Реферат на тему:
Процес паралелізації короткого волокна в куделеприготуванні і його
удосконалення
При впровадженні технології більш глибокої переробки короткого волокна
а саме, його котонізації, велике значення має штапельна довжина волокон.
Якість котоніну по цьому показнику тим краще, чим більше кількість
цього волокна має однакову і необхідну з технологічної точки зору
довжину.
Це досягається шляхом паралелізації короткого волокна як у процесі його
виробництва так і під час його модифікації.
Під час технологічної операції виробництва короткого волокна в процесі
куделеприготування, по технологічній необхідності часткова паралелізація
його здійснюється на кілковому живильнику ПКМ –1М. Однак, якщо
застосувати даний живильник для паралелізації волокна перед
штапелюванням, то він не забезпечує необхідний ступінь паралелізації,
для того щоб отримати високий відсоток штапельного волокна потрібної
довжини. Тому, для досягнення поставленої задачі цей процес необхідно
удосконалити.
На відомих промислових лініях котонізації короткого волокна, процес
штапелювання здійснюється на устаткуванні яке від загальної кількості
приблизно складає 30% [1].
Це пояснюється тим, що процес паралелізації короткого волокна складний і
важко реалізується, тому що різка волокна на первинній стадії
здійснюється в волокнистій масі, в якій волокно знаходиться в хаотичному
стані. При такому способі штапелювання довжина волокон не контролюється
[2]. Якщо процес розволокнення і паралелізації відбувається перед
штапелюванням, а волокно при цьому розпрямлено і укладено паралельно
потоку, то це сприяє зменшенню утворення кількості волокон пухової
групи і обумовлює отримання рівномірного по довжині волокна.
Нами теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено в умовах
Херсонського національного технічного університету (ХНТУ) можливість
паралелізації короткого волокна безпосередньо в процесі його
виробництва.
Для цього потік неорієнтованої маси короткого волокна піддавали
поетапному потоншенню, де загальний коефіцієнт потоншення склав ?заг =
20, при одночасній його паралелізації в розробленому пристрої. На
пристрої коротке волокно, подається на живильний транспортер,
потоншуєтся і витягується між обертовими кілковими барабанами і
витяжними вальцями, при цьому відбувається паралелізація його за рахунок
того, що волокно восьмиразово проходить між кілковими барабанами при
співвідношенні їхніх швидкостей обертання з передатним відношенням 1:4,
у комплекті з витяжною парою. Крім того, завдяки використанню кілкових
барабанів між волокнами і кілками виникають сили тертя і зчеплення, що
перешкоджають витаскуванню волокон. Волокна піддаються натягу, що
забезпечує їхнє розпрямлення і додаткову паралелізацію. Сформований шар
короткого волокна ріжуть на відрізки заданої довжини ? = 40 мм, з метою
визначення по відсотковому вмісту цих відрізків ступеня паралелізації з
наступним обезкострюванням у трясильній машині з верхнім гребінним
полем.
Таким чином, більш високий ступінь паралелізації характеризувався
великим відсотком вмісту волокон цієї довжини від загальної кількості.
Результати досліджень представлені в таблиці 1
Таблиця 1
Розподіл волокон по довжині отриманих на промислових лініях і в ХНТУ
Показники Завидівська Легмашдеталь Ларош ЦНДІЛК ХНТУ
(дослідний пристрій )
Класи довжин % % % % %
0-15 мм 48,0 73,3 55,2 7,6 10,3
15-30 мм 28,4 20,5 25,6 61,5 39,89
30-45 мм 18,1 5,1 8,5 30,6 33,21
45 і більше 5,5 1,1 10,7 0,3 16,49
Середня масодовжина, мм
58
77,6
25,8
34,8
38,99
Вміст домішок,% 0,42 4,74 2,66 2,6 1,56
Дані паралелізації є операціями підготовки короткого волокна без
штапелювання, але для наступної котонізації необхідно використовувати
цю операцію на одній з відомих промислових ліній.
Отримані результати дозволяють зробити висновок, що є можливість
удосконалити процес куделеприготування, з метою паралелізації короткого
волокна, сприянню створення виробництв по підготовці лляного волокна,
використовуючи наявне серійне устаткування лляної промисловості, що буде
мати прийнятний відсоток однакових по довжині волокон придатних до
наступної котонізації.
Література:
1. Живетин В. В., Гинзбург Л.Н., Ольшанская О.М. Лён и его
комплексное использование.— М.: Информ- Знание,2002. – 400с.
2. Валько М.І., Чурсіна Л.А., Полійчук В.К. Підготовка короткого
лляного волокна в умовах льнозаводів //Легка
промисловість.–1996.-№1.С.56-57.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
