
праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України
різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного
комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на
берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у
Кримських горах та Українських Карпатах.

До соціально-економічних рекреаційних ресурсів належать культурні
об’єкти, пам’ятки архітектури, історії, археологічні стоянки,
етнографічні музеї, місця, пов’язані з життям, перебуванням видатних
учених, письменників, акторів, політичних діячів, викладачів,
робітників, селян та ін.

Рекреаційні ресурси України (природні національні парки, приміські
смуги, історико-архітектурні, історико-культурні заповідники і т.д.)
охороняються. У межах рекреаційних територій заборонена діяльність, яка
призводить до негативних змін у навколишньому середовищі.

Унікальні рекреаційні ресурси є також у Карпатах, Передкарпатті і
Закарпатті, які входять у вигляді підрайонів у великий Карпатський
район. Він характеризується значною кількістю опадів (700-800 мм на рік
у рівнинних районах і до 1700 мм в горах), високою відносною вологістю
повітря, м’якою зимою, теплим дощовим літом і помірно теплою сухою
осінню. Сніг у горах досягає товщини 40-80 см і лежить протягом 3,5
місяців. Гірські райони характеризуються чистим повітрям, насиченим
влітку та восени ароматом ялин, ялиць і ялівцю, а також різнотрав’ям та
листяними лісами. У районі розташовані великі масиви лісів, джерела
цінних і різноманітних за своїм хімічним складом та лікувальними
властивостями мінеральних вод, в ряді випадків унікальних.

Українські Карпати характеризуються багатими рекреаційними ресурсами.
Важливою складовою цих ресурсів є ліси з наявними в них мінеральними
джерелами. Це зумовлює широкий розвиток стаціонарних лікувальних та
оздоровчих закладів, різноманітних видів і форм відпочинку людей.
Найбільш поширеними видами лісової рекреації в Карпатах є лікувальна,
оздоровча, спортивно-туристична, утилітарна та пізнавальна.

1. Рекреаційна система Карпатського регіону

Карпатський регіон в межах України — унікальна природна гірсько-лісова
екосистема, яка займає 37,0 тис. км2, або 6,1% від усієї території
країни. Це своєрідні «легені», де формуються три чверті стоків Дністра,
Прута, Тиси та інших великих європейських рік. Найціннішим природним
ресурсом регіону є ліс, який займає особливе місце. Це найдосконаліший
природний комплекс, який продукує понад 20 тисяч видів продукції. Він є
регулятором клімату, має незамінне водо- і ґрунтозахисне значення, є
місцем рекреації, туризму, оздоровлення людей та ін.

Ліси Українських Карпат характеризуються високою продуктивністю.
Середньорічне нагромадження біомаси лише стовбурової деревини і гілок,
без врахування органічної маси кореневих систем, підросту, підліска і
трав’яного покриву, становить для окремих деревних порід 5,8-8,2 м3/га.
Лісові насадження Карпат щороку поглинають 12,8 млн. т вуглекислого газу
і виділяють 9,8 млн. т кисню. В середньому 1 га лісу поглинає за рік 8 т
вуглекислого газу і виділяє 6,1 т кисню. Для порівняння можна відмітити,
що в Свердловській області 1 га лісу через значно менше нагромадження
органічної маси виділяє за рік близько 2 т кисню, або втричі менше.

Біологічна активність кисню залежить від ступеня його іонізації.
Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, знімає
втому, поліпшує самопочуття, сприяє лікуванню бронхіальної астми,
гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, легеневого туберкульозу. В
лісовому повітрі іонізація кисню в 2-3 рази більша, ніж у морському, і в
8-10 разів — ніж в атмосфері промислових міст. В 1 см3 лісового повітря
налічується 2-3 тис. легких іонів, тоді як в такій же кількості повітря
великих промислових міст — 220-400, а в закритих багатолюдних
приміщеннях — лише 25-100. Наявність легких іонів з від’ємним зарядом
вважається покажчиком чистоти і свіжості повітря.

Добре іонізують повітря ялиця, модрина, береза, дуб звичайний та
червоний, горобина та інші дерева і кущі. В соснових лісах іонізація
кисню у 2 рази більша, ніж у листяних. Карпатські ліси характеризуються
високою киснепродуктивністю. Це має важливе значення: виділений лісовою
рослинністю кисень переноситься вітром на значні відстані, поліпшуючи
склад повітря промислових міст.

Мікроклімат лісу вигідно, відрізняється від мікроклімату міста перш за
все тим, що під його намет проникає мало сонячної радіації. Більше
половини її відбивається кронами дерев в атмосферу, частина поглинається
листям і хвоєю для фотосинтезу і транспірації і тільки 4-12% досягає
поверхні ґрунту. Якщо опівдні над кронами дерев кількість сонячної
радіації становить 0,95-1,00 кал/см2 за хвилину, то до поверхні ґрунту
її потрапляє лише 0,05-0,12 кал, або у 8-20 разів менше. Звичайно, це
залежить від складу і структури деревостанів, зімкнутості крон,
наявності підросту і підліска тощо.

Від кількості сонячної радіації залежить освітлення, температура і
вологість повітря, грунту. Під кронами зімкнутих букових, ялицевих і
ялинових деревостанів освітлення навіть опівдні в безхмарну погоду
становить лише 3-5% від освітлення на відкритому місці, в дубових —
6-9%, березових -11-14%. У народі ялинові ліси називають темними,
березові -світлими. В лісі переважає розсіяне світло, яке діє
заспокійливо і не подразнює зір.

В Карпатах у кожному лісовому масиві є насадження з різним складом
деревних порід, з густими і зрідженими деревостанами, під кронами яких
створюються різні мікрокліматичні умови. Відвідувачі без особливих
зусиль можуть завжди знайти для відпочинку місця з відповідними для них
умовами.

Проте не тільки фізіологічний комфорт важливий для людини. Не менше
значення має емоційний і психологічний вплив лісу. При сучасному
розвитку науки і техніки деякі санітарно-гігієнічні функції лісу можуть
замінити технічні засоби, наприклад, кондиціонер повітря, озонатор
(створення штучного мікроклімату тощо). Але нічим не можна замінити
позитивного емоційного та психологічного впливу, який одержує людина від
спілкування з живою природою. З розвитком індустріалізації та
урбанізації естетична роль лісових насаджень істотно зростає.

Емоційний та психологічний вплив лісу зумовлюється його естетичними
якостями. Проявляються вони через сприйняття людиною краси і
динамічності лісових пейзажів, різноманітності характеристик лісових
насаджень. З якою б метою не прийшла людина до лісу, свій перший погляд
вона завжди зупиняє на його загальному вигляді, на оточуючих деревах і
кущах, на багатстві трав’яного покриву.

Особливе значення має лікувальна рекреація, головна мета якої —
лікування і профілактика захворювань. Вона базується на використанні
оздоровчих властивостей лісів у комплексі з мінеральними водами,
грязями, ваннами та кліматотерапією. Так, у Закарпатській області на
базі використання гідрокарбонатно-натрієвих, натрієво-кальцієвих та
хлоридно-натрієвих вод функціонують бальнеологічні санаторії «Синяк»,
«Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини», «Шаян», «Гірська
Тиса», «Верховина» та кліматична здравниця «Карпати». У передгірній
частині Львівської області широкою популярністю користуються
бальнеологічні санаторно-курортні комплекси державного значення
Трускавець і Моршин, мінеральні води яких з успіхом застосовуються для
лікування і профілактики захворювань органів травлення, печінки і нирок.
В Івано-Франківській області найбільше значення мають кліматичні
санаторно-курортні комплекси Яремче, Ворохта, Косів та
бальнеологічно-грязевий курорт Черче. Кліматичні санаторії є також у
Чернівецькій області. Санаторії і санаторно-курортні комплекси Карпат
дають можливість щорічно лікувати понад 700 тис. чоловік. Лікувальна
рекреація здійснюється, як правило, в стаціонарній, довгостроковій і
організованій формах.

Не менш важливе значення має оздоровча рекреація, яка базується виключно
на використанні цілющих властивостей лісів, її мета — відновлення
працездатності людей, зняття фізичних і нервових навантажень.
Здійснюється як у стаціонарній, так і в нестаціонарній формах.

Для стаціонарного оздоровлення людей у Карпатах функціонують близько 30
санаторіїв-профілакторіїв, понад 50 баз і будинків відпочинку, 75
дитячих таборів та інші заклади, які розташовані в лісах або поблизу
них. Вони дають можливість щорічно оздоровлювати більше 100 тис.
чоловік.

Проте найбільш масовим є нестаціонарний, або самодіяльний відпочинок у
лісі. Влітку десятки тисяч людей у вихідні виїжджають у приміські ліси,
з якими є добре транспортне сполучення.

Як правило, оздоровча рекреація до деякої міри поєднується з утилітарною
та пізнавальною. Використання лісів для масового відпочинку населення
невпинно зростає. Удосконалення руху громадського транспорту, збільшення
кількості транспортних засобів в індивідуальному користуванні,
будівництво нових доріг — все це значно розширює можливості
нестаціонарної оздоровчої рекреації.

Провідне місце в Карпатах займає спортивно-туристична рекреація, яка
поєднує заняття спортом, туризмом, мисливством і рибальством. До послуг
спортсменів і туристів 14 спортивних баз і таборів, 36 туристичних баз,
їх філій та притулків. Щороку в Карпати приїздить близько двох мільйонів
туристів з різних кінців країни. Крупною спортивною базою державного
значення є «Україна» у Ворохті. Провщні туристичні бази — «Прикарпаття»,
«Гуцульщина», «Сріблясті водоспади», «Карпатські зорі» на
Івано-Франківщині; «Світанок», «Латориця», «Нарцис», «Трембіта», «Тиса»,
«Говерла» — на Закарпатті. Туристичні маршрути державного значення
проходять через мальовничі гірські ліси до найвищої гори Говерла.

Сприятливі умови в Карпатському регіоні для занять мисливством і
рибальством, але ці види рекреаційної діяльності до деякої міри обмежені
відповідними строками і певними місцями.

Найбільш масовою і неорганізованою є утилітарна рекреація, яка поєднує
аматорський збір грибів, дикоростучих ягід, горіхів, лікарських рослин і
квітів з відпочинком у лісі. Цим видом рекреації охоплені практично всі
ліси — від передгірних до високогірних районів. У періоди дозрівання
ягід, горіхів, появи грибів десятки тисяч мешканців міст і сіл
виїжджають в ліси, нерідко на досить велику відстань від населених
пунктів.

Досить поширена в Карпатах пізнавальна рекреація, головна мета якої —
духовний розвиток людини, збагачення її знань щодо живої і неживої
природи, рослинного і тваринного світу. Вона здійснюється переважно
шляхом організованих екскурсій у дендрарії, дендропарки, меморіальні
лісопарки, до пам’яток природи, на особливо цінні природні об’єкти і
комплекси. Великий інтерес виявляють відпочиваючі до краєзнавства,
історичних та архітектурних пам’яток, на які багаті Карпати. Для
пізнавальної рекреації в окремих лісових масивах створюються пізнавальні
або навчальні стежки. Перші такі стежки створені в Трускавецькому та
Івано-Франківському лісництвах Дрогобицького лісгоспзагу.

2. Лікувальні рекреаційні ресурси лісів Карпатського регіону

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного
використання лісів, їх водоохоронно-захисними властивостями, цілющим
впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для
лікування, відпочинку, туризму.

Карпатський економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами —
покрита лісом площа становить 60%.

Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою
гір є ліси. Українські Карпати — єдиний на території України ареал
поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні
діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не
випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину
гір — Буковиною.

У Карпатах курортні ліси виділені навколо всіх санаторіїв та
санаторно-курортних комплексів загальною площею 34,5 тис. га.
Забезпеченість курортними лісами досить висока. При нормі, яка становить
для бальнеологічних курортів 0,15 га вкритої лісом площі на одне
курортне місце, у Закарпатській області фактично є 0,7 га, в
Івано-Франківській — 0,4, у Чернівецькій — 0,3 га. За останні 20 років
площі цих лісів збільшилися майже в 2 рази.

У Карпатах найбільші бальнеологічні санаторно-курортні комплекси
Трускавець і Моршин на Львівщині та санаторні комплекси «Поляна»,
«Сонячне Закарпаття» і «Квітка полонини» на Закарпатті, навколо яких
виділені значні площі курортних лісів.

Курортні ліси санаторно-курортного комплексу Трускавець займають площу
4164 га і розташовані майже рівномірно навколо курорту. За складом
деревних порід в них переважають грабово-дубово-ялицеві та ялицеві
насадження, зрідка з участю бука лісового. Це складні багатоярусні
насадження, в яких пануючий ярус утворюють дуб звичайний, бук лісовий та
ялиця біла, а підпорядковані — граб звичайний, липа серцелиста, явір,
ясен звичайний, береза звисла, осика та інші деревні породи. Багатий
також склад підліска і трав’яного покриву. Майже половину вкритої лісом
площі займають середньовікові насадження, поряд з якими на окремих
ділянках збереглися деревостани віком 120-160 років. За останні
десятиріччя тут створено цінні культури дуба червоного, сосни звичайної,
ясена звичайного, модрини європейської та інших деревних порід.

Курортні ліси навколо курорту Моршин виділені на площі 957 га. За
складом деревних порід вони значно поступаються курортним лісам
Трускавця. Хоча тут зустрічаються всі головні лісо-утворюючі породи —
дуб звичайний, бук лісовий, ялиця біла і ялина звичайна, але найбільшу
площу займають дубові деревостани з домішкою ялиці, бука, іноді ялини.
Незначні площі займають ялинники з участю дуба і бука. Як домішка
зустрічаються також гриб звичайний, береза звисла, осика, вільха клейка,
ясен звичайний. В останні роки на невеликих площах створені культури
сосни звичайної та дуба червоного. Старих насаджень лишилося мало,
переважають середньовікові деревостани і молодняки. Більшість насаджень
характеризуються невисокими естетичними якостями. Незважаючи на це, ліси
інтенсивно використовуються в рекреаційних цілях, особливо ті, що
розташовані неподалік від санаторію «Мармуровий палац». Тут прокладено
прогулянкові стежки, встановлено альтанки, столи і лавки для відпочинку.

V

h

¦

?

?????????????????$?¦

?

I

I

Ue

TH

a

a

u

ue

»

$

&

(

>

B

H

J

N

P

V

X

b

d

f

h

?

?

?

?

c

¤

?

?

A

Ae

O

U

?

o

oe

o

uessOssICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICICI
CICICICI

o(_зустрічаються дубово-букові, чисті букові, ялиново-букові, ялинові,
березові, вільхові насадження. Поряд з молодими і середньовіковими
деревостанами на окремих ділянках збереглися 130-150-річні насадження.
За останні десятиріччя на значних площах створено лісові культури дуба
звичайного, бука лісового, ялини звичайної, явора, сосни звичайної та
інших порід. В урочищі Лиса створено дендрарій на площі 3,3 га, плодовий
сад загальною площею 62,9 га, плантації горіха волоського (5,4 га) та
каштана їстівного (2 га).

Важливе значення для пізнавальної рекреації мають пам’ятки живої і
неживої природи, заказники, заповідні урочища та інші цінні природні і
штучно створені об’єкти. Сьогодні в Карпатах налічується 39 державних
заказників, 29 місцевого значення загальною площею понад 44 тис. га, 99
заповідних урочищ (8,8 тис. га), 22 пам’ятки природи державного (0,8
тис. га) і 142 пам’ятки природи місцевого значення (1,2 тис. га). Багато
дендраріїв, дендропарків і арборетумів, де зібрані цінні колекції не
тільки представників місцевої дендрофлори, але й з інших регіонів нашої
країни і зарубіжних країн.

3. Мінеральні води та лікувальні грязі Карпатського регіону

Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації в Карпатському
регіоні є наявність природних мінеральних вод. За існуючою класифікацією
їх поділяють на 8 основних бальнеологічних груп:

Група А: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей.
Їхня лікувальна дія зумовлена іонним складом та загальною
мінералізацією, азот та метан містяться у них у розчиненому стані в
умовах атмосферного тиску тільки у незначних кількостях. Води цієї групи
виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на
курортах Трускавця (Львівська область).

Група Б: вуглекислі. Їх лікувальна дія зумовлена наявністю у великих
кількостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95-100% газів,
а також іонним складом та загальною мініралізацією. Вони є дуже цінними
у лікувальному відношенні. Найбільше відомих джерел цих вод зосереджено
в Карпатському регіоні, зокрема в Закарпатті. Ці води виведені на
поверхню, вивчені та використовуються на курортах «Поляна», «Квітка
полонини» (Закарпатська область).

Група В: сірководневі або сульфідні. Фізіологічна та лікувальна дія
зумовлена наявністю сульфідів (вільного сірководню та гідросульфідного
іону) Сірководневі води пов’язані з нафтогазовими відкладами. Такими
районами є Прикарпаття. Найбільше курортне значення мають дуже поширені
хлоридні натрієві води. На базі цінних питних лікувальних і
лікувально-столових залізистих вод діє Шаянський санаторний комплекс у
Закарпатті. Води цієї групи також вивчені та використовуються на
курортах Любеня-Великого (Львівська область), Синяка (Закарпатська
область), Черчого (Івано-Франківська область).

Група Г: залізисті, миш’яковисті або миш’якові з високим вмістом
марганцю, міді, алюмінію. Лікувальна дія зумовлена одним або декількома
з перелічених фармакологічно активних компонентів. В Україні ці рідкісні
води вивчені та використовуються у санаторіях Закарпаття.

Група Д: бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин. Виділено
2 типи мінеральних вод з високим вмістом органічних речовин. Води з
високим вмістом органічних речовин виявлені на Прикарпатті. Це два
родовища типу “Нафтуся” – у Трускавці, Східниці (Львівська область).
Бромні підземні води виявлені в Карпатах, де вони використовуються як
для ванн, так і для внутрішнього вживання. Терапевтичні властивості цих
вод визначаються іоннодольовим складом або іншими біологічно активними
компонентами.

Група Е: родонові (радіоактивні) води. Основну їх масу становлять
хлоридні киснево-азотні слабомінералізовані води неглибокої циркуляції
атмосферного походження, що формуються у зонах порід тектонічного
походження.

В Україні та, зокрема, Карпатському регіоні є значні запаси лікувальних
грязей. Вони тут відомі з давніх часів. До них відносяться різні за
походженням природні утворення, які складаються з води, мінеральних та
органічних речовин і являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну
масу з певними тепловими та іншими фізично-хімічними властивостями. За
прийнятою класифікацію, лікувальні грязі поділяються на торфові
(прісноводні, мінеральні), мулисті (сапропелі, сульфідні, мінеральні,
глинисті) та псевдовулканічні (соночні та гідротермальні). Вони
застосовуються для загальних і місцевих аплікацій, грязеводяних ванн, а
також у поєднанні з електропроцедурами.

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного значення та
13 курортів місцевого значення, в яких діє 7 торф’яних, 10 сульфідних
родовищ. Особливе місце займають унікальні ресурси озокериту
Бориславського родовища на Львівщині.

Значні поклади лікувальних торф’яних грязей є у Львівській,
Івано-Франківській та інших областях.

4. Туристично-пізнавальні ресурси Карпат

До групи пізнавальних ресурсів відносяться пам’ятки історії,
історико-архітектурні пам’ятники, пам’ятки сучасної архітектури,
унікальні споруди культури, спорту, ремесла, пам’ятники фольклору тощо.

Скелі Довбуша. Серед зеленого моря букового лісу в урочищі Бубнище
неподалік від Болехова на Івано-Франківщині на висоті близько 600 м над
рівнем моря височать химерні громади кам’яних скель заввишки 25-ЗО м.
Величезні камені-велети — Монах, Піка, Ведмідь та Одинець — ніби
вишикувалися півколом у веселому гуцульському танку. В скелях видовбані
печери, походження яких по-різному трактується в легендах. Достовірне
те, що вони служили людині захистом від ворогів, лихоліття. В 1744 році
під час походу на Дрогобич і Турку тут перебував легендарний Довбуш зі
своїми опришками, тому й названі скелі його іменем. Скелі Довбуша — одне
з найпопулярніших на Прикарпатті місць масового відпочинку і туризму.

Скит Манявський. На правому березі річки Манявки, притоки Бистриці
Солотвинської, в околиці с. Маняви, що на Івано-Франківщині, в 1982 році
створений державний лісовий заказник «Скит Манявський» площею 358 га.
Свою назву він одержав від пам’ятника старовини — Манявського скита,
заснованого в 1612 році Іваном Княгиницьким. Понад півтора століття скит
служив опорним пунктом у боротьбі православної церкви проти засилля
католицизму й унії на західноукраїнських землях. За указом імператора
Йосипа II в 1785 році скит був ліквідований.

Цінний пам’ятник історії і культури Манявський скит в 1970-1980 роках
був реставрований. Нині тут щорічно бувають десятки тисяч відвідувачів з
різних куточків нашої країни, знайомляться з історією і культурою
карпатського краю. Неподалік від скиту мальовничо виглядає збудоване в
традиціях гуцульської архітектури Манявське лісництво з найкращим на
Прикарпатті зоологічним музеєм.

Довкола Манявського скиту розкинулися лісові насадження заказника, в
переважній більшості мішані, штучного походження, віком від 15 до 70
років. Цінним у заказнику є невеликий масив (1 га) старого 300-річного
насадження модрини польської. Висота окремих дерев модрини, які входять
до складу першого ярусу, досягає 35-40 м. Модринове насадження цінне як
лісонасіннєва ділянка й одна з найдавніших пам’яток лісокультурної
справи в Українських Карпатах. Навколо старого модринового деревостану
на площі близько 3 га виростає молоде 40-річне модринове потомство.
Мальовничий рельєф місцевості, стрімкі гірські потоки і водоспади — все
це приваблює сюди туристів і відпочиваючих.

Долина нарцисів. В околиці Хуста на Закарпатті біля підніжжя Замкової
гори щовесни манить туристів і відпочиваючих білизна килима квітучого
нарциса вузьколистого, який зростає в цьому заповідному масиві на площі
256 га. Ще порівняно недавно майже вся долина Тиси від Хуста до Тячева
кожної весни вкривалася білим цвітом нарцисів. З розвитком сільського
господарства більшість масиву була розорана. Ділянки, що залишилися,
взято під охорону держави. Долина нарцисів — унікальний природний
комплекс, рекреаційне використання якого необхідно обмежити лише
організованими екскурсіями з суворим дотриманням вимог охорони природи.

Тисовий заказник «Княж-Двір». Унікальною живою пам’яткою історії
рослинності на Прикарпатті є Княждвірський державний тисовий заказник.
Розташований він у Печеніжинському лісництві неподалік від Коломиї. Це
один з найбільших в Україні природних осередків тиса ягідного. Заказник
розташований на правому березі Прута і займає частину лісового масиву
площею 208 га. Але основна маса дерев тиса розташована на площі близько
60 га. Інженером М.І.Луцаком підраховано, що в Княждвірському заказнику
зростає зараз 15 123 екземпляри тиса заввишки більше 1,5 м. Переважна
більшість його має в діаметрі 2-10 см, а в висоту від 1,5 до 6,5 м.
Окремі екземпляри досягли в діаметрі ЗО см, а в висоту до 13 м. У
минулому тис був досить поширений в Карпатах, про що свідчать назви рік
і окремих населених пунктів (с. Тисів, ріка Тиса), наявність окремих
дерев тиса в лісах Ворохтянського, Вигодського та Надвірнянського
лісокомбінатів в Івано-Франківській та Путильського лісокомбінату в
Чернівецькій області, а також осередок його на площі 10 га в Угольському
заповідному буковому пралісі.

Арборетум «Діброва» має пізнавально-рекреаційне і науково-практичне
значення. Це пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення.
Закладений арборетум в 1972-1973 роках науковцями К.К.Смаглюком та
В.І.Ступаром разом з працівниками Солотвинського лісокомбінату в
Богородчанському лісництві на Івано-Франківщині.

В арборетумі (8 га) є чотири відділення, в яких вирощуються різноманітні
листяні й шпилькові деревні породи та чагарники. Наприклад, у відділенні
листяних порід налічується понад 3 тис. дерев і чагарників — 60 родів і
230 видів. Тут широко представлені різні екотипи з Європи, Азії та
Північної Америки. В арборетумі зібрана найбільша в Карпатах колекція
кедрових сосен. Постійні спостереження, які проводяться тут, дали змогу
визначити найбільш перспективні для впровадження в рекреаційні ліси
деревні породи: сосну чорну, густоцвіту, жовту і румелійську, ялину
сербську і канадську, модрину японську і даурську, дугласію сизу, дуб
бореальний, тюльпанове дерево, платан тощо. Арборетум уже відвідують
сотні екскурсантів з пізнавальною метою. В майбутньому його значення
незрівнянно зросте.

Висновки

Отже, Українські Карпати — рекреаційний регіон України, в якому
зосереджено третину рекреаційного потенціалу країни. Це фармакологічно
активні цілющі води різного хімічного складу, родовища озокериту і
лікувальних грязей, чисте гірське повітря, багата гірська рослинність
гірських ландшафтів Карпат і їх передгір’я, які створюють умови для
розвитку сітки курортів, туристичних закладів. Сучасний поділ праці
досяг такого рівня, коли рекреація не може розвиватися окремо, без
органічного зв’язку з іншими галузями народного господарства.
Посилюються зв’язки і створюються нові між закладами рекреаційної
спеціалізації, а також між галузями інфраструктури, які формують складну
міжгалузеву територіальну систему – територіальний рекреаційний комплекс
(ТРК).

Розвиток спеціалізованих функціональних підсистем ТРК прив’язано до
визначених територіальних зосереджень природних рекреаційних ресурсів.

В сучасних умовах взаємозв’язок природокористування рекреаційної та
інших підсистем народногосподарського комплексу регіону важливе значення
має економічна оцінка окремих зосереджень природних рекреаційних
ресурсів, так званого регіонального природно-ресурсного потенціалу
рекреації. Визначне місце в природно-ресурсному потенціалі Карпатського
регіону належить потенціалу санаторно-курортного лікування.

В Карпатах є потужні природно-ресурсні можливості організації зимових
видів рекреаційної діяльності, зокрема, гірськолижної.

Розташуванню рекреаційних ресурсів в територіальному плані характерна
нерівномірність, дискретність, що впливає на процес просторової
організації територіальних рекреаційних комплексів. Важливою передумовою
оптимізації територіального планування і організації підсистем ТРК є
районування його природно-ресурсної бази.

В Карпатському регіоні можна виділити три зони: Передкарпатська і
Закарпатська курортно-оздоровча і Гірсько Карпатська
туристсько-оздоровча, а в їх межах окремі підзони і місцевості. На базі
їх ресурсів розвиваються територіальні підсистеми Карпатського
територіального рекреаційного комплексу різних рангів.

Поряд з природними в регіоні велике значення мають історико-культурні
рекреаційні ресурси: історичні, історично-архітектурні пам’ятки,
визначні місця, традиційні народні промисли і ремесла, пам’ятки народної
творчості. В цьому регіоні є багато старовинних замків, кам’яних
фортець, церков та інших культових споруд. Все це також сприяє розвитку
рекреації, особливо пізнавального туризму.

Супутня галузь санаторно-курортного лікування Карпатського ТРК
функціонує головним чином на природно-ресурсній базі Передкарпатської
курортно-оздоровчої зони. Тут сформувалися і розвиваються три
рекреаційних підрайони: Північний, Західний і Південний. Ядром Західного
підрайону служить один із найбільших і найкрупніших курортів –
Трускавець.

Другим рекреаційним центром підрайону є Східниця – перспективна
рекреаційна місцевість. Північний рекреаційний район займає друге місце
в регіоні за числом рекреантів. Тут розташований другий по значенню
курорт – Моршин. Гідромінеральною базою курорту служать високо
мінералізовані розсоли. Неподалік від курорту знаходяться запаси
торф’яної грязі, яка містить сірководень.

Третій Піденний рекреаційний підрайон окрім туризму спеціалізується на
кліматолікуванні. В Яремчі, Ворохті, Косові та інших пунктах
функціонують кліматолікувальні санаторії.

Великі перспективі для розвитку рекреації має Східно-Закарпатський
рекреаційний підрайон. Крім розвитку санаторно-курортного лікування тут
важливе місце посідає оздоровчий та пізнавальний туризм.

Список використаної літератури

Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та
рекреаційної географії .- К., 1998.

Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. –К.: КДТУ
1998.

Географічна енциклопедія України. – К.: Укр. рад. енцикл. – 1990. –т.2

Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат.
Український географічний журнал, 1999, №3. – с.34-37.

Голояд Б.Я., Римарчук І.В. Рекреаційно-туристський напрям господарювання
— застава добробуту краян Прикарпаття. -Івано-Франківськ, 1997. — 32с

Гринів Л., Мацола В. Розвиток рекреаційного підприємництва в
Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики: Зб. наук. пр./
Ін.-т регіональних досліджень. –Львів, 1995. – с.109-118.

Заставний Ф.Д. Географія України: у 2-х книгах. — Львів: Світ,
1994.-472с. іл.

Івано-Франківська область. Екологія і оптимізація природокористування. /
Приходько М.М., Сав’юк В.О., Дмитраш Н.В. та інші/. Івано-Франківськ.
1996.-137с.

Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна
політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації.
Чернівці, «Прут», 1995. — 72с.

Федосов Е.Б. Курортная система Украины. / Вестник физиотерапии и
курортологии. Ежеквартальный научно-медицинский журнал. Том 4.
Евпатория, «Визен», 1998. -стр.63-65.

Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. — К.: Центр навчальної
літератури, 2007. — 312 с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи