Тема. Редагування тексту
Фрагменти тексту можна копіювати, переміщувати, вида-
ляти, замінювати. При цьому можна використовувати клавіатуру, мишку,
кнопки на панелі інструментів та пункт меню Правка.
Копіювання за допомогою клавіатури:
Виділяється фрагмент, натискаються клавіші CTRL+C,
Курсор переміщується у місце документа, куди треба вставити копію, і
натискаються клавіші CTRL+V.
Копіювання за допомогою мишки:
1 спосіб: Права кнопка мишки на виділеному фрагменті, з контекстного
меню вибирається пункт Копировать, курсор встановлюється у місце
документа, куди потрібно вставити копію, знову натискається права кнопка
мишки, вибирається пункт Вставить.
2 спосіб: (використовується для копіювання у межах сторінки): Курсор
мишки підводиться до виділеного фрагмента, натискається і утримується
клавіша CTRL, а виділений фрагмент переміщується мишкою на потрібне
місце при натисненій лівій кнопці.
Копіювання за допомогою кнопок панелі інструментів
— Вставить.
Копіювання за допомогою пункту меню Правка:
Виділяється фрагмент, пункт меню Правка/Копировать, курсор розміщується
у потрібному місці документа, пункт меню Правка/Вставить.
Переміщення тексту виконується так само, як і копіювання, але з
невеликою різницею:
Переміщення за допомогою клавіатури:
Замість CTRL+C натискається CTRL+X.
Переміщення за допомогою мишки:
1 спосіб: Замість пункту Копировать вибирається пункт Вырезать.
2 спосіб: При переміщенні не натискається клавіша CTRL.
Переміщення за допомогою кнопок на панелі інстру-
ментів:
— Вырезать.
Переміщення за допомогою пункту меню Правка:
Замість пункту Правка/Копировать вибирається пункт Правка/Вырезать.
Для видалення фрагмента можна його виділити, а потім натиснути на
клавішу DELETE.
, або викликати пункт меню Правка/Отменить …
Також для редагування тексту можна використовувати подані нижче
комбінації клавішів:
Копіювання тексту або рисунка CTRL+С
Переміщення тексту або рисунка F2 (а потім перемістити курсор і
натиснути на клавішу ENTER)
Видалення виділеного фрагмента в скарбничку CTRL+F3 (можна накопичувати
у скарбничку одразу декілька фрагментів)
Вставка вмісту скарбнички CTRL+SHIFT+F3 (вставлятимуться усі фрагменти,
накопичені у скарб-
ничці)
Видалення одного символу ліворуч від курсора BACKSPACE
Видалення одного слова ліворуч від курсора CTRL+BACKSPACE
Видалення одного символу праворуч від курсора DEL
Видалення одного слова праворуч від курсора CTRL+DEL
Скасування останньої дії CTRL+Z
Для редагування тексту треба переміщуватися по тексту. Для цього можна
використовувати клавіші переміщення курсора, вертикальну лінійку
прокрутки та спеціальні сукупності клавішів:
На один символ ліворуч (
На один символ праворуч (
На одне слово ліворуч CTRL+(
На одне слово праворуч CTRL+(
На один абзац вгору CTRL+(
На один абзац униз CTRL+(
До попереднього рядка (
До наступного рядка (
У кінець рядка END
На початок рядка HOME
На початок екрана ALT+CTRL+
+PAGE UP
У кінець екрана ALT+CTRL+PAGE DOWN
На один екран угору PAGE UP
На один екран униз PAGE DOWN
На початок наступної сторінки CTRL+PAGE DOWN
На початок попередньої сторінки CTRL+PAGE UP
На кінець документа CTRL+END
На початок документа CTRL+HOME
До попереднього виправлення SHIFT+F5
До позиції курсора, яка була поточною при останньому закритті документа
SHIFT+F5
Уставляння об’єктів у текст документа
До об’єктів, що вставляються у текст документа, відносять:
списки;
символи, яких немає на клавіатурі;
автотекст;
номери сторінок;
колонтитули;
зноски;
кінець сторінки, розділу тощо;
рисунки;
схеми;
графічні заголовки;
діаграми;
рукописні формули;
текст інших документів;
зміст поточного документа;
нові документи;
таблиці;
гіперпосилання та інше.
Упровадження списків
Списком у Microsoft Word називають перелік певних елементів, які
супроводжуються спеціальними символами (маркерами) або цифрами
(римськими або арабськими).
Списки розрізняють за типами:
маркировані;
нумеровані;
багаторівневі.
Маркировані та нумеровані списки можна створювати за допомогою як кнопок
на панелі інструментів, так і за допомогою пункту меню Формат/Список…, а
багаторівневі списки створюються здебільшого за допомогою пункту меню
Формат/Список…
Створення списків
— Маркеры, або викликати пункт меню Формат/Список…/ вкладинка
Маркированный:
Потім із запропонованих типів маркерів вибрати потрібний і натиснути на
Ok.
Вибраний маркер з’явиться на початку абзацу, тепер можна поступово
вводити кожний елемент списку, натискаючи після введення чергового
елементу на клавішу Enter. По закінченні формування списку знову
натискається кнопка Маркеры, або натискається клавіша Enter без уведення
нового елементу списку.
— Нумерация, або вибирається пункт меню Формат/Список…/вкладинка
Нумерованный.
Багаторівневий список схожий за парамерами на ну-
мерований список, проте відрізняється тим, що може міс-
тити підпункти — рівні та підрівні, як, наприклад, склад-
ний план. Для створення багаторівневого списку викликається пункт меню
Формат/Список…/вкладинка Многоуров-
невый:
Вибирається потрібний тип багаторівневого списку, натискається клавіша
Ok і вводиться перший елемент, який супроводжується символом (цифрою)
головного рівня, а потім натискається клавіша Enter. З’являється новий
символ (цифра) головного рівня, і, якщо потрібно перейти на
підпорядкований рівень (підрівень), натискається клавіша ТАВ, уводиться
елемент підрівня і знову натискається Enter. Подальше введення
провадиться вже у межах підрівня і для переходу на новий підпорядкований
рівень знову натискається ТАВ, а для повернення на рівень вище —
натискаються клавіші SHIFT+TAB. Для завершення роботи зі списком двічі
натискається клавіша Enter без уведення чергового елементу.
Також можна спочатку ввести всі елементи майбутнього списку, виділити їх
і вибрати тип списку одним з вищезапропонованих способів.
У вже створених списках можна додавати нові елементи, натискаючи Enter у
потрібному місці списку і заносячи текст елементу, або видаляти
непотрібні елементи, виділивши по-
трібний елемент як рядок і натиснувши клавішу DELETE.
У будь-якому випадку нумерація буде автоматично змінена згідно з новим
змістом списку.
Нижче показані різні типи списків:
Маркирований:
перший пункт,
другий пункт,
третій пункт.
Нумерований:
Перший пункт.
Другий пункт.
Третій пункт.
Багаторівневий (з підпунктами):
Перший рівень
Пункт першого рівня
Підпункт першого пункту
Другий рівень
Перший пункт другого рівня
Підпункт першого пункту
Другий пункт другого рівня
Третій пункт другого рівня
Третій рівень
Пункт третього рівня
Підпункт третього рівня
Четвертий рівень
Упровадження символів,
яких немає на клавіатурі
Так можна впроваджувати грецькі літери, спеціальні символи і т.ін.
Викликається пункт меню Вставка/Символ…
Вкладинка Символы дозволяє вставляти символи: треба мишкою вибрати
потрібний символ, а потім натиснути на кнопку Вставить, після чого
натиснути на кнопку Закрыть.
Для вставляння спеціальних символів вибирається вкладинка Специальные
символы:
Вибирається потрібний символ, кнопка Вставить, потім кнопка Закрыть.
Також можна впроваджувати спеціальні символи та елементи за допомогою
комбінацій клавішів, що подані нижче:
Поле CTRL+F9
Елемент автотексту ENTER (після введення декількох перших символів імені
елемента автотексту і появи спливаючої підказки)
Розрив рядка SHIFT+ENTER
Розрив сторінки CTRL+ENTER
Розрив колонки CTRL+SHIFT+ENTER
М’яке перенесення CTRL+ДЕФІС
Нерозривний дефіс CTRL+SHIFT+ДЕФІС
Нерозривний пропуск CTRL+SHIFT+ПРОПУСК
Символ авторського права ALT+CTRL+С
Товарний знак, що охороняється ALT+CTRL+R
Товарний знак ALT+CTRL+Т
Робота з Автотекстом
Автотекстом називають фрагменти тексту або графічні елементи, які можуть
вставлятися у документ стільки ра-
зів, скільки потрібно користувачу. На відміну від буфера обміну, зміст
якого втрачається після закінчення сеансу роботи з комп’ютером, елементи
автотексту зберігаються постійно під унікальними короткими іменами і
можуть викликатися за своїм іменем будь-коли під час роботи з Microsoft
Word.
Створення Автотексту
Виділяється фрагмент, вибирається пункт меню
Вставка/Автотекст/Создать…, або просто натискаються клавіші ALT+F3:
Замість запропонованого імені набирається нове, коротке ім’я і
натискається Ok.
Вставляння Автотексту
1 спосіб: набирається ім’я Автотексту і натискається клавіша F3.
2 спосіб: викликається пункт меню Вставка/Автотекст/Автотекст… із
запропонованого списку імен елементів Автотексту вибирається потрібне і
кнопка Вставить.
c
O
”EUe†
?
a
?
o
O
o
? oeeUEUAeEU??¬????????
gd¶py
o
??
??
Ekd
??
EkdN
Ekdr
EkdM
Ekd
Ekd¬
&
gd¶py
&
C
C?C¦CooooooooooiaeiaeiTHOeTHOeTHOeTHITHETHITH?THI?I§F’?§ITH?THOeTH?TH?TH
?
h¶py@?
&
&
gd¶py
&
F
&
gd¶py
Для видалення вже непотрібного елементу Автотексту його ім’я вибирається
зі списку і натискається кнопка Удалить.
Автотекст здебільшого використовується для прискорення набору тексту і є
аналогічним використанню скоропису в стенографії.
Одним із різновидів Автотексту є скарбничка (копилка), куди можна
переміщувати за допомогою клавіш CTRL+F3 усі видалені з тексту
фрагменти. Потім зміст скарбнички можна
вставити у будь-який відкритий документ, натискаючи клавіші
CTRL+SHIFT+F3. Також можна викликати пункт меню
Вставка/Автотекст/Автотекст…, зі списку елементів Автотексту вибрати
Копилка і натиснути на кнопку Вставить.
Упровадження номерів сторінок
Вибирається пункт меню Вставка/Номера страниц…
Потім визначається майбутнє розташування номерів сторінок: ліворуч,
праворуч або по центру внизу чи вгорі сторінки. Якщо номер на першій
сторінці тексту непотрібний, знімається покажчик Номер на первой
странице. У випадку, коли номери сторінок мають починатися не з одиниці,
натискається кнопка Формат… і вибираються потрібні параметри, а потім
натискається Ok.
Упровадження колонтитулів
Колонтитул — це текст і/або номер сторінки, дата створення або назва
документа, ім’я файла, прізвище автора тощо. Текст колонтитула
видруковується внизу або вгорі кожної сторінки документа і при перегляді
документа показаний світлим кольором. Існує можливість використати один
і той же колонтитул для всього документа або визначити різні колонтитули
для різних частин документа, тобто можна створити унікальний колонтитул
для першої сторінки документа або взагалі не показувати колонтитули з
першої сторінки. Можна також створювати колонтитули, що відрізняються за
текстом, для парних і непарних сторінок всього документа або певних
розділів.
Для створення колонтитула викликається пункт меню Вид/Колонтитулы:
За допомогою панелі інструментів Колонтитулы можна вставляти додаткову
інформацію: номер поточної сторінки, загальну кількість сторінок, дату
та час створення документа, елементи автотексту тощо. Також можна
змінювати параметри сторінки, перемикатися між верхнім та нижнім
колонтитулами. Для створення колонитулів парних/непарних сторінок,
першої сторінки тощо потрібно натиснути на кнопку Параметры страницы,
вибрати необхідні характеристики і натиснути Ok. По закінченню роботи з
колонтитулами натискається кнопка Закрыть.
Якщо потрібно відредагувати вже створений колонтитул,
можна знову викликати пункт меню Вид/Колонтитулы (або просто двічі
клацнути мишкою у зоні колонтитула) і виконати зміни.
Упровадження зносок
Зноски бувають двох типів:
звичайні — розташовуються у кінці сторінки;
кінцеві — розташовуються у кінці тексту.
Для створення зноски курсор встановлюєтьтся праворуч від слова чи фрази,
на яку буде посилання, і вибирається пункт меню Вставка/Сноска…
Потім вказується тип зноски і, якщо потрібно, параметри, а потім
натискається Ok.
Курсор розташується або внизу сторінки (звичайна зноска), або у кінці
всього тексту (кінцева зноска), треба набрати текст зноски і по
закінченні набору клацнути мишкою будь-де в основному тексті. Для
перегляду змісту зноски не обов’язково переходити в текст зноски — можна
просто підвести мишку до номера зноски і текст з’явиться замість номера.
Двічі клацнувши мишкою на номері зноски, можна відредагувати її текст.
Для швидкого переходу на потрібну зноску можна використати пункт меню
Правка/Перейти…, вибрати потрібний об’єкт переходу (зноска, номер
сторінки тощо) і натиснути на кнопку Перейти.
Упровадження кінця сторінки або розділу
Microsoft Word автоматично розбиває текст на сторінки згідно з вибраним
параметрам сторінки. Якщо ж треба примусово закінчити поточну сторінку і
перейти до нової сторінки, можна просто натиснути клавіші CTRL+Enter,
або викликати пункт меню Вставка/Разрыв…, потім вибрати показчик Новая
страница або Новый раздел і натиснути Ok.
), виділити рядок з назвою Разрыв страницы (раздела) і натиснути на
клавішу DELETE.
Робота з графічними об’єктами
Упровадження малюнків
Вибирається пункт меню Вставка/Рисунок/Картинки:
Зі списку категорій у лівій частині вікна вибирається потрібна категорія
і відповідний малюнок, а потім натискається кнопка Insert.
Також можна вставити малюнок з файлу: пункт меню Вставка/Рисунок/Из
файла…:
Вибирається будь-який метафайл Windows (з розширенням .wmf), або файл
малюнків (з розширенням .jpg, .pcx, .bmp тощо) і натискається кнопка
Добавить.
Рисунок вставляється в текст і здебільшого розсуває текст на дві
частини. Можна рисунок впровадити в документ так, щоб текст
розташовувався навколо нього: з обтіканням тексту по рамці та з
обтіканням по контуру. Також можна надати рисунку рамку і заповнити тло
іншим кольором, а можна змінити розмір рисунка та пересунути його на
інше місце документа.
Для проведення будь-яких дій над упровадженим рисунком його потрібно
виділити — просто клацнути мишкою — і рисунок позначиться вісьмама
маркерами, які показують межі малюнку. Потягнувши мишкою за маркер
(курсор буде мати вигляд двонаправленої стрілки), можна змінити розмір
рисунка, а поставивши курсор всередину рисунока (курсор —
чотиринаправлена стрілка), можна перетягти його на нове місце, утримуючи
натисненою ліву кнопку мишки.
Якщо викликати пункт меню Формат/Рисунок…, або натиснути праву кнопку
мишки на виділеному рисунку і вибрати пункт контекстового меню Формат
рисунка…, можна модифікувати розташування рисунка та його вигляд.
Вкладинка Обтекание використовується для зміни розташування тексту
довкола рисунка:
кнопка Вокруг рамки — текст розташовується довкола рисунка по
прямокутній рамці;
кнопка По контуру — текст розташовується довкола рисунка, повторюючи
його контури;
кнопка Сквозное — рисунок розташовується на тексті;
кнопка Нет — рисунок розташовується під текстом;
кнопка Сверху и снизу — рисунок розсуває текст на дві частини.
У зоні Текст можна вибрати положення тексту відносно рисунка.
Вкладинка Цвета и линии використовується для створення рамок для рисунка
і заповнення тла рамки кольором: у зоні Заливка вибирається колір для
тла, у зоні Линии — колір для лінії, а у зоні Тип — вид лінії для рамки.
Рисунок, упроваджений з файла, у більшості випадків можна змінювати
тільки за розміром та місцерозташуванням у тексті.
Нижче показані рисунки, впроваджені в текст різними способами:
Упровадження схем
Для створення схем викликається або панель інструментів Рисование/кнопка
Автофигуры, або пункт меню Формат/Рисунок/Автофигуры
Кожна з кнопок на панелі інструментів викликає певні графічні фігури:
Кнопка Линии —дозволяє застосовувати різні лінії та пласкі стрілки.
Кнопка Основные фигуры — дозволяє користуватися стандартними графічними
фігурами.
Кнопка Фигурные стрелки — дозволяє використовувати об’ємні стрілки.
Кнопка Блок-схема — використовується для вибору елементів блок-схем.
Кнопка Звезды и ленты — використовується для вибору різних додаткових
об’єктів.
Кнопка Выноски — використовується для створення виносок.
Можна поступово вибирати потрібні елементи схеми, розташовувати їх на
сторінці, пов’язуючи стрілками та використовуючи, якщо необхідно,
виноски. В елементи схеми (крім ліній), можна заносити текст — права
кнопка мишки на об’єкті схеми, пункт контекстового меню Добавить текст,
і занести текст. Після занесення і виділення тексту його можна
відформатувати: змінити шрифт та розташування тексту. Для зміни
розташування викликається пункт меню Формат/Направление текста,
вибирається потрібна орієнтація тексту і натискається Ok.
За допомогю панелі інструментів Рисование можна змінити вигляд елементів
схеми, додавши об’єм та тінь.
У первинному вигляді всі елементи схеми не пов’язані одне з одним і при
переміщенні чи зміні одного елемента порушується гармонійність схеми.
Для запобігання цього елементи схеми треба згрупувати: позначається один
з елементів, натискується і утримується клавіша SHIFT, і поступово
позначаються мишкою усі складові елементи схеми. Потім викликається
контекстне меню на будь-якому позначеному елементі схеми, вибирається
пункт Группировка/Группировать:
Після угрупування схема отримує загальні маркери, за допомогою яких
можна пропорційно змінювати її розмір. Із угрупованою схемою можна
виконувати ті самі дії, що і з рисунком (пересування, зміна тла,
уставлення рамок, обтікання текстом тощо).
Нижче наведений приклад угрупованої схеми.
Упровадження графічних заголовків
Викликається пункт меню Вставка/Рисунок/Объект WordArt…
PAGE
1
PAGE
PAGE 141
Малюнок з файла
Малюнок по рамці з тлом
Малюнок під текстом
Малюнок по контуру
Директор
Перший заступник директора
Другий заступник директора
Головний інженер
Головний механік
Головний електрик
Кадри
Філії в інших регіонах
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
