Реферат на тему:
Проблеми та перспективи розвитку Одеського регіонального ринку зерна
В умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки особливої
актуальності та значимості набуває завдання стабільного розвитку
зернового виробництва та зернового ринку, що складають основу всього
аграрного ринку України. Ринок зерна є одним з важливих стратегічних
ринків нашої держави, що обумовлюється наявністю сприятливих
грунтово-кліматичних умов для вирощування зернових культур, високим
рівнем валових зборів та виробництва зерна на душу населення, значним
експортним потенціалом галузі. Стабільний розвиток ринку зерна є основою
рентабельного зернового господарства, продовольчої та економічної
безпеки держави, соціальної стабільності у суспільстві, що визначає
актуальність обраного напрямку дослідження. Необхідність вивчення
проблем та перспектив розвитку Одеського регіонального ринку зерна
обумовлена недостатністю наукових досліджень щодо оцінки специфічних
тенденцій розвитку регіональних ринків зерна в контексті загальних
тенденцій розвитку вітчизняного зернового ринку.
За рівнем валового збору Одеський регіон займає одне з перших місць (в
2004 році – перше місце) в Україні, забезпечуючи від 5,24% (в 1990 р.)
до 8,72% (в 2004 р.) загальнодержавного виробництва зернових культур.
Динаміка головних показників та чинників розвитку зернового ринку
Одеського регіону, наведена в таблиці 1, свідчить про досить значні
коливання обсягів виробництва, а, отже, і пропозиції зернових культур на
регіональному ринку. За період, що аналізується, мінімальний валовий
збір зернових культур в регіоні склав 1214,4 тис. тонн (2003 р.),
максимальний – 3646,9 тис. тонн (2004 р.). Значна різниця (в три рази)
між мінімальним та максимальним обсягом виробництва зернових культур є
свідченням нестабільності рівня пропозиції зерна, що, в свою чергу,
стимулює цінові коливання на зерновому ринку.
Головними чинниками, що обумовлюють значні коливання в динаміці
валового збору зернових, є відповідні зміни в їх урожайності та посівних
площах. Дані, наведені в таблиці 1, свідчать про те, що валовий збір
зерна, який перевищив 3 млн. тонни (а це спостерігалось в 2001 та 2004
роках), був отриманий і за рахунок більш високої врожайності, і більшої
зібраної площі зернових. Відповідно, за умови стабільності посівних площ
цих культур коливання валового збору зерна на регіональному ринку були б
значно меншими.
Таблиця 1
Динаміка показників та чинників розвитку
Одеського регіонального ринку зерна*
Показники Роки
1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Валовий збір (ВЗ):
– тис. тонн
– у % до загальнодержавного ВЗ
2674,2
5,24
1955,4
5,76
1581,3
6,47
3214,6
8,10
2896,8
7,47
1214,4
6,00
3646,9
8,72
2. Урожайність, ц / га:
– Одеський регіон
– Україна
29,8
35,1
21,1
24,3
18,0
19,4
30,9
27,1
28,7
27,3
15,7
18,2
32,4
28,3
3. Посівні площі (ПП):
– тис. га
– у % до загальнодержавних ПП
918,5
6,30
949,9
6,71
960,2
7,04
1064,9
6,83
1065,1
6,89
881,4
7,05
1151,1
7,46
4. Площа, з якої зібрано врожай (ПЗ):
– тис. га.
– у % до ПП
– у % до загальнодержавних ПЗ
896,3
97,58
6,17
925,8
97,46
6,63
878,6
91,50
6,98
1039,3
97,60
7,09
1011,0
94,92
7,10
774,1
87,83
6,97
1126,2
97,84
7,62
5. Обсяг реалізації сільськогосподарськими підприємствами, тис. т. 708,7
837,2 755,5 1443,8 1479,3 407,2 1479,7
6. Рентабельність продукції, % 253,6 103,3 48,9 49,0 21,8 26,2 21,4
7. Індекс цін (до попереднього року), % … 4,4 рази 222,7 83,7 81,8 170,0
112,3
* – розраховано за даними Головного управління статистики в Одеській
області
та Держкомстату України
Урожайність зерна в Одеському регіоні дещо нижча, ніж в цілому по
Україні (за винятком 2001, 2004 років), що яскраво ілюструють дані
таблиці 1. Посівні площі зерна коливаються від 918,5 тис. га до 1151,1
тис. га, зібрані площі зернових культур – від 896,3 до 1126,2 тис. га,
що складає, відповідно, 6,17% (в 1990 р.) і 7,62% (в 2004 р.)
загальнодержавних зібраних площ зернових. Втрати посівів (різниця між
посівними та зібраними площами зернових культур) в регіоні не
перевищували граничної величини 10% (за винятком 2003 року).
Для дослідження впливу кон’юнктури зернового ринку, інтегральним
показником якої є ціна товару, на динаміку виробництва та реалізації
зернових культур в регіоні проведемо аналіз взаємозв’язку між
показниками валового збору, обсягом реалізації зернових, рентабельністю
продукції та індексом цін. Такий підхід до аналізу дозволяє визначити
досить цікаві закономірності в динаміці чинників, які визначають
наповненість і стабільність регіонального зернового ринку.
Згідно даним таблиці 1, в 2001 році порівняно з минулим роком валовий
збір зернових культур збільшився на 103,3%, що дозволило
сільськогосподарським підприємствам розширити обсяги реалізації на
91,1%. Однак падіння цін на 16,3% не принесло істотних змін в
прибутковості виробників, рентабельність яких порівняно з 2000 р. зросла
всього лиш на 0,1%.
В 2002 р. при зменшенні валового збору зернових на 9,9% обсяги
реалізації товаровиробників зросли на 2,5% за рахунок перехідних запасів
продукції. Значне збільшення пропозиції зерна на внутрішньому ринку
призвело до зниження цін на 18,2%. В результаті рентабельність зернових
культур в регіоні скоротилася більш ніж удвічі: з 49,0% в 2001 р. до
21,8% в 2002 р.
Результати 2003 р. створили відповідні умови для подальшого розвитку
регіонального ринку зерна. Перш за все, скорочення обсягів виробництва і
реалізації зернових культур порівняно з 2002 р. (на 58,1% і 72,5%
відповідно) обумовили зростання цін на 70,0%, що дозволило
сільськогосподарським підприємствам збільшити рентабельність продукції
на 4,4%. В 2004 р. порівняно з попереднім періодом, незважаючи на
зростання валового збору та обсягу реалізованої продукції (на 200,3% та
263,4% відповідно) і рівня цін (на 12,3%), рентабельність зернових
культур зменшилась на 4,8% внаслідок зростання собівартості зернових
культур і досягла в досліджуваному періоді мінімального рівня – 21,4%
(див. табл. 3).
Головними чинниками, що обумовлюють падіння рентабельності зерна, є
цінові коливання на внутрішньому ринку та диспаритет цін на
сільськогосподарську та промислову продукцію.
Стабілізація цінової кон’юнктури на ринку зернових культур потребує
вдосконалення державної політики щодо регулювання обсягів пропозиції
зерна з урахуванням внутрішніх потреб та експортних можливостей країни.
На загальнодержавному та регіональному рівні доцільним є створення
стабілізаційного страхового фонду, за рахунок якого можна було б
здійснювати інтервенційні заходи і стабілізувати кон’юнктуру ринку
зернових культур.
Визначальним напрямком розвитку зернового виробництва в регіоні є
підвищення врожайності зернових культур шляхом збереження і підвищення
родючості ґрунтів, скорочення втрат зерна у всіх ланках технологічного
процесу його вирощування, збирання, транспортування і зберігання,
вдосконалення сортового складу та системи насінництва зернових культур.
Використання високоінтенсивних сортів, виведених фахівцями Одеського
селекційно-генетичного інституту, дозволить підвищити врожайність
зернових культур більш ніж втричі, і, відповідно, значно збільшити
обсяги виробництва зерна в регіоні, розширити його експортний потенціал.
З метою стабільного розвитку регіонального та вітчизняного ринку зерна
необхідно удосконалювати принципи і методи діяльності аграрної біржі,
створити службу забезпечення виробників зерна точною інформацією щодо
попиту, цін і пропозиції зернових культур, запровадити ф’ючерсні угоди,
страхування ризиків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
